Дрони проти паліїв трави: як на Закарпатті борються з підпалами сухостою

Навесні 2020 року Верховна Рада України ухвалила закон, який посилює відповідальність за спалювання сухої трави. Штраф за незаконні підпали, які призводять до знищення або пошкодження рослинності вогнем, підняли у 18 разів – з 5100 грн до 91800. Максимальний штраф за підпали рослинності навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, сягнув 153 тисячі гривень.

Але по факту, величезне підвищення штрафів за цю шкідливу діяльність паліїв мало налякало. Варто лише згадати, як восени минулого року задихався від отруйного повітря Київ, поблизу якого ДСНС щоденно фіксувала по 40-50 займань трави і торфовищ. Не легше приходилося і іншим містам. 

Ось і цьогоріч, щойно зійшов сніг, над Україною знову знявся дим. "Палили, палимо і будемо палити" — українські "герострати" посилаються на "досвід предків" та відчувають себе досить впевненими у своїй безкарності. Адже на практиці, як визнають самі працівники Державної служби надзвичайних ситуацій, таку людину дуже важко спіймати за руку та притягнути  до адміністративної відповідальності.

В Свалявській ОТГ Закарпатської області на допомогу ДСНС-никам прийшли екоактивісти. Кожного дня учасники молодіжної ініціативної групи "Еко Свалявщина" проводять повітряні полювання за паліями за допомогою квадрокоптера.

Британський грант, співпраця з ДСНС та небайдужі свалявчани

Екологічна група, яка має на меті поширення екологічних знань та культури серед жителів Свалявської ОТГ, була створена небайдужими мешканцями громади. 

Як розповів один з активістів групи, Василь Петрус, у листопаді 2020 року Посольством Великої Британії в Україні було оголошено проведення грантового конкурсу на Західній Україні. Потрібно було зібрати не менше двох с половиною десятків людей, які хочуть щось змінювати у своїй громаді. Так з'явилася молодіжна ініціативна група Свалявської ОТГ. В ході тренінгів, які проводилися в рамках проекту, учасники групи підготували свій проект екологічного напрямку, а саме збір і сортування пластикового сміття. На грантові кошти закупили сміттєві контейнери, обладнання для пресування і дрон, щоб моніторити рівень забрудненості території громади.

Вже під час створення екологічної карти громади, у учасників еко-проекту виникла ідея, що за допомогою дрона можна знаходити порушників, які палять сухостій. Активісти запропонували цю ідею ДСНС, яку вогнеборці з радістю підтримали. "Тепер, — каже Василь Петрус, — у нас заплановані спільні патрулювання. Ми піднімаємо дрон, знаходимо місце підпалу, можливих порушників і скоординовуємо туди патрулі".

Одна година біля багаття — як п'ять на міській автомагістралі 

Зазвичай по селах спалюють траву після зими для того, що підготувати землю до весняних польових робіт. Косити та вивозити сухостій важко і дорого, підпалами люди, наводячи лад, економлять гроші й сили. У спаленні сухостою сільські мешканці бачать ще і такі позитивні моменти: попіл забезпечує землю безплатною порцією добрив, та й нібито місце з'являється для нової і зеленої травички.

Але вже давно доведено науково — дим від сухої трави та листя містить в собі багато канцерогенів, які завдають непоправної шкоди здоров'ю людини. Коли горить листя і трава, тільки верхня частина отримує достатню кількість кисню, у той час як нижні тліють і димлять, виділяючи токсичні і просто шкідливі для здоров'я хімічні речовини. Тонна тліючого листя виділяє близько 30 кілограмів небезпечних речовин.

Матеріали досліджень, проведених Національним екологічним центром України, свідчать, що при згорянні однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється близько 9 кілограмів мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. Усі ці речовини надзвичайно небезпечні для  здоров'я людей і тварин і  можуть сприяти розвитку алергії, астми, ракових та інших захворювань. Одна година, проведена біля багаття, по збитку для здоров'я рівносильна п'ятигодинному перебуванню на міський автомагістралі.

Крім того, значна відкрита площа горіння та вітер можуть призвести до того, що навіть маленьке багаття може перетворитися на неконтрольовану пожежу. За даними управління ДСНС Закарпаття, в області щодня фіксується кілька десятків загорянь сухостою. Часто рятувати від вогню доводиться вже не тільки землю, а і житлові будинки. За перші три місяці поточного року підрозділи оперативно-рятувальної служби Закарпатської області в екосистемах краю ліквідували 306 пожеж. Загальна площа знищеної сухої трави, чагарників та сміття становить більше 333 га.

Від квадрокоптера, як і відповідальності, не втечеш

Про те, що траву палити не можна, на Свалявщині знає кожний житель. Перед першим запуском повітряного патруля екоактивісти на сторінках в соцмережах ще раз нагадали людям про небезпеку та попередили, що буде проводитися патрулювання за допомогою квадрокоптера. Втім, потенційних порушників наявність сучасного технічного засобу в активі ОТГ не збентежила. У перший же виліт операторами дрону був помічений дим в районі одного з сіл. "Підлетівши ближче, ми побачили на полі трьох чоловіків з маленькою дитиною. Помітивши нас, один з чоловіків почав тікати на скутері, але ми без зайвих зусиль прослідкували за ним до його ймовірного будинку. Усі дані передані в Національну Поліцію Закарпатської області, щодо підозрюваних осіб будуть прийматися відповідні міри".

Екоактивісти кажуть, що у них є фото і з ближчої відстані, де чітко видно обличчя правопорушників, але за проханням поліції поки що їх публікувати не можна.

Стати героєм ОТГ

Наразі в команді "Еко Свалявщини" 25 учасників. Це люди з усього ОТГ, з міста Свалява і навколишніх сіл. "В рамках проекту, — розказує Василь Петрус, — ми проходили тренінг по пілотуванню. 7 людей отримали сертифікати пілотів дрона. Дрон у нас один, до нього в комплекті — 9 акумуляторів, що дозволяє літати 4 години без підзарядки. Радіус польоту — 8 км. Цього достатньо, щоб обрати одну локацію і облетіти з неї все наше місто". 

Як пояснив пан Василь, реєстрація такого дрона не потрібна, але законодавчо прописано де можна літати, а де ні. Над приватними будинками патрулювання не ведеться. Запускається дрон протягом березня-квітня — це найгарячіший час для паліїв. Хтось таким варварським способом готується до сільськогосподарчих робіт, але є й такі, що просто бавляться. Графік вильоту дрона не афішується, щоб залишити за собою ефект несподіванки і люди не розслаблялися. Крім цього також будуть відслідковуватися ті, хто викидає сміття та будівельні відходи.

Загалом жителі ОТГ підтримали ініціативу молодих екозахисників. Негативних висловлювань не було, навпаки, багато хто пише і телефонує, повідомляють про підпали і несанкціоновані звалища. 

Через карантин жодного разу команда не збиралася у повному складі. Координуються та займаються організацією екологічних акцій на території громади через ZOOM. Сподіваються, що по закінченню локдауна "Еко Свалявщина" обзаведеться офіційним штабом — місцева влада готова надати спільноті приміщення.

Як вважає Василь Петрус, таке обладнання — дрони, обов'язково повинні мати всі державні служби — поліція, ДСЧС, лісівники. Їх можна використовувати під різні задачі: виявлення стихійних сміттєзвалищ, порушників-паліїв, пошук людей — в горах часто губляться туристи, деякі випадки закінчувались трагічно. За допомогою дронів можна моніторити великі площі території за короткий проміжок часу. Що дрон облетить за хвилини, людині, щоб обійти пішки, потрібні години. "У нас в поліції та ДСНС, — каже екоактивіст, — дрона немає і щось сумніваюся, що він є в інших областях".

Першоначальний проект зі збору, сортування та пресування сміття на території ОТГ, у якому теж задіяний квадрокоптер, ще не закінчено. Найближчим часом запускається станція по пресуванню, налагоджується весь процес, формується карта забрудненості Свалявської громади. Зібрані за допомогою дрона дані будуть занесені до ресурсу Смарт Закарпаття: ГІС Екології (Стихійні сміттєзвалища).

Далі повітряного помічника передадуть у комунальну власність. Автори проекту мають надію, що влада продовжить їхню ініціативу щодо відстеження місць підпалів за допомогою дрона. "На мій погляд, — зазначає Василь Петрус, — відколи почали в соцмережах обговорювати наші патрулювання, підпалів стало менше".

Нагадаємо, у квітні 2020 року Рада суттєво підвищила штрафи за спалювання трави.

А ще читайте, як прибрати незаконне звалище — "Рубрика" перевірили роботу державної карти екологічних порушень.