В очікуванні доброчесності: що не так зі з’їздом суддів

9 березня судді з різних регіонів зберуться в Києві на з'їзді. У них буде дві ключові задачі. По-перше, призначити чотирьох членів Вищої ради правосуддя. По-друге, призначити суддю Конституційного суду України. 

Громадські організації та активісти вже збираються пікетувати з'їзд суддів. Вони наполягають — його треба відкласти, аби не обирати людей на ключові судові посади за старою системою. 

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков надіслав листа до Ради суддів, яка проводить з'їзд. Він рекомендував не проводити його в Будинку профспілок на Майдані Незалежності, як планувалося раніше, а перенести в "Президент Готель". Рада суддів дослухалася до міністра.    

Ми ж знайшли три основні причини, чому громадськість категорично проти з'їзду і чому його необхідно відкласти.

Кругова порука та призначення лояльних

Вища рада правосуддя — орган, який вирішує, кого із суддів рекомендувати для призначення або звільнення, кого карати за проступки чи відстороняти від суддівства. У березні у чотирьох членів ВРП закінчуються повноваження і замість них обиратимуть нових. Робити це будуть судді, яких делегують місцеві та спеціалізовані суди, а також Верховний суд.

З'їзд організовують і проводять судді, які представляють суддівську верхівку, а саме — Раду суддів. Експерти вважають це головною небезпекою, оскільки ця верхівка зацікавлена зберегти контроль над судовою владою і їм вигідно, аби до ВРП потрапили політично лояльні до них люди. 

"Там працює класична кругова порука. Два роки тому ми за два дні до самого з'їзду суддів знали, кого оберуть членами ВРП. Це при таємному голосуванні. Там дається рознарядка зверху, мовляв, "голосуйте за цих, вони лояльні, вони безвідмовні, і вони нас будуть слухати", — зазначив у коментарі "Рубриці" адвокаційний менеджер фундації DEJURE Степан Берко.

На з'їзд суддів, вважає він, делегують тільки тих, хто буде "тримати лінію партії". 

"Можливо, треба переходити до моделі, коли на з'їзді всі судді будуть голосувати через електронний цифровий підпис. Це додало б демократії цьому процесу. Ми вже не в тому столітті живемо, щоб кидати папірчики в урну. Але загальний стан доброчесності всіх суддів в Україні дуже низький, тому не думаю, що це сильно змінило б ситуацію", — додав Степан Берко. 

Та ж сама проблема і з вибором судді до Конституційного суду. Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко вважає, що потрібно внести зміни в Конституцію та позбавити Раду суддів права призначати суддю КСУ. 

Конституція має дві вимоги, які, на думку Ігоря Коліушка, в Україні рідко дотримуються. Зокрема, там сказано: 

"Кандидат в судді Конституційного суду України повинен володіти високими моральними якостями та бути правником з визнаним рівнем компетенції".  

Та щоб перевірити кандидатів на відповідність цим критеріям, має бути орган з такими ж високими моральними якостями та визнаним рівнем компетенції. А з цим проблеми. 

"Практика показує, що з'їзд суддів не є таким органом, якому беззаперечно довіряє суспільство. Більшість суддів Конституційного суду, які призначалися з'їздом суддів, були, м'яко кажучи, найменш відповідними критеріям", — зазначив Ігор Коліушко. 

Якщо зміни до Конституції — це щось далеке та туманне, то нова конкурсна комісія для відбору кандидатів в судді КСУ вже, у прямому сенсі слова, в руках депутатів. Вони вже отримали законопроєкт із детально розписаним планом, хто має формувати цю комісію. Але поки до Ради його не вносять.

"Комісія мала  б складатися з найавторитетніших суддів Конституційного суду у відставці та фахівців, делегованих міжнародними організаціями. Це організації, з якими Україна співпрацює у сфері охорони права. Така комісія могла б провести конкурс, і якби вона сказала, що хтось є достойним кандидатом і відповідає цим критеріям, тоді президент, Верховна Рада і з'їзд суддів мали б відбирати і призначати тих, кого вони хочуть. А зараз же існує практика призначати в КСУ суддів районних судів та помічників народних депутатів. З таких призначень сміється весь світ", — сказав Ігор Коліушко.  

Недоброчесні кандидати  

Вже відомий перелік кандидатів у члени ВРП. Також є список із семи претендентів на посаду судді КСУ. І там, і там присутні сумнівні люди. Декого з них, кажуть в профільних громадських організаціях, взагалі треба було звільнити. 

"Ми проаналізували кандидатів до ВРП. Людини, яка міняла б систему, або хоча б могла з нею боротися, там просто немає. А навпаки є одіозні судді, які приймали сумнівні рішення та кидали за ґрати учасників Революції Гідності", — зазначив член правління фундації DEJURE Роман Маселко.

Громадські організації зібрали досьє і на кожного з кандидатів у судді КСУ. Один з них, Олександр Прокопенко має негативний висновок Громадської Ради доброчесності. Причина — сумнівні рішення та його службова квартира, яку приватизувала його матір.

Інший суддя Олександр Коровайко чотири рази поспіль ставав головою Херсонського апеляційного суду, тоді як закон передбачає не більше як два рази. 

Кожен з решти кандидатів має, за даними моніторингу, або сумнівні рішення, або сумнівні статки, або і те, і інше. 

Відсутність логіки

Президент Володимир Зеленський вніс до парламенту законопроєкт, який змінює процедуру вибору членів до Вищої Ради правосуддя. Цей законопроєкт — шанс покінчити із недоброчесністю у ВРП. І хоча на думку юристів, проєкт недосконалий і потребує змін, проводити збори суддів було б логічніше після голосування депутатів.

"Не логічно за кілька тижнів до голосування призначати членів ВРП за старою процедурою. Вся Європа і представник ЄС в Україні кажуть, що потрібно прийняти нові правила і тільки тоді обирати членів ВРП", — каже Роман Маселко. 

За його словами, зараз у законопроєкті неправильно прописаний механізм прийняття рішень. 

Щоб створилася незалежна конкурсна комісія, вважає Роман, до неї в ідеалі мають входити представники судів, міжнародні експерти та представники громадськості. Вони обиратимуть по 2 кандидати на одну посаду. Потім цих кандидатів пропонуватимуть Вищій раді правосуддя, яка з двох обиратиме одного. 

Офіс президента проти того, щоб до комісії входила громадськість. Існує компромісний варіант — залишити в комісії міжнародних експертів та суддів, а при рівній кількості голосів рішення прийматиметься на користь міжнародників. 

Крім призначення нових членів ВРП, потрібно перевірити і старих. У деяких з них повноваження закінчуються через 2-3 роки. Перевіркою має займатися та ж таки комісія. 

У законопроєкті передбачено, що для звільнення когось із діючих членів ВРП потрібна більшість голосів комісії. При рівній кількості цих голосів, "спірного" члена ВРП передаватимуть до органу, який його обирав. Це може бути президент, Верховна Рада, з'їзд суддів, з'їзд науковців чи з'їзд прокурорів. Юристи та правозахисники не вірять, що ці органи звільнятимуть таких членів ВРП. Тому вони пропонують і тут залишити право пріоритету за представниками міжнародних організацій — якщо троє з них дадуть висновок про звільнення члена ВРП, він має бути звільненим. 

Змінити та прийняти проєкт, на думку Романа Маселка, можна протягом місяця. Він вважає, що на цей час необхідно відкласти з'їзд суддів. Саме з такою вимогою громадськість збирається пікетувати з'їзд. 

Юристи сподіваються, що "здоровий глузд суддів візьме гору" і вони відкладуть обрання ключових осіб суддівської влади. Або ж принаймні під час голосування не вистачить голосів для цього обрання.