fbpx
Сьогодні
Екорубрика 13:15 14 Лип 2021

Страшенні посухи та імпорт питної води? Що робити, аби не перетворити Україну на пустелю

English version here

Ще 10 років тому на річці Південний Буг у Миколаївській області регулярно проводилися рафтингові сплави. Любителі активного відпочинку великими галасливими компаніями весело спускалися вниз за течією по вируючим водам Бугу. Але тим, хто вирішить відправитися на подібну розвагу зараз, пощастить менше — замість екстремального сплаву туристи можуть хіба що поплавати по колу в невеликій водоймі, а ось сплавлятися по річці вже не вийде — занадто вузькою і неглибокою вона стала.

За останні 30 років в Україні зникло майже 10 тисяч річок — про це ще рік тому на своїй сторінці у Facebook заявив Михайло Апостол, радник глави Міністерства внутрішніх справ. За невтішними прогнозами, ще через 20-30 років Україні доведеться імпортувати питну воду. Цього року прогнози підтверджуються. За даними Національної метеорологічної служби Великої Британії, у країнах Центральної та Східної Європи, включно з Україною, протягом ХХІ століття буде спостерігатися зменшення водного стоку українських річок, за винятком Карпат, на 25–50%.

Такий стан справ — серйозна проблема. Дослідження World Resources Institute (WRI) говорять про те, що Україна посідає друге місце в антирейтингу країн, яким загрожує посуха. Зі 138 країн, що зазначені у рейтингу, за винятком африканських, дані про які відсутні, гірше, ніж в Україні, справи справи з водою тільки в Молдові, а відразу за нами йдуть Бангладеш, Індія і Сербія.

Зменшення кількості водних ресурсів може понести за собою незворотні наслідки — від епідемій до аварій на атомних електростанціях. Це надважливе і дуже серйозне питання, глобальна проблема, з якою зіткнулась Україна. 

Страшенні посухи та імпорт питної води? Що робити, аби не перетворити Україну на пустелю

Чому в Україні замало води?

"Є такий стереотип, і я навіть бачу це по своїм батькам — вони думають, що в Україні дуже багато водних ресурсів, — розповідає Дар'я Лазарєва, експертка відділу клімату і транспорту у громадській організації "Екодія", — проте Україна недостатньо забезпечена водою". 

За даними досліджень The World Bank Group, серед 20 європейських країн Україна за показниками забезпеченості води посідає 17 місце — це невтішні результати. Все це здебільшого через те, що в Україні ми беремо воду з поверхневого стоку — 97% води, яку ми використовуємо для різних потреб, береться з річок і рідше — з озер. Лише 3% використовуваної води — це підземні води:

"Тому така велика різниця між забезпеченістю водою в Україні і в світі, бо в інших країнах люди більше дбають про землю і про воду. До того ж, є ще один ресурс "зберігання" води — це снігові та льодові шапки в горах. Наприклад, у Канаді є великі озера, і основна маса води зберігається там. Індія також посідає місце за нами — водних ресурсів там більше, оскільки велика кількість води зберігається у льодових шапках на горах; а у снігах українських Карпат прісної води зберігається значно менше ", — пояснила Дар'я.

Також серед причин посухи — зміна клімату та не стале ведення сільського господарства. Зношені та вже неефективні системи зрошення призводять до того, що приблизно третина води, яка використовується для поливу полів та рослин, просто втрачається. Ми забираємо з річок воду для того, щоб полити картоплю, соняшник та кукурудзу, але по дорозі на плантацію частина води губиться. Крім того, через зміну клімату у нас змінюється характер опадів і протягом декількох годин може випасти їхня місячна норма, як це нещодавно було на Заході України, а десь, навпаки, стоїть посуха, тож вода через неефективність зрошення швидше випаровується. Більш сталий спосіб поливу — вночі, коли температура і вплив сонячної енергії менші, а отже, рослини встигають набрати достатньо води. Якщо ж поливати вдень, вода швидко випаровується. 

"Минулого року була посуха — дуже сильно зменшився стік річок. "Екодія" випустила дослідження про вплив змін клімату на їхню водність. Найстрашніші результати — для Прип'яті, де за одним зі сценаріїв стік зменшиться на 30%; влітку це буде вкрай відчутно", — застережує Дар'я. 

Страшенні посухи та імпорт питної води? Що робити, аби не перетворити Україну на пустелю

Які ризики пов'язані зі зменшенням кількості водних ресурсів в Україні?

По-перше, погана якість води — це завжди високий ризик захворюваності на дизентерію. Забруднена вода та антисанітарні умови є головними факторами дитячої смертності в країнах, що розвиваються. Погане водопостачання та наявність у воді збудників інфекційних хвороб, а також відсутність елементарної гігієни і санітарії призводять до виникнення у дітей діареї. Згідно з оцінками, від цього захворювання в найбідніших регіонах щорічно гинуть до 1,5 мільйонів дітей у віці до 5 років. Такі наслідки можуть бути і в Україні. За словами пані Лазарєвої, 10% стоку українських річок складають відходи з каналізацій:

"Так, вода проходить кілька рівнів фільтрації, відстоюється, але система фільтрації в Україні є недосконалою. Через це вода починає цвісти, водойми застоюються", — пояснює вона. 

Але дизентерія, за словами експертки, — не найстрашніше. У воді підвищується концентрація нітратів та фосфатів. Нітрати характеризуються досить широким спектром токсичної дії. Найсерйознішим наслідком споживання нітратів є утворення метгемоглобіну (метгемоглобінемія), внаслідок чого порушується транспорт кисню до тканин людини. Залежно від дози нітратів отруєння може бути різним за тяжкістю. Перші симптоми з'являються вже через 1–2 години, при цьому відмічаються запаморочення, головний біль, порушення просторової орієнтації. Слизові оболонки, шкіра на пальцях та на вушних раковинах набуває синюшного відтінку. Далі виникають блювання, задишка, запаморочення, шкіра набуває сіруватого кольору; виражені явища кисневої недостатності. При тяжкому отруєнні без надання медичної допомоги смерть може настати через декілька годин після потрапляння шкідливої речовини в організм.

Проте величезна частина води використовується промисловістю. На неї, за даними досліджень "Екодії", припадає 65% всіх використовуваних водних ресурсів України. За словами експертки Дар'ї Лазарєвої, коли промислові підприємства відпрацьовують воду та скидають у річку, її не тільки неякісно фільтрують — вона повертається перегріта. Таке нагрівання призводить також до зменшення кількості біому у водоймах, оскільки організми зовсім не пристосовані до інших умов життя. Все живе, що звикло до певних температурних режимів, починає страждати, а деякі види взагалі зникають. Особливо гостро ця проблема відчувається на півдні України — через пересихання річок міліють Тузловські лимани, у яких нереститься риба, якою годуються десятки видів диких птахів, що там гніздяться. Працівникам національного природоохоронного парку Тузловські Лимани доводиться постійно поновлювати водообмін лиманів з морем, розчищаючи пісок, що відділяє лимани від моря, для того, щоб наповнити водойми водою та не дати зникнути цілій екосистемі, частиною якої є комахи, риба, птахи та інші дикі тварини.

Крім цього, через перегрівання води може статись справжня техногенна катастрофа, оскільки прісну холодну воду для охолодження реакторів використовують електростанції. Чим теплішою буде вода, тим сильніше буде збільшуватись аварійна ситуація. 

Як пояснила Дар'я Лазарєва, ще однією проблемою є не стале сільське господарство: землю розорюють на схилах, вносять надмірну кількість добрив, підприємства недостатньо очищують стоки, які йдуть з їхніх ферм, у водоймах підвищується концентрація фосфатів, нітратів, нітритів, які труять воду в річках і ґрунтових водах. Перевищення концентрації цих речовин було зафіксовано у колодязях в населених пунктах, що знаходяться поряд із великими агропідприємствами. 

"Чим менше буде води в річках — тим вищою буде концентрація таких шкідливих речовин у воді, адже вони нікуди не зникають, тож їхня пропорціональна доля збільшується. Їх, звичайно, зносить у море, але нікуди не зникають джерела цього забруднення і з року в рік нітрати та фосфати в тій же, а часом в більшій кількості потрапляють у воду", — пояснює експертка. 

За різними сценаріями, водний сток річок, який, як ми пам'ятаємо, є основним джерелом водних ресурсів в Україні, може зменшитись від 9% до 37%. Такі зміни вдарять по економіці: аграрний сектор, комунальне підприємства, рекреаційно-туристична сфера відчують це більше за все. Дослідження показує, що гідроенергетика взагалі може перестати функціонувати, металургія, де майже всі етапи виробничого циклу потребують значної кількості води, понесе значні збитки, функціонування водного транспорту буде унеможливлене, так само, як і існування рибних господарств. 

Страшенні посухи та імпорт питної води? Що робити, аби не перетворити Україну на пустелю

Чи можна попередити такі наслідки?

Пересихання річок — це глобальна проблема, що складається із багатьох факторів. Це і погана якість охолодження та очищення відпрацьованої на підприємствах води, і недостатня очистка стічних вод, порушення екологічного законодавства агропромисловістю. 

"Я можу сказати декілька простих рішень, але вплив окремої людини на ситуацію є незначним — 16% води, яку людина використовує на власні потреби, йде на питну воду, душ і туалет. Тож, звісно, треба економити воду, встановлювати економічне устаткування, використовувати безфосфатні миючі засоби. Але великі проблеми потребують комплексних рішень", — пояснює Дар'я.

Великий вклад мають робити і підприємства, переформатувавши свої технології та підходи. В деяких випадках для цього навіть не потрібно залучати великих інвестицій та купляти нове устаткування. Наприклад, обсяги випаровування води на полях можна зменшити, якщо восени після збору врожаю не прибирати бадилля, а залишати його на землі. Саме воно допомагає зберігати вологу в ґрунті. 

Велику роль у збереженні водного балансу екосистем відіграють і водно-болотні угіддя — вони майже завжди зменшують частоту повеней, їхню інтенсивність або затримують їх у часі, зберігають підземні води та можуть навіть зменшувати температуру до 20°C, що вплине на швидкість випаровування води. Тож осушення болот зараз — це в прямому сенсі знищення життя на наших землях, і результати таких дій відчують на собі не наступні покоління в далекому майбутньому, а ми, сучасники підприємців, що осушують болота.

Проте право на безпечне довкілля кожного громадянина України закріплене в Конституції. Дізнатись про екологічне становище на певній території можна через урядову гарячу лінію — онлайн  через електронне звернення (сайт передбачає заповнення зручної електронної форми та має всі необхідні інструкції) або за телефоном гарячої лінії 1545

Якщо ж у вас є дані про вже існуючі порушення екологічного законодавства, ви можете подати скаргу до Екологічної інспекції. Зробити це дуже просто через Telegram, Messenger Facebook або сайт SaveEcoBot. Скаргу з приводу забрудненої води допомагає складати бот: 

  1. Спочатку потрібно обрати один із запропонованих варіантів: "Бачу джерело скиду" або "Бачу лише забруднену воду"
  2. Відправити одним із запропонованих способів локацію та підтвердити її
  3. Прикріпити до скарги фотографії або коментарі
  4. Заповнити персональні дані: ПІБ, адресу для листування, адресу електронної пошти, номер телефону та фото підпису

Після того, як скарга сформована, її потрібно завантажити та направити на електронну адресу місцевої обласної ради, яку надає бот. Відповідь, відповідно до ст. 20 ЗУ "Про звернення громадян", ви маєте отримати протягом 15 днів від дня отримання скарги, а якщо для відповіді необхідне додаткове вивчення — протягом місяця. 

За стандартною процедурою на місце забруднення має виїхати екологічний інспектор, який ініціюватиме необхідні перевірки та додатковий контроль підприємств, що порушують екологічне законодавство.

5
2002

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: