Дешеві авто з Європи. Прибуток чи загроза?
У 2018 за перші півроку, за даними Державної фіскальної служби, в Україну було ввезено понад 600 тис. вживаних автомобілів на європейській реєстрації.
При цьому лише кожен шостий автомобіль був розмитнений зі сплатою усіх податків. Як зазначають у ДФС, від розмитнення 49,6 тис. автомобілів держава отримала понад 3 млрд грн, тобто в середньому 63,4 тис. грн з одного автомобіля.
Зараз в Україні кілька мільйонів автомобілів з європейською реєстрацією. Лише впродовж 2017 року, як зазначають у ДФС, в Україну ввезли понад 958,5 тис. таких автомобілів. З них понад 209,6 тис. – у режимі "транзиту", тобто можуть перебувати на території України не більше 10 днів. Ще майже 748,9 тис. автомобілів – у режимі "тимчасового ввезення", які можуть перебувати в Україні до одного року в разі ввезення іноземним громадянином.
Ситуація з автомобілями на європейській реєстрації фактично розколола суспільство на два табори. Одні вважають обхід законодавства серйозною проблемою і закликають карати порушників. Інші ж – цілком виправданим явищем, адже вартість розмитнення автомобілів часто у кілька разів перевищує ціну самого автомобіля.
До прикладу, один із найпопулярніших автомобілів, який у Європі купують українці – Audi A6. Авто 2000 – 2004 року випуску, в залежності від стану, можна придбати в середньому за 2 тис. євро. Розмитнення такого автомобіля в Україні коштуватиме майже 7 тис. євро.
Відповідно, легалізувати старі авто стає невигідно, бо дешевше купити уже розмитнений автомобіль такого ж віку в Україні.
Відомий перуанський економіст Ернандо де Сото, який займається вивченням тіньової економіки, стверджує, що коли люди масово саботують закони, то це свідчить лише про те, що в країні діють незручні і несправедливі правила.
А тим часом власники автівок на єврономерах в Україні стали об'єднаною силою, з інтересами яких складно не рахуватися. Одна з найбільших організацій, що відстоює права власників таких машин – "АвтоЄвроСила" налічує близько 10 тисяч учасників, які сплачують 700 грн за членство.
Тобто, ці люди готові боротися за свої права, вкладаючи не тільки час, а й гроші. Маючи автівки, вони легко можуть організувати акцію протесту, заблокувавши місто без порушення закону. Їх не потрібно мотивувати, адже відстоюють вони право на власне майно.
Тож спробуємо розділити аргументи тих, хто виступає за зниження акцизних ставок і тих, хто проти.
Держава збідніє?
Чимало українців, які не підтримують здешевлення розмитнення автомобілів стверджують, що бюджет недоотримає грошей, і при цьому ці витрати ляжуть на плечі усіх платників податків. Тож, з'ясуємо, чи дійсно це так.
Середня вартість розмитнення автомобіля, як підрахували у ДФС, складає 63,4 тис. грн ($2400). Судячи із суми розмитнення, в основному йдеться про автомобілі, виготовлені після 1 січня 2010 року із екологічним стандартом Євро-5. На такі автомобілі поширюється закон про знижені акцизні мита, а загальна вартість розмитнення сладає близько $2 тис.
Однак середній вік автомобілів, які українці купують в Європі – 18 років. Відтак, вартість розмитнення, в залежності від об'єму двигуна, збільшується у 3-4 рази та складе $6-8 тис. Якщо помножити цю суму на майже мільйон ввезених лише в 2017 році автівок, то вийде кругленька сума. Але чи погодяться власники машин платити за узаконення втричі більше від вартості самого автомобіля? Очевидно, що ні.
Ліворуч – вартість розмитнення автомобіля, який виготовлений до 2010 року. Праворуч – із врахуванням поправок, прийнятих у 2016 році
Зараз замість держави на таких автомобілях заробляють посередники, які беруть від 700 до 1500 доларів за пакет документів, що дозволяє перебування автівки в Україні впродовж року. Судячи зі статистики ДФС, близько 70% автовласників готові заплатити таку суму посередникам.
Інший аргумент тих, хто проти ввезення вживаних авто з-за кордону – водії не дотримуються правил дорожнього руху та не несуть відповідальності за ДТП, бо автомобіль неможливо ідентифікувати.
Справді, у більшості випадків автомобілі на єврономерах зареєстровані на литовські чи польські фірми, часто не існуючі. В Україну їх завозять іноземці, а водій не значиться у жодних документах та не є власником свого автомобіля.
При цьому водій несе відповідальність у разі ДТП на рівні з іншими. Виявити власника такого авто, маючи сучасні технічні засоби, не складно.
Дехто аргументує високі мита тим, що в Україну ввозять старі автомобілі, які забруднюють повітря. Але що може дозволити собі українець приблизно за $3 тис. в Україні? За таку суму можна купити старенький "ВАЗ", вживану "Таврію", які також не відповідають стандартам "Євро-5", або ж 30-річну "іномарку".
Захист національного виробника, що довгий час, з уст чиновників, був причиною високих акцизних ставок, перестав бути актуальним після того, як "ЗАЗ" припинив виробництво. Офіційно – через "зниження попиту на авто" та "ввезення дешевих старих авто в обхід розмитнення". Українські нові авто не витримують конкуренції із вживаними європейськими ні за ціною, ні за якістю.
Економіка розвиватиметься активніше
Аргументи тих, хто виступає за здешевлення розмитнення автомобілів, базуються на тому, що авто – це капітал, інструмент, який пожвавлює економіку.
"Україна – найбільша країна Європи і найменш густонаселена. Тобто, у нас багато міст, містечок, а особливо сіл, куди складно дістатися громадським транспортом, де машина – необхідність. Разом з тим в Україні найменша серед країн Європи кількість автомобілів на тисячу людей. За статистикою 2016 року – 202 авто на 1000 людей. У тій ж Білорусі ще в 2011 році було 354 авто. І при цьому у нас одні з найменших зарплат в Європі", – підкреслює активіст громадської організації "АвтоЄвроСила", координатор руху "Сильні громади" Валентин Краснопьоров.
На його думку, збільшення автомобілізації автоматично призведе до підвищення економічної активності населення та розвитку суміжних сервісів.
"Власників авто стане більше, а значить можливості збільшаться. Розшириться сфера послуг: АЗС, кафе, СТО тощо. Це ж призведе до збільшення податкової бази. Тобто бюджет почне наповнюватися через активність суспільства, а не через збільшення податкового навантаження", – зазначає активіст.
За словами іншого активіста "АвтоЄвроСили" Миколи Малухи, автомобіль повинен перестати вважатися акцизним товаром на рівні з алкоголем, тютюном чи пальним. На його думку, при розмитненні повинен сплачуватися лише податок на додану вартість (ПДВ) у розмірі 20%.
"Якщо розмитнення не стане дешевшим і не будуть скасовані високі податки на розмитнення автомобілів старших 2010 року, то всі ці "бляхи" відправляться назад у країни призначення і бюджет нічого не отримає", – зазначає Малуха.
Він підкреслює, що ті, хто виступає проти розмитнення авто не говорять про те, що власники "євроблях" сплачують до 50% податків під час придбання пального, купують комплектуючі, оплачують послуги СТО та шиномонтажу, з яких теж сплачуються податки.
Більше автомобілів – якісніші дороги. Як би не парадоксально це звучало, але з кожного літра проданого бензину стягується 6,59 грн акцизного податку. Ці гроші, починаючи з 2018 року йтимуть на ремонт доріг. Зокрема, у 2018 році витрачатимуть на дороги 50% надходжень від акцизу, в 2019 – 75%, а починаючи з 2020 року – 100% акцизних зборів. Вартість капітального ремонту дороги – 10-15 млн грн, а впродовж року в бюджеті лише з акцизного податку акумулюється близько 15 млрд грн.
Здавалося б, більше автомобілів на дорогах швидше зруйнують дорожнє покриття. Однак воно зазвичай руйнується вантажівками через перевантаження та недотримання температурних норм. Вантажівок на європейській реєстрації в Україні вкрай мало.
Чим ризикують власники авто на єврономерах?
Водії автомобілів на європейській реєстрації юридично не є власниками своїх авто. Тому в разі викрадення вони не зможуть надати поліції доказів на право власності. Через це минулого року повідомляли про масові викрадення. Офіційно ж у поліції за 10 місяців минулого року зареєстрували майже 300 таких випадків. Для порівняння лише за півроку в Україні викрали понад 3,5 тис. автомобілів з українською реєстрацією. Тобто, щомісяця поліція реєструє викрадення близько 30 авто на єврономерах та близько 600 на українських.
Власників авто з європейською реєстрацією можуть оштрафувати за порушення термінів тимчасового ввезення або транзиту. Мінімальний штраф 170 грн, якщо перевищення терміну становить більше доби. Максимальний – 8,5 тис. грн у разі перевищення терміну перебування на понад 10 днів.
У 2018 за півроку за порушення термінів транзиту оштрафували понад 14 тис. автомобілів на суму майже 92 млн грн.
За порушення термінів тимчасового ввезення митники можуть оштрафувати на суму від 850 до 17 тис. грн. Впродовж 6 місяців 2018 року за це порушення із автовласників стягнули 49 млн грн.
Максимальний штраф, який виписали митники склав 1,75 млн грн
Варто зауважити, що за одне й те ж порушення можуть оштрафувати лише один раз.
Що в підсумку?
Досягти абсолютного компромісу у ситуації з авто на європейській реєстрації не вдасться, адже інтереси урядовців та прихильників дешевого розмитнення різні. Запропонований законопроект, який депутати прийняли у першому читанні, передбачає суттєве зниження акцизних ставок для автомобілів. Якщо восени депутати підтримають цей законопроект без суттєвих правок, то розмитнення десятирічного авто коштуватиме близько двох тисяч євро. Чим новіший автомобіль, тим меншим буде акцизний податок.
Однак більшість ввезених автомобілів старші десятирічного віку. Їх розмитнення обійдеться, трохи дешевше, ніж раніше, але ця сума все-таки перевищуватиме вартість самого автомобіля.
При запровадженні масових штрафів, уряд ризикує нарватися на серйозні протести, оскільки кількість власників таких авто досягла рівня, коли ігнорувати їх інтереси стало неможливо.
