“Європа не втомилася”: пані посол Естонії в Україні про втому від війни, демократію та міжнародну підтримку для України

На початку зустрічі ми подарували послу особливий подарунок — альбом, який є спеціальним проєктом Благодійного фонду BGV, "Рубрики" та уряду Естонії. В альбомі представлені історії українських військовослужбовців, які пройшли протезування в Естонії. Загалом у 2023 році завдяки цьому проєкту вже 12 українських військових отримали сучасні біонічні протези.

— Чи є ще якісь подібні проєкти в планах? І чи буде саме цей проєкт продовжуватися?

— Я відвідала одну з лікарень Києва, у якій діє центр реабілітації на двох поверхах. Ми зустрілися з воїнами, які прибули з фронту та проходять там реабілітацію, і це було важко. Однак мене дуже вразило мислення та навіть, можна сказати, позитивна налаштованість захисників, їхня стійкість та сила. Багато з них втратили ноги або руки, але вони все одно готові повернутися на фронт. Те, що роблять українські чоловіки та жінки на фронті і фактично, те що роблять всі українці — дійсно вражає. Різноманітні компанії, громадські організації та журналісти — я дуже ціную всю вашу важку працю.

Пані Кольк вже три місяці перебуває в Україні. До цього вона була послом Естонії в Туреччині, Ірані та Азербайджані. За словами Кольк, естонські дипломати завжди прагнуть бути дуже активними в країні, де вони працюють. В Україні дипломатка, зокрема, має на меті підвищити обізнаність щодо того, що Естонія готова підтримувати українців і зробить усе можливе, щоб показати, що Україна не самотня у своїй боротьбі з росією.

— Естонія знаходиться на передовій у процесі відновленні України. Зокрема, це перша країна, яка реалізувала один із пунктів формули Зеленського та взялася за відновлення одного з регіонів/міст України. Естонія допомагає відновити Житомирську область, і недавно був відновлений міст у місті Малин та побудовано модульний дитячий садок в Овручі за кошти уряду Естонії. Можете розповісти нам про подальші проєкти в цій сфері?

— Я хотіла б спочатку розповісти про допомогу естонців, уряду Естонії та ставлення естонців до України. У нас у всіх схоже минуле, адже ми всі були свідками радянської окупації. У нас обох є цей сусід [росія — ред.], і ми знаємо, на що він може бути здатний.

Естонія фактично підтримує Україну вже багато років, з 1991 року. Ми є великими прихильниками прагнень України стати членом Європейського Союзу, і ми також підтримуємо розширення НАТО, особливо після подій 2014 року — окупації росією Криму та війни на сході України, в Луганській та Донецькій областях. Тоді Естонія була серед перших, звісно, разом з іншими країнами Балтії, що поширювали інформацію про цю жахливу окупацію та це дуже жорстоке порушення міжнародного права. Тоді я займалася українськими питаннями у Міністерстві закордонних справ Естонії, обіймаючи посаду віцеміністра з правових і консульських питань.

Естонці давно задавались питанням, що ще ми можемо зробити. Які санкції можуть бути впроваджені для російської федерації в Європейському Союзі? Що ми можемо робити в інших організаціях? Я можу підтвердити, що з того часу у всіх естонських дипломатів були свої теми для обговорення. Ми намагалися підтримувати Україну багато років, тому коли в лютому 2022 року почалася ця реальна, фактична, жорстока атака, ми не змінювали свого ставлення чи пріоритетів і просто продовжили все, що ми робили до того, лише посилюючи всі процеси. Естонія була серед перших, хто надав зброю та боєприпаси Україні на початку війни. По суті, ми віддали все, що мали у своїх запасах.

Військова допомога, яку Естонія надала Україні, становить понад 400 мільйонів євро. Це більше третини щорічного оборонного бюджету країни. Оборонна допомога Естонії є однією з найбільших у світі до власного ВВП.

"Ми — невелика країна з населенням 1,3 мільйона, але тут не розмір не має значення — важливі дії. Ми хотіли бути першими й показати іншим країнам світу, що, якщо ми можемо це зробити, ви всі можете це зробити. Попри обмеження бюджету у зв'язку з нашим невеликим розміром, ми розглядаємо багато напрямків у яких намагаємося допомогти. Якщо ми не можемо надавати великі обсяги зброї просто тому, що ми її не маємо, ми намагаємося знайти інші способи бути корисними. Ми також були серед перших країн, які вирішили, що ми повинні почати відбудовувати Україну зараз і не чекати до кінця війни, до перемоги України."

— Чому ви вибрали Житомирську область?

— Це був відгук на прохання президента України. Для нас вибрати конкретний регіон — це розумний крок, оскільки легше не розпорошувати нашу допомогу, а конкретно допомагати одному регіону. Нашою метою було запросити інші країни вибрати конкретну область, і тоді ми могли б будувати нашу допомогу крок за кроком та розширювати її. Реконструйований дитячий садок в Овручі, над яким ми нещодавно працювали, слугує чудовим прикладом — ми завершуємо другий етап проєкту і плануємо відкриття його дуже скоро. Очевидно, коли ви будуєте дитячий садок, ви розумієте, що дітям потрібні книги та комп'ютери, і тому ми намагаємося раціонально поєднувати всю нашу допомогу.

Бюджет на 2024 рік досі на етапі обговорення в Естонії, але Маргус Тсахкна, міністр закордонних справ Естонії, запросив 14 мільйонів євро на наступні чотири роки. Це значний зріст порівняно із попереднім обсягом у 6 мільйонів євро. Ми знаємо, що попереду багато роботи, тож обговорення бюджету тривають. Наш міністр закордонних справ був в Україні на засіданні Комітету з закордонних справ Європейського парламенту на початку жовтня, і він передав лист Олександру Кубракову, міністру інфраструктури України, із проханням вказати конкретні проєкти або області, які потребують найбільше допомоги. Коли Україна говорить, що їй потрібна допомога в цьому напрямку, ми збираємо конкретних фахівців в Естонії, щоб зрозуміти, чим ми можемо допомогти.

Ще одним успішним проєктом було відновлення мосту в Малині. Звісно, будуть інші схожі проєкти, які вже на етапі розробки. Я також дуже пишаюсь і рада тому, що в Естонії є Агентство розвитку співпраці, яке фінансується урядом і теж робить величезну роботу тут. Вони допомагають дітям, займаються відновленням будинків, і також залучають до роботи інших донорів. Таким чином Естонія виступає генератором ідей для проєктів, в яких беруть участь і деякі інші країни чи донори. Ми готові допомагати, і ми також хотіли б продовжувати активну і плідну співпрацю з урядом України та управлінням Житомирської області.

Іншим напрямком є також допомога, спрямована на розвиток гуманітарних сфер. Українці живуть у цьому постійному страху вже більше півтора року. Усі ці зруйновані будинки залишаться в пам'яті українців на багато років, тому ідея Естонії почати реконструкцію вже зараз і не чекати перемоги України також має моральний аспект — ми хочемо показати, що життя триває. Я думаю, тут є цей психологічний момент. 

Коли ми відвідували дитячий садок в Овручі, у нас була дуже приємна зустріч з дітьми. Вони співали нам пісні, і ми разом малювали картини. Там я побачила, що так, ми можемо створити чудове середовище для дітей, але якщо все інше зруйновано, це не матиме бажаного ефекту. Діти все одно будуть йти до гарного дитячого садка через зруйновані вулиці. Таким чином, дуже важливо для наступного покоління, для молодих людей, бачити, що є світле майбутнє. Можливо, їм не варто бачити ці жахіття щодня, оскільки, звісно, вони все одно залишаться в їх пам'яті, в нашій пам'яті, в пам'яті європейців. Можливо, нам треба дарувати це світле майбутнє і показувати безжальному ворогу, що ми не здаємося. Це також є однією з цілей наших ідей і політики відбудови.

— Чи можуть мешканці Житомирської області розраховувати на продовження інвестицій в регіоні? Чи будете ви надалі наголошувати більше на соціальній інфраструктурі чи на житловому будівництві?

— Це дуже добре запитання. Ми не обмежуємо себе лише будівництвом житла чи навчальних закладів. Ми готові надавати допомогу там, де це потрібно, як це було з мостом у Малині, який був зруйнований російською ракетою 6 березня 2022 року і відновлений за допомогою уряду Естонії. Ми розуміли, що відновлення мосту має символічне значення. Ми також хотіли бути практичними, оскільки наш бюджет обмежений. Коли ми були присутніми на відкритті мосту у Малині на початку жовтня і побачили це своїми власними очима, я відразу подумала, що мости завжди об'єднували людей. Тим часом символічно цей міст буде з'єднувати Україну з Європейським Союзом та НАТО. Так, звісно, багато проєктів уже на етапі розробки. Співпраця обов'язково продовжиться, і допомога теж. Хоча ми розуміємо, що зараз найважливішим пріоритетом є перемога у війні, ми також бачимо довгострокові наслідки для майбутнього. Тут в Україні потрібно зробити багато, і Естонія готова допомагати тим, чим ми можемо і де можемо, і не лише в Житомирській області. Ми також готові співпрацювати з іншими країнами та в інших напрямках підтримки. Наприклад, перша леді Естонії Сір'є Каріс взяла під свій патронат питання психічного здоров'я. Таким чином, є багато сфер, де естонці дійсно активні та намагаються допомагати наскільки це можливо.

— Естонія робить багато, і ми це бачимо, але чи не відчуваєте Ви, що світова увага до України послаблюється? Чи можна сказати, що це вплине на інституційну підтримку України?

— Правду кажучи, мені зовсім не подобаються такі наративи. Я не бачу жодної втоми чи зменшення підтримки для України. Я вважаю, що, навпаки, Європа, і Захід загалом, є найбільш консолідованими, ніж будь-коли. Всі ці інформаційні повідомлення чи новини про те, що є втома, лише розпалюють російську пропаганду, якщо чесно. Європа не втомилася. Ця жорстока війна триває вже понад 600 днів. Якщо українці борються на передовій щоденно, живучи із повітряними тривогами, обстрілами та іншими труднощами, то чи маємо ми, будучи в безпеці, говорити, що ми втомилися? Я вважаю, що такі наративи — це дуже хороший приклад російської пропаганди. На мою думку, меседж Європи скоріше такий, що війна триває занадто довго, і нам потрібно зробити більше для України. Це не про втому від допомоги Україні, а навпаки. Ми бачимо ці фотографії наслідків обстрілів і розуміємо, що це не про російський режим. Це не про обстріли військових об'єктів. Жертвами безжальних обстрілів стають цивільне населення, лікарні та житлові будинки. Так що, ні, я не бачу жодної втоми, абсолютно ні.

Я можу підтвердити, що наші колеги в Європейському Союзі, в Брюсселі та в інших міжнародних організаціях працюють щодня, щоб знаходити нові шляхи ізоляції агресора. Естонія активно просуває ізоляцію російської федерації у міжнародних організаціях, особливо від участі в прийнятті рішень. Наші колеги в ООН та в Женеві дійсно доклали величезних зусиль, щоб росія не стала членом Ради ООН з прав людини. Робота постійно триває, і це не лише про боєприпаси. Вона триває в усіх сферах, оскільки нам потрібно зробити ціну для режиму агресора якнайвищою. У Європейському Союзі немає ніяких труднощів щодо формування нових пакетів санкцій. Звісно, завжди є дрібні деталі, оскільки у кожної країни є свої відносини з іншими країнами та деякі питання, які дуже дорогі місцевому електорату. Але безумовно втоми немає, тому мені навіть не подобається це слово.

— Оскільки ми зачепили тему російської пропаганди, дезінформації та неправдивої інформації, поговорімо про гучну статтю у журналі Time від Саймона Шустера. Вона сприяє наративу, що в України вже ніхто не вірить в перемогу, крім українців, та самого Зеленського. Також викликає тривогу серед українців тенденція деяких країн зменшувати свою військову допомогу, наприклад, як у випадку зі Словаччиною. Таким чином, можна подумати, що щось дійсно не в порядку з підтримкою.

— Я хочу сказати, що такі статті, дезінформація та пропаганда саме те, що живить ці обговорення. І саме це хоче бачити агресор. Звісно, як я говорила, у кожної країни є свої уряди, політики та вибори. Таким чином, багато питань також важливі для місцевого населення та виборців.

Зазвичай у кожної країни є якісь питання з сусідами, і зазвичай ці питання вирішуються двосторонньо, а не на весь світ. Але якщо ви рекламуєте їх та виставляєте напоказ, якщо розповсюджуєте дезінформацію, це найлегший спосіб для агресора показати, що Європа, мовляв, втомилася, і наштовхнути європейців на думки, що, можливо, вони дійсно втомилися. Це дійсно дуже небезпечно, і Естонія фактично веде боротьбу з російськими фейковими новинами та військовою пропагандою вже багато років.

Ми вже давно ведемо дуже активну діяльність в міжнародному просторі з цього приводу. Звісно, є права на свободу думки та свободу ЗМІ, і ми підтримуємо це. Але коли ти переступаєш межі, як це робить російська федерація, коли це військова пропаганда або пропаганда ненависті, то у нашому випадку потрібно її заборонити. У нас в Естонії заборонено багато телеканалів, які розповсюджують військову пропаганду. Таким чином, на мою думку, атакувати Президента Зеленського, який дійсно є визначним лідером у світі і справжнім борцем за свою країну, — це найлегший спосіб розповсюдження дезінформації. Необхідно завжди звертати увагу на те, яким є джерело інформації.

Ці новини надходять, і, звісно, я можу висловлювати тільки погляди своєї країни, але я знаю, що багато з цих країн, які, нібито, відмовились від підтримки України, фактично цього не зробили. Це все дезінформація. На мою думку, Захід та всі інші країни повинні більше говорити про свою підтримку та бути більш активними у тому, що вони роблять, оскільки з інших сторін завжди говорять, що ми робимо недостатньо.

Європейський Союз ґрунтується на принципах прав людини, верховенства права і демократії, і всі 27 країн поділяють ці принципи. Завжди будуть заяви політиків, які, можливо, не поділяють ці цінності, і завжди будуть голоси лідерів різних країн. Але в основному це спрямовано на внутрішнього споживача. Як показують безліч опитувань у європейських країнах, місцеве населення, яке є виборцем, підтримує Україну та вашу боротьбу в цій війні за свою землю, за свободу. Так що я хочу дійсно акцентувати на тому, що відбувається — наша допомога нарощується кожен день, і ми готові допомагати Україні. Ми поруч.

— Чи є якісь вимоги та умови для України? Наприклад, деякі партнери вимагають проведення виборів. Як Ви вважаєте, чи потрібні зараз вибори? Які у вас очікування?

— Звісно, я чула ці ідеї та обговорення, і, звісно, в естонських ЗМІ також є деякі дискусії на цю тему. Але я юрист, і для мене все повинно мати правове пояснення. Я вважаю, що це залежить від України, українського народу та українського керівництва. Саме вони мають вирішувати, чи буде можливо провести вибори.

Які можливості надає українське законодавство в дійсних умовах? Як я вже зазначала, я раніше працювала у Туреччині, яка в перші дні 2023 року стала жертвою жахливого землетрусу. 11 мільйонів людей постраждали, а в травні в Туреччині мали відбутися парламентські та президентські вибори. Звісно, проти Туреччини не велася війна, але було багато питань щодо організації голосування переміщених осіб або голосування в зруйнованих містах. Кожен охочий повинен мати можливість проголосувати.

Отже, як я розумію, Україна зараз досить інтенсивно аналізує всі можливості. Дуже важливо враховувати обставини та умови в кожній країні. Естонія протягом 50 років перебувала під радянською окупацією, і у спадок ми отримали радянські інституції. Після повернення незалежності ми дуже швидко стали членами Європейського Союзу та НАТО, і іноді було досить важко пояснити нашим партнерам на Заході специфіку нашої країни. Звісно, вони хотіли всього найкращого для нас, але все не було так просто через наше радянське минуле. У нас не було такої розвинутої системи інституцій, які інші європейські країни будували після Другої світової війни протягом 50 років. Нам довелося виходити з цих умов радянського життя. Таким чином, завжди повинні братися до уваги специфічні обставини кожної країни. Оскільки ми підтримуємо шлях України до Європейського Союзу, ми віримо, що у вас є всі ці принципи демократії. Я все ще вірю та чекаю на рішення українських спеціалістів, але я не думаю, що я в праві говорити, що вам слід робити.

— Поговорімо трохи про цифрову співпрацю між Естонією та Україною. 2 вересня 2022 року Рубрика зустрілася з Крістіаном Ярваном, міністром підприємництва та інформаційних технологій Естонії. Естонія є одним з лідерів у впровадженні цифрових послуг, і Міністерство цифрової трансформації України тісно співпрацювало з урядом Естонії під час розробки додатка Дія. Зараз Естонія планує запустити свій власний додаток, аналогічний Дії.

— Ця робота триває постійно. Як ви сказали, ми справді, сподіваємося, що справді маємо певну першість у цифровій сфері. Ця співпраця у цифровій галузі також є одним з наших пріоритетів. Є ще багато проєктів, які перебувають на стадії розгляду або обговорення. Коли ми обговорюємо відновлення та будівництво, ми завжди намагаємося включити цей цифровий компонент. У нас є навички, і можливо, нам трошки легше працювати з Україною, оскільки ми вихідці схожої культури та минулого.

Естонія робить так багато у різних сферах підтримки України. Я дуже щаслива бути тут як представниця Естонії, тому що я пишаюся своєю країною та своїм народом.

— Естонія допомагає не лише у відновленні будівель, а й у відновленні людей. Співпраця між акціонерами Естонії, лікарнями, урядовими фондами та українським благодійним фондом BGV допомогла українцям, що втратили кінцівки через війну, отримати протези. Чи буде продовжуватися ця програма? Можливо в планах є щось подібне?

— У вересні 2023 року міністр охорони здоров'я Естонії Рііна Сіккут відвідала Київ і взяла участь у зустрічі міністрів охорони здоров'я. Як я вже казала, йдуть обговорення бюджету на 2024 рік, проте я можу вас запевнити, що будуть інші проєкти, які Міністерство охорони здоров'я з нетерпінням чекає. Під час перебування нашого міністра в Україні ми мали дуже плідні розмови з нею, оскільки вона також дуже віддана допомозі Україні. За багато років естонські лікарі не бачили стільки поранень, як бачать зараз в українських військових. Звісно, наші солдати були на місіях в Іраку та Афганістані, але масштаб не можна порівняти з тим, що вони бачать зараз, лікуючи українських військових. Вивчати досвід України надважливо для естонських лікарів. Зараз я не можу, звісно, обіцяти конкретні проєкти, але міністр була тут, і в Естонії безперечно обговорюється подальша підтримка. Виграти війну — це одне, але впоратися з наслідками не менш важливо.

— Можете розповісти трошки про співпрацю в культурній сфері?

— Співпраця в галузі культури також посилилася. Вона інтенсифікувалась ще з 2014 року. Естонський народ дуже відданий допомозі Україні у будь-якій сфері. І кожен, хто робить щось в Естонії — хори, артисти балету, кожен має свої ідеї, як допомогти. Так багато проєктів вже реалізовується. Я також можу підтвердити, що коли приїжджає гурт, хор чи будь-яка творча група з України, завжди буде аншлаг. Естонці дійсно цікавляться вашою культурою та тим, як ви також ведете війну. Усі ці культурні аспекти важливі, і ми бачимо, що ви дійсно віддані в усіх сферах.

Понад 40 000 українців зараз тимчасово проживають на території Естонії, і вони також приносять свою культуру до Естонії. Вони не живуть в таборах чи спільнотах. Вони постійно взаємодіють з естонцями, і я дуже рада спостерігати за цією взаємодією.

— Як ви бачите співіснування/співпрацю з Росією в майбутньому? Ймовірно, вона нікуди не зникне, і війна, сподіваємося, одного дня закінчиться. Як ви уявляєте взаємодію з Росією?

— На жаль, жодна країна не може вибирати своє місце на карті, тому цей сусід залишиться з нами на століття. Ми не наївні. Щиро кажучи, я не бачу драматичних чи дуже швидких змін у російському режимі у найближчому майбутньому. Я вважаю, що Україні потрібно якнайшвидше перемогти у війні. І, звісно, повинен бути міжнародний трибунал, за який активно виступає й Естонія. Мир ніколи не настане, якщо злочинці залишаться безкарними. 

Ми повинні завжди тримати руку на пульсі та уважно спостерігати за нашим сусідом і співіснувати. Сподіваюсь, коли Україна переможе у війні, російський народ зрозуміє ціну цієї жорстокої війни. Зараз найважливіше — перемогти у війні і притягти злочинців до відповідальності. Потім ми побачимо, з якою країною ми матимемо справу надалі.