Зіпсований врожай та посівна: нові проблеми фермерів та рішення, які працюють

Цьогоріч фермери зіткнулись одразу з цілим комплексом проблем, які ставлять під загрозу не лише власний бізнес аграріїв, а й в принципі стале харчування у світі. За даними ООН, зрив другої посівної може призвести до світової продовольчої кризи. Звісно, це пов'язано з агресією ворога. 

Що відбувається та що з цим робити, розповідає "Рубрика". 

Росіяни продовжують викрадати українське зерно. На початку минулого місяця ці цифри жахали — з початку повномасштабної війни було вивезено вже більше 500 тисяч тонн української пшениці на суму 100 мільйонів доларів. Велика частина цього вантажу була доставлена вантажівками в порти в окупованому Криму, а потім перевезена суднами, в тому числі такими, які знаходяться під західними санкціями.

Фермерство на окупованих територіях

На сайті Запорізької обласної державної адміністрації з'явилося повідомлення "Як діяти фермерам на тимчасово окупованих територіях, щоб уникнути звинувачень у колабораціонізмі". В "інструкції" йдеться, що реалізовувати врожай фермери можуть лише юридичним особам та громадянам України; в іншому випадку аграріям загрожує кримінальна відповідальність за колабораціонізм. Таке роз'яснення обурило представників сільськогосподарського бізнесу.

"Припустимо, до однієї моєї знайомої прийшли закупівельники наперевіс з автоматами. І купили в неї врожай за тією вартістю, за якою захотіли, — каже обурена настановами обладміністрації представниця економічної асоціації MEDA та колишня менеджерка Ради Жінок-Фермерів в Запорізькій області Олександра Гармаш. — Ваші рекомендації, що таким фермерам та фермеркам робити?"

Гармаш ставить логічні запитання: 

• Це точно стосується тільки зернових, чи овочів, фруктів, ягід, молока, м'яса також? 
• Чи може ЗОДА поділитися контактами юр.осіб України, які готові закупити продукцію з окупованої території? 
• Чи може ЗОДА поділитися контактами місць, де аграрії, не маючи власних потужностей, зможуть зберігати зібраний врожай? 
• Чи має ЗОДА рекомендації, що робити з врожаєм, якщо немає умов для зберігання та / або відсутні юр.особи та фіз.особи України, які можуть купити врожай: не збирати та залишити на полі, зібрати та викинути, не збирати та спалити, не збирати та нехай перегниває чи інші варіанти?

Відповідей на ці питання немає. Але мер Мелітополя Іван Федоров в ефірі інформаційного марафону згадав, що вже були випадки, коли фермери на окупованих територіях вдавалися до крайнощів та спалювали власні поля з врожаєм, щоб він не дістався ворогу.

"В кожного фермера в окупації своя трагедія, — розповідає "Рубриці" Олександра Гармаш,  — Комусь розбомбили тракторний парк, у декого підірвався комбайн на міні, коли виїхав збирати врожай. Є випадки, коли орки відібрали техніку, розбомбили склад або вкрали зерно. Одна фермерка взагалі вирішила не збирати зерно, яке посадила минулого року і з тиском в серці спостерігала, яка врожай осипається, бо його немає де зберігати. Українських резидентів, що закупили б зерно з окупованих територій, немає, а росіянам продавати його не можна".

Небезпечні умови праці фермерів

"Дуже складно забезпечити гідні умови роботи під час війни, а особливо на півдні та сході України. Частина території фактично знаходиться під обстрілами, інша частина — замінована", — розповідає виконавча директорка Насіннєвої асоціації України Сюзанна Григоренко.

Небезпека є навіть на тих територіях, які вже деокуповані. З Чернігівщини та Сумщини рашистських військових ЗСУ вигнали ще кілька місяців тому, та попри це, вони продовжують обстрілювати прикордонні території з боку рф. До прикладу, лише 31 липня протягом дня ворог сім разів відкривав артилерійський вогонь по Білопільскій громаді, через що вогнем росіян було знищено близько 25 гектарів пшениці та автомобіль фермера.​​

Втрачений врожай та залишені землі 

Окрім небезпеки загинути чи втратити врожай від обстрілів, є ще й інші труднощі, з якими стикаються фермери. Дійсно, на початку літа українські аграрії успішно завершили посівну кампанію. Попри бойові дії, замінування, дефіцит палива, пошук нових логістичних маршрутів, аграрний фронт впорався. Разом із тим найближчим часом розпочнеться нова посівна, яку потрібно провести попри повномасштабне вторгнення росії в Україну:

"Якщо весняну посівну аграрії ще витягнули, то зимову чи весняну середній бізнес може не подужати й відмовитися засівати деякі площі, пустивши їх під "пар". Тож цього й наступного року частина родючих українських чорноземів може залишитися незасіяною", — пише в блозі Сюзанна Григоренко, виконавча директорка Насіннєвої асоціації України. 

Як знизилась прибутковість фермерів у цифрах, поки що сказати не можна. Олександра Гармаш наводить лише приблизні дані, які говорять про зниження прибутковості в аграрній сфері на 30 відсотків. 

Відсутність добрив та препаратів для обробки рослин

Олександра Гармаш стверджує, що успіх весняної посівної у 2022 році було реалізовано завдяки минулорічній підготовці: попри війну перед посівною добривом були забезпечені 84% земель аграріїв, засобами захисту рослин — 55%, насінням — 78%.

Проте зараз проблема із забезпеченням добривами стала нагальною: через високі ціни на паливо та проблеми з транспортуванням врожай деяких культур уже псується, а фермери починають нехтувати безпечними для довкілля та здоров'я людей добривами, бо не мають іншого виходу:

"Минулого року деякі фермери закупили добриво, але навесні поставки були значно меншими. Я спостерігаю, що ті фермери, які не закупили своєчасно добрива або засоби захисту рослин, по телеграм-чатах шукають хоч якісь засоби для обробки. Ті фермери, які раніше дбали про те, щоб препарати не були токсичними, наразі купують те, що є — добрива другого і третього класу токсичності [перший клас — найбільш токсичний, всього їх чотири — ред.], а це вже додаткове навантаження на здоров'я споживачів", — пояснює "Рубриці" експертка. 

Зупинка експорту за закупівель

Ще одна проблема — це зупинка експорту, яка викликала надлишок старої продукції та відсутність місць, де її можна було б зберігати. Частина сховищ була зруйнована російськими окупантами. Якщо до війни місткість зерносховищ становила 75 млн тонн, то зараз це 60 млн тонн. Експерти прогнозують, що в Україні може виникнути криза зі зберіганням врожаю. Саме тому зараз уряди ЄС розв'язують питання щодо надання Україні тимчасових сховищ. Усе це також призводить до збитковості:

"Фактично аграрний сектор лишився без заробітку: не може отримати кошти за свою продукцію, закрити кредити, видати зарплати, вкластися у підготовку до наступної посівної, придбати техніку та закупити зерно. Наступна посівна вимагає значних інвестицій, яких в аграріїв немає. Тому сільськогосподарські компанії часто змушені відмовлятися від подальшої роботи, бо вона збиткова", — пояснює Сюзанна Григоренко. 

Проте склади для зберігання зерна та іншої сільськогосподарської продукції — це перевага для великих фермерів. Тим, хто має менші господарства — до 20-30 гектарів землі, до цього року вони були не потрібні:

"Основна маса фермерів не має місць для зберігання зерна — вони завжди збирали свій врожай з поля та одразу реалізували його. А тепер, коли порти заблоковані, а запити від закупівельників не такі часті, проблема зберігання зерна стала нагальною", — каже Гармаш.

За її словами, попит на продукцію зменшився в рази, і деякі фермери досі не можуть продати вирощену продукцію. Швидше за все, вона просто зіпсується:

"Якщо минулого року одному фермеру могли дзвонити до 20-30 закупівельників з різних фірм, то до деяких цього року в принципі ніхто не дзвонив, деяким подзвонило 2-3 закупівельники й запропонували дуже низьку ціну. Якщо ми говоримо про овочі, то фермери продали, що змогли, але щось було викинуто, або перероблено. Вони відчули збитки", — розповідає Олександра Гармаш.

Труднощі з обробкою полів

Зокрема, посіви раніше обробляли за допомогою дронів. Це значно економить витрати на пальне та може охопити великі території. Однак у частині регіонів використання дронів заборонене через безпекову ситуацію, тож аграріям все складніше проводити сільськогосподарські роботи. 

"Небезпека обстрілів, проблеми з паливом та заборона на застосування дронів — причини, з яких аграрії відмовляються від обробки полів", — вважає виконавча директорка Насіннєвої асоціації України Сюзанна Григоренко. 

Українські посольства працюють над розкриттям схем російських крадіжок зерна 

На проблему крадіжок зерна росіянами неодноразово звертала увага світова спільнота. Наприклад, у Лівані відмовились приймати в портах зерно, яке привезли росіяни з України. Хороша новина в тому, що Посольство України там вже отримало документи та докази, що підтверджують, що на борту судна зерно — викрадене, і позов до суду вже готується.

А от у Туреччині розкрили "схему" продажу краденого зерна: росіяни завозять його ніби-то з території рф як власність російської агрокомпанії. Про таку схему розповідав посол України в Туреччині Василь Бондар:

"Насправді до Туреччини воно заходить за зовсім іншими документами, де показується, що це вивезення з території рф, що зерно належить якійсь російській компанії. Тобто в нас зараз ситуація, коли є, як мінімум, три злочини: перше — крадіжка, друге — незаконне користування нашими закритими портами, третє — вивезення цього зерна за підробленими документами, оскільки на турецький ринок за документами з Херсона або з території окупованого Криму воно ніколи б не зайшло", — заявив посол.

Як зберігати зернові?

Технологія зберігання зерна в рукавах — не нова та практикується багатьма українськими господарствами понад 10 років. До 24 лютого щороку в Україні зберігалось у рукавах від 5 до 6 млн тонн зернових. Це полімерні мішки, у яких зерно може зберігатись протягом 12-17 місяців.

Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький уже заявив, що невдовзі міжнародні партнери передадуть Україні більші рукави, вони вміщують по 200 тис. тонн, та обладнання для закладання та розвантаження приблизно на 10-15 млн тонн зерна. Такої кількості обладнання буде достатньо для того, щоб за існуючих темпів експорту зберігати цьогорічний урожай, вважає заступник міністра. Згідно з прогнозами Висоцького, цьогорічний урожай очікується на рівні 52 млн тонн зернових і приблизно до 13-15 млн тонн олійних культур.

Фінансова допомога від міжнародних організацій

Світ розуміє, наскільки важливо зараз підтримати українську аграрну сферу, тож запроваджує програми підтримки для українських фермерів. 

Наприклад, програма USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) запрошує подавати заявки на одержання субгрантів для реалізації "Підтримки ММСП зернового напрямку в доступі до послуг зі зберігання та сушки зерна".

Ти — мені, я — тобі

Для того, щоб оперативно вирішувати нагальні проблеми, Олександра Гармаш радить перевести діяльність "у ручний режим" та не боятись просити допомоги в інших фермерів, підтримуючи один одного:

"Я раджу кооперуватись у групах та давати один одному знати: де є паливо, де можна взяти добрива. У соціальних мережах ми ділимось цією інформацією, фермери займають черги одне для одного", — каже спеціалістка.

Ведення розрахунків

"Наразі я бачу, що в наших фермерів абсолютно немає на це часу, але треба вести розрахунки, щоб розуміти собівартість продукту та вирахувати: чи це збитки, чи просто низький прибуток", — пояснює Гармаш. Фахівчиня звернула увагу на те, що багато фермерів наразі займаються волонтерством, але попри все, не варто забувати про фінансову грамотність.