«Завжди перші»: коротка історія Десантно-штурмових військ України

Війна на Донбасі призвела до реорганізації всієї української армії. Так, з'явились не тільки нові підрозділи, а навіть нові види збройних сил. В тому числі, і Десантно-штурмові війська. Зрозуміло, що вони виникли не на пустому місті.

Після розпаду СРСР влітку 1993 року на основі частин і з'єднань повітрянодесантних військ СРСР, які дислокувалися на території України, були створені десантні (аеромобільні) війська Збройних сил України. На вересень 1993 року це були:

– 1-ша аеромобільна дивізія (у складі: 25-та повітряно-десантна бригада, 45-та аеромобільна бригада та 28-й навчальний батальйон). Пункт постійної дислокації – м. Болград та смт Веселий Кут Арцизського району Одеської області;

– 23-тя окрема аеромобільна бригада. Пункт постійної дислокації – м. Кременчук Полтавської області;

– 39-та окрема аеромобільна бригада. Пункт постійної дислокації – м. Хирів, Львівська область;

– 40-ва окрема повітрянодесантна бригада. Пункт постійної дислокації – м. Миколаїв;

– 95-й навчальний центр аеромобільних військ. Пункт постійної дислокації – м. Житомир.

Однак стільки десантників Україні, у якої на той час згідно військово-політичній доктрині ворогів просто не існувало, було не потрібно і тому, вже починаючи з 1995 року почалася низка реорганізацій. Так, влітку 1995 року навчальний центр було переформатовано в 95-ту окрему аеромобільну бригаду. Тоді ж 23-ю бригаду передали до складу Прикордонних військ України. Забігаючи вперед, судьба цього підрозділу була сумною – у 1997 році її передали до складу СБУ, а потім взагалі зменшили до розмірів спецпідрозділу, фактично "поділивши на нуль".

40-ва бригада була реформована спочатку у 79-й окремий аеромобільний полк, а потім – і бригаду (з червня 2007 року). 39-та бригада стала спочатку 80-м окремим аеромобільним полком, а згодом – бригадою з дислокацією у Львові.

З липня 2012 року аеромобільні війська отримали нову назву – «Високомобільні десантні війська» (таким чином знову повернули радянську абревіатуру – «ВДВ»).

З початком бойових дій на Донбасі та окупації Криму десантники виявились найбільш підготовленими частинами у ЗСУ. Так, єдиним підрозділом, який вийшов зі зброєю і технікою, з Криму стала розвідувальна рота 25-тої окремої повітряно-десантної бригади, яка на той момент знаходилась там на полігоні.

Три десантні бригади (25-а окрема повітряно-десантна, 80-та і 95-та аеромобільні), розпорошені фактично ротно-тактичними групами, стали основою угруповання на Донбасі. Весною-влітку 2014 року вони воювали від Слов'янськом, Шахтарськом, Сніжним, Савур-Могилою. Бойовий досвід коштував дуже дорого – за період з квітня по 1 серпня 2014 року втрати саме десантних підрозділів становили 151 бійців: 74 полеглих – з 25-тої опдбр, 22 – з 79-тої оембр, 22 – з 80-тої аембр, 33 – з 95-тої аембр. Більші втрати 25-тої бригади – за рахунок збитого під Луганськом бойовиками 14 червня транспортного літака, де загинуло одномоментно 40 військовослужбовців бригади.

Восени 2014 року на базі підрозділів 95-ї окремої аеромобільної бригади та 25-ї окремої повітрянодесантної бригади с базуванням у місті Дружківка (Донецька область) була сформована нова – 81-ша окрема аеромобільна бригада. Її бійці брали активну участь у боях за Донецький аеропорт в кінці 2014-початку 2015 років.

Вже у 2015 році три аеромобільні бригади Високомобільних десантних військ були підсилені танками Т-80 (кожна бригада отримали роту з 10 одиниць). Після цього 79-та, 80-та и 95-та бригади стали десантно-штурмовими.

Наприкінці жовтня 2017-го року командування ВДВ повідомило про затвердження ребрендингу та нової дати професійного свята. Вже у листопаді назву було змінено на Десантно-штурмові війська, а професійне свято десантники почали відзначати 21 листопада – в День архістратига Михаїла. До цього українські десантники притримувались радянських традицій і відзначали свято 2 серпня (так і нині зосталось в РФ).

21 листопада 2017 року було проведено урочисту церемонію на Михайлівській площі в Києві, під час якої Президент України й військове командування вручили нову символіку. Найбільш дискутованою була зміна символіки – перш за все, блакитного берета на берети кольору марун.

Восени 2018 році 88-й окремий аеромобільний батальйон з складу 79-ї аеромобільної бригади був переданий до сформованої 35-ї бригади морської піхоти ВМСУ. І нині у складі ЗСУ є три десантно-штурмові бригади, одна повітряно-десантна та одна аеромобільна. Під великим питанням залишається існування ще двох десантно-штурмових бригад (45-ї та 46-ї). Або вони дуже секретні і тому деталей у вільному доступі немає, або, як стверджують деякі, це підрозділи оперативного резерву і є кадрованими бригадами. Опосередковано це підтверджується багатьма джерелами.

Фактично нині Десантно-штурмові війська здатні діяти як повітряний десант (хоча десантувати можна тільки окремі зразки озброєння) і призначені для виконання бойових завдань у тактичному та оперативному тилу ворога. Останні пару років ДШВ цілеспрямовано готуються як для активних бойових дій в тилу противника, так і для ведення оборонних, антитерористичних та миротворчих операцій.