І як такі рішення адаптують міста до змін клімату
Зміни клімату вже відбувається, і їх наслідки можна відчути вже зараз. Рекордні опади, через які в містах плавають автомобілі, або аномальна спека влітку були неможливі ще якихось 20 років тому. Зараз це відбувається постійно.
Щоб уповільнити цей процес і зробити життя в таких умовах комфортнішим, нам потрібно буде переосмислити і перетворити міські простори. Саме цим і зайнялися активісти ГО "Плато" у Львові, коли створили свій Дощовий сад.
📽️ Дивіться наш репортаж, як його створювали і як це працює:
На перетині вулиць Бандери та Чупринки у Львові знаходиться дивний об'єкт: бетонна стіна заввишки в 6-8 метрів, з купою досить значних упорядкованих дірок. Анжеліка і Микола, активісти ГО "Плато", кажуть, що зацікавилися нею вже давно, тому що часто проїжджали через цю локацію. За цією стіною знаходиться невелика зелена зона, і ще зовсім недавно вона була досить маргінальним місцем.
Микола і Анжеліка захотіли комплексно підійти до переосмислення цього місця. Спочатку вони спробували дізнатися більше про таємничу стіну — виявилося, що вона називається "Стіною опорядження" і в Радянські часи вона виконувала в тому числі якусь ідеологічну функцію. Майже відразу народилася ідея — облагородити стіну і прилеглий до неї простір.
Фото: Рубрика
Насамперед, активісти ГО "Плато" провели прибирання території навколо стіни. Через те, що вона знаходиться поруч із зупинками і декількома МАФами, дуже часто туди скидали найрізноманітніше сміття. Через відсутність освітлення, і якусь прихованість, у цьому місці збиралися люди, які залишали там порожні пляшки з-під алкоголю і навіть шприци. Усе це волонтери прибрали і зробили простір більш придатним для загального користування.
Потім, позичивши у друзів тепловізор, вони заміряли температуру на цьому невеличкому п'ятачку. Виявилося, що при температурі повітря в 28 градусів, температура зеленої зони за "Стіною опорядження" була на кілька градусів нижче, а температура поверхонь зупинок або білбордів перевищувала 50 градусів Цельсія. "Навіть кілька градусів істотно впливають на самопочуття людини. І те ж саме глобальне потепління: дуже часто ми можемо чути, що 1,5 градуса — це та норма, яку планета може витримати, середня температура планети. А якщо буде більше — 2, 3 , 5 градусів, — планета буде просто розжарюватися", — каже Микола.
Тому "Стіну опорядження" вирішили озеленити вертикально зростаючими рослинами: плющем і виноградом. За розрахунками активістів, через кілька років, коли стіна повністю покриється зеленню, температура в зеленій зоні за нею в жаркий день буде нижче ще на пару градусів, що зробить її більш привабливою для людей, які проходять через цю локацію. Посаджений навесні виноград показує хороший результат — деякі паростки вже досягають 2-х метрів у висоту.
Вологу рослини беруть з "Дощового саду" — ще одного рішення, яке Анжеліка і Микола реалізували у цьому просторі. Ідею запозичили з Польщі, де подібні пріродооріентірованні рішення користуються величезною популярністю. При великих опадах, з даху будинку, розташованого впритул до Стіни, стікало багато води. Це призводило до підтоплення підвальних приміщень та підмивання фундаменту будинку. Щоб вирішити і цю проблему теж, активісти спорудили спеціальний сад.
Спочатку вони викопали яму глибиною близько метра. За розрахунками, площа такого саду повинна складати близько 2% від площі поверхні, з якої стікає вода. Отриману яму виклали гідроізоляційним матеріалом, поклали дренажну трубу і заповнили вщерть щебенем, піском і землею. Зверху вони висадили рослини, стійкі до різних погодних умов і вивели іншу трубу, яка дозволить виводити надлишки вологи в грунт.
Такий "дощовий сад" допомагає затримати дощову воду і не скидати її в загальну каналізацію, де вона змішується із забрудненою водою і потребує очищення. Тепер ця вода живить невеликий сад, який прикрашає навколишній простір і вберігає сусідній будинок від підтоплень, затримуючи основну масу води.
"Нам би хотілося, щоб він був першим кроком для комплексних змін цієї території"
Анжеліка і Микола кажуть, що подібних пріродооріентірованих рішень — ціле безліч, і в багатьох країнах світу їх активно використовують для боротьби з конкретними проблемами. Як правило, такі рішення — прості, витончені і не вимагають значних фінансових вкладень.
Наприклад, проект "Дощового саду" активісти подавали на конкурс громадських ініціатив громадського бюджету Львова — і не увійшли в число переможців, чий проект був профінансований. Але те, що їх підтримало 127 чоловік, показало їм, що ця ідея подобається іншим людям і можна спробувати реалізувати проект своїми силами. За допомогою краудфандінга, Микола і Анжеліка зібрали 8250 грн (~$300), і цих грошей вистачило для реалізації проекту в існуючому вигляді.
"Очевидно, [він] не зможе вирішити всіх проблем цього простору, але нам би дуже хотілося, щоб він був першим кроком для початку таких ось системних і комплексних змін в межах цієї території," — говорить про "дощовий сад" Анжеліка. Так званий "ефект теплового острова", присутній там, можна усунути за допомогою блакитно-зеленої інфраструктури. "Дощовий сад" і стіна частково допоможуть вирішити цю проблему, але Анжеліка і Микола не хочуть зупинятися на цьому.
Зараз вони хочуть продовжити трансформацію цієї невеликої площі разом з міською владою, урбаністами та іншими зацікавленими громадянами. У планах — переглянути доцільність розміщення МАФів у тому форматі, в якому вони встановлені на площі, продумати установку інших "зелених" рішень на площі, щоб зробити її більш привабливою для городян.
Celebrate the arrival of spring with Ukraine Butter Week! Learn more about this Ukrainian spring… Читати більше
Об’єднати фермерство та виробництво електроенергії — можливо. Що українським аграріям варто взяти до уваги та… Читати більше
“Рубрика” розповідає, що справді працює проти грипу та яка є профілактика. Читати більше
“Рубрика” розповідає, як організувати форум-виставу у своїй громаді і який реальний вплив можуть мати такі… Читати більше
У матеріалі “Рубрики” ви знайдете дієві техніки, ігри та рекомендації, що допоможуть перетворити страх на… Читати більше
“Рубрика” поспілкувалася з дерматологинею, щоб знайти всі відповіді. Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.