Дівчата STEM: як українська ініціатива долає гендерні стереотипи у технічних спеціальностях

У чому проблема?

Точні науки, технології та інжиніринг — виключно чоловічі справи. Це гендерне упередження вам, мабуть, доводилося чути не один раз. Стереотипи кажуть нам про те, що жінки мають опановувати інші професії. Жінка-бухгалтерка, жінка-лікарка, жінка-педагогиня, жінка-фахівчиня у галузі краси — такі моделі ще й досі є сталими та прийнятними для більшості українців.

Три роки тому програма ООН із відновлення та розбудови миру опитала учнів шкіл та закладів профтехосвіти. З'ясувалося, 60% опитаних молодих людей вважали, що існує розподіл професій за ознакою статі. Ба більше, така ж кількість молодих респондентів зазначила, що головне призначення жінок — народжувати та піклуватися про дітей.

За таких умов треба мати неабияку сміливість та впевненість у собі, щоб протистояти гендерним стереотипам та реалізовуватися в тих професіях, які вважаються "чоловічими".

Яке рішення?

"Дівчата STEM" — українська ініціатива, спрямована на подолання гендерних стереотипів при виборі професії та на збільшення кількості дівчат у STEM-напрямах (наука, технології, інженерія, математика). Спільнота об'єднує дівчат і жінок з усієї України, яких єднає захоплення науками, і допомагає їм повірити у власні сили.

Як це працює?

Попит на STEM спеціалістів/-ок збільшується з кожним роком. Однак попри очевидну привабливість STEM галузей, дівчата все ж таки не дуже активно обирають свою майбутню професію у STEM.

Жінок у науці (світовій та українській) теж значно менше, ніж чоловіків. Відповідно до статистики ООН, лише 33% осіб, які займаються науковою діяльністю, є жінками. Жінки залишаються меншістю в цифрових інформаційних технологіях, обчислювальній техніці, фізиці, математиці та інженерії. Наприклад за даними DOU, у 2023 році в Україні лише 28% ФОПів у сфері ІТ — зареєстровані жінками. І тут справа не лише в ефекті "скляної стелі". Дослідження показують, що вже з молодшої школи діти починають висловлювати думки про те, що дівчата менш зацікавлені в науці, технологіях, інженерії та математиці.

"Дівчата менше обирають заняття з цим профілем, якщо їм повідомляють, що хлопцям  більше до вподоби ця тема, — говорить засновниця ініціативи "Дівчата STEM", керівниця Центру "Розвиток Корпоративної Соціальної Відповідальності" Марина Саприкіна. — І навпаки, кількість охочих дівчат зростає, коли повідомляється, що є загальний інтерес в усіх до цієї теми. Тому важливо працювати зі стереотипами зі школи. Адже це впливає на вибір професії в дорослому житті".

Ініціатива "Дівчата STEM" заснована Центром "Розвиток КСВ" ще у 2016 році. Її мета — допомогти дівчатам подолати суспільний тиск та реалізувати себе у STEM. Активності ініціативи об'єднують учениць середньої та старшої школи, а також студенток професійно-технічних навчальних закладів та ЗВО.

Завдання спільноти:

• допомагати залучати талановитих дівчат до STEM та розвиватись в STEM професіях;
• викорінювати гендерні стереотипи щодо дівчат в STEM;
• покращувати взаємодію між дівчатами різних навчальних закладів та спеціальностей, які цікавляться STEM-напрямами;
• впроваджувати STEM-підходи у навчальних закладах України;
• підвищити обізнаність про STEM як провідний підхід до навчання в Україні.

"Наприклад, у нас є менторська програма, під час якої ми об'єднуємо дівчат з жінками, які вже є успішними в STEM професіях. Вони разом готують певний STEM-проєкт, який має суспільну значущість, і учасниця програми реалізує проєкт за підтримки менторки, — пояснює Марина Саприкіна. — Це неймовірна програма. Вона дає таку синергію! А виміряти результат можна за презентаціями реалізованих проєктів і кількістю натхненних відгуків. Ми вже випустили близько 100 дівчат, і більшість із них обрали свій напрям у STEM".

Також щороку спільнота проводить Національний день дівчат у технологіях. Компанії, які працюють у сфері STEM запрошують дівчат на екскурсії та разом провести один робочий день. Як показує досвід ініціативи, це дуже важливий захід, адже дає можливість поспілкуватися з жінками, які безпосередньо працюють у сфері.

Регулярно проводяться хакатони для студенток: "Як залучити дівчат в STEM". Команди розробляють проєкти з цією тематикою, а далі команда, яка перемогла реалізує свою ідею: знімає рекламні ролики, створює ігри.

Крім того, в ініціативі розробили карти професій у багатьох галузях та записали два відеокурси про кар'єру в енергетиці та агросфері.

"А ще ми намагаємось привнести гендерно чутливий підхід в освіту та науку. Для цього у нас є такі проєкти як «Конкурс на кращий гендерно чутливий STEM-урок» та Премія L'Oreal-ЮНЕСКО «Для жінок у науці»", — додає Марина Саприкіна.

Ще одне важливе завдання ініціативи: підвищити віру дівчат та жінок у можливість побудувати кар'єру в галузях STEM. Адже один з найпоширеніших стереотипів — це те, що хлопці більш здатні до вивчення STEM-дисциплін і, що жінкам складно будувати кар'єру в STEM.

"Щоб змінити такі упередження ми знайомимо дівчат під час різних заходів з великою кількістю жінок, які мають суттєвий позитивний досвід самореалізації в STEM-сфері. Ми переконані, що саме таке живе спілкування є дуже цінним та ефективним у спростуванні багатьох побоювань дівчат. Дівчатам важливо вірити у власні здібності та бачити успішні рольові моделі", — впевнена засновниця ініціативи.

Але найголовніше у "Дівчата STEM" — це системний підхід, тобто робота з філіалами. З самого початку існування ініціатива почала запрошувати школи та заклади вищої освіти утворювати у себе філіали "Дівчата STEM", які б об'єднали дівчат, що цікавляться STEM-предметами й професіями. До 24 лютого 2022 ініціатива нараховувала понад 100 філіалів по всій країні, у яких за весь час існування ініціативи до руху STEM було долучено понад 10 000 дівчат.

Марина Саприкіна розповідає історію філіалу ініціативи в Івано-Франківську, яка має назву "Нова енергія": "На початку їх роботи з нами серед учасників їхніх занять зі STEM було 16% дівчат. Після приєднання до нас вони почали застосовувати гендерно чутливу комунікацію, звертати увагу в анонсі на запрошення "хлопців та дівчат", публікувати в анонсах картинки з дівчатами та хлопцями, і наразі кількість дівчат, які приєднуються на заняття, дорівнює 22%".

З початком повномасштабного вторгнення рф дуже багато філіалів були вимушені закритися, деякі навчальні заклади були зруйновані, деякі переміщувалися, переходили в дистанційний формат — і наразі в "Дівчата STEM" 57 філіалів. 

"Від початку, аж до окупації, ми все-таки намагалися працювати хоча б дистанційно, під звуки вибухів. Але потім прийшли росіяни. Школа була майже повністю зруйнована. STEM-лабораторію «вирвали з корінням». На щастя, дітей всередині вже не було. Майже всі разом із сім'ями втекли, рятуючи життя. Після звільнення, як тільки зв'язок відновився, STEM-дівчата, які пережили окупацію, запитали нас: коли ми відновимо STEM-діяльність?" — такий лист отримала засновниця ініціативи з окупованої, а потім звільненої Херсонської області від осередку "Дівчата STEM".

"У рамках наших програм минулого й цього року, ми підтримували школи та вчителів/ок, допомагали з обладнанням, передавали важливе із матеріально-технічної бази, — розповідає Марина Саприкіна. — Але вже зараз ми працюємо над збільшенням кількості філіалів, в тому числі й відкриттям філіалів за кордоном".

Втім, вцілілі філіали, попри всі складнощі та проблеми, продовжують свою роботу навіть під час війни. До прикладу, учасниці філіалу Роменської загальноосвітньої школи І-III ступенів "Дівчата STEM", відзначаючи цьогоріч День науки, вчилися виготовляти мікроскопічні препарати та знайомилися із будовою клітин. Проводили географічні дослідження за допомогою телурія, макету зоряного неба та моделі землі.    

А в науковому містечку "Нова Енергія" в Івано-Франківську школярки займаються наукою навіть під час канікул. Так, минулого літа ініціатива "Дівчата STEM" та Центр "Розвиток КСВ" реалізували в Івано-Франківському філіалі "Girl STEM Camp" — безплатний літній табір, у якому 15 дівчат (8 з яких — ВПО) отримали можливість впевнитися, що наука та технології — це цікаво й захопливо. За два тижні дівчата встигли взяти участь у 24 майстер-класах, двох екскурсіях на успішні підприємства міста, що працюють у STEM напрямку, власноруч виростити кристали та мікрогрін, повчитися фінансової грамотності, лідерським навичкам та багато чому іншому.

А в них точно вийшло?

Керівниця Центру "Розвиток КСВ" відзначає, зворотний зв'язок, який збирає ініціатива, наочно демонструє, як змінюються погляди дівчат на певні питання до проведення заходу і після — інтерес до STEM завжди зростає в рази.

"Для нас дуже цінно, коли дівчата розповідають, що знаходять багато однодумців завдяки активностям «Дівчата STEM», отримують величезне натхнення від спілкування з жінками у STEM та мотивацію слідувати за своїми STEM-захопленнями та надалі обирати професію близьку до душі, — говорить Марина Саприкіна. — Наприклад, нещодавно ми робили Конкурс для дівчат «Освіта e смартфоні», і авторок найкращих робіт запросили до Києва. Уявіть, більшість дівчаток були з сільської місцевості, це був їхній перший приїзд з батьками до Києва. Перші зустрічі в UNIT.City, з Фондом стартапів, з департаментом інновацій ДТЕК, з компаніями Sigma Software. Також вони дізнались про роботу Infopulse та IT-Integrator — про кращі IT компанії України. І вони написали — «це досвід, який запам'ятовується на все життя». Чи захочуть вони обрати професію в STEM? Маємо надію, що так!"

Сподівання організаторів ініціативи не марні, це доводять відгуки дівчат, які завдяки знайомству з ініціативою вже здобувають освіту за технічними спеціальностями.

"Раніше я б ніколи не наважилась вступити на спеціальність, що повʼязана з IT, але завдяки ініціативі «Дівчата STEM» я познайомилась з багатьма дівчатами, які поділились своїм досвідом у сфері комп'ютерних технологій, і я вирішила перейняти їх досвід. Це справді надихнуло мене, і я наважилась вступити на цю спеціальність, і точно не прогадала. Спеціальність виявилось опановувати легко, я отримую підвищену стипендію, та навчаюсь на п'ятірки. Зі свого досвіду можу порадити не вагатись — а діяти, якщо вам справді цікаво вивчати сферу IT", — каже Анастасія Сакса, що зараз вивчає комп'ютерні науки в університеті.

Валерія Левченко, студентка ЛНУ ім. Франка, спеціальність "Електроніка".

"Я дізналась про «Дівчата STEM» у школі і через те, що була за будь-яку авантюру, то приєдналась. Раніше я хотіла бути дизайнером, але цей проєкт змінив моє життя. Я дізналась про програмування і так почався мій шлях в технічній галузі. Я почала цікавитися цим більше і згодом віднайшла себе в інженерії електроніки. Зараз я навчаюсь  і розумію, що ця сфера — моя", — розповідає свою історію Валерія Левченко.

Ще більше корисних рішень!

"Для мене особисто цей проєкт  — про мрію, — говорить Марина Саприкіна. — У юності було бажання обрати STEM-спеціальність та вибір був зроблений інший. Тому для мене ініціатива «Дівчата STEM» — про реалізацію мрії, щоб кожна дівчина, міркуючи про вибір професії, вчасно отримувала найрізноманітнішу інформацію, яка дозволить їй робити усвідомлений вибір, не опираючись на стереотипи".

Засновниця ініціативи "Дівчата STEM", зазначає — цей проєкт не тільки про збільшення можливості для хлопців і дівчат однаковою мірою реалізовувати свій поклик до STEM та отримувати якісне STEM-навчання. Він — про майбутнє повоєнної України.

За дослідженням експертної платформи Центру "Розвиток КСВ" Career Hub "Професії у відновленій країні", було виділено десять пріоритетних індустрій на ринку праці у післявоєнний період: безпека та оборонна промисловість, медичні послуги та охорона здоров'я, будівництво, архітектура та інфраструктура, агропромисловість та сільське господарство, ІТ та цифрові технології, енергетика, соціальні послуги та психологічна підтримка, роздрібна торгівля, транспорт та логістика, освіта та наука. Як можна побачити, дуже багато професій саме в STEM, тому точно можна говорити про важливість STEM для майбутнього України та дівчат в цьому напрямі.

Інформацію про перспективні галузі та професії, а також  про навчальні заклади України для здобуття відповідної освіти можна знайти у гайді "На кого вчитись після школи?". Гайд підготували на основі результатів досліджень платформи Career Hub та Інституту Освітньої Аналітики.