Шахтні води, радіація, хімікати. Що відбувається з екологією на Донбасі
За крок від техногенних катастроф. Які небезпеки принесла війна на сході України
Території Донецької та Луганської областей є концентрацією потенційно небезпечних об'єктів. Шахти, хімічне виробництво, промислові об'єкти, звалища… Для розуміння. По всій Україні нараховують 464 хвостосховища (спеціальні споруди, призначені для складування або захоронення радіоактивних, токсичних та інших речовин після промислового процесу, — Ред.), в яких зберігаються 6 млрд тонн відходів, з них — 199 розташовані на Донбасі. І багато з них побудовані біля водойм.
На сході України вже шостий рік йде війна, і бойові дії перетворили "стандартні" промислові та екологічні ризики на катастрофічні. Якщо снаряд влучить у потенційно небезпечний об'єкт, наслідки відчує не лише регіон, а й вся Україна та сусідні держави, в тому числі, й агресор.
ГОЛОВНІ РИЗИКИ
📌 Ризик влучення снарядів у потенційно небезпечні об'єкти (наприклад, це Авдіївський коксохімічний завод, "Інкор і Ко" = Дзержинський фенольний завод).
📌 Замінована територія, що ускладнює пересування територією та збільшує час реагування.
📌 Відсутність безпечного доступу до об'єктів. Через їхнє розташування у сірій зоні є велика можливість обстрілів. Це ускладнює проведення ремонтних робіт у разі аварійної ситуації.
МАСШТАБ ЗАГРОЗ
Головні загрози на Донбасі — хімічні та промислові.
Наслідками порушених технологічних або виробничих умов, збою інфраструктури чи людської діяльності, можуть стати:
- токсичні викиди
- вибухи
- пожежі та хімічні розливи у повітрі, воді та суші
- обвали
Це призведе до травм, людських жертв, руйнувань та втрати біорізноманіття.
Небезпечні об'єкти, як правило, знаходяться у густо забудованих міських районах, що збільшує вплив ймовірної катастрофи.
Наразі більше 900 тисяч людей живуть в 1 км від техногенно-небезпечних об'єктів. Більшість з них живуть біля Донецька, Макіївки, Горлівки і Торецька, які знаходяться на лінії зіткнення.
При цьому будь-який небезпечний об'єкт також вплине й на неміське середовище. Чагарники, сільськогосподарські території, ліси та постійні водойми опиняться в зоні ураження.
ПРОБЛЕМИ ПРИФРОНТОВОГО ДОНБАСУ УЖЕ ЗАРАЗ
Зараз усе частіше катастрофи мають «каскадні наслідки»: непрямий вплив забруднення води або повітря, що може суттєво вплинути на міські та економічні системи.
Яскравим є приклад Бахмутського аграрного союзу. За даними DEIS, "каскадними наслідками" стали 9 повідомлень про несправності, включаючи порушення газопостачання, електроенергії та інфраструктури.
Ті ж проблеми стосуються шахт Золотого. Як самі шахти, так і залишки видобутку руди призводять до забруднення повітря та води, що ставить під загрозу життя та добробут населення. Шахтні системи сильно взаємопов'язані, і ризик скидання брудних шахтних вод у водойми також матиме значні негативні наслідки.
Шахти навіть у невійськовій ситуації дуже впливають на навколишнє середовище. Це:
- вилучення із землекористування та порушення земної поверхні
- забруднення повітряного басейну твердими та газоподібними речовинами в процесі видобування, збагачення та переробки вугілля
- забруднення та порушення гідрологічного режиму підземних та поверхневих вод
- шумове забруднення та вібрація грунтів
- забруднення земної поверхні відходами добування і збагачення вугілля
Наприклад, скидання шахтних вод забруднює природне середовище завислими речовинами, впливає на мінералізацію та розповсюджує важкі метали. Через котельні, вентиляційні стволи, породні відвали та склади вугілля в атмосферне повітря потрапляють пил, газ, сірчистий ангідрид, оксид вуглецю, оксиди азоту тощо. Крім того, породні відвали забруднюють поверхневий шаросідаючими частками та насиченими шкідливими речовинами, через що зменшується родючість землі в зоні впливу.
А бойові дії в регіоні значно погіршили ситуацію. Так у шахтах ДП "Первомайськвугілля" (Золоте) швидко накопичуються грунтові води. За нормальних умов їх відкачують, очищають та скидають у річку. Проте, у зв'язку з ситуацією, на шахті "Золоте" кількість води, що прибуває, значно збільшилася. Потужностей для відкачки та очистки не вистачає. У результаті неочищені води можуть потрапляти в поверхневі.
Більш того. Через підтоплення метан не відкачується нагору та накопичується у пустотах. Це підвищує вірогідність вибухів.
У конкретному випадку ДП "Первомайськвугілля" небезпека полягає ще й у енергопостачанні. Є ймовірність, що воно може зникнути в результаті обстрілу. Якщо це станеться, насоси перестануть відкачувати шахтні води і почнеться почергове затоплення шахт.
Фенольний завод Інкор розташований дуже близько до лінії зіткнення. Там є 3 хвостосховища, одне з яких вже не використовується. Вони розташовуються на вишині біля басейну Сіверського Дінця. Поруч замінована територія, дамба завузька. Технічному персоналу дістатися до об'єкту швидко майже неможливо. Якщо трапиться катастрофа, то забруднення водним та повітряним шляхом зачепить весь регіон.
СИТУАЦІЯ НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ
ШАХТНІ ВОДИ. Якщо щось трапиться в окупованому Донецьку, то зараження водних об'єктів дійде до Маріуполя. Аналіз водного басейну дозволяє планувальнику краще зрозуміти географію моніторингу проектування води та систем раннього попередження.
Яскравий приклад — це зв'язок між шахтами.
З початку війни, частина шахт опинилася на окупованій території, де припинили відкачування води. На сьогодні повністю чи частково вже затоплено 36 шахт. Строки припинення відкачування на непідконтрольних українському уряду територіях:
- на шахті "Родіна" – з вересня 2014,
- на шахті "Первомайська" – з вересня 2015,
- на шахті "Голубівська" – з жовтня 2016.
Усі ці шахти мають гідравлічний зв'язок з діючою шахтою "Золоте", що знаходиться на підконтрольній Україні території. Шахта "Золоте", у свою чергу, поєднана з шахтами "Гірська" та "Карбоніт". Тобто, у випадку затоплення, ці шахти також будуть почергово затоплюватися.
У разі виходу ситуації з-під контролю відбудеться:
- підтоплення та заболочення ділянок з промисловою та цивільною забудовою приблизно на 40 га;
- високомінералізовані шахтні води потраплять у річки Комишуваха, Біленька, Лугань і далі в Сіверський Донець;
- зрушення, просідання та зсуви гірських порід, що призведе до просідання земельної поверхні (12 тисяч га);
- витиснутий на поверхню водою метан призведе до вибухів.;
РАДІАЦІЯ. Шахта "Юнком" в окупованому Єнакієво Донецької області у 1979 році була місцем першого підземного ядерного вибуху. З 2002 року вона закрита, і щоб не допустити витоку речовин, що залишилися після експерименту, до 2014 року там стабільно викачували підземні води, що вартувало Україні мільйони доларів. Тепер угруповання "ДНР" вирішила провести затоплення шахти. Через що є ризик викиду цезія і стронція у шахтні води. Звідти – у грунтові, а потім – у річки Сіверський Донець, Кальміус, а також Азовське море.
ХІМІКАТИ. Хімкобінат "Стірол" в окупованій Горлівці випускав 4% світової долі азотних добрив до початку війни. Сьогодні він зупинений, а всередині законсервовано до 80 тон аміаку. Вони зберігаються в неналежних умовах поруч з житловим сектором. До того ж, звод знаходиться у місті, де часто відбуваються обстріли. І у випадку потрапляння снаряду, постраждає все населення Горлівки.
Складність полягає в тому, що Україна, в тому числі й ДСНС, не має повної інформації щодо техногенної та екологічної ситуації на окупованій території. По своєму бажанню ДСНС не можуть наразі долучитись до вирішення тих чи інших проблем на території, до якої немає вільного доступу.
Проте в ДСНС України переконують: якщо станеться катастрофа і буде доступ і можливість надати допомогу окупованим територіям, то українські рятівники одразу це зроблять.
Час прибуття українських рятівників до населених пунктів у зоні 5 км від лінії розмежування у Луганській області
Як дізнатися про надзвичайну ситуацію, якщо вже вона трапиться? У ДСНС пояснили, що на сьогоднішній день у служби є лабораторії, які проводять моніторинг загального стану в регіоні. Крім того, працює Держспоживслужба, яка має свої лабораторії. І ще є місцеве населення, які сповістять відповідні служби, що щось пішло не так. Наприклад, гине худоба чи почалось масове отруєння.
ВИСНОВКИ
1) Конфлікт на сході України значно збільшив небезпеку та опромінення населення, активів та навколишнього середовища навколо потенційно небезпечних об'єктів
2) Екологічні катастрофи не мають кордонів, а перешкоди для безпеки та свободи пересування як для моніторингу ризиків, так і для стихійних лих, мають суттєві наслідки щодо можливостей місцевих громад для управління цими ризиками
3) Ризик стихійних лих — це не лише відповідальність за надзвичайні ситуації, це ще й питання, що стосується багатьох зацікавлених сторін
4) Важливо інвестувати в краще розуміння ризиків та зміцнення спроможності громад реагувати на катастрофи
Дивіться також документальний репортаж ЕкоРубрики з Донбасу:
