Сьогодні українські жінки стоять на захисті своєї країни. Хтось хоробро пішов боронити її на полі бою. Хтось захищає на іншому фронті своїх дітей, літніх батьків, продовжує працювати на благо країни. Вони допомагають Україні вистояти, але їм теж може бути потрібна допомога.
Особливо це стосується жінок зі статусом внутрішньо переміщеної особи. Вони втратили домівку, особисті речі, нажите майно. Сьогодні вже працює чимало організацій та ініціатив, направлених на допомогу жінкам-ВПО. Одна з них — це "Рада жінок Донеччини", яка сама нещодавно переїхала з Маріуполя на Закарпаття. Про особливості роботи організації та її допомогу жінкам під час війни — у матеріалі.
Згідно з даними Міжнародної організації з міграції, станом на вересень 2022 року було зареєстровано 6,9 мільйона осіб в Україні, які оформили статус ВПО. У жовтні цього ж року перша заступниця міністра соціальної політики України Дарина Марчак повідомила, що кількість внутрішньо переміщених осіб у країні збільшилась з 1,5 млн до 4,6 млн осіб. Неофіційно їх може бути набагато більше.
Більша частина з них — це жінки та діти, які шукають безпечнішого місця перебування на час воєнних дій. Саме жінки під час війни зазнають значного порушення прав та дискримінації, а крім того — сексуального, фізичного насилля, депортації у країну-агресорку тощо. Усе це зумовлює гостру потребу серед жінок — у підтримці та реабілітації.
Громадська організація "Рада жінок Донеччини" почала свою діяльність ще у 2015 році — у Маріуполі. За мету поставила собі, щоб "кожна жінка могла почуватися в безпеці та отримувати можливості для гідного життя". Тоді за підтримки міжнародних партнерів та місцевого самоврядування вдалося втілити багато проєктів — відкрити шелтер для жінок, які стикнулися з домашнім насильством, запустити мобільну бригаду соціально-психологічної допомоги, провести численні тренінги, зокрема — для представників поліції, які першими реагують на випадки домашнього насильства, лікарів, освітян, лідерів/ок місцевих громад, представників/ць громадських організацій.
"З кінця 2017 року та до початку війни послугами кризового центру скористалися 100 жінок та 127 дітей, а до денного центру допомоги з дня його відкриття в серпні 2020 року по грудень 2021 року звернулися 721 жінка та 288 дітей. Багато жінок отримали необхідну допомогу завдяки створеним сервісам, які й надалі мали б працювати, але…." — говорить виконавча директорка "Ради жінок Донеччини" Юлія Пруднікова і зупиняється, коли мова заходить про події лютого 2022 року.
24 лютого на Маріуполь чекала трагедія. Команда "Ради жінок Донеччини" мусила рятуватися, як і сотні тисяч жителів та жительок сходу.
"Сім'ї, які були вимушені покинути свої громади, багато що лишили вдома, але взяли з собою всі свої домашні проблеми, всі до єдиної. Хтось не знаходить спільну мову з дітьми. Хтось не може вийти з токсичних стосунків. Хтось втратив віру в себе й у свої сили та не знає, що робити з власним життям. І в кризові години всі ці проблеми стають ще болючішими, тож гострішою стає й потреба у кваліфікованій допомозі", — говорить Юлія Пруднікова.
Так після початку повномасштабної війни ГО опинилася й продовжила свою роботу на Закарпатті.
На новому місці завдяки підтримці міжнародних партнерів "Рада жінок Донеччини" проводить роботу мобільної бригади соціально-психологічної допомоги. Допомога надається не тільки жінкам зі статусом внутрішньо переміщеної особи, а й усім українкам. Тут з жінками, які отримали прихисток на Закарпатті, працюють психологиня, соціальна педагогиня, кейс-менеджерка та юристка. Вони допомагають їм знайти себе в нових обставинах, побачити можливості, краще зрозуміти свої права й те, що можна зробити, щоб покращити власну долю. А ще — захиститися від тієї проблеми, що лише загострилися під час війни — насильства. За плечима команди — уже сім років досвіду протидії гендерно зумовленому насильству.
"Усі ми тією чи іншою мірою постраждали від війни, розв'язаної росією. Але тисячі жінок щодня ведуть ще й свою невидиму війну, навіть перебуваючи у безпечній Закарпатській області. І для них підтримка від мобільної бригади соціально-психологічної допомоги — це можливість розпочати нове життя, життя без насильства, без принижень і без безсилля", — розповідає виконавча директорка "Ради жінок Донеччини" Юлія Пруднікова.
Головні напрямки роботи організації сьогодні:
Мобільна бригада — це команда спеціалісток, які надають безоплатну соціально-психологічну підтримку жінкам, які цього потребують. Серед них — юристка, психологиня, соціальна працівниця та фахівчиня з роботи з дітьми. Саме вони допомагають зробити життя жінок безпечнішим та простішим.
Кому допомагають мобільні бригади?
Не останню роль в боротьбі з гендерно обумовленим насильством грає й інформаційна кампанія з протидії йому — а саме робота з консультування, підняття свідомості й освіченості українок про те, що робити у випадках домашнього насильства, до кого можна звертатись і яку допомогу отримати.
"Ми кажемо, що насилля завжди прогресує. І навіть якщо на початку жорстоке поводження спрямоване лише на жінку, то згодом воно з високою ймовірністю пошириться також на дітей. До того ж рівень домашнього насильства зростає у воєнний час, тому ця тема завжди «на часі»", — так Юлія Пруднікова пояснює, чому завжди важливо бути обізнаним у цих питаннях.
Ще один напрям роботи організації — це гуманітарна допомога з необхідними для жінок речами (засоби особистої гігієни, антисептики, мильна та доглядова продукція). Щоб отримати їх у будь-якому населеному пункті на Закарпатті, потрібно звернутись за номером телефону гарячої лінії 066-838-1606.
За пів року роботи на Закарпатті "Рада жінок Донеччини" змогла надати допомогу та консультації для 668 жінок. З кожною з них підтримують подальший зв'язок — стежать за розвитком їх історій та життів.
Водночас мобільна бригада соціально-психологічної допомоги в ході роботи з'ясовує потреби жінок, які були вимушені покинути власні домівки через війну та знайшли безпечний прихисток на Закарпатті. Ця інформація є дуже важливою, оскільки допомагає зрозуміти, як допомогти кожній окремій жінці: як закрити її нагальні потреби, до яких установ її направити, які дружні організації можуть допомогти в тому чи іншому випадку.
"Ми зробили підсумки того, що потрібно жінкам, які знайшли прихисток у Мукачівському районі. Це житло, гуманітарна допомога (продукти, засоби гігієни, дитяче харчування, одяг на взуття), медична, психологічна та юридична допомога, а також грошова допомога від держави та міжнародних організацій, оскільки лише 53% жінок мають джерело доходів. Ця статистика наочно демонструє, з якими проблемами стикаються жінки, що були вимушені покинути власні домівки. Спираючись на неї, громадські організації можуть планувати свою діяльність, щоб допомогти закрити бодай найгостріші потреби людей, які постраждали від війни", — говорить Юлія Пруднікова.
Якщо ви жінка й наразі перебуваєте в Закарпатській області та вам потрібна допомога — ви можете звернутися до "Ради жінок Донеччини". Актуальний номер гарячої лінії організації: 066-838-1606.
“Рубрика” відвідала берег Каховського водосховища та дізналась, як змінилось життя Кушугумської громади після російського теракту… Читати більше
Перетворити власний травматичний досвід спочатку на текст п’єси, а потім поставити її на сцені —… Читати більше
Безпека як основний вектор для трансформацій міської інфраструктури Читати більше
4 вересня росіяни вдарили по Львову дронами та ракетами. 189 будинків зазнали пошкоджень, 60 людей… Читати більше
Останніми роками українським дітям дедалі важче включатися в соціалізацію — пандемія та війна забрали в… Читати більше
Ще у липні 2022 року в розпал бойових дій уряд започаткував грантовий проєкт “єРобота”. Будь-хто… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.