Як документальне кіно допомагає протидіяти кібербулінгу: досвід Гощанської громади на Рівненщині
У чому проблема?
Соцмережева залежність або як підлітки стикаються з кібербулінгом
Відповідно до даних дослідження UNICEF "Які вони, українські підлітки: про соцмережі, секс, алкоголь, спорт, довіру до батьків та друзів", 40% підлітків впродовж дня спілкуються з близькими друзями онлайн. Кожен шостий зізнається, що має регулярні сварки через використання соцмереж. Дослідження також показало, що кожен восьмий підліток залежний від соцмереж.
Молодь розглядає соціальні мережі як можливість позбутись негативних емоцій, що робить її ще більш вразливою. В умовах періодичних карантинів та дистанційного навчання ситуація значно погіршується, бо діти проводять ще більше часу в мережі.
Результати дослідження, проведеного UNICEF у 2017 році, свідчать, що діти ВПО більш закриті до спілкування та піддаються булінгу вдвічі частіше, ніж інші. Вони є вразливими до ризиків, що несуть інформаційні та комунікаційні технології, бо не знають на належному рівні про правила безпеки в Інтернеті й про загрози у мережі.
У дослідженні Всеукраїнської кампанії проти кібербулінгу Docudays UA зазначено, що станом на 1 квітня 2020 року суди прийняли 482 постанови щодо булінгу проти дітей. У 13% випадків справи стосувались кібербулінгу, зокрема погроз, принизливих коментарів та поширення фото і відео без згоди дитини.
Яке рішення?
Усвідомити проблему кібербулінгу в громаді, обговорити її зі школярами, батьками, освітянами, запропонувати шляхи протидії цьому явищу — таке завдання поставила перед собою Ольга Коток, консультантка "Центру професійного розвитку педагогічних працівників" Гощанської селищної ради та вчителька Русивельського ліцею. Вона відкрила при ліцеї кіноклуб документального кіно Docudays UA "Довкіл" та ініціювала адвокаційний проєкт з попередження та протидії кібербулінгу у громаді.
Ольга Коток, консультантка "Центру професійного розвитку педагогічних працівників" Гощанської селищної ради та вчителька Русивельського ліцею
Загалом за час повномасштабного вторгнення у Гощанській громаді з населенням понад 23 тисячі осіб знайшли прихисток 1450 переселенців. Частина з них — 652 людини, залишилися мешкати у громаді, в тому числі й діти, які були переведені в навчальні заклади ОТГ.
"У нашій громаді останнім часом активно розвивається проєктний менеджмент. Відбувається багато навчань у різних соціальних галузях. Наприкінці минулого року під час навчання для освітян я дізналася про проєкт «DOCU ДІЄ 2.0». Це був проєкт менторського навчання для нових кіноклубів від Мережі DOCU/CLUB. Ми подали заявку, перемогли у конкурсі й взяли участь у цьому проєкті. Як модераторка кіноклубу я пройшла якісне тримісячне навчання і почала проводити покази та обговорення документальних фільмів, креативні заняття, ігри. Ментори підтримували нас на всіх етапах", — каже Ольга Коток.
Гощанська громада невеличка, містяни тісно взаємодіють між собою, а також з владою. Спочатку Ольга проводила кінопокази лише у своєму ліцеї, а згодом кіноклуб почали запрошувати на різні виїзні заходи. Наприклад, в Гощанський центр позашкільної освіти.
Під час одного з кінопереглядів
Спілкуючись із молоддю, каже Ольга, вона зрозуміла, що питання кібербулінгу і кібербезпеки дуже турбує молодих людей. Було багато запитань, на які підлітки не могли знайти чіткої відповіді.
"Причиною цього може бути те, що в умовах воєнного часу й дистанційного навчання діти проводять в мережі все більше часу і, відповідно, все частіше зіштовхуються з різними небезпечними ситуаціями в інтернеті. Ми ж після перегляду фільмів обговорюємо ці ситуації, ділимося тим, що найбільше вразило чи зачепило, даємо дітям корисну інформацію, як убезпечитися. Відтак, ці нові знання і досвід можуть попередити кібербулінг у майбутньому", — вважає Ольга Коток.
Як це працює?
Адвокація суспільно важливих проєктів у громаді
Освітяни за підтримки команди Мережі DOCU/CLUB почали реалізовувати адвокаційний проєкт "Освітнє середовище без кібербулінгу: перезавантаження". У громаді питання кібербулінгу порушувалось і раніше, проте зараз варто було оновити підхід до теми, продумати заходи, які будуть цікаві школярам і освітянам, загалом оновити розуміння громадою цієї проблеми.
У ході реалізації проєкту, команда Ольги залучала різноманітних експертів, працювала з учнями, з педагогічними колективами двох освітніх закладів — Русивельського ліцею і Гощанського центру позашкільної освіти.
"Під час цих заходів нас вразило, наскільки дітям важливо бути долученими до процесу розробки рекомендацій. Розуміти, що вони мають право голосу. Наприкінці проєкту ми підготували звернення до відділу освіти, запропонували переглянути заходи з протидії кібербулінгу", — каже Ольга Коток.
Ольга Коток на одному з заходів
Освітяни запропонували провести навчальні семінари й тренінги для психологів, соціальних педагогів і, за можливості, для класних керівників про небезпеки кібербулінгу і протидію йому. Ще одна пропозиція освітян — доступно розповідати дітям, що робити, якщо вони стали свідком або об'єктом булінгу у мережі. Також освітяни рекомендували відкривати нові кіноклуби документального кіно й поширювати знання про Мережу DOCU/CLUB, про її можливості на загал.
Ольга Коток говорить, що загальне уявлення про кібербулінг діти в громаді мають, проте пояснити детально, що це означає, які наслідки спричиняє кібербулінг, їм було складно. Тому в громаді, окрім показів фільмів, проводили обговорення тем, пов'язаних з кібербулінгом, залучали експертів із медіаграмотності, з протидії цьому явищу. Після дискусій діти вже розуміли, що робити в конкретній ситуації.
"Якщо буде розуміння цього явища, його видів, можливо, навіть той же булер подумає про наслідки, які можуть їх чекати. Зрозуміє, що його провину можна буде зафіксувати та довести. Усвідомить, що винні будуть покарані. Коли булери знатимуть, що все це контролюється законом, думаю, це однозначно попередить кібербулінг", — каже Ольга Коток.
"Перегляд документального кіно спрощує обговорення важливих і складних тем"
Документальне кіно допомагає формувати світогляд підлітків, вважає Ольга. Для молоді це цікавий і особливий досвід, тому що він спрощує обговорення важливих і складних тем. Крім того, перегляд фільмів можна легко інтегрувати в освітній та виховний процес. За допомогою фільмів можна розбудити емоції у глядачів, спонукати їх думати й дискутувати. Так учні вчаться переводити свої емоції у живу, правильну дискусію, коли думка кожного має бути почута.
"За спостереженнями дітей, вони дійсно стикалися з певними елементами кібербулінгу, хоча й не розуміли цього. Я багато разів чула від них: «О, а я про це знаю, а в нашій групі було таке, а колись я теж бачив таке». Вони навіть не замислювалися і не здогадувалися, що це дійсно міг бути прояв кібербулінгу. Просто вони вважали, що це все нормально, все так має бути, з цим проблем немає ніяких", — говорить Ольга.
Захід кіноклубу "Довкіл"
Іноді люди починають вирішувати проблему, коли вона вже існує, а не працюють над тим, щоб унеможливити її. У кіноклубі переконані, що варто працювати над попередження кібербулінгу.
"Наше гасло «Попередимо та подолаємо інтернет-загрози разом». Якщо будуть випадки кібербулінгу, то діти вже знатимуть, що їм робити в цій ситуації, до кого звертатися за допомогою, куди зателефонувати, де знайти ту чи іншу необхідну інформацію", — додає Ольга Коток.
"Вона не дихає"
Під час показів у рамках проєкту учні переглянули французький фільм "Пранкнули". Він розповідає про свотинг – один із видів кібербулінгу. Події фільму розгортаються через ролики на ютубі й записи реальних кадрів з онлайн-ігор. Режисер фільму Ісмаель Жоффруа Шандуті.
Реакція дітей на фільм була різною. За словами Ольги, часто вони говорили, що з ними такого точно не трапиться, а під час обговорення замислювалися й змінювали свою думку. Більшість дітей вражало те, що така ситуація, дійсно, може відбутися в реальному житті.
"Фільм «Пранкнули» починається з фрази «я застрелив свою маму і вона не дихає». Цю фразу говорить свотер, кібербулер. Діти завмирають від усвідомлення того, що їхні однолітки стають жертвами таких жорстоких і небезпечних інтернет-розіграшів. В аудиторії завжди настає тиша, діти починають замислюватися над тим, як вони проводять час в інтернеті і як вони спілкуються зі своїми батьками. Також я хочу відзначити реакцію дорослих на фільм. Мені здається, що він їх вразив навіть більше. Багато дорослих до перегляду фільму навіть не здогадувалися, що їхні діти роблять в Інтернеті, в які ігри грають і хто за ними може стежити в момент гри", — підсумовує Ольга.
Кіноклуб "Довкіл" вже почав співпрацювати з клубними установами Гощанської громади. Лише за червень місяць освітяни здійснили вісім виїзних документальних показів. А на липень та серпень підписали Меморандум із молодіжним простором "Клубок", а вже восени впроваджуватимуть документальне кіно в освітній процес громади.
