fbpx
Сьогодні 02/12/2020 18:13
Інклюзія 16:55 16 Лис 2020

Пандемія стала бідою для нечуючих. Як допомогти порозумітися зі світом у масках

Хтось жаліється на маски, тому що це, мовляв, незручно і незвично. Але є категорія людей, для яких маски на обличчях інших — це ще один вагомий бар’єр у спілкуванні і порозумінні зі світом. Розповідаємо, як пандемію переживають люди з порушеннями слуху, чому ця проблема стосується кожного і які можливості приховує для кожного жестова мова.

English version here

Пандемія коронавірусу вразила всіх — нам довелося деякий час замкнутися в чотирьох стінах, пережити паніку, значно дистанціюватися один від одного, надовго одягнути захисні маски. 

Відкриваючи зранку щоденну статистику, розумієш — небезпечна хвороба здаватися не збирається, і саме маски, як і інші заходи індивідуальної безпеки, з нами надовго. Багатьом людям вони додають відчуття спокою і захищеності від зараження вірусом, у інших же носіння маски викликає дискомфорт і неспокій. Як зазначають психологи, однією з базових причин, чому деякі люди можуть відчувати розгубленість через носіння маски, є блокування каналів невербального спілкування, тобто міміки обличчя, завдяки якій ми вибудовуємо комунікацію з навколишнім світом.

Так, коли ми не бачимо виразу обличчя співрозмовника, або просто людини, яка поруч, це дестабілізує. Виходячи на вулицю, ми хочемо бути впевненими не тільки у своїй безпеці, але і в тому, що ми розуміємо інших людей, а вони нас. Наша нервова система регулюється невербальними сигналами, які ми постійно отримуємо. Коли вам хтось посміхається, ваша нервова система заспокоюється, і навпаки — ви підсвідомо дистанціюєтеся від людей з недоброзичливою мімікою. Коли хтось звертається до вас, ви орієнтуєтесь не тільки на слова, а і на вираз обличчя, з яким вони були сказані. І якщо більша частина людей може звикнути до такого "обмеженого" діалогу, орієнтуючись на тон, гучність або вираз голосу, то одна з найбільш уразливих груп населення — люди з порушеннями слуху, через масове носіння захисних масок практично позбавлена повноцінного спілкування із спільнотою.

Справа в тому, що маски не дають можливості глухій або слабочуючій людині зчитувати з губ — і це одне з основних ускладнень життя нечуючих людей, спричинених COVID-19. Багато людей і без втрати слуху намагаються зрозуміти, що говорять їхні візаві за своїми масками. Але для тих, хто нічого не чує, втрата важливої частини системи зв'язку найбільш болюча. Пандемія коронавірусу відновила перешкоди для спілкування, з якими вони стикалися в ранньому дитинстві: "вони — разом, я — окремо".

глухие и пандемия

Жити у вакуумі

"З початком поширення коронавірусної інфекції та впровадженням карантинних заходів відбуваються негативні речі для глухих людей та людей зі зниженим слухом, — говорить Тетяна Кривко, перший заступник голови Центрального правління Українського това­риства глухих, — Це насамперед обмеженість у вільному спілкуванні та можливості налагодження комунікації зі співрозмовником обличчя в обличчя. І на заваді цьому якраз стала необхідність носити маски. Адже одним із необхідних елементів комунікації є мануальний компонент – вираз та міміка обличчя, а також артикуляція, яка допомагає порозумітися та отримати необхідний мінімум інформації. Проте, через маску цей компонент втрачається і людина опиняється у вакуумі, вона або змушена ризикувати власним здоровʹям, або має шукати інші способи спілкування. І з цим, звісно, є величезна проблема. Навіть, наприклад, для мене. Я слабочуюча, користуюся слуховим апаратом. Недавно мені треба було взяти участь у нараді в одній районній адміністрації. Не афішувала, що у мене проблеми зі слухом. На нараді всі сиділи в масках, розчути щось було практично неможливо. Скористалася додатком, який переводить голосове мовлення в текст. Але й програма не все змогла розпізнати".

Одним із варіантів виходу з цього вакууму могли б стати маски з прозорим віконечком. Насамперед прозорими масками мають бути забезпечені не тільки люди з порушеннями слуху, а й ті працівники чи службовці, які можуть зустрітися з нечуючою особою. Крім того, використання таких масок також може принести користь особам, що чують, але не є нейротиповими (наприклад з РАС), дітям у дитячих закладах та лікарнях, яким необхідна приязна або обнадійлива посмішка, лікарям, вчителям, а також всім людям, які зацікавлені в тому, щоб їхні губи були видимими для ефективного спілкування. 

глухие и пандемия

Звісно ж, неможливо змусити всіх навкруги користуватися тільки прозорими масками, тому, на думку експертки, особливо необхідними, навіть життєво важливими для нечуючих людей стали інформаційно-комунікаційні технології, які дозволяють в онлайн режимі вирішити частину нагальних питань. Для глухої людини є дуже важливою участь перекладача жестової мови практично в усіх установах, організаціях та закладах, скрізь там, де потрібні комунікація та спілкування, отримання послуг. 

"При цьому, — зазначає пані Тетяна, —  в Українському товаристві глухих працюють лише 171 перекладач жестової мови, крім того, ще трохи більше 150 працівників надають організаційну допомогу у вирішенні щоденних звернень осіб з порушеннями слуху по всій Україні в організаціях та закладах УТОГ на 42 тисячі осіб з порушеннями слуху, які обʹєднані в Українському товаристві глухих. Така кількість працівників наразі є недостатньою для забезпечення необхідної кількості послуг перекладу жестовою мовою, оскільки особистий супровід особи перекладачем жестової мови містить і неефективні затрати часу – це витрати часу на проїзд, очікування в черзі, тощо, і при всьому бажанні максимум, кому перекладач жестової мови може надати допомогу – це 5-8 осіб. А якщо взяти сюди, наприклад, ще й судові засідання, то витрати робочого часу складуть 4 години на 1 особу".

глухие и пандемия

Тетяна Кривко

Де шукати рішення?

Мінімізувати витрати часу при допомозі особам з порушеннями слуху допомагає система дистанційного відеозвʹязку з перекладачем жестової мови "Сервіс УТОГ", яку ще у 2018 році було запроваджено Українським товариством глухих через найпоширеніші в Україні додатки Viber і WhatsApp. На сьогоднішній день "Сервіс УТОГ" продовжує розвиватися та вдосконалюватися, зокрема запроваджено цілодобовий режим роботи, який дозволяє особі з порушеннями слуху в будь-який час доби в режимі 24/7 скористатися допомогою перекладача жестової. На жаль, і це чудове сучасне рішення супроводжують певні проблеми, які особливо актуальні в глибинці – це відсутність якісного високошвидкісного Інтернету на всій території України, відсутність відкритого Wi-Fi у медичних закладах та державних установах, якими нечуючі та слабочуючі особи могли б скористатися у будь-якій точці України для зʹєднання з перекладачем, дорогий для більшості осіб з порушеннями слуху мобільний інтернет звʹязок, оскільки саме для відео чату його потрібно досить таки багато. 

Голова Шосткинської ТО УТОГ Світлана Авіленко ділиться наболілим: "Якщо не хворієш – добре, якщо захворів — проблема. Як викликати швидку? Сімейного лікаря? Сповістити про симптоми захворювання? І тут починається… вони мені… я їм… і це дуже затягує час. Рішення —  у прямому відео зв'язку, але на мої звернення міська влада не звертає уваги. По всім організаціям (ПФ, УПСЗН, ЦНАП і т.п.) я розіслала листи з проханням придбати планшети, встановити туди додаток "Сервіс УТОГ" — ВСЕ!!! Питання бар'єру в спілкуванні було би миттєво вирішено. Онлайн перекладач цілодобово на зв'язку, необхідні тільки гаджети і надійний інтернет. А це проблема в усіх маленьких містах України".

глухие и пандемия

Світлана Авіленко

Тож, без підтримки держави та влади на місцях не обійтись. Заради справедливості, дещо в цьому напрямку вже робиться. 

"З початком карантину, — продовжує Тетяна Кривко, — як це не дивно, але для спільноти глухих в Україні, деякі речі змінилися на краще. А саме змінився підхід до доступності офіційної інформації. Уже для всіх стали нормою виступи Міністра охорони здоровʹя разом з перекладачем жестової мови. Вперше за весь час лобіювання необхідності доступного інформування осіб з порушеннями слуху в Україні з жестовою мовою цього було досягнуто. Також усе частіше в Уряді, в Міністерстві соціальної політики, на місцях у деяких областях брифінги супроводжуються перекладом на жестову мову. Повільно, але збільшується і обсяг мовлення на телеканалах з перекладом жестовою мовою. Усе це засвідчує про привернення уваги до проблем осіб з порушеннями слуху, для яких жестова мова є основним засобом спілкування та отримання інформації. Саме жестовій мові присвячена ціла 4 стаття в Законі України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", а також підпункт б) пункту 6 статті 3 цього ж Закону

Жестова мова для глухих осіб є не просто засобом спілкування, а засобом реабілітації. Адже тільки з жестовою мовою глуха людина або людина зі зниженим слухом може бути повністю включена в суспільне життя та нарівні з іншими отримувати доступні послуги, бути активною в усіх сферах життя. Саме на це направлений проект Закону України "Про українську жестову мову" , розроблений за участю робочої групи Українського товариства глухих".

Чому ця проблема стосується кожного

Згідно зі статистикою Всесвітньої організації охорони здоров'я, кожен 9 українець має порушення тієї чи іншої складності, від повної глухоти до незначного зниження слуху. А всього в світі понад 70 мільйонів глухих людей, і за прогнозами ВООЗ, вже до 2050 року кількість людей з вадами слуху може зрости майже удвічі. Глухота може бути вродженою, на зниження слуху впливають і екологічна ситуація, яка у нас в країні бажає кращого, і неякісна вакцинація, хвороби, вікові зміни. Навіть таке, здавалося б, безвинне захоплення, як прослуховування гучної музики у навушниках, через тривалий час може призвести до проблем зі слухом. 

глухие и пандемия

Люди з порушеннями слуху — поруч з нами: вони працюють на виробництвах, у майстернях, в IT індустрії, у рекламному та ресторанному бізнесах, продавцями, касирами, таксистами. Вирішити проблему комунікації з особами з порушеннями слуху можна завдяки толерантному ставленню до порушень слуху, коли кожен буде бачити перед собою насамперед людину, а не її інвалідність та глухоту.

Отже, що саме може зробити кожен з нас?

  • Вивчати жестову мову

Треба відзначити, що ставлення до людей з порушеннями слуху в нашій країні почало змінюватись. Останнім часом усе більше людей стали звертати увагу на жестову мову та мають бажання її вивчити. Найпростіше — абетка. Вона використовується для промовляння допоміжних слів, деяких топонімів та власних назв, а також у разі, якщо потрібно пояснити значення того чи іншого слова.

глухие и пандемия

ГО "Відчуй" визначила декілька причин, чому жестова мова привертає увагу і навіть стає модною. Так навіщо вивчати жестову мову?

  • Повага до людей. Можливо, для когось це не є вагомою причиною, і тут кожен вирішує сам для себе. Але чим більше людей будуть мати базові навички спілкування жестовою мовою, тим комфортнішим буде життя людей з порушеннями слуху. Про таке можна і потрібно мріяти – тенденція в цьому напрямку вже є.
  • Активізація моторики пальців позитивно впливає на весь організм. На відміну від тварин, людина здатна виконувати своїми пальцями дуже тонкі та точні дії. І щоб їх здійснювати, нервово-судинні пучки рук задіюють великі зони мозку. Існує прямий взаємозв'язок – чим більше ми робимо дрібної роботи пальцями, тим краще тренуємо мозок і тим ясніше стає наша свідомість. Саме тому, наприклад, фахівці радять займатися рукоділлям. А чому б не жестова мова?
  • Новий метод тренування пам'яті. Якщо ви коли-небудь вивчали іноземну мову, то вам відомо, що в процесі навчання треба запам'ятовувати багато інформації. Зокрема, нові слова – як вони звучать і пишуться. Для жестової мови – так само, просто запам'ятовувати ви будете положення пальців та рук. І це нова робота для мозку. Усі танцюристи знайомі з таким терміном як м'язова пам'ять. Роблячи багато па у танці, танцюрист не думає про всі рухи, які потрібно зробити. Їх пам'ятає його тіло. Жестова мова тісно пов'язана з цим видом пам'яті, і саме його доводиться тренувати під час навчання.
  • Можливість додати навичку спілкування жестовою мовою у своє резюме. На перший погляд здається, що професій, де потрібна жестова мова, дуже мало. Але людей з порушеннями слуху можна побачити на виставках, конференціях, вони мандрують, дуже часто є соціально активними. Якщо ваша робота пов'язана зі спілкуванням з людьми, то жестова мова може знадобитись, навіть якщо ви звичайний менеджер, маркетолог або бухгалтер. А тепер уявіть собі лікаря, поліцейського, адміністратора готелю, бортпровідника, перукаря, офіціанта, продавця та чимало інших професій. Багато можливостей для розвитку жестова мова відкриває для перекладачів.
  • Отримати нові відчуття. Якщо ви коли-небудь пробували щось нове, то ви зрозумієте, про що йдеться. Згадайте ту мить, коли ви вперше ставали на лижі або ковзани, полетіли літаком, побачили океан, або почали розуміти іноземну мову, яку вивчаєте. Відчуття абсолютно нового – неповторне і незабутнє. Жестова мова може відкрити вам новий світ, якого ви ще ніколи не торкалися. Це світ повної тиші. Це не тільки нові відчуття, але й нові можливості зрозуміти тих, хто постійно живе там, де немає звуків.

У цьому може допомогти Центр української жестової мови УТОГ (тел. 0993802944, керівник центру — Тетяна Журкова), який має власну програму та методику навчання, а також понад 5 років досвіду роботи у навчанні.

  • Носити з собою письмове приладдя

Непогана ідея звертатись до осіб з порушеннями слуху у письмовій формі. Глуха людина оцінить таке ваше зусилля набагато більше, якщо ви до цього ж використовуватимете комбінацію жестів, вирази обличчя, мову тіла. Деякі нечуючі люди вміють дуже добре зчитувати з губ. Якщо один підхід не спрацьовує, спробуйте інший. Якщо нечуюча особа спілкується своїм голосом і ви її не розумієте, варто одразу вказати їй, що краще написати інформацію.

  • Використовувати прозору маску

глухие и пандемия

Не ігноруйте факти поширення коронавірусу. Знімаючи маску, або підвищуючи голос, щоб глухі люди могли вас "почути", ви збільшуєте ймовірність передачі будь-якої інфекції, яку ви можете мати, глухому, якому ви збираєтеся "допомогти", і всім навкруги. Носіння маски з віконцем, прості жести або навіть розпізнавання голосу в вашому мобільному телефоні набагато безпечніше та мінімізує ризик зараження.

  •  Не боятися дивитися в очі

Глухі люди надзвичайно цінять спілкування віч-на-віч — лицем до лиця, і вважають такий спосіб перевагою, а не тягарем. Люди, які не чують, слухають очима. Нечуюча особа не може не дивитися на об'єкт і в той же час слухати (читати з губ чи міміку). Говоріть лише тоді, коли ви маєте очний контакт з людиною з порушеннями слуху.

  • Бути свідомим роботодавцем

Якщо глухий співробітник працює в магазині, на його футболці спереду і ззаду бажано зробити малюнок двох кистей рук (умовне позначення жестової мови) або дактилології (ручної азбуки). Тоді покупцям буде зрозуміло, що продавець їх не чує. Магазини можуть також забезпечувати таких продавців блокнотами та ручками, які вони можуть дати покупцеві, щоб той міг письмово задати своє питання.

  • Долати бар'єри на місцевому та державному рівні

"Майже щодня людям з порушеннями слуху доводиться долати різноманітні перепони, — каже Світлана Авіленко, — Адже в нашій країні переважна більшість установ та інституцій розраховані на тих, хто чує і добре розмовляє. Наразі тільки бачу вихід в онлайн-перекладачі "Сервіс УТОГ". Було б ідеально заохочувати всіх охочих та офіційних осіб – працівників поліції, швидкої допомоги, соціальних та банківських установ до вивчення жестової мови".

  • Подивитися 6 міні-лекцій по 15 хвилин про базові навички жестової мови

Авторка відео-курсу Марина Ліферова — президентка Спілки перекладачів жестової мови, перекладачка жестової мови. Передивившись 6 міні-лекцій, ви дізнаєтесь історію жестової мови, типи жестових мов та абеток. Лекції мають на меті мотивувати вивчати та комунікувати жестовою мовою, таким чином ті, для кого вона є рідною, отримають більше можливостей до взаємодії з жестомовним середовищем. 

"Ангеле мій, як я тобі заздрю! – ти говориш цією чарівною мовою і здається, це так легко. Як би я була розумнішою, мої руки змогли б літати як твої..""За межею тиші", Німеччина, 1996

Posted by Маріна Ліферова on Friday, October 16, 2020

Подібні освітні цеглинки сприяють розбудові інклюзивного рівноправного суспільства. Люди з порушеннями слуху, на жаль, не можуть почути інших, але вони дуже б хотіли самі бути почутими. 

3080

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!

1 коментар

спочатку нові
за рейтингом спочатку нові за хронологією
Завантажити ще
Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: