Потрібні не поспішні, а системні рішення: що треба змінити, щоб укриття стали справді доступними

У чому проблема?

У ніч на 1 червня 2023 року під час ракетної атаки російських окупантів у столиці загинуло троє людей, серед них — 9-річна дитина. Ще 11 осіб отримали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості. Цього разу прокуратура розпочала досудове розслідування не тільки за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаних з умисним вбивством, а й за фактом службової недбалості з боку посадових осіб медичного закладу, що призвела до тяжких наслідків. Столична поліція також розпочала два кримінальних провадження : за ч. 2 ст. 367 — службова недбалість та за ч. 3 ст. 135 ККУ — залишення в небезпеці. Адже чоловік однієї з загиблих розповів, що в момент, коли люди хотіли сховатися від обстрілу, укриття, що розташовувалося в лікарні, було зачиненим. Люди загинули від уламків російської ракети, що впали на території лікарні.

Ця трагедія унаочнила проблему доступності укриттів, яка актуальна не лише для Києва. У листопаді 2022 року Група громадського моніторингу ОЗОН запустила Національну кампанію моніторингу укриттів. Станом на кінець квітня моніторинг провели в семи містах: Києві, Львові, Одесі, Черкасах, Миколаєві, Сумах та Запоріжжі. І всюди спостерігачі виявили проблеми з доступністю укриттів: багато укриттів були закриті на замки, до деяких підхід закритий огорожею, відсутні вказівні знаки, які ведуть до укриття, та інформаційні таблички на вході в укриття.

Наприклад, у Києві перевірили 96 укриттів. Спостерігачі знайшли лише 73% укриттів, інші 27% за зазначеними на онлайн-мапі адресами виявити не вдалося.

"48% з перевірених нами укриттів мали позначки «Укриття» з напрямком руху, а 52% не мали таких вказівників, — розповідає "Рубриці" координаторка Групи громадського моніторингу ОЗОН Іванна Мальчевська. — Це велика проблема, бо якщо ви, наприклад, гості міста і серед ночі вам потрібно бігти до укриття, то вам має бути зрозуміло, в якому напрямку рухатись: у який бік будинку, де знаходиться вхід саме в укриття".  

Так само тільки 48% з перевірених столичних укриттів були відкриті або на місці була людина з ключем. Натомість решта 52% були зачинені, і на місці не було людини, яка могла б його відкрити і показати. 

У Львові з 43 перевірених укриттів вдалося знайти 31, лише 13 із них мають вказівні знаки "УКРИТТЯ", і лише 9 укриттів були відкриті. У Миколаєві з 21 перевірених укриттів вдалося знайти лише 7. Лише до одного укриття вели вказівні знаки "УКРИТТЯ". Лише 2 з 21 укриттів було відкрито. Базова якість укриттів у всіх перевірених містах (ідеться про наявність електропостачання, туалету, запасу води) теж не така як слід.

Чому так склалося?

"Тому що в Києві і багатьох інших містах відсутня система контролю за сховищами та укриттями, за підготовкою до їх використання", — переконаний голова "Спілки споживачів комунальних послуг" Олег Попенко. Він ще з 2022 року наголошує на потребі в загальнонаціональній системі цивільного захисту.

Олег Попенко ділиться своїм досвідом роботи на посаді заступника директора керуючої компанії Дарницького району у 2016-2019 роках.

"У нас на балансі були бомбосховища. Але ними взагалі ніхто не займався, кошти на них не виділяли — ні на ремонт, ні на підтримку. Вони нікому не були потрібні. Ніхто не проводив ніяких робіт. Я вже не говорю про підвали", — говорить Олег Попенко. 

Експерт розповідає, що підвали входили до його прямої зони відповідальності, і він спробував розібратися: де які підвали, хто за них відповідає: "Це жахіття було! Там розбиратися й розбиратися. Але коли починаєш, то з'ясовуєш: то комусь подарували, то хтось собі приватизував, то невідомо хто користується цим підвалом. Чи є там укриття, чи ні — та ніхто цим не займався і відповідальних за це не було". 

Усю цю роботу українські міста не зробили ані до великої війни, ані, на жаль, під час великої війни, вважає Олег Попенко. "У нас місцева влада була абсолютно не готова, як з'ясувалося, що на другий рік війни ракети й далі будуть прилітати", — сумно констатує він. 

То хто ж відповідальний за наявність і стан укриттів?

"Це колективна відповідальність і влади різних рівнів (органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій), і балансоутримувачів", — коментує аналітикиня програми  "Прозорі міста" Вікторія Онищенко. Це програма Transparency International Ukraine, що з 2017 року докладає зусиль, щоб подолати корупцію на місцевому рівні та запровадити належні практики прозорості та підзвітності.

Так, згідно з Постановою КМУ № 138 від 10.03.2017 фонд захисних споруд (це сукупність усіх захисних споруд) створюється, зокрема органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями. Водночас, згідно з цією ж Постановою, за утримання захисних споруд у належному стані відповідальні її балансоутримувачі. А контроль за готовністю захисних споруд до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом із відповідними органами й підрозділами та місцевими держадміністраціями, додають експерти "Прозорих міст". 

Водночас вони наголошують: "Відповідальних за ситуацію з укриттям в Деснянському районі, яка призвела до загибелі людей, визначать слідчі органи та суд". 

Яке рішення?

Після трагедії 1 червня і в Києві, і в інших містах та менших населених пунктах України терміново взялися за перевірку стану укриттів. Десь просто вчергове опублікували список укриттів без усяких подробиць, десь закликали писати скарги на неналежні сховища в коментарях під дописом, десь влаштували умовний вечір відкритих укриттів. 

До слова, нещодавно "Рубрика" писала, як міські ради оприлюднюють інформацію про укриття. 

У Києві міський голова закликав жителів долучатися до ініціативи ОЗОНу з громадського моніторингу укриттів і заявив, що столична влада домовилася з патрульною поліцією Києва про контроль роботи укриттів уночі. 

Директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук зі свого боку заявив, що "сьогодні (1 червня 2023 р. — ред.) до 17:00 мали бути сформовані графіки роботи відповідальних осіб щодо доступу до укриттів та їх гарантованого відкриття під час повітряної тривоги, по всім комунальним закладам столиці. Це — садочки, поліклініки, ЖЕКи, підприємства, адміністративні центри". 

Також він повідомив, що буде сформовано 10 мобільних груп за участю громадських активістів, що перевірятимуть стан укриттів та цілодобовий безперешкодний доступ до них населення незалежно від форми власності будівлі.

Координаторка Групи громадського моніторингу ОЗОН Іванна Мальчевська ділиться, що київська влада реагувала на їхній моніторинг і раніше: "Орієнтовно через два місяці після початку моніторингу ми публічно сказали, що 20% укриттів не змогли знайти. На це відреагував Департамент муніципальної безпеки КМДА. Ми передали їм 25 адрес укриттів, яких ми не знайшли або там були серйозні проблеми, як-от, затоплення в укритті на Куренівці". 

Тоді Департамент дав розпорядження, щоб голови районів проінспектували укриття і зі свого боку дали розпорядження балансоутримувачам будівель з укриттями привести все до ладу: встановити таблички і вказівні знаки, відкрити укриття, якщо те закрите. І ті 20% були покращені, каже Іванна Мальчевська.

Також експертка нагадує заяву начальника КМВА Сергія Попка, яку він зробив 17 травня 2023 року, про те, що "невідкладно були визначені завдання для Національної поліції Києва, Муніципальної охорони міста та усім головам РДА. В найстисліший термін усі укриття міста Києва мають бути проінспектовані, зафіксовані усі об'єкти, до яких у цивільного населення немає доступу, а балансоутримувачі негайно забезпечать безперешкодний доступ до захисних споруд цивільного захисту". 

"Це частково те, чого ми домагалися, бо громадський контроль — це добре. І добре, коли люди беруть на себе відповідальність, перевіряючи укриття. Але це все ж має бути дуже системно з боку влади. Тобто це не може триматися лише на ініціативі волонтерів і звичайних громадян", — каже координаторка Групи громадського моніторингу ОЗОН.

Президент України зі свого боку 1 червня заявив, що "це обов'язок представників місцевої влади, дуже конкретний обов'язок — забезпечити наявність і доступність укриттів цілодобово".

А це справді рішення?

Стратегічні рекомендації експертів

Потрібно, щоб за політичними заявами йшли справді комплексні безпекові рішення. Причому підкріплені коштами, за які ці рішення можна реалізувати.

"Важливим для організації якісного цивільного захисту та фонду захисних споруд є також вдосконалення законодавства та створення ефективних алгоритмів роботи на час воєнного стану", — каже координаторка Групи громадського моніторингу ОЗОН Іванна Мальчевська.

У Групі розробили стратегічні рекомендації задля вирішення проблем з доступністю та якістю укриттів. Зокрема серед них є такі:

• "необхідні допрацювання Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», які передбачатимуть можливість здійснення контролю за доступністю укриттів, можливість здійснення перевірки не лише субʼєкта господарювання загалом, а окремо – укриття. А за результатами перевірки — складання відповідного акту огляду та приписів, які б зобовʼязували балансоутримувача дотримуватися вимог доступності та якості укриттів.
• Також для налагодження роботи відповідальних за інспектування та перевірки органів необхідно внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів від 13.03.2022 року №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану», які дозволять продовжувати перевірки в сфері організації цивільного захисту, оскільки це є базовим та важливим в умовах воєнного стану.
• Змін потребують також вимоги до укриттів (Наказ МВС України №579 від 09.07.2018 Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту). З досвіду моніторингу ОЗОН рекомендує до найпростіших укриттів та споруд подвійного призначення затвердити та застосовувати однакові вимоги, які б включали базові речі для виживання: запас води, вентиляцію повітря, каналізацію, електропостачання, місця для сидіння та два виходи. 
• Важливим у сфері організації цивільного захисту та захисних споруд цивільного захисту є відповідальність за недотримання чи порушення норм. Необхідно пропрацювати основу, підстави та варіанти адміністративної чи кримінальної відповідальності у таких випадках".

Голова "Спілки споживачів комунальних послуг" Олег Попенко також наполягає, що для ухвалення ефективних рішень у Києві зокрема та інших містах передусім потрібно провести аналіз кількості людей, яка проживає в кожному районі і в кожному мікрорайоні. Потім накласти карти проживання людей. Врахувати, скільки людині потрібно часу, щоб дістатися до метро, яке є справді сховищем. Цей оптимальний час мають сказати військові.

Далі визначити, де і які укриття є на території району. І лише після цього аналізу можна робити висновки — куди направляти людей. 

"Це треба відпрацювати в кожному місті окремо. Ризики влучання в Чернівцях і Харкові досить різні. Так само Запоріжжя — їх може дістати С-300, там інший розрахунок, куди іти і як. Наприклад, у Дніпрі побудували тимчасові прихистки з бетону, і це, в принципі, непогана ідея. Якщо людину повітряна тривога заскочила надворі, вона може скористатись цим бетонним прихистком. У кожному випадку це все повинно бути розраховане і відпрацьоване разом з військовою адміністрацією, органами місцевого самоврядування комплексно", — наголошує Олег Попенко. 

Хто відповідає за облаштування укриття?

За облаштування простих укриттів (підвалів) в багатоквартирних будинках відповідальні Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (якщо вони створені) або керуючі компанії, з якими ОСББ укладають договори про співпрацю, пояснює аналітикиня програми  "Прозорі міста" Вікторія Онищенко. 

Водночас вона додає: місцева влада через програми підтримки та співфінансування може допомагати містянами облаштовувати укриття. Наприклад, у Вінниці Фонд громади "Подільська громада" ініціював проєкт "Укриття для життя", в межах якого ОСББ та комунальні заклади (усього 40 учасників) отримали 10 тис. грн фінансової допомоги. Ще понад 2 тис. грн мають внести учасники ініціативи самостійно. 

На кого і як можуть тиснути громадяни, якщо укриття немає і ніхто його не облаштовує?

Якщо коротко — то на місцеву владу та керівників установ, підприємств, інших суб'єктів господарювання, радить Вікторія Онищенко. Так, відповідно до положень Постанови КМУ № 138 від 10.03.2017 фонд захисних споруд створюється, зокрема органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.

Цей документ також зазначає, що утримання фонду захисних споруд здійснюється їх балансоутримувачами. Водночас якщо одну й ту саму споруду одночасно використовує декілька орендарів, вони беруть участь у її утриманні відповідно до вимог, прописаних у договорах із балансоутримувачем. 

Як ініціювати будівництво, облаштування чи перевірку стану укриття

Поради від програми "Прозорі міста":

• містянам слід звернутися з петицією чи письмовим зверненням до органу місцевого самоврядування (ОМС) та уповноваженого управління/департаменту (управління муніципальної безпеки/управління комунального майна/департаменту інфраструктури тощо) з вимогою скликати спеціальну комісію, яка обстежує будівлі (споруди, приміщення), аби встановити, чи можливо їх використовувати для укриття як споруди подвійного призначення та/або найпростіші укриття. 

Якщо мешканцям достеменно відомо про відсутність потенційних об'єктів для облаштування укриттів поблизу місць проживання, роботи чи навчання, звернутися до ОМС з ініціативою побудувати в особливий період швидкоспоруджувані захисні споруди. 

•  мешканцям у межах виборчого округу слід дати депутатам місцевої ради доручення порушити перед місцевою владою, організаціями, їх посадовими особами питання, що зачіпають інтереси мешканців, та вимагати їх вирішення (п. 1.3, статті 11 ЗУ "Про статус депутатів місцевих рад"). Доручення, зокрема можуть стосуватися перевірки стану чи облаштування нових укриттів;
• трудовому колективу слід сформувати звернення до керівника установи, організації, підприємства з вимогою упорядкувати чи облаштувати укриття з подальшим зверненням до органу влади щодо скликання відповідної комісії.

Як це працює на індивідуальному рівні?

Як діяти, якщо укриття зачинене або в неналежному стані

1. "Передусім потрібно цим питанням перейматися не під час повітряної тривоги, а набагато раніше. Сісти в інтернеті, розібратись, де найближче сховище. Потім вибрати час удень і сходити на нього подивитися", — радить Олег Попенко. 

До речі, жителі столиці можуть знайти укриття в застосунку "Київ Цифровий" і там же поскаржитись, якщо воно зачинене.

Слід зʼясувати, чиє це приміщення: приватне чи комунальне. Якщо приватне, то з'ясувати, в кого знаходяться ключі, хто відповідальний за укриття. 

Якщо ви знайшли комунальне приміщення, слід звернутися до ЖЕКа і ставити ті ж самі запитання. 

2. Потім разом з ЖЕКом або самостійно слід оглянути приміщення укриття.

3. "Важливо стан укриття зафіксувати на фото і відео, записати його точну адресу", — рекомендує Іванна Мальчевська.

4. Опісля слід письмово описати ситуацію всередині без оціночних суджень. Чітко говорити: укриття зачинене на замок чи відчинене; затоплене водою чи ні; сиплеться стеля чи ні. Описати конкретні речі, які є поганими в укритті, і передати цю інформацію місцевій владі (райдержадміністрації, міській раді, сільському голові тощо) — через гарячу лінію чи як ваше письмове/онлайн звернення. Вони будуть зобов'язані на нього зреагувати. 

5. Якщо ви бачите, що укриття не готове, то шукайте собі інше укриття в межах швидкого доступу, куди ви дійсно можете зайти і бути в більш-менш комфортних умовах.

6. Якщо укриття немає, користуйтеся правилом двох стін удома. "Не завжди, але в більшості випадків все ж таки воно врятує людину від загибелі", — каже Олег Попенко. 

Якщо ви виявили зачинене укриття вже під час повітряної тривоги

Якщо укриття цивільного захисту закрите, непридатне або перебуває у занедбаному стані — звертайтеся на "гарячі лінії" міських рад (рідше — ОВА) та залишайте скаргу на проблему. 

Такі алгоритми пропонують, зокрема міські ради Тернополя, Черкас, Вінниці, Хмельницького. Містяни можуть зафіксувати факт обмеженого доступу до укриття, проблем з тепло-, електро-, водопостачанням, відсутності вказівників до укриття або контактів відповідальної особи. 

Окрім того, мешканці можуть телефонувати до рятувальників (101), в поліцію (102), в ЖЕК міста чи району, а також надіслати скаргу до районних адміністрацій міста, радять експерти програми "Прозорі міста". 

"Наголошуємо на необхідності мати альтернативний варіант укриття, збережені чи роздруковані адреси найближчих до роботи чи місця проживання укриттів, адже в момент прямої небезпеки пріоритетом є врятувати власне життя та здоров'я. Скаргу щодо закритого чи неналежного вигляду укриття можна подати після завершення тривоги", — зазначає аналітикиня програми  "Прозорі міста" Вікторія Онищенко.