Від відбудови до допомоги фермерам: іноземний досвід, що допоможе з наслідками затоплення на Херсонщині

У чому проблема?

6 червня російські війська підірвали Каховську гідроелектростанцію. Унаслідок теракту рівень води в деяких районах Херсонщини піднявся на понад 5 метрів. Під водою опинилися тисячі будинків та десятки тисяч гектарів полів та лісів. За час рятувальної операції співробітники ДСНС і волонтери евакуювали із зони лиха понад 3,7 тисячі осіб і 284 тварин. На жаль, врятувати вдалося не всіх.

Вода почала відходити, і люди стали повертатися до своїх домівок. Там, де вода вже зійшла, лишилася багнюка, загиблі тварини й тонни зіпсованого майна. Найскладніше для мешканців регіону — ще тільки починається.

Які рішення?

Стихійні лиха, пов'язані з водою, є найбільш поширеними у світі. Вода, яка є запорукою життя, також приносить чимало бід та страждань. Нищівні цунамі, тривалі дощі, масштабні повені, що періодично відбуваються на планеті, руйнують життя людей, екосистеми та економіки.

Універсального плану відновлення для окремих осіб, громад чи країн не існує. Для кожного випадку цей процес є унікальним. Щоразу після затоплень різні країни та уряди вирішують гігантські завдання з подолання наслідків затоплень, а потім — з відновлення та реконструкції. Припускаються помилок і водночас вчаться на них, накопичують досвід і діляться ним з іншими.

Чого вчить "велика вода" і які рішення можуть бути корисними для України, зібрали в нашому матеріалі.

Як це працює?

Небезпека затоплень не є новою для громад Нової Зеландії, оскільки існує вже тисячі років. Стійкість до стихійних лих тут визначають готовністю реагувати на них та здатністю справлятися та відновлюватися після негараздів. У Новій Зеландії держава бере на себе загальну відповідальність з профілактики та зниження наслідків повеней, але не меншу роль тут відіграють добровольці. У маорі — корінного народу Нової Зеландії, є приказка, яка лежить в основі сили громад: "Що є найважливішим у світі? Це люди, це спільнота!"

У лютому 2023 Нову Зеландію спіткав циклон Габріель. Це був найстрашніший циклон, що охопив країну з 1968 року, в результаті загинуло 11 осіб, а загальний збиток становив понад $8 млрд. Стихія залишила по собі апокаліптичний пейзаж: тисячі будинків затоплено, села відрізані від комунікацій, сади та фермерські господарства опинилися під товстим шаром мулу. Підйом води подекуди сягав 2,5 метра.

Жителі Пукетапу, населеного пункту, який значно постраждав від повені, одразу згуртувалися. Місцевий паб перетворився на інформаційний центр, а школа стала гуманітарним хабом, де можна було отримати одяг та їжу. Для миття спочатку використовували шкільний басейн, а потім місцеві майстри для тих, хто не мав води, збудували душ. Тим часом жителі працювали позмінно — вигрібали сміття та багнюку з дворів та вулиць, вивозили зіпсовані водою меблі, а вночі чергували на блокпостах, щоб не допустити в селище мародерів.

У Китаї теж добре знаються на потенціалі громад. Коли велика повінь, що сталася у Чунціні у 2020 році, поступово відступила, санітарні працівники, військові та добровольці вийшли на вулиці, щоб очистити місто. Повінь залишила багато мулу та сміття на головних дорогах, найтовстіший шар досягав 50 сантиметрів. Щоб допомогти спільноті відновити порядок і швидше повернутися до життя, люди встали поряд із муніципальною технікою з лопатами та віниками. Вони працювали всю ніч без відпочинку, щоб очистити бруд та допомогти дорогам якнайшвидше відновити рух.

Британська Колумбія — найзахідніша з 10 провінцій Канади. У листопаді 2021 року тут за два дні випала місячна норма опадів. Зливи викликали широкомасштабні повені, грязьові зсуви спустилися на міста та селища по всій провінції. Від повені постраждали понад 1100 ферм, 15 000 гектарів сільгоспугідь і 2,5 мільйона голів свійських тварин. Люди витягували худобу з води будь-якими видами водного транспорту: човнами, гідроциклами й навіть катерами на повітряній подушці.

Після того, як зійшла вода, постало питання про відновлення фермерських господарств. Відповіддю стала AgriRecovery — програма, яку на початку 2022 запустила влада, аби допомогти сільськогосподарським виробникам впоратися з надзвичайними збитками, пов'язаними зі стихійним лихом. Витрати на ініціативу були розділені у пропорції 60 на 40 між Міністерством сільського господарства та сільськогосподарських харчових продуктів Канади (Agriculture and Agri-Food Canada) та урядами провінцій.

Усього від федерального та провінційних урядів на програму було виділено 228 мільйонів доларів. Міністерка сільського господарства Британської Колумбії Лана Попхем назвала програму найбільшою програмою відновлення в історії провінції. Кошти спрямували на чотири основні категорії, які не покривалися приватною страховкою або наявними державними програмами:

• Очищення, ремонт та відновлення потерпілих від повені земель, щоб повернути їх у придатний стан.
• Ремонт інфраструктури ферми, що не підлягає страхуванню.
• Витрати на добробут тварин, включаючи запаси корму, транспортування худоби та ветеринарне обслуговування.
• Відшкодування втрат багаторічних рослин, що вирощуються не для перепродажу, наприклад, чорниці.

І головне — програма була розроблена на основі відгуків фермерів та власників ранчо про те, що їм насамперед необхідно для відновлення.

Масштабні катаклізми не оминули і Європу. У липні 2021 року після великих дощів, викликаних циклоном Бернд (Bernd) кілька річкових басейнів вийшло з берегів, що спричинило повінь, найбільшу за останні 100 років. Найбільше зачепило Німеччину, зокрема федеральні землі Рейнланд-Пфальц та Північний Рейн-Вестфалія. Тільки в долині річки Ар загинули 134 людини. Десятки тисяч людей опинилися на межі загрози існування та були змушені починати все життя з нуля. Ангела Меркель, що на той час обіймала посаду Канцлерки Німеччини, під час візиту до найбільш постраждалих регіонів зауважила, що ситуація така складна, що "в німецькій мові навряд чи знайдуться слова, аби описати ці руйнування".

Коли вода відійшла, стали очевидні приголомшливі наслідки природної катастрофи. До пошуків зниклих і відновлення інфраструктури було залучено кілька десятків тисяч працівників різних служб — від комунальників до військових з Бундесверу. Тисячі волонтерів з усієї країни приїхали на допомогу постраждалим. Громадськими та благодійними організаціями було запущено кілька ліній збору фінансової допомоги, а жителі району Арвайлер у Німеччині взяли до рук великі совкові лопати, якими зазвичай чистять сніг, щоб винести гори мулу та бруду зі своїх будинків.

Через два місяці Німецький федеральний уряд та уряди земель погодили створення національного фонду для відбудови постраждалих від руйнівних повеней регіонів на суму 30 мільярдів євро. У його фінансуванні взяли участь усі федеральні землі.

Варто сказати, що через два роки багато місцевих мешканців постраждалого району не задоволені темпами відновлення. Вони говорять, що реконструкція йде повільно, дехто з них і досі живе в будиночках контейнерного типу. Багато будинків ще не відремонтовано або відновлено не повністю.  Декілька бізнесменів лише подбали про відновлення свого бізнесу та живуть у тимчасовому житлі на будівельних майданчиках.

Втім, влада не приховувала, що на реконструкцію підуть роки. Вона з самого початку наголошувала, що для того, аби якомога швидше виконати це завдання, потрібні додаткові фахівці з усієї Німеччини.

Рішенням стала загальнонаціональна унікальна пропозиція: інтернет-платформа handwerk-baut-auf.de, створена Ремісничими палатами Кобленца та Кельна. Handwerk-auft-auf — це ринок, де можна напряму знайти підприємства, які підтримують відновлення затоплених територій. Платформа призначена для того, щоб постраждалим приватним особам і муніципалітетам було легше знайти підприємців, які пропонують роботу та послуги для відбудови. На платформі handwerk-baut-auf.de зараз пропонують свої послуги понад 1900 компаній. Її можна використовувати по всій країні після стихійних лих.

Україна має взяти для українських міст лише найкраще — а тому українські фахівці продовжують досліджувати досвід інших країн, які відбудовувалися після війн та природних катаклізмів.

Одним із найуспішніших у світовій практиці вважають кейс Індонезії. У 2004 році цунамі, що виникло в Індійському океані, забрало понад 200 000 людських життів. Основний удар припав на Індонезію. Найбільше руйнувань зазнала індонезійська провінція Ачех. Там було знищено 1,5 тис. шкіл, 49 центрів первинної медико-санітарної допомоги, 2 лікарні, 270 000 будинків, а більшість доріг стали непридатними для користування.

На початку січня 2005 року президент Індонезії провів конференцію донорів у Джакарті, яка зібрала багатомільйонні обіцянки допомоги у відбудові. Уряд Індонезії взяв провідну роль у проведенні оцінки втрат і збитків протягом першого місяця після цунамі, розробив Генеральний план реабілітації та реконструкції (потреба на втілення Генплану сягнула понад 7 млрд $). У квітні 2005 країна створила окремий орган — BRR Agency. Він отримав повний мандат від місцевої влади на координацію відбудови, бувши при цьому прозорою та підзвітною структурою. З 2006 року BRR дали повноваження на будівництво близько 120 000 будинків, таким чином BRR також став і виконавцем.

Завдяки зусиллям міжнародних та національних організацій щодо негайного відновлення постраждалого району, загальна зібрана сума коштів на відновлення Індонезії сягнула майже 14 млрд доларів. Уже у 2009 було відбудовано понад 140 тисяч будинків, 23 порти, понад 3,5 тисячі кілометрів доріг, 13 аеропортів та 1115 закладів охорони здоров'я. Загалом за 5 років вдалося відновити, а місцями навіть масштабувати інфраструктуру. "М'які" проєкти були націлені на подолання бідності та ріст ринку праці.

Звісно, не все проходило гладко. Були проблеми з корупцією та впровадженням якісної освіти. Чимало скарг стосувалися якості відбудованого житла, незручного місця розташування та відсутності роботи, незадоволення базових потреб (води та світла). Крім того, за кілька років фінансування міжнародних донорів впало з мільярдів до майже нуля, що ускладнило для більшості організацій розробку довгострокових програм. Але опитування показують: уже за 5 років після катастрофи люди змогли повернутися до осель, відбудованих на місці старих поселень. Серед тих, чиї будинки були зруйновані, 80% мали нове житло протягом 5 років після катастрофи.

Японія також може бути хорошою моделлю для повоєнної відбудови України, оскільки вона пережила війну та стихійні лиха й має успішний досвід відновлення.

У 2011-му у Японії сталася велика трагедія — Великий тохокуський землетрус, який забрав життя понад 5 тис. людей, ще понад 8 тис. — зникли безвісти. Населені пункти країни зазнали жахливих руйнувань. Тихоокеанське узбережжя Японії, від Охотського моря до островів Рюкю розбило цунамі, висотою 10-12 метрів. Тоді без житла в Японії залишилося близько 500 тис. людей.

Після великого землетрусу в Японії у 2011 році в країні створили спеціальну комісію з відновлення. Вона вирішувала, які закони треба ухвалити першочергово для швидкої відбудови. Також члени відповідного Комітету напрацювали закон про відновлення, який заклав основу для швидкої відбудови країни після стихійного лиха.

Японія вже зараз готова передавати свій досвід Україні. Про це заявив міністр закордонних справ Японії Йошімаса Хаяші під час Конференції з відновлення України (Ukraine Reform Conference) у Лондоні.

"Японія є єдиною країною, яка постраждала від ядерного бомбардування під час війни. Але ми відбудували країну після розрухи під час війни та після війни. Ми також пережили цілу серію природних катаклізмів і катастроф, включно із землетрусом 1995 року, цунамі та землетрусом 2011-го. Але щоразу ми домагалися відродження з підтримкою наших друзів і міжнародної спільноти. Японія таким чином має дійсно прекрасне розуміння відновлення", — сказав Йошімаса Хаяші.

За словами японського міністра, основними напрямками підтримки Японії стане розмінування, розвиток основної інфраструктури, зокрема електромереж, і відновлення фермерського господарства. Крім того, нещодавно Японія створила раду для відродження України за участю всіх відповідних міністерств та агенцій. Країна також має намір до кінця цього року організувати конференцію "Японсько-українська конференція для сприяння економічному відновленню".