fbpx
Сьогодні
Екорубрика 19:05 22 Лис 2021

Суд, дерева і токсичний пластик: чому куріння це не еко і що з цим всім робити

Тютюнова індустрія — річ прибуткова, популярна і шкідлива. Куріння викликає залежність і ряд тяжких захворювань, а також багато ускладнень. Переконувати курців відмовитися від шкідливої залежності — справа, як правило, невдячна. Проте боротися варто не лише за здоров’я окремих людей, а й за стан довкілля.

English version here

"Рубрика" дізналася, як саме тютюнова індустрія загалом і кожен конкретний курець впливають на екологію і які рішення нині знаходять у всьому світі, аби таки подбати про природу.

У чому проблема? 

Ферми, фермери і ліси, що страждають

Одне дерево — це приблизно 15 пачок сигарет. Аби задовольнити потреби сигаретного виробництва, потрібно не менше 600 мільйонів дерев на рік. Крім цього, викинуті у лісі недопалки часто стають причинами лісових пожеж, коли страждають ще сотні чи тисячі дерев, рослин і тварин. 

екологія і тютюн

Та не деревами єдиними! Аби вирощувати тютюн, за даними ВООЗ, щорічно використовують орієнтовно 200 000 гектарів земель. Оскільки на таких фермах часто використовують хімікати, ґрунти забруднюються, хімічні домішки потрапляють у водойми, вода з яких поступово отруює флору і фауну. 

екологія і тютюн

Шкідливість таких домішок доводить й те, що фермери, які вирощують тютюн у значних масштабах, значно частіше страждають від хронічних захворювань включно з онкологічними. Тютюновий пил, нікотин і пестициди всмоктуються через шкіру і починають руйнувати організм. 

Чотири з половиною трильйони недопалків та викиди у повітря

Сигаретні недопалки складають від 30 до 40% всього сміття, яке щорічно викидають люди. Загалом це 4,5 трильйонів сигаретних залишків. У них є багато токсичних речовин та елементів, які довго розкладаються. Все це потрапляє у ґрунти, водойми та повітря. 

екологія і тютюн

Тютюновий дим у тій кількості, яку сьогодні ми маємо, впливає і на чистоту повітря. А заводи, що виробляють сигарети, спричиняють викиди в атмосферу. 

В останні роки з'явилося багато прихильників електронних сигарет та вейпів, які позиціонуються виробниками як ґаджети, що зменшують шкоду від паління як для курця, так і для природи. Проте це не так. 

В аерозолі для нагрівання тютюну міститься понад 50 канцерогенних складників. А в електронних сигаретах є цілий ряд токсичних речовин — метали (хром, нікель, свинець), карбоніли (формальдегід, ацетальдегід, акролеїн, гліоксаль), шкідливі ароматизатори (діацетил, циннамальдегід, бензальдегід).

Все це після використання ТВЕНів та наповнювачів для них потрапляє у навколишнє середовище. Також електронні сигарети передбачають електронні відходи, які не можна викидати у звичайні смітники через ризик самозаймання. Одноразові змінні картриджі для вейпів упаковані у пластикові блістери, які через нікотин не піддаються переробці. А все це разом у довгостроковій перспективі може вплинути на будь-чиє здоров'я, незалежно від того, чи є людина курцем.

екологія і тютюн

Нещастя від людей і для людей

Людина є частиною природи і теж страждає від впливу тютюну. ВООЗ щорічно звітує про шкоду куріння для курців і їхнього оточення, а те, що куріння призводить до раку, вважається загальновідомим фактом. Є навіть прецеденти, коли пасивні курці отримали компенсацію за спричинені димом хвороби.

2001-ий рік. 62-річна жінка, що заходила в будівлю сіднейського суду однією з тисяч хворих на рак, виходить звідти першою людиною, чиє захворювання визнали відповідальністю тютюнової індустрії. 

Марлен Шарп працювала в місцевому барі неподалік Сіднею 11 років, але звільнилася, коли лікарі виявили у неї рак гортані. Жінка подала позов на свого колишнього роботодавця за те, що той дозволяв курити в барі і таким чином зробив своїх підлеглих пасивними курцями. Суд визнав чоловіка винним і зобов'язав його сплатити Марлен Шарп 466 000 австралійських доларів компенсації, адже рак гортані майже не виникає у випадках, коли людина не вдихає тютюновий дим впродовж тривалого часу. 

Яке рішення?

Зменшувати попит на сигарети через державну політику

У багатьох країнах, включно з нашою, офіційна державна політика намагається протистояти поширенню куріння. Зокрема, в більшості держав повністю заборонена реклама тютюнових виробів, а зараз активно розглядається ще й заборона рекламувати електронні пристрої для куріння. 

У США ще з 90-х років можна подати до суду на власників ресторанів чи барів, де ви стали пасивним курцем. В Італії діє заборона на куріння в присутності вагітних і дітей. А Ісландія першою заборонила викладку сигарет на вітринах. 

В Україні ж вже заборонена реклама сигарет, їхній продаж неповнолітнім, куріння у громадських місцях, а сімейні лікарі надають безкоштовні консультації тим, хто хоче позбутися залежності. Також депутати розглядають антитютюновий законопроєкт №4358, що передбачає введення таких же правил для електронної продукції для куріння.

СТОП КУРІННЯ

Ще більше корисних рішень!

Що робити, аби мінімізувати шкоду для довкілля

  • Якщо ви курець, найбільшою вашою послугою для екології буде позбутися своєї залежності.
  • Збільшення кількості смітників поблизу парків та лісових територій зможе допомогти зменшити кількість лісових пожеж, спричинених викинутими недопалками. 
  • У Нідерландах науковці створили робота, який прибирає недопалки на пляжах (проте всі й далі сподіваються, що люди також прибиратимуть за собою!).
  • Підтримка людей, які хочуть кинути курити, також станом плюсом для всіх. Якщо маєте таких знайомих, розкажіть їм про ресурс "Я кидаю курити" або про спецпроєкт "Рубрики" "Тютюн в Україні: хто вирішує долю здоров'я українців і ринку". У ньому наші журналісти зібрали інформацію про те, як працює тютюнова індустрія і як з'являється залежність від куріння. 

Рубрика:
Екорубрика
1
3991

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: