На сайті "ІнваФішки" можна знайти все: від приладдя для відкривання бляшанок до різних видів крісел колісних. Від моменту заснування головною метою було поліпшити самостійне життя людям, що отримали різні види травм. Спочатку з'явився портал з корисними порадами, який згодом переріс у соціальне підприємство — крамницю, де кожен чи кожна може знайти товари для реабілітації, облаштування оселі, спортивний інвентар тощо.
Ми поспілкувались з Віталієм Пчолкіним — одним із засновників соцпідприємства. Він розповів більше про те, які засоби представлені на "ІнваФішках", наскільки вони допомагають людям з інвалідністю та з якими складнощами команда стикнулась під час розбудови підприємства.
У чому проблема?
Історія Віталія Пчолкіна
Віталій Пчолкін отримав свою травму у 2007 році — хлопець невдало пірнув у воду. Через травму спини був вимушений користуватись кріслом колісним.
"Комплексне ураження призвело до різних порушень в організмі, у тому числі не працює частина пальців на руках. Більшість дій, які я раніше виконував неусвідомлено на побутовому рівні, після травми стали для мене недосяжними", — розповідає Віталій.
Хлопець розумів, що повноцінне відновлення не відбувається. Як каже сам, "я не почав ходити". Тому дійшов висновку: потрібно пристосуватись до умов нового життя.
"Я брав участь у таборі активної реабілітації, познайомився з інструкторами, які були самостійними в побуті, спирався на їхній досвід у пошуках рішень, облаштування простору навколо себе. Деякі речі я брав із закордонного досвіду. Бо в Україні поки такого не було. Більшість девайсів я робив разом із друзями, інші майстрував мені батько", — згадує Віталій.
Ці речі хлопець розділяв на дві частини: те, що можна зробити для облаштування життя людини з інвалідністю, та асистивні засоби — ті, які можуть компенсувати частину тіла, що не працює.
"Я ділився ідеями своїх виробів серед знайомих людей з інвалідністю. Зрозумів, що це корисно не тільки мені", — говорить Віталій Пчолкін.
Яке рішення?
Під час роботи у Віталія народилась ідея оформити свої рішення в окремий проєкт — сайт, до якого зможуть звертатись різні люди. Так з'явились "ІнваФішки".
"Ключова ідея — поширити свої напрацювання та залучити людей з інвалідністю, щоб вони теж додавали свої фішки. Я не обмежував жодним чином поради, це може бути як прилад якийсь, так і ідеї, як вберегти себе від пролежнів. Тоді я сам розробляв сайти, тож створив сайт «ІнваФішки», на якому з часом назбиралось понад 500 порад", — розповідає Віталій Пчолкін.
Першочерговою ідеєю було поділитись знаннями. Що, наприклад, можна створити спеціальну дошку для пересідання, вирізавши її з фанери або замовивши такий виріб майстру.
"Та потім я зрозумів, що людям не потрібна ідея, їм потрібен готовий продукт", — ділиться Віталій.
У 2017 році народилась ідея заснування цілого соціального підприємства. Віталій ознайомився з 3D-друком, завдяки якому можна було б створювати недорогі індивідуальні вироби.
"Зрозумів, що технології 3D-друку можуть зробити дешевий, але якісний індивідуальний виріб. Захоплювач для виделки чи ложки, відкривач тощо. Щось просте, але корисне", — говорить Віталій.
Самому займатись підприємством було важко, тому чоловік зібрав команду з трьох друзів, свою ідею разом розписали та подали на акселератор. У 2019 з'явилось соціальне підприємство — крамниця "ІнваФішки". Завдяки акселератору вдалось отримати 3D-принтер, на якому можна було створювати перші вироби.
Як працюють "ІнваФішки"?
Коли команда заснувала соціальне підприємство, чоловіків вже знали в колі людей з інвалідністю, тому виходити на ринок було нескладно. Тим більше, що тоді в Україні не було схожих рішень, розповідає Віталій.
"Ми зробили крамницю з двох складників: те, що ми самі робимо та пропонуємо, і те, що є на ринку України у звичайних медтехніках — товари, які направлені на підвищення самообслугованості. Ми все зібрали у себе на сайті. Щоб людина з інвалідністю могла знайти будь-що для себе", — говорить Віталій Пчолкін.
Втім, додає засновник "ІнваФішок", п'ять років тому допоміжні вироби пропонували не людині з інвалідності, а тому чи тій, хто займається її обслуговуванням. А ідея соціального підприємства якраз була в тому, щоб завдяки придбаному на сайті люди ставили більш незалежними.
"Наприклад, манжети, які вдягаються на руку та в які можна встромити прибори. Вони необхідні для людини, у якої не працюють пальці, щоб вона могла самотужки їсти. Є засіб для письма, який надягається на палець. Зараз небагато людей за цим звертаються, бо пристосовуються одразу до друкування текстів. Хоча все одно я маю такий виріб під рукою", — розповідає Віталій Пчолкін.
Нині на підприємстві є вже три 3D-принтери, один з яких професійного рівня. Частину ідей створюють самотужки завдяки технологіям друкування. Іншу частину (те, що не можуть відтворити самотужки) замовляють на аутсорсі.
Зараз на підприємстві працює невелика команда, але серед неї є люди з інвалідністю. Вони займаються дистанційно консультують покупців.
"У нас задача не змусити людину купити, а щоб людина вміла якомога більше робити самостійно", — говорить Віталій Пчолкін.
На які труднощі натрапили та як з ними боролися
Найголовніша проблема, з якою довелось зіткнутися саме Віталію Пчолкіну, це брак досвіду в підприємницькій роботі.
"Було складно розібратись, як працюють всі механізми", — говорить Віталій Пчолкін.
Потім довелось заглиблюватися у процеси співпраці з постачальниками. Вчитись, як працювати з маркетингом, просувати свої ідеї. А коли з'явились перші працівники — зрозуміти, як забезпечувати сталість та майбутнє підприємства.
Іншим викликом став пошук приміщення для "ІнваФішок", яким могли б користуватись люди з інвалідністю. Займатись цим почали у 2020 році. Передивились десятки варіантів, але вдалось заїхати лише у 2021.
Робота "ІнваФішок" після початку повномасштабного вторгнення
Віталій Пчолкін говорить, що після початку повномасштабної війни попит на вироби з "ІнваФішок" виріс та трохи змінився. Якщо раніше звертались люди на кріслах колісних з різними ураженнями спинного мозку та після інсультів, то тепер це вже люди з різними видами ампутацій. Тому доведеться шукати нові підходи для допомоги.
"Я маю інвалідність 18 років, маю освіту ерготерапевта. І навіть я все одно для себе знаходжу нові речі та покращую їх. Цей процес вдосконалення свого життя він безперервний", — говорить Віталій.
Також в "ІнваФішках" співпрацюють з фахівцями з реабілітації. У лікарнях є зразки виробів проєкту. Частину своїх речей команда надає людям з інвалідністю безплатно, на іншу робить знижки.
"Але наша мета — добитись того, щоб ці речі людина отримувала вчасно, щоб це було доступним та безплатним для клієнта. Щоб все закуповувала держава", — розповідає Віталій Пчолкін.
Як підтримати "ІнваФішки"?
Перше — це купувати на сайті "ІнваФішок".
"Якщо ви не маєте інвалідності, у нас є безліч речей, якими користуються всі: іригатори, щітки, різна медтехніка, градусники, тонометри. Ціни співвідносяться з іншими крамницями, де теж це можна придбати. Але таким чином ми маємо більше можливостей для розвитку", — говорить Віталій.
Друге — команда запрошує до співпраці підприємства, які мають різні потужності по обробці дерева, металу, конструкторські бюро.
"У нас є просте обладнання для обробки деревини, але хочеться вдосконалюватись та робити кращими свої вироби".
Третя — поширювати інформацію про "ІнваФішки".
"Ми вбачаємо свою місію та цінність в тому, щоб людина з інвалідністю могла досягати великої самостійності. Звісно, є різні стани. Але ми можемо спростити життя, щоб у людей формувалось правильне мислення", — підсумовує Віталій Пчолкін.