Еко-туризм: як ентузіасти з Буковини відкрили власний дендропарк
І тепер там висаджено вже понад тисячу дерев з усіх куточків світу!
Без приставки "еко" важко уявити сучасне життя. У магазинах ми бачимо безліч екопродуктів — напої, їжа, предмети індивідуального користування, одежа, побутові речі, упаковка. Бути відповідальним споживачем стало ознакою прогресивності, бути виробником, який пропонує еко продукт — престижу. Мода на сучасну приставку не обійшла і туристичну галузь. Наразі український туристичний ринок пропонує багато турів і об'єктів з приставкою "еко", але далеко не кожен з його учасників усвідомлює класичне розуміння цього терміну, в основі якого є не лише банальний "виїзд на природу". Екологічний туризм — це подорож, яка поєднує в собі відпочинок, розваги, роль місцевої культури, освітню складову і головне — еко-свідомість і того, хто надає туристичні послуги, і самих мандрівників.
Бути свідомим — це не тільки дбайливо ставитися до того, що вже є, а і збагачувати, примножувати його з думкою про майбутнє.
Так, на схилах Дністра, в одному з найстаріших міст України — Хотині, місцевий ентузіаст зі своєю родиною створює справжній дендрологічний парк з великою колекцією ексклюзивних насаджень, хвойних та квітучих рослин.
Віталій Чинчик з синами
Еко-туризм замість дачі
Віталій Чинчик — уродженець Хотина, чимало років він прожив у Чернівцях, там же отримав освіту біолога, працював у департаменті містобудівного комплексу та земельних відносин, завдяки захопленню альпінізмом встиг багато помандрувати світом. Спочатку про такий масштабний проект як дендропарк і не думав, планував на родинному місці облаштувати дачу.
"Ми часто приїжджали до батьків, відпочивали на Дністрі. З наших схилів відкриваються прекрасні краєвиди, до Хотинської фортеці рукою подати, — розповідає Віталій, — Одного разу, гуляючи околицями, натрапив на цю сумну територію. Ні води, ні газу тут не було, земля — суцільна глина, а з дерев – тільки занедбані старі горіхи та сливи. Я згадав місця, у яких мені довелося побувати, рукотворну красу найрізноманітніших локацій для туристів у різних країнах, та й подумав: а чому б не створити тут сучасну зелену зону з туристичною інфраструктурою для екологічного відпочинку?".
Брати викупили чотири ділянки недалеко від фортеці — старі будинки з землею, і вирішили на цій території облаштувати дендропарк. На дністровських схилах це зробити значно важче, ніж, наприклад, у лісі або в полі — північний вітер наче бритвою "зрізає" рослини, наклонна поверхня грунту, по якій вся вода стікає в річку. Тому спочатку влаштували тераси, щоб вода не стікала вниз. Перші три сосни пан Віталій висадив 18 років тому — з них і почалася історія дендропарку.
"Треба розуміти, — каже Віталій, — що дендропарк — це не швидка справа. Для того, щоб дерево показало себе в усій красі, потрібно 15-20 років, тож на реалізацію наших планів в повному об'ємі знадобиться ще не один рік, але вже і зараз нам є чим похвалитися".
На території дендропарку ростуть рослини з Китаю, Північної Америки, Японії, Середземномор'я. З альпіністських мандрів Віталій завжди привозив рослини. "Рододендрони я привіз колись із Кавказу, – розказує хазяїн дендропарку, — у нас є альпійська сосна, карпатський ялівець із Чорногірського хребта, кедр каліфорнійський, тис ягідний. Секвоя — найтовстіше та найвище дерево на планеті, рідкісна метасеквоя, яка росте в Центральному Китаї. Також є кедр карпатський — Червонокнижна рослина, що практично зникає. Дерева, вони як люди, у них є своя біографія, мова, хвороби. Це цілий світ, який я хочу зрозуміти і розповісти про нього іншим. У нашому дендропарку ростимуть рослини сотні видів з усього світу. Це не просто парк, це ціла екосистема з птахами, звірами, травами, квітами. Нічого подібного на Буковині ще немає. Українці, які, можливо, ніколи не поїдуть у Китай чи Америку, матимуть змогу побачити це прекрасне різноманіття".
Одна з родзинок парку — лабіринт Соломона. Для його створення висаджено майже 550 кущів самшиту. Він і зараз виглядає напрочуд естетично. А через кілька років кущі стануть суцільною стіною і туристи зможуть поблукати зеленими коридорами.
Деякі екземпляри рідкісних рослин Віталію привозять знайомі, які знають про його захоплення, але в основному посадковий матеріал брати Чинчики вирощують власними силами. Для цього на території дендропарку облаштовано три розсадники.
Процес від насінини або пагона займає до п'яти років. Певний період рослини ростуть у горщиках, потім їх висаджують у відкритий грунт. Приживається на новому місці близько 90 відсотків посадкового матеріалу. У дендропарку існує непорушне правило: "Якщо засохло одне дерево, посади замість нього три".
За роки існування проекту родиною Чинчиків висаджено більше тисячі рослин. За ствердженням Віталія, одних сосен, які вже підростають у розсаднику, буде достатньо, щоб забезпечити киснем весь Хотин. Саджанцями діляться і з місцевою громадою, недавно посадили хвойні біля однієї зі шкіл.
А що далі?
"Дуже хочу, — каже еко ентузіаст, — щоб на базі нашого парку проводилися уроки біології для школярів Хотина. Я сам свого часу викладав і знаю, що теорія без практики — то мертва наука. Поспілкувався вже з вчителями з цього приводу, на жаль, зараз нам трохи заважає карантин, але обіцяли обов'язково прийти разом з учнями. Чекаємо їх з нетерпінням! Також ми співпрацюємо з Хотинським національним парком та Ботанічним садом ЧНУ. Науковці можуть робити у нас різні дослідження."
Сам пан Віталій залюбки проводить екскурсії для всіх бажаючих, котрі приїжджають помилуватися його творінням. Особливо любить розказувати про рідкісні рослини дітям, заради них завжди відкладає всі свої справи.
"Я був здивований, — згадує Віталій, — що деякі сучасні діти не відрізняють горіх від жолудя. Так недалеко і до ствердження, що сир видобувається з вареників. Саме тому вважаю просвітницьку діяльність однією з найважливіших складових нашого проекту".
Всього на території парку планують облаштувати три зони, одна з якої буде відведена під дендрокемпінг — тут можна буде облаштуватися з наметами. Для любителів більш комфортного відпочинку облаштують індивідуальні будиночки в альпійському стилі. Але вже зараз туристи можуть зупинитися у зручному міні-готелі господарства і провести в цьому красивому і цікавому місці кілька днів.
"Це не бізнес-проект, — наголошує господар, — це проект на свідомість. Він матеріально невигідний з нашою інфраструктурою, дорогами, ментальністю людей. Можливо, десь у Європі він міг би приносити якісь прибутки, можна було б отримувати на його підтримку державну допомогу. Але в нас я бачив багато чиновників, які прикладаючи до грудей руки, щиро казали мені: Ми все розуміємо, але НЕ НА ЧАСІ. В нас завжди є якісь більш значущі речі — медицина, дороги, пенсії… Тому я займаюся цим сам. Я просто це люблю, живу цим. Все, що заробляю, вкладаю в дендропарк.
Маємо багато планів. В однієї зі збережених нами автентичних хат-мазанок після ремонту зробимо музей українського побуту — один з місцевих колекціонерів готовий безкоштовно віддати свою колекцію на 100 кв метрів, плануємо побудувати дитячий майданчик, поставити скрізь лавиці, облаштувати додаткові зони для рибалок і для активного відпочинку. Хочемо, щоб до нас приїжджали туристи з усієї України та зарубіжжя. Хочемо пишатися нашою країною та землею".
