На початку лютого британський дослідницький центр Economist Intelligence Unit опублікував новий світовий рейтинг країн за рівнем демократії у 2020-му році. На перший погляд, для України результат далеко нерайдужний — 79-е місце. Відразу перед нами йде Бангладеш, Північна Македонія, Республіка Сальвадор і ще одна південноамериканська держава Гайана.
Чи варто хвилюватися через такий результат, коли Україна нібито переживала розквіт демократії і від яких критеріїв залежить позиція в рейтингу — читайте в матеріалі "Рубрики".
Вперше Economist опублікував свій рейтинг свобод у 2006-му році. І за збігом обставин саме тоді Україна посіла найвище місце — 52-е.
І це досить іронічно, оскільки саме в тому році в Україні була страшенний політична криза, за підсумками якої Віктор Янукович став прем'єр-міністром, владу в парламенті захопила "антикризова коаліція" з "Партії Регіонів" у зв'язці з соціалістами і комуністами, а недавній тріумфатор "помаранчевої революції" Юлія Тимошенко пішла в опозицію.
За цим послідували три з половиною роки метань, які закінчилися перемогою Віктора Януковича на президентських виборах. Всі попередні його приходу роки Україна належала до країн з "проблемною демократією". Важливо сказати, що з точки зору західних спостерігачів — це хороший показник, яким в той час не могла похвалитися жодна держава східної Європи.
Уже через рік після приходу Януковича до влади ситуація різко змінилася: всього за рік Україна опустилася з 67-го на 79-е місце і перетворилася з "проблемної демократії" на країну з гібридним режимом. І тому було логічне пояснення: у жовтні 2010-го Конституційний суд України повернув Януковичу ті ж повноваження, що були у Леоніда Кучми — демократична реформа часів Віктора Ющенка була визнана нелегітимною.
Поступово зростав тиск на пресу, Юлії Тимошенко, яка знову виявилася в опозиції, вже погрожували кримінальними справами щодо "газової справи", а оточення нового президента починало ділити жирні бізнес-активи, не гребуючи найбруднішими прийомами.
З тих пір і до нинішніх часів Україна або тримається в кінці сьомого десятка, або опускається у верхню частину восьмого. Не так погано як могло б бути, адже більшість наших сусідів (крім держави Євросоюзу) знаходяться нижче, однак і не так уже й добре — відставання від Бангладеш явно не той результат, який ми б хотіли бачити на 30-му році Незалежності.
Багатьох дійсно може здивувати, що ми знаходимося настільки низько. Адже при всіх проблемах нашої держави і недоліках керівництва, здається, що з демократією проблем точно немає. Чи все-таки є?
Для кращого розуміння ситуації варто розібратися, за якими саме критеріями Economist Intelligence формують свій рейтинг. Усі учасники поділені на повноцінні демократії (23 країни світу), демократії з недоліками (52 держави), гібридні режими (35 країн) і авторитарні режими (57 держав). Зрозуміло, кожен рік кожна з країн може перейти з однієї категорії в іншу, як це і сталося з Україною.
При складанні враховується виборчий процес і плюралізм, функціонування уряду, політична участь, політична культура та громадянські свободи. Кожен з цих пунктів оцінюється в рейтингу від 1 до 10 балів, з яких виводиться середнє значення.
Виходячи з цього, виходить, що з точки зору експертів в Україні повний порядок з виборчими процесами (8.25), досить непогано з політичною участю українців (7.22), гірше з громадянськими свободами (5.88) і політичною культурою (5.0), але найжахливіший показник — функціонування уряду (2.71).
Якби Україні вдалося додати в цьому напрямку, то ми б точно опинилися в числі країн з недосконалими демократіями. Зовсім непоганий рівень, якщо врахувати, що до таких відносять не тільки наших сусідів Польщу та Румунію, але навіть Францію і США, які лише трохи не дотягують до "повноцінних демократій". Але поки про це можна лише мріяти.
Чи варто хвилюватися через низьку позицію в рейтингу демократій і на що це впливає? Для відповіді на це питання "Рубрика" зв'язалася з аналітиком відділу проблем зовнішньої політики і міжнародної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень при президенті України Валерієм Кравченком.
"Усі подібні показники будуються на певних умовах. Індексація проходить щороку. Є упереджені контори, які спекулюють на темі за гроші Росії, але якщо це авторитетне видання, то на їх цифри слід звертати увагу", — сказав Кравченко.
За його словами, в першу чергу подібні рейтинги впливають на інвестиційну привабливість країни.
"Західні інвестори уважно дивляться на ці речі. Якщо у нас є проблеми з демократією, то вони логічно думають про те, що тут проблеми і іншого порядку: корупція, непотизм. А де багато ризиків, то немає сенсу вкладати гроші. Це дуже важливо з точки зору розвитку держави.
Якщо немає зовнішніх інвестицій, то які у нас основні інвестори в країні? Офшори. Тобто сюди заходять або корупційні гроші наших олігархів, або такі ж гроші російських олігархів. Який може бути сталий розвиток країни виходячи з цього? Чим нижче ми в рейтингу — тим вище ймовірність, що у нас розвитку в цьому напрямку не буде", — вважає експерт.
За словами Кравченка, високий рейтинг 2006-го року обумовлений великими очікуваннями від України, які вона до цих пір не виправдала.
"Рейтинг демократії — це не тільки рейтинг виборів. Це сукупний рейтинг, який стосується багатьох сфер: і в області безпеки, і в області економіки. Якщо говорити так, то так. У 2006-му році було багато очікувань. Від України були хороші очікування , ми робили кроки у напрямку до демократії. Після цього олігархи щільно взялися за справу і те, що маємо зараз — наслідок їх згубного впливу. На папері Україна демократична, а де-факто ми мало чим відрізняємося від Росії.
Запитайте будь-якого західного бізнесмена. Чому та ж IKEA довго заходила в нашу країну і прийшла не факт, що надовго? Якщо вони побачать у нас якісь проблеми, то завтра їх тут не буде. Це, до речі, важливий індикатор, за яким і формуються такі індекси. І різні ініціативи президента на кшталт тих же "інвест-нянь" не дуже допомагають. Що це за країна, де тобі ще потрібна інвест-няня? Ринок — це свобода. Немає свободи — тому ми так низько в рейтингу", — резюмував Кравченко.
“Рубрика” розповідає про проєкт, що допомагає відновитися, набратися сил та постратегувати на майбутнє тим, хто… Читати більше
“Рубрика” розповідає, як працює нове рішення. Читати більше
“Рубрика” поговорила з ендокринологинями, щоб дізнатися, як працює щитоподібна залоза, що спричиняє її захворювання і… Читати більше
“Рубрика” розповідає історію ініціативи з Маріуполя, яка рятує “пташки” українських військових, чим економить сотні тисяч… Читати більше
Робота саперів та демінерів довгий час залишатиметься актуальною для України. Вони очищають поля для фермерів,… Читати більше
Повернення військового додому — одна з найважливіших та найочікуваніших подій для кожної люблячої родини. Проте… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.