Чому в Чорному морі гинуть дельфіни та скільки нам доведеться чекати, щоб відновити їхню популяцію

Нещодавно "Рубрика" побувала в Національному природному парку "Тузлівські лимани", щоб з'ясувати, наскільки згубною є війна для довкілля. Цей матеріал — третій із серії лонгрідів про проблеми, викликані воєнними діями на Чорноморському узбережжі, він присвячений одній із найсумніших тем — загибелі дельфінів. 

Чому зоологи та працівники національних парків б'ють на сполох, і якими шляхами нам доведеться відновлювати популяції цих прекрасних жителів моря — розбираємося разом з Іваном Трифоновичем Русєвим, директором НПП "Тузлівські лимани", та Павлом Євгеновичем Гольдіним — українським зоологом, палеонтологом та провідним науковим співробітником Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена.

Стільки смертей, як від війни, не було ніколи

Дельфіни — найрозумніші морські створіння, занесені до Червоної Книги України. Крім того, дельфіни охороняються Міжнародною Червоною Книгою, Червоною Книгою Чорного моря та Конвенцією з охорони китоподібних ACCOBAMS, і всі три види дельфінів, які живуть в українській акваторії, знаходяться під охороною. Проте вони продовжують гинути у величезних кількостях. 

На території НПП "Тузлівські лимани" на Одещині співробітники парку та військові, які розмістилися на Чорноморському узбережжі, вже неодноразово знаходили мертвих дельфінів. Як нам пізніше сказали в офісі парку, точну цифру загиблих ссавців назвати поки що неможливо, адже нові випадки з'являються знову і знову. Іноді співробітники виявляють одразу кілька мертвих тварин на березі. 

— Дельфінів дуже мало у Чорному морі, і стільки смертей, як від війни, не було ніколи, — каже Іван Русєв про проблему мертвих дельфінів. Він назвав її найзначнішою. — Їхня кількість низька, вони гинуть дуже швидко, а відновити її дуже складно.

В організації з дослідження та захисту довкілля BioEcoLinks, яка веде блог "Дельфіни Азовського та Чорного морів", констатують: з лютого було надзвичайно багато виявлених випадків, а пік їхньої смертності припав на березень, травень та червень. Вони не припиняються й досі. 

"Поки йдеться про декілька сотень підтверджених фото та відео випадків [мертвих дельфінів — ред.] на березі, — сказано у повідомленні організації. — Із них сьогодні понад сто в Україні — переважно у Криму та на півдні Одеської області. Загальна кількість поки не з'ясована, збирання даних триває. Однак зрозуміло, що гине більше тварин, аніж виноситься на берег. Підсумкові результати оцінки очікують наступного року".

Зауваження про те, що в Україні найбільше випадків зафіксовано у Криму та Одеській області, не випадкове. Про викинутих на берег ссавців повідомляли також вчені у Румунії, Болгарії та Туреччині, що робить проблему не лише українською, а міжнародною, і дозволяє стверджувати: воєнні дії у Чорному морі шкодять не лише українському довкіллю, а й усій планеті. 

Військові кораблі засліплюють дельфінів

Відомо, що росіяни перекрили судноплавство в Чорному морі та замінували північно-західну частину акваторії моря, а бойові дії відбуваються із застосуванням надводних та підводних човнів, де використовуються гідролокатори, які випромінюють потужні сигнали. Ці сигнали, стверджує Іван Трифонович, є згубними для дельфінів: вони виводять з ладу їхні органи навігації та ехолокації:

— Дельфіни мають унікальну систему навігації, — пояснює Іван Трифонович. — Тобто вони орієнтуються у просторі шляхом того, що посилають спеціальний сигнал, далеко його посилають — за кілометри, а потім ловлять його, отримуючи "зворотний зв'язок". Так вони можуть оцінити, що за перешкоди попереду, яка відстань до неї, чи там є риба, і навіть яка це риба. Таким чином вони орієнтуються та отримують інформацію про їжу, яку можуть зловити. 

Військові використовують спеціальні гідролокатори для навігації, підводні човни, і в обох випадках використовуються сонари, що видають потужні сигнали. Ці дуже сильні та низькочастотні сигнали вражають внутрішнє вухо дельфіна — орган навігації та слуху. Через це тварина стає "сліпою". Втративши орієнтацію, тварини втрачають акустичний контроль над середовищем:

— Уражений дельфін не може орієнтуватися, він починає бовтатися морем. Зграями. Вони як сліпі. "Сліпі" дельфіни перебувають у стресі та паніці, не можуть орієнтуватися у просторі. Сліпий дельфін — мертвий дельфін. Він не може орієнтуватись, б'ється об скелі, може натрапити на міну. Не може, найголовніше, упіймати собі рибу, і його організм дуже швидко виснажується.

Рибальські сіті перетворюються на смертельні пастки

— Для морської свині [один із видів дельфінів, що живуть у Чорному морі, — ред.] останніми десятиліттями дуже важливий чинник, що впливає на чисельність, — це випадкова загибель у рибальських сітках, — стверджує зоолог Павло Гольдін.  — Як ми останніми роками з'ясували, щороку в Чорному морі гинули до 20 тисяч морських свиней.

У "Тузлівських лиманах" підтверджують: до війни у ​​північно-західній частині Чорного моря було приблизно 3 тисячі кілометрів браконьєрських сітей та сітей рибалок.

— У ці сітки потрапляли дельфіни, вони там гинули, але їх було набагато менше, ніж зараз, — каже Іван Русєв.

З упевненістю стверджувати, що дельфін заплутався в сіті та задихнувся під водою, можна, оскільки визначити причину смерті дельфіна, який загинув у сітях, за словами вченого, дуже просто: рибалки, боячись отримати штраф за вбивство червонокнижної тварини, намагаються якнайшвидше розплутати сіть, витягти мертве тіло і викинути його в море. Для цього вони відрізають дельфінам плавці, часто на тілах тварин залишаються сліди від сітей. 

— Дивлячись на ці ознаки, ми розуміємо, що ці дельфіни потрапили у сітки. Наразі сіток немає, і в нашій частині акваторії викинутих дельфінів зі слідами сіток теж немає. Але вони трапляються у турецькій частині моря. 

Браконьєрські сіті від сітей рибалок, які займаються законним виловом, відрізняються тим, що "легальні" сіті можна обладнати пінгерами — це спеціальний акустичний пристрій-відлякувач дельфінів, який рибалки встановлюють на сітках, останні два роки їх почали використовувати в Болгарії та Туреччині. Але й тут ми знову повертаємося до проблеми воєнних дій: засліплений сонарами дельфін не реагує на сигнали пінгера і гине у глибині моря, заплутавшись у сітях. 

Росіяни й раніше вбивали дельфінів

Вчені "Тузлівських лиманів" опрацювали дані з відкритих джерел і з'ясували, що російські вчені причиною численної загибелі дельфінів у Чорному морі під час воєнних дій називають інфекційні хвороби та потрапляння до сіток. 

— Ці версії ми спростовуємо, — кажуть співробітники НПП "Тузлівські лимани". — Під час воєнних дій інфекції є вторинним явищем. 

Утім, зоолог Павло Гольдін, до якого "Рубрика" також звернулася за консультацією, зазначає:

— Інфекційні захворювання — це причина, що реально викликає загибель дельфінів, і це відбувається з року в рік, і особливо останніми роками. Серед цих захворювань є ті, що викликаються мікроорганізмами та потрапляють у море від тваринницьких комплексів. Декілька років поспіль епізоди зараження починалися з російських вод, тому що там, на Північному Кавказі, зосереджені дуже великі тваринницькі комплекси, і може так статися, що саме вони були джерелом цих інфекцій, які потім поширювалися на дельфінів по всьому Чорному морю.

У "Тузлівських лиманах" впевнені: у природі все взаємопов'язано, і в ослаблених від впливу гідролокаторів дельфінів у стресовому стані різко знижується імунітет. Так тварини стають об'єктами зараження збудниками інфекцій, віруси яких в них живуть постійно. Це насамперед характерний для дельфінів вірус — морбілівірус.  

— Здорові дельфіни мають сильну імунну систему і рідко гинуть від інфекцій. Тому основна причина загибелі дельфінів — воєнні дії, — стверджують вчені. Так чи інакше, відповідь на запитання, що спричинило загибель чорноморських дельфінів цього року, буде отримано після проведення всіх лабораторних аналізів у найкращих лабораторіях світу.

Токсини, мікропластик та хімікати

Як з'ясувалося, ми справді мало що знаємо про токсикологічну ситуацію в Чорному морі.

— І дізнаємося тільки зараз, останніми роками, — каже Павло Гольдін. — Зараз розпочато широкий скринінг різних токсичних речовин, і ми побачили, що в Чорному морі є такі речовини, про наявність яких раніше не здогадувалися, і щороку з'являються нові. 

За словами зоолога Гольдіна, це пов'язано з технологічним прогресом, який щороку винаходить нові речовини для своєї діяльності. Зрештою, всі вони потрапляють у море та призводять до негативних наслідків. 

— Наприклад, якщо 40 років тому людство було дуже стурбоване тим, що у воду потрапляють хлорорганічні речовини, і вони вели до хронічного отруєння та безпліддя тварин, то зараз можна сказати, що хлорорганічних сполук стає менше. Зате зі сміттям потрапляють частинки мікропластику з комплексними речовинами, що утворюються довкола них; потрапляють антибіотики, що теж небезпечно, тому що коли вони потрапляють у навколишнє середовище, то у бактерій, що живуть у морському середовищі, виробляється імунітет, вони еволюціонують. Тобто шкідливих речовин дуже багато і ми недостатньо знаємо, наскільки це небезпечно. Щодня екологічна ситуація змінюється. Це впливає і на дельфінів, і на інших морських тварин, — каже вчений.

Вчені Університету Реджепа Тайіпа Ердогана минулого року провели дослідження та з'ясували, що забруднення Чорного моря мікропластиком, зокрема біля берегів Туреччини, становить понад 1 млн частинок на кожен квадратний метр поверхні моря. Мікропластик (до 5 мм) було виявлено навіть у крихітних організмах зоопланктону. Причина забруднення — діяльність людини.

Дельфінарії — це місця для повільної смерті дельфінів

Говорячи про смерті дельфінів, не можна не згадати й дельфінарії, справжні концтабори для волелюбних жителів моря Борці за права тварин, включаючи організацію захисту китів і дельфінів (WDCS), називають таких дельфінів "полоненими" і навіть приурочили їм особливий день — 4 липня, Міжнародний день полонених дельфінів. 

Активісти вважають неприпустимим тримати ссавців у неволі, адже хлорка, що міститься у воді, пошкоджує їхні очі та шкіру. Дельфіни, які звикли долати за добу понад 100 км, перебувають в обмежених умовах, не кажучи вже про те, що інфразвук, який вони випромінюють, відбиваючись від стінок басейну, дезорієнтує їх. Як наслідок полонені дельфіни живуть у 5-6 разів менше, ніж їхні вільні побратими. Українська природоохоронна група, "Екологія. Право. Людина", UA Animals та багато інших природоохоронних організацій протягом восьми років домагаються закриття всіх дельфінаріїв у країні, проте вони все ще існують. 

Облік дельфінів та заповідні зони

Для того, щоб робити якісь висновки про чисельність дельфінів у Чорному морі, важливо цю чисельність знати — це очевидно. Найкращий з існуючих способів це зробити, за словами Гольдіна, провести авіаційний облік. Це досить цікавий процес для вчених, які це роблять:

— Кілька літаків літають запланованими маршрутами, всередині сидять вчені та рахують дельфінів, яких бачать у морі. 

Саме зараз, у ці дні, такий облік відбувається у Біскайській затоці та у водах на захід від Великобританії та Ірландії, найближчими тижнями те саме відбуватиметься у Північному та Норвезькому морях — це є частиною великого обліку, що проводиться у Північній Атлантиці. Такі обліки досі проводилися раз на 10 років, але тепер їх повторюватимуть кожні 6 років. Облік цього року вже другий у шестирічному циклі, а загалом їх було вже чотири.

— За їхнім прикладом, так само зробили ми й наші колеги у Середземному та Чорному морях. У Середземному перший облік було проведено 2018 року, у Чорному — 2019. Особисто я мав честь брати участь, теж сидів у літаку та рахував дельфінів, — ділиться Павло. — У Чорному морі облік проводили Україна, Румунія, Болгарія та Туреччина. Тому ми маємо попередні оцінки чисельності, і я сподіваюся, що протягом року вийде велика наукова публікація, де будуть обговорені всі моделі. Також ми сподіваємось, що вже у 2025 році нам вдасться після війни провести новий облік. Сподіваюся, що на цей час ми переможемо, зможемо літати й у водах Криму, — каже вчений. 

Що ж стосується нашої проблеми — загибелі дельфінів, послідовно необхідно спочатку прибрати всі фактори їхньої смертності, а після — сприяти відновленню чисельності цих тварин. Фактори смертності — війна, яка згодом закінчиться, та браконьєри. Якщо з першим пунктом все досить однозначно, то для другого є рішення, які можна застосовувати вже зараз:

— Якщо встановити спеціальні прилади на рибальські сітки (пінгери) чи механічні пристрої, а зараз експерименти щодо вдосконалення цих приладів проводяться одночасно в Болгарії та Туреччині, то можна сподіватися, що загибель знизиться у п'ять разів, — дає оптимістичний прогноз Павло Гольдін на підставі експериментальних даних, отриманих командою Димитара Попова в Болгарії. — Якщо прибрати чи зменшити інші чинники загибелі, то, звичайно, популяції буде значно легше відновлюватися після цих бойових дій, — вважає вчений. 

Складність у тому, що відтворення у дельфінів — довгий процес. Нам пояснив це Іван Трифонович:

— Вони дають потомство раз на рік-два, і народжується лише одне дельфінятко, а отже відновити популяцію, хоча б до довоєнного рівня, буде дуже складно. Важливий аспект — уникнути загрози від браконьєрів та рибалок після війни. Нині жодної сітки немає, бо війна — нікого не пускають. Тому після війни не можна пускати браконьєрів та рибалок до акваторії моря в тих місцях, де дельфіни розмножуються, де вони живуть; важливо створювати великі акваторії національних парків та заповідників. Має бути серйозний за площею, 2-3 тисячі квадратних кілометрів, національний парк, де охоронятимуть дельфінів, де туристи не ходитимуть до дельфінарію, дивитися на нещасного дельфіна в клітці, а приїжджатимуть на катерах та човнах і дивитимуться на дельфінів у дикій природі. У такий спосіб ми зможемо уникнути загибелі дельфінів у сітях та клітках. Доведеться чекати 10-15-20-50 років, але це буде шанс для дельфінів.

Заповідні парки, про які говорить Іван Русєв, мають створюватися у північно-західній акваторії Чорного моря. Площі чималі — щонайменше 3000 квадратних кілометрів. Виходом може стати й збільшення акваторії національного природного парку "Тузлівські лимани", де будь-який агресивний фактор стримуватиметься в ім'я відтворення та відновлення популяцій.

— Як би не було сумно, попри жахливі наслідки від рашистів для дельфінів, для дикої природи, все ж таки природа відновиться, а неймовірна синергія степових рослинних хвиль, разом із птахами, рослинами, водами, світанками, мурахами — усі на всіх фронтах своєю потужною і позитивною енергетикою всіляко допомагають українцям у боротьбі з ворогом, — підсумував Іван Русєв, і ми вважаємо, що немає більш надихаючого підсумка для цієї статті. 

А вже в наступному матеріалі з моря ми перенесемося на суходіл, розповімо про важливість створення природних заповідників і про те, які сили природа використовуватиме для того, щоб відновити понівечені ріллею та виробництвами землі — стежте за оновленнями "Рубрики".