Культурна сфера в Україні на грані виживання: що робити?

Нещодавно нас вразила новина — зовсім скоро відбудеться закриття Центру Довженка у Києві. Це означає, що кияни втрачають не тільки улюблену локацію для проведення фестивалів та культурних заходів — ми втратимо кінотеатр під відкритим небом, музей, майданчик для молодих кінематографів, які могли б розвивати відчизняну кіноіндустрію та унікальний фільмофонд. Це сталось не просто так — не тільки карантин зумовив закриття центру. 

Від початку 2020 року Центр не отримав планове державне фінансування за бюджетною програмою "Державна підтримка кінематографії", що пов'язано з не затвердженням Міністерством фінансів поданого Міністерством культури та інформаційної політики проекту програми. Окрім цього, в березні та квітні Центр втратив 70% доходу, що складається з прибутків від оренди нерухомості та проведення заходів. Звернення було зроблено наприкінці березня, однак, Уряд не допоміг Центру. Підсумок — трагічний:

"У зв'язку з тотальним недофінансуванням культурний майданчик не здатен більше сплачувати обов'язкові податки та існуючі зобов'язання за договорами," — йдеться в заяві Центру.

Довженко-Центр — не єдина державна установа, що зіткнулася з проблемою недофінансування:

"Цьогоріч держава майже на третину зменшила нам фінансування, порівняно з 2019 роком. Ми залишились фактично без грошей на охорону виставок та музейних фондів інституції, прибирання, утримання в належному стані та поточний ремонт комунікаційних систем і приміщень, обслуговування обладнання пожежної та охоронної сигналізації, а також послуг, необхідних для створення виставкових проектів (транспортування, монтажу та демонтажу тимчасових конструкцій, оформлення робіт, друку фото та відеофіксації, тимчасового користування обладнання тощо). Ідеться про базові послуги для здійснення інституцією своєї статутної діяльності" — пояснює Мар'ян Манько, заступник директорки з розвитку Мистецького Арсеналу.

Відео Арсеналу — з дрона, теж порожнього під час карантину

Крім цього, за словами заступника директорки, через карантин Мистецький Арсенал цьогоріч недоотримав понад 6 млн. грн. доходу, який мав найдти від запланованої виставки, Міжнародного фестивалю Книжковий Арсенал, лекцій, воркшопів, форумів, дискусій та інших подій:

"Ювілейний Х Книжковий Арсенал ми змушені були перенесли на 2021 рік. Він та вхідні події весни формують левову частку нашого доходу впродовж року. Важливо розуміти, що саме з цього доходу ми фінансуємо не лише зарплати, а й, наприклад, охорону музейної колекції", — розповідає пан Манько.

Ще однією проблемою цьогоріч стало ускладнення ведення господарської діяльності. Це пов'язано з впровадженням нового законодавства щодо оренди державного та комунального майна (Закон України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019). Закон набрав чинності, але процедур, прописаних в законі, не розроблено, що призводить до потенційної втрати частини доходів. Впровадження нового законодавства наразі обмежує нас надавати послуги із використанням майна. Це призведе до зниження доходів, оскільки Державне підприємство "Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький арсенал" (така у нас довга офіційна назва) програватиме конкуренцію майданчикам приватного сектора, де процедура замовлення аналогічної послуги простіша і більш зрозуміла клієнтам".

Тож Національний Центр Олександра Довженка, так само, як і інші установи культури та митці, змушені самостійно шукати шляхи для того, щоб існувати — це або підтримка ззовні, тобто фондами або меценатами, або ж покладання на власні сили. Ми дізнались про всі можливі варіанти, розпитали про можливості додаткового фінансування державних та недержавних культурних інституцій серед фондів, а також про ідеї виходу з кризи у самих центрів.Тож як пережити карантинну кризу та чи буде закрито Довженко-Центр — читайте у статті. 

Рішення 1: звернутись до Українського культурного фонду

Цього року було суттєво скорочене фінансування УКФ — установи, що на конкурсних засадах надає кошти для розвитку різних культурних проектів. Проте, УКФ розглядає можливість альтернативного фінансування проектів, не лише з державного бюджету, тому навіть в умовах кризи культурної сфери, митці можуть отримати фінансування. Для цього Фондом було розроблено фандрейзингову стратегію додаткових (позабюджетних) коштів. До фінансування долучаються партнери — благодійники, меценати, спонсори, міжнародні донори, бізнес-янголи. Додаткові кошти або перераховуються у Фонд, або витрачаються одразу на проект за системою співфінансування. Отримати кошти на розвиток проекту можна через програми:

📌  "Клуби бізнес-янголів" – програма УКФ, яка сприяє залученню в український культурний простір спонсорів, меценатів, інвесторів, бізнес-янголів та формуванню привабливого для зовнішніх інвестицій культурного продукту;

📌  "Культурна доброчинність" – партнерська програма, націлена на залучення благодійників та меценатів з метою популяризації доброчинності у сфері культури, підтримки культурного продукту, підвищення інвестиційної привабливості культурного середовища на регіональному, національному та міжнародному рівнях.

📌  Creative accelerator – партнерська програма, яка дає можливість творцям культурних проектів розвинути свої креативні ідеї, створити інвестиційно
привабливий проект та залучити інвестора.

Рішення 2: шукати фінансування серед інститутів, благодійних організацій, спонсорів

В часи, коли держава не здатна підтримати власну культурну індустрію, обов'язок зберегти її покладається на самих діячів цієї сфери. Вони мають шукати спонсорів, та краще за все, бути готовим до цього заздалегідь:

"У випадку з Мистецьким арсеналом даний етап карантинної кризи нам допомогли пережити наші спонсори, такі, наприклад, як VISA. Не зважаючи на те, що ми перенесли кілька ключовий подій на наступний рік, наші партнери продовжили підтримувати нас", — говорить Мар'ян Манько.

Проте, є й інші альтернативи, наприклад, звернення до  благодійних фондів — українських та міжнародних. Ось декілька з них:

📌  Harald Binder Cultural Enterprises пропонує грантову підтримку організаціям зі сфери мистецтва, культури та освіти, які орієнтовані на актуальні теми та інноваційні підходи. Гранти виділяються один раз на рік на проекти неурядових організацій з України чи закордону. Пропоноване фінансування покриватиме 70 % загального бюджету проекту. 

Хто може подавати заявку: проектні заявки можуть подавати громадські організації, благодійні фонди та інші недержавні організації, які мають статус неприбутковості з проектами, що пропонують інноваційні, інклюзивні, інтерактивні та партисипативні практики, сприяють креативному і критичному мисленню, ґрунтуються на багатодисциплінарному підході, формують міжнародні партнерства. До розгляду приймається лише 1 проект від організації.

📌  Zagoriy Foundation — благодійний фонд, який займається розвитком культури благодійності, сприяє освітнім ініціативам і розвитку наукових можливостей, а також підтримує мистецькі проекти. Zagoriy Foundation системно впроваджує накопичений поколіннями сім'ї Загорій досвід благодійництва. У лютому цього року Zagoriy Foundation та Український культурний фонд уклали Меморандум про партнерство та співпрацю.

Хто може подавати заявку: громадські організації, спеціалізовані спілки та об'єднання.

📌  Креативна Європа. Україна — програма Європейського Союзу, спрямована на підтримку культурного, креативного та аудіовізуального секторів. Програма складається із трьох підпрограм: «Культура» ‒ в її рамках передбачено просування креативного та культурного секторів; «Медіа» ‒ забезпечує підтримку розвитку та поширення аудіовізуальних творів; «Міжсекторальна співпраця» – її цілями є заснування інструменту полегшення доступу культурному і креативному секторам до джерел фінансування шляхом надання гарантій, заохочення міжнаціональної взаємодії з метою сприяння обміну досвідом і ноу-хау стосовно нових бізнес-моделей.

Хто може подавати заявку: організація, що має статус юридичної особи впродовж не менше ніж 2 років, або фізична особа-підприємець (III група).

📌  Міжнародний фонд культурного розмаїття Юнеско — організація підтримує проекти, спрямовані на стимулювання динамічного культурного сектору, події, що допомагають розробити та запровадити стратегії, які захищають та сприяють культурному розмаїттю, а також діяльності культурних індустрій. 

Хто може подавати заявку: державні органи та установи з країн, що розвиваються і підтримують Конвенцію, Україна в тому числі; недержавні організації; міжнародні недержавні організації, зареєстровані у країнах Конвенції.

📌  Французський інститут, місією якого в Україні є поширення французької мови та культури, а також налагодження довгострокових партнерських стосунків з українськими діячамиу царинах освіти, науки, культури та творчості, зокрема, за допомогою грантових програм та стипендій. Щоб отримати грант від ФІУ, необхідно заповнити заявку на сайті організації. Перевага надається тим проектам, які просувати французьку культуру та/або культурну співпрацю між Францією та Україною. Якщо заявник розраховує на спільне фінансування проекту, він повинен зважати, що частка французької культурної мережі не має перевищувати 25% усього бюджету. Серед постійних партнерів Французького інституту в Україні: Одеський міжнародний кінофестиваль, Leopolis Jazz Fest, Книжковий арсенал, фестиваль «Харківські асамблеї», міжнародні кінофестивалі «Молодість» і «Крок, а також багато інших.

Хто може подавати заявку: українські громадські об'єдання, організації, що мають статус неурядових, фізичні особи.

📌  Ініціатива заради майбутнього — благодійна організація, що підтримує творчі ініціативи молоді в галузі розвитку кіноіндустрії, музики та образотворчого мистецтва. Фонд щорічно підтримує поїздки українських кіномитців для участі в роботі Каннського міжнародного кінофестивалю, активно співпрацює з Київським міжнародним кінофестивалем «Молодість», організовує представницькі заходи на європейських кіноринках.

Хто може подавати заявку: залежно від спрямування програми на здобуття грантів від Фонду заявки можуть подавати фізичні особи, громадські організації, профільні професійні об'єднання, асоціації тощо.

📌  House of Europe — міжнародний благодійний фонд, спрямований на підтримку креативної індустрії. На платформі міститься інформація про різні конкурси та відбори, на меті яких — допомога митцям. В залежності від конкурсу, подати свій проект можуть художники, музиканти та діячі сфери кіноіндустрії.

Рішення 3: переведення в онлайн-формат, диверсифікація джерел доходу

Деякі організації покладались на свої сили, не залучаючи допомогу з інших джерел. Однією з таких стала щомісячна благодійна барахолка "Кураж". Головним рішенням став перехід у "мережу":

"Буквально через тиждень після заборони масових заходів ми перенесли Кураж в онлайн. Наші друзі одразу ж зголосилися нам допомогти і з задоволенням проводили в нашому Instagram прямі ефіри. Все, що було доступно на Куражі, стало можливим дивитися в Instagram: лекції, воршкопи, інтерв'ю та, звичайно ж, вечірки. Для нас це стало новим відкриттям, і ми розуміємо, що навіть з виходом офлайн будемо інтегрувати онлайн формат" — розповідає Настя Лепіхова, операційна директорка Куражу. Щодо того, як ситуація складатиметься після карантину — не знає ніхто. За словами Насті, все залежатиме від того, як країна буде виходити з карантину:

"З нашого боку ми вже придумуємо формати роботи при різних варіантах обмежень. Крім того, розробляємо нову систему фінансового планування і хочемо диверсифікувати джерела доходу Куражу, щоб в майбутньому мати можливість працювати в будь-яких умовах", — пояснює вона.

Вселяє надію й те, що незабаром вже мають відкритись перші культурні заходи, звичайно, за дотриманням норм карантину:

"З 10 червня, якщо буде дозволяти епідеміологічна ситуація, ми сподіваємось відкрити нашу виставку «Відбиток», яка вже була готова до відкриття в березні, але тоді ми так і не змогли її  показати відвідувачам. На жаль, в червні ще не будуть працювати освітня програма виставки та NEOсвітній простір для відвідувачів, але ми спостерігатимемо за ситуацією і сподіваємось поступово повернутись до нашого ритму — до лекцій, концертів, воркшопів, дискусій й занять з молодшими відвідувачами", — говорять у Мистецькому Арсеналі.

Рішення 4: викликати громадський резонанс

Саме цей шлях обрали в Національному Центрі Олександра Довженка. І він подіяв. Ще наприкінці березня установа зверталась до Кабінету Міністрів із проханням проаналізувати ризики, які мали б виникнути (і в результаті виникли) через карантин та недостатнє фінансування разом із культурною спільнотою, Комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради України зробити все можливе для їхньої мінімізації. 

Крім того, у підтримку Довженко-Центру виступила й міжнародна спільнота: "Ми благаємо український Уряд діяти, поки не пізно," — йдеться у листі Міжнародної Конфедерації кіноархівів до українського Уряду. — Ми сподіваємось, що український Уряд знайде рішення так швидко, як це можливо. Адекватна фінансова підтримка Держави культурним інституціям, таким як Національний Центр Олександра Довженка є ще більш важливою в контексті пандемії COVID-19, коли установа втратила свій дохід внаслідок заборони на публічні події та набула драматичних наслідків".

Не осторонь залишилась ще одна відома інституція. Президент кластеру Національних інститутів культури ЄС звернувся до в.о. Міністра культури Світлани Фоменко: "Сподіваємось, що буде знайдене прагматичне рішення, яке дозволить реалізувати вже узгоджене фінансування Довженко-Центру" — завуальовано говорить Ульф Хвусбрандт про прийняття законопроекту, який, в разі прийняття, дозволить запровадити грантову систему для фінансування креативної індустрії.

Такі дії дали свій результат — як повідомляє прес-служба Міністерства культури та інформаційної політики, зараз там активно працюють над вирішенням проблеми фінансування центру. Наразі МКІП активно співпрацює з Мінфіном для того, щоб забезпечити Центр належним фінансуванням з держбюджету, що сприятиме відновленню повноцінної діяльності інституції. Тож вже найближчим часом Мінфіну буде надіслано доопрацьований паспорт бюджетної програми 3806030 "Державна підтримка кінематографії", несвоєчасне затвердження якої стало однією з причин кризи у Центрі.

Чому креативна індустрія у занепаді та чи зміниться щось із часом?

Виконавча директорка Українського культурного Фонду Юлія Федів пояснює, що причиною кризи креативної індустрії — в невдалому управлінні:

"Наразі, на жаль, існує проблема системного бачення розвитку культурної галузі на рівні законодавчої та виконавчої гілок влади, досі не затверджено стратегію культурної політики України. Через відсутність профільного міністра неможливо фіналізувати реформу Міністерства культури та інформаційної політики, доформувати його штат та розвести функції формування та реалізації політик між міністерством, державними агенціями, визначити рівні та сфери відповідальності державних установ та підприємств… Варто згадати, звісно, і про залишковий принцип фінансування галузі культури та постійний порівняльний підхід Міністерства фінансів щодо визначення, хто більше чи менше заслуговує на фінансування, який ще більше винесли на гора пандемія та фінансова криза". 

"Особливо  фатальною вона [проблема недофінансування — ред] є для таких інституцій, як, наприклад, Довженко-Центр, Мистецький арсенал, які існують у формі державного підприємства. Ця правова форма господарювання накладає безліч необґрунтованих обмежень для підприємств у сфері культури й перешкоджає нашій роботі — зберігати та примножувати культурну спадщину, — розповідає у Мистецькому Арсеналі Мар'ян Манько.  —  Я б порадив державі профінансувати Довженко-Центр саме в тих розмірах, що потребує інституція. Інакше ця держава ризикує втратити й інституцію, і унікальний фільмофонд, збереженням і дослідженням якого ця інституція опікується".

Пан Манько розповів нам, що представники Мистецького Арсеналу брали участі в декількох консультаціях з Міністерством культури та Комітетом з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради, разом напрацювали законопроект щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби.

Законопроект №3377  пропонує поширити державну підтримку у формі надання державної субсидії на розвиток кінопроектів: для національних ігрових фільмів, анімаційних фільмів, документальних фільмів, фільмів для дитячої аудиторії (з урахуванням художньої та культурної значущості), фільмів художньої та культурної значущості (авторських), телевізійних фільмів, телевізійних серіалів та фільмів-дебютів, в обсязі до 100% включно загальної кошторисної вартості розвитку відповідного кінопроекту.

Документом також передбачено одноразову фінансову підтримку у розмірі до 100 000 гривень для самозайнятих осіб та суб'єктів господарювання з кількістю штатних працівників до 15 осіб та оборотом до 5 мільйонів гривень на рік на часткове покриття видатків, пов'язаних, зокрема, із сплатою орендних платежів, виплатою заробітної плати, податків та зборів.

Цей проект було зареєстровано в Раді 22 квітня — тобто більше, ніж через місяць після початку карантину. Як виявилось, це сталось занадто пізно, принаймні, для Довженко-Центру. За інформацією інституції, внутрішніх резервів вистачило на 5 місяців функціонування, — тепер коштів на подальше існування немає.  Наразі законопроект №3377 ухвалено в першому читанні, але коли його розглянути повторно, та чи приймуть в цілому — поки що невідомо. 

"Поки не запрацює рівновіддалений до всіх галузей суспільного життя підхід фінансової політики держави та не буде сильного міністерства, яке опікується культурою, ми і надалі будемо стикатися з ситуаціями, як у Центрі Довженка та йому подібних", — додає виконавча директорка УКФ Юлія Федів.