Друга «сміттєва війна» Порошенка проти Садового
Питання до «угоди» від АП, оприлюдненої сьогодні мером Львова, і чи матиме «сміттєва історія» новий виток
Міський голова Львова та лідер «Самопомочі» Андрій Садовий оприлюднює текст «таємної угоди», 8 лютого 2019 року
Кандидат у президенти України Андрій Садовий опублікував «угоду», яку йому нібито пропонували підписати від імені президента Петра Порошенка в обмін на вирішення питання утилізації сміття у Львові
Але він її не прийняв.
Суть пропозиції Порошенка була в тому, щоб Садовий гарантував лояльність, фактично віддав фракцію «Самопоміч» в ручне управління Банкової, в обмін на припинення перешкоджання у вивозі сміття.
Як зазначено на папірці, «Сторона 1 і Сторона 2 з метою забезпечення сталого розвитку української держави і проведення реформ» домовляються про те, що «Самопоміч» не критикує і публічно підтримує дії президента, а також здійснює активні дії щодо інших політичних сил (Народного Фронту, Батьківщини, Свободи, Укропа, Радикальної партії, Опоблоку).
Сама по собі «угода» без будь-яких підписів і печатки. Це звичайний текст, який можна надрукувати будь-кому. Тобто, з юридичної точки зору, це не «угода» – цей документ не має юридичної сили. Це, скоріше, домовленість.
Фото нібито "угоди", оприлюднене Садовим сьогодні
Але, можливо, цю «угоду» зробили саме в такій анонімній формі, не залишаючи «відбитків», щоб якраз не дозволити Садовому переконливо звинувати Банкову в її свідомих спекуляціях на проблемах цілого міста? Тоді це має сенс.
Сам Садовий на своїй сторінці у Фейсбук запевняє, що правдивість своїх слів і він, і голова фракції «Самопоміч» Олег Березюк, якому вручили «угоду» в руки, готові доводити в суді під присягою.
Зрозуміло, що довести в суді, що подібна угода існувала, буде майже неможливо. Так само, як і майже неможливо довести в суді, що подібна угода не існувала. А тому під судовою присягою, в принципі, можна говорити все, що завгодно.
Найкращий інструмент для перевірки правдивості свідчень – це поліграф, тобто детектор брехні. Ось якщо Садовий зважиться на такий крок, тоді це розставить всі крапки над «і».
А поки питання щодо достовірності «угоди» залишається відкритим. Хоча і має під собою абсолютно реальний ґрунт – і Березюк, і Садовий дійсно зустрічались із представниками Банкової. А політика – це завжди торги і шантаж, закулісні домовленості.
Ключове питання до Садового в цій ситуації – чому він оприлюднив цю «угоду» лише зараз, а не тоді, в 2017 році, по гарячих слідах? Викриття такої «угоди» було б доволі потужним кроком і на захист власної репутації, і в якості атаки на Банкову.
Садовий відповідає, що «тоді ціль номер один для мене була безпека міста, а не перемога в інформаційній війні». Що ж, тоді не треба жалітися, що зараз, в період активної передвиборчої боротьби, суспільство може мати сумніви щодо такої «угоди».
«Сміттєва історія» сильно вдарила по іміджу та репутації Садового.
В соцопитуваннях до 2016 року включно Садовий займав 3-4 місце в якості потенційного кандидата в президенти, а також мав один із найменших антирейтингів серед усіх політиків. Виходячу з цього фактажу, на Банковій його розглядали, як одного з найнебезпечніших конкурентів для чинного президента на виборах-2019.
Трагедія на Грибовицькому полігоні все змінила. Порошенко вдало використав свій шанс на знищення політичного опонента, вдаривши по його слабкому місцю. Він жорстко розкритикував Садового. А найголовніше – була запущена потужна медіакампанія проти Садового із використанням загальнонаціональних телеканалів. Крім того, був використаний ресурс ГПУ для відкриття кримінальної справи проти Садового.
А підконтрольні Порошенкові голови ОДА перешкоджали львівському сміттю потрапити на сміттєзвалища. Садовий називав це «сміттєвою блокадою». В ЗМІ майже щодня з'являлась негативна інформація про львівське сміття, яке «заблукало» в інших областях.
В результаті, рейтинг Садового був знищений. Це була блискуча спецоперація, яка гідна ввійти до книг із політтехнологій.
Контрольовані Порошенком чиновники продовжують вставляти палки в колеса Садовому – тепер щодо будівництва сміттєпереробного заводу.
Після цієї «сміттєвої кризи» вирішення проблеми сміття у Львові стало особливо пріоритетним для Садового. Вже обрано місце для будівництва сміттєпереробного заводу. А фінансувати проект буде Європейський банк реконструкції та розвитку. Початок будівництва заводу запланований на весну 2019 року.
Однак голова Львівської ОДА, який був призначений на цю посаду Порошенком у 2014 році, буде писати листа до Міністерства екології та природних ресурсів, щоб міністерство не надавало дозволу на будівництво заводу. Це абсолютно неприхована спроба зірвати початок будівництва заводу за надуманим приводом.
Таким чином, навіть локальні господарські питання, які стосуються життя місцевих громад, стають заручниками великої політичної гри.
