Рішення про подвійне громадянство в Україні? Переваги, загрози та підводні камені

Президент Зеленський знову заговорив про подвійне громадянство для українців. Зробив він це під час зустрічі з американцями українського походження в рамках свого візиту на 76 сесію Генасамблеї ООН.

"Ми обов'язково реалізуємо ідею подвійного громадянства, зокрема для українців Америки", — заявив тоді президент.

А чому "знову"? Тому що дозволити подвійне громадянство він обіцяв ще під час своєї інавгураційної промови у травні 2019-го.

"Нас 65 мільйонів. Тих, кого народила українська земля. Українці в Європі і в Азії, у Північній і в Південній Америці, в Австралії і в Африці. Я звертаюся до всіх українців на планеті: ви нам дуже потрібні. Усім, хто готовий будувати нову, сильну і успішну Україну, я з радістю надам українське громадянство. Ви повинні їхати в Україну не в гості, а додому. Ми чекаємо на вас", — сказав тоді президент.

Але закінчується вже 2021 рік, а подвійне громадянство в нас досі під забороною.

І на те є причини. Бо ж ситуація, в якій зараз вимушено та з вини РФ перебуває Україна, так чи інакше змушує влади всіх рівнів озиратись на Кремль: аби не дати йому можливості використати такі позитивні для розвитку України рішення, як той же дозвіл на подвійне громадянство, проти неї самої. Всі ж пам'ятають, заяви з найвищих голів у Москві, що українці і росіяни є одним народом? А тепер уявімо, що робитиме Кремль, коли якийсь відсоток (скажімо, той, який люто заперечує українську мову) отримає російські паспорти.

А ще ж є Угорщина, яка радо почне роздавати свої паспорти закарпатцям відкрито, а не ховаючись.

І от президент запускає новий виток обговорення цього питання. Бо ж мінуси мінусами, а плюси від його вирішення також є. І то не малі. Докладніше – в матеріалі "Рубрики".

Навіщо нам подвійне громадянство?

Перш за все, воно дозволить діаспорянам знову стати українцями. А отже, спонукатиме їх інвестувати в нашу країну та дасть можливість брати активну участь в її житті.

"Подвійне громадянство є чи не ключовим для вирішення завдання побудови глобального українства — суспільства, яке в будь-якому куточку світу працюватиме задля розвитку України. Завдяки цьому ми нарешті перестанемо ділити наше суспільство на "справжніх українців" і діаспору", — розповів у коментарі "Рубриці" міністр закордонних справ у 2014-2019 роках Павло Клімкін.

Він підкреслює: у світі живуть тисячі людей, "які за українське громадянство готові працювати на нашу країну": "Я сам знаю таких людей — вони живуть і в США, і в Канаді, і в Австралії, і в багатьох європейських країнах".

Втім, плюси від дозволу на набуття подвійного громадянства не закінчуються на діаспорі.

Слова Зеленського про "нас 65 мільйонів" варто сприймати в контексті не лише людей, які виїхали з України під час перших хвиль еміграції, а й тих, хто покинули країну протягом останніх 30 років, з часів здобуття незалежності. А таких, за останніми даними, налічується близько 10 мільйонів. І значну частину з них становлять трудові мігранти. Надання їм можливості перебувати одночасно в двох громадянствах не лише б дало можливість залучати до країни додаткові інвестиції, а й, за сказаними для PRM.UA словами політолога Олега Саакяна, запобігло б "відтоку частини "мізків" з України, і дало б нам змогу не втратити з ними зв'язок".

Крім того, подвійне громадянство несе в собі й низку "приземлених", однак цілком практичних переваг. У своєму матеріалі для PG виконавчий директор і засновник GARANT Еміграційний Центр Андрій Бойко зазначає, що окрім загально зрозумілого спрощення подорожування світом та "запасного місця, куди в разі нестабільної ситуації в своїй державі можна швидко переїхати", подвійне громадянство надає можливості для:

•       працевлаштування і проходження навчання там, де у відповідної країни є угоди;
•       обрання громадянства своїх дітей;
•       користування соціальними гарантіями обох держав;
•       розширення географії свого бізнесу;
•       інвестування.

Так, але…

Як і українське, громадянство будь-якої іншої країни разом з правами накладає і певні обов'язки. Одним з таких є вірогідність зобов'язання проходження військової служби в обох країнах. Крім того, деякі країни не дозволяють особам з другим громадянством займати високі державні посади.

Перебування в подвійному громадянстві також може зобов'язати особу сплачувати податки обом "батьківщинам". Така норма існує, скажімо, в США, які вимагають від своїх громадян сплати податків за дохід, отриманий в будь-якій точці світу.

В контексті ж України говорити варто не лише про недоліки, а про очевидні загрози її безпеці, які несе в дозвіл на подвійне громадянство. Мова, звісно ж, йде про агресивну політику Росії.

Очевидно, що одразу після офіційного дозволу на 2 паспорти в Кремлі розгорнуть широку кампанію з надання українцям свого громадянства. А це, своєю чергою, дасть можливість Москві заявляти про необхідність "захисту" прав уже не російськомовних людей в Україні, а повноцінних громадян РФ. Що однозначно збільшить її військову активність щодо України, а головне, перекреслить усі сподівання на вирішення конфлікту навіть у середньостроковій перспективі.

А про те, що такий сценарій є абсолютно реальним і Кремль уже шукає шляхів його здійснення, свідчить нещодавня заява Москви про бажання суттєво спростити отримання російських паспортів для всіх українців, які того бажають. Вже найближчим часом в Росії мають намір максимально спростити надання свого громадянства українцям, скасувавши необхідну умову для отримання російського паспорту — проходження співбесіди на визнання носіями російської мови.

Не менш загрозливою є вищеописана ситуація з роздачею Угорщиною своїх паспортів мешканцям Закарпатської області. Адже, поза всім іншим, це може дати їй можливість прямо впливати на політику України та втручатись у внутрішні справи нашої країни, створюючи за допомогою потенційно підконтрольного собі регіону сусідньої держави альтернативну реальність для його мешканців. У що це може вилитись, Україна, на жаль, вже добре знає.

Втім, вихід є. І за словами Павла Клімкіна, він дуже простий: чітко визначити, набуття подвійного громадянства з якими країнами є дозволеним, а з якими – суворо забороненим.

"Ніхто не заважає нам прийняти закон про подвійне громадянство і перерахувати там дозволені для цього країни. Однак ми маємо сказати чітко: ніякого подвійного громадянства з Росією бути не може. І нарешті запровадити покарання за подвійне громадянство з країною-агресором, інакше Путін роздасть тут свої паспорти і це буде основою для просування Росії в Україну", — наголошує Клімкін.

Щодо ж Угорщини, "а також інших наших дуже непростих сусідів з ЄС — Румунії й Польщі", питання подвійного громадянства, на думку Клімкіна, має вирішуватись "лише під час вступу України до ЄС та НАТО": "Інакше вони нам повиставляють таких умов, що ми дуже довго триматимемось за голову".

Як бути з українцями з ОРДЛО, що вже мають російські паспорти

Іншим складним питанням, яке обов'язково постане перед Україною під час надання дозволу на подвійне громадянство, стане наявність російського паспорту в багатьох українців, що проживають на окупованих територіях.

Загроза в цьому очевидна: серед тих, хто де-факто нині перебуває і в українському, і в російському громадянстві, є чимало т.зв. "російських добровольців", які отримають право інтегруватись в суспільно-політичне поле України, ставши фактично прямими агентами впливу Кремля на Україну.

Не меншою проблемою, за словами Клімкіна, є небажання української влади вирішувати це питання: "Замість того, щоб виявити людей з російськими паспортами на території ОРДЛО, розуміти, ким вони є і як вони впливають на нашу безпеку, замість того, щоб розробляти заходи для запобігання подальшої паспортизації цих територій, ми це просто замовчуємо".

Крім того, складність викликає той факт, що велика кількість українців на окупованих територіях, що набули російського громадянства, зробили це з примусу та заради власного виживання.

Вирішення цих питань Клімкін бачить у наданні дозволу мешканцям ОРДЛО перебувати одночасно в українському та російському громадянстві. Однак за однієї умови – виключно до деокупації цих територій. Після цього заборона на одночасне володіння українським та російським паспортами має розповсюджуватись без винятку на всіх них.

Законопроекти про подвійне громадянство

Наразі у Верховній Раді є 2 законопроекти щодо запровадження подвійного громадянства. Перший — №2590 — за авторством президента Зеленського. Другий — №4640 – розробив "слуга" Олег Дунда.

Важливою особливістю президентського законопроекту є той факт, що він не містить прямих згадувань про множинне/подвійне громадянство. Проте з переліку підстав для позбавлення українського громадянства у ньому видалена норма про добровільне отримання повнолітнім громадянином України паспорту іншої держави.

Крім того документом, серед іншого, пропонується запровадити подання декларації про відмову від іноземного громадянства для набуття громадянства України — замість зобов'язання вийти з першого. Таким чином президент фактично пропонує дозволити особам, що набувають українського громадянства, одночасно мати паспорт іншої країни.

Втім, це право діятиме не для всіх. Законопроект Зеленського передбачає укладення урядом списку країн, з якими уможливиться подвійне громадянство, та забороняє його для громадян країни-агресора чи країни-окупанта.

Також у разі прийняття зазначеного законопроекту у поданому президентом вигляді громадянство України зможуть отримати особи, чиї прадід і прабабця жили на території України до 24 серпня 1991 року. Ця норма розширює коло потенційних українських громадян, оскільки за чинним законодавством, таке право мають ті, у кого до здобуття Україною незалежності на її території проживали лише дід та баба.

Водночас для іноземців, які в лавах ЗСУ брали участь у відбитті російської військової агресії; тих, хто зазнав переслідувань в Росії, а також раніше усиновлених іноземцями дітей, документом передбачається спростити процес отримання українського громадянства.

Разом з тим, законопроект чітко закріплює заборону особам з подвійним громадянством або підданством займати низку державних посад. Такими визначаються:

•       секретар чи заступник РНБО;
•       голова місцевої держадміністрації та його перші заступники;
•       голова та заступник НБУ, член Ради НБУ;
•       голова та член комісій з регулювання природних монополій;
•       посади в Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Тим не менш, сподіватись на прийняття президентського законопроекту в поданому ним вигляді, ймовірно, не варто. Адже Головне науково-експертне управління Апарату ВР визначило в ньому низку проблемних місць, головне з яких полягає в тому, що документ не передбачає внесення змін до Конституції, чим прямо суперечить основному закону. А це, на думку парламентських експертів, може дати підстави ЄС скасувати безвізовий режим з Україною – оскільки у разі прийняття зазначеного законопроекту зміняться умови, за яких цей режим був наданий.

Законопроект же Дунди не лише передбачає розширення списку посад, які заборонено займати особам з множинним/подвійним громадянством – а й позбавляє права голосувати та бути обраними на виборах особам, які мають громадянство чи підданство) держави–агресора.

Крім того, документом, серед іншого, передбачається запровадження кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі до 5 років для осіб, що порушили вимоги декларування про наявність або набуття/припинення іноземного громадянства чи підданства.

Втім, законопроект Дунди також був розкритикований парламентськими експертами. Вони зазначають: як і президентський, цей документ передбачає запровадження подвійного/множинного громадянства України в обхід норм, встановлених Конституцією.

Подвійне громадянство у світі

Практика подвійного/множинного громадянства є поширеною у світі. Скажімо, в Європі його наявність дозволена в низці країн, однак у деяких – за певних умов.

Наприклад, Угорщина та Кіпр надають своє громадянство в якості другого в обмін на інвестиційні вкладення; Велика Британія зобов'язує мешканців своїх колоній та заморських територій відмовлятись від попереднього громадянства; а громадянство Ірландії як друге можна отримати за походженням.

Своєю чергою, Німеччина дозволяє отримати своє громадянство та зберегти "рідне" лише громадянам країн ЄС та Швейцарії. Всі ж інші повинні спочатку вийти з попереднього громадянства.

З іншого боку, існує близько 40 країн, вийти з громадянства яких неможливо в принципі. Серед них — Іран та Аргентина. Так, скажімо, у 2019 році всі 190 громадян Аргентини, які отримали громадянство Німеччини, зберегли свої аргентинські паспорти.

За законами ж Ірану, відмовитись неможливо не лише від його громадянства, а й від його набуття: оскільки громадянином Ірану автоматично стає народжена в б-я точці світу людина, чий батько має іранський паспорт.

В Ізраїлі ж діє правило, за яким отримати його громадянство може будь-хто з євреїв, незалежно від місця проживання.

В контексті ж України показовим є приклад Перу. Там право на подвійне громадянство мають виключно громадяни Іспанії та країн Латинської Америки.