Come on, Черкаси: як викладачка створює відеопроєкт і залучає до нього студентів
Як запустити успішний проєкт відеоінтерв’ю у тихому невеликому місті, де, здавалося б, нічого не відбувається і немає про кого розповісти? А якщо ми ще скажемо, що його створює викладачка зі студентами-журналістами? “Рубрика” розповідає про проєкт “ComeOn_Talk” у Черкасах.
Проєкт відео-інтерв'ю про успішних черкасців, які змінюють місто та країну на краще — так представляє свою ініціативу команда проєкту "ComeOn_Talk". Скорочено його називають ComeOn, і цю назву вже чули всі у Черкасах.
"ComeOn_Talk" — це кілька щотижневих відеоінтерв'ю з відомими черкасцями. Їх публікують на ютуб-каналі, в інстаграмі, фейсбуці та телеграмі програми.
У кадрі — герой чи героїня випуску і ведуча Тетяна Бондаренко, викладачка і завідувачка кафедри журналістики, реклами і PR-технологій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Тетяна була й авторкою ідеї проєкту.
За кадром — студенти-журналісти з цієї ж кафедри, Аліна Копійко і Володимир Вовк, а також всі охочі студенти й викладачі.
Як виникла ідея?
Ще восени 2020 року у Тетяни Бондаренко виникла ідея створити власний проєкт відеоінтерв'ю з людьми, які змінюють місто та країну на краще. Від початку вона хотіла бути менеджеркою такого проєкту, тому почала зі співпраці з місцевими медіа.
"Минулоріч восени я зустрілася з людьми, які запропонували створити телевізійний творчий проєкт. Треба було придумати назву, концепцію, добирати героїв. Я взялася за цей проєкт як менеджер".
Однак із часом Тетяна зрозуміла, що її проєкт виходять за ці межі, вона хотіла рухатися вперед. Її ідея полягала в унікальному самостійному проєкті, до створення якого можна залучати студентів кафедри. Запускати такий продукт у невеликому місті було ризиковано. Для Черкас ідея була новаторською і передбачити реакцію глядачів було важко. Разом з тим, авторка ідеї розуміла: студенти повинні пізнавати реалії міста і входити у медійний простір.
Проєкт, створений студентами
"У нас усі викладачі творчо підходять до завдань і до представлення навчальних матеріалів. Ми відмовилися від начитування лекцій, натомість пропонуємо їх студентам в електронному варіанті. Часто працюємо в полі, проводячи опитування, відвідуючи заходи, готуючи репортажі з місця подій", — каже авторка ідеї Тетяна Бондаренко.
Як завідувачка кафедри журналістики, реклами і PR-технологій, вона знає, що практика для її студентів — це основний спосіб здобувати потрібні навички для майбутньої роботи. Вона говорить не тільки про навички написання тексту, а й про знання середовища та людей, із якими працюватимуть випускники. Розумітися на компетенціях державних органів влади, знати комунальні служби, культурно-освітні осередки та приватні підприємства міста дуже важливо, адже це, як зазначає Тетяна, стосується щоденного життєзабезпечення міста.
"Завдання має бути цікаво виконувати. Коли почала практикувати, зрозуміла, що чимало завдань були важкими й відірваними від життя. Зараз поступово видозмінюю їх, інтегрую студентів у реалії життя. Зосереджуємо увагу на соціальних мережах і грамотному споживанні інформації", — додає Тетяна.
Зрозуміло, що залучення до створення такого проєкту як "ComeOn_Talk" дає студентам такі можливості, яких не отримати в стінах аудиторії.
Перші кроки
Уже 13 лютого 2021 року на ютуб-каналі вийшла перша програма "ComeOn_Talk". Зараз таких програм майже 40. З того часу навіть формат відео змінився.
Перші програми виглядали як записані на відео відповіді на питання героя чи героїні. Ведучої у кадрі не було, говорили тільки герої, а питання з'являлися на екрані.
Вже у п'ятій програмі питання почала озвучувати ведуча. Нею стала Тетяна Бондаренко, хоча спочатку вона цього боялася.
"Це був стресовий момент. Я не була готова з'явитися в кадрі як ведуча. Так, дитяча мрія стати диктором десь давалася взнаки, але вирішальними були слова студентів: «А ви думали, нам легко на заняттях?». Трималася кілька програм поспіль, крок за кроком, точніше частина тіла за частиною, здаючи «оборону». Спочатку звикала до власного голосу у відео, потім — до профілю, а потім — і зовсім поступилася. Зрештою, подякувала наполегливості своєї команди, бо відчула різницю ще й у комфорті для героя інтерв'ю".
Отож, під час запису відеоінтерв'ю важливо пам'ятати про комфорт героя. Розуміння, що камера знімає не тільки їх, дає їм психологічний спокій і можливість більше розслабитися. Таким чином, інтерв'ю виходить більш живим і дружнім.
Розвиток та інновація
Уже з перших програм було помітно рух вперед з кожним новим інтерв'ю. Авторка ідеї, Тетяна Бондаренко — невпинна новаторка. З командою студентів вони роблять кожну програму ексклюзивною. Для цього доводиться постійно слідкувати за новинками у відео, монтажі й дизайні, а на це йде багато часу.
Хоча Черкаси й маленьке місто, команда ComeOn робить якісний продукт і продовжує тримати марку унікальності. Вони говорять, що для розвитку проєкту у невеликому місті потрібно завжди змінюватися, тримати руку на пульсі тенденцій.
"Щоразу в нашій програмі з'являється щось нове — або характер запитань, або рубрика, або монтажні родзинки. Ми втілили такий формат як зміна локацій та їх добір відповідно до діяльності героя. Розробили брендовий візуал, прев'ю та ін.
Кожна програма дає нам певний досвід, який я тепер можу передати студентам. Коли програма готова, ми бачимо певні переваги й залишаємо їх у наступному випуску. Якщо помічаємо недоліки, намагаємося в майбутньому їх усунути", — ділиться досвідом Тетяна.
Для учасниці проєкту Аліни Копійко, пошук ідей відбувається постійно. "Я дуже люблю слово, яке в мене асоціюється із пошуком нових ідей, воно російське: насмотренность. Це про досвід, про весь об'єм картинок, які ти бачила. Твоя нова ідея — це власне бачення, інтерпретація уже колись побаченого або поміченого. Так і з відеопродакшеном, коли ти використовуєш ту базу, яка у тебе вже є, оцю "насмотренность", і проявляєш свою творчість, додаючи якісь власні елементи, або змінюючи форму, колористику, подачу, акценти", — говорить вона.
Команда "ComeOn_Talk" також залучає до проєкту колег по кафедрі. "Проєкт ми реалізуємо зі студентами й викладачами. Він відкритий, до нього може долучитися будь-хто зі своїми ідеями, новаціями та будь-якою допомогою", — розповідає ведуча
Аліна Копійко додає, що ще одним джерелом нових ідей є комунікація у самій команді: "Наприклад, мені ставлять задачу, що буде така зйомка приблизно у таких локаціях. Далі ми разом думаємо, що ми б хотіли зробити отак, хтось докидає ще ідей. Ми ділимося ідеями і приходимо до спільної картинки, яка в результаті стає проявом нашої творчості".
Як шукати героїв у невеликому місті?
Одним із каменів спотикання для створення онлайн проєкту відеоінтерв'ю у невеликому місті є пошук героїв. Здається, що "провінція" не така багата на людей, які зможуть стати спікерами. Команда "ComeOn_Talk" доводить, що це можливо.
"Ми почали спілкуватися з політиками, які виявилися більш готовими до комунікації й зацікавленими в цьому. Зараз порівняно активніше залучаємо людей, які втілили власні унікальні стартапи, мають оригінальні думки щодо одвічних філософських питань та розвитку міста", — розповідає Тетяна Бондаренко.
На етапі запуску і початку розвитку проєкту, варто шукати героїв, які й самі шукають способів зайти у медійний простір вашого міста. Якщо ви живете у місті, в якому хочете створювати проєкт, ви напевне знаєте унікальних людей, які розвивають власні ініціативи. Джерелами ідей можуть бути також знайомі й соцмережі.
"Протягом півроку відзняли й змонтували близько 40 повноцінних відео. Довелося самостійно розбиратися з інструментами соцмереж, налагоджувати взаємини з героями, вивчати фідбек від людей. Щоразу більшає завдань, і я розумію, що лише на порозі нових знань і практичного досвіду", — додає Тетяна.
Підготовка до інтерв'ю
Формат відеоінтерв'ю відрізняється від, наприклад, текстового. Ведучим потрібно вивчити героя і заздалегідь підготувати запитання, які будуть легко сприйматися у розмові. Інтерв'ю має бути схожим на дружню розмову, а не на опитування. Важливо також подумати про локацію і технічне забезпечення на час зйомки.
У "ComeOn_Talk" до розмови з героєм готуються всією командою. "Перед інтерв'ю завжди спілкуюся з героєм для знайомства. Вибираємо місця, де він почуватиметься комфортно, обговорюємо можливі тематичні акценти. Мінімум чотири години виділяю на те, щоб вивчити інформацію про героя: проглядаю соціальні мережі, читаю чи дивлюся попередні інтерв'ю", — каже ведуча Тетяна Бондаренко.
Учасниця команди Аліна Копійко додає, що для них велика значення має бути готовими до різних ситуацій: "Дуже важливий момент у створенні і промо, і відео — це адаптація до ситуації. Наприклад, якщо ми беремо якогось героя, який постійно був супер веселий і жартував, то ми, звичайно, будемо використовувати якісь серйозні частини його мовлення, і міксувати їх з гумором, щоб це було і інформативно, і розважально одночасно", — розповідає студентка.
Знімання й монтаж
Питанням знімання й монтажу займаються студенти. "На монтаж в середньому йде від двох до чотирьох днів, в залежності від кількості відзнятого матеріалу, кількості графічних вставок і тому подібне", — розповідає учасник проєкту Володимир Вовк.
Разом з тим, додає Володимир, варто бути готовими до неочікуваних ситуацій. "Ситуацій проблемних було достатньо — зникали кілька відео, хоча ми точно їх знімали і скидали на комп'ютер. Найбільшою проблемою і неочікуваністю були перебої звуку. Нові радіо-петлички багато нервів забрали. Через причини, про які ми можемо тільки здогадуватися, зникав звук. Наприклад, випуск із Олександром Скічком. Так само довелося багато вирізати у випуску із Андраніком Казаряном. Ми знімали на даху будівлі, радіоперебої змусили прибрати майже повністю ту частину зйомки", — розповідає він.
Під час зйомки також може відбуватися адаптація стартової ідеї до ситуації. "У нас є якась стандартна частина, структура, відповідно до якої ми йдемо під час зйомок. Але бувають такі моменти, коли уже на самому інетрв'ю, виставляючи картинку, героїв, наче загоряється лампочка, і ти така: "а давайте спробуємо зробити отак". Таким методом ми дійшли до нового формату змінних локацій, які адаптовані під самого героя, а також зйомки героя і ведучої сидячи, стоячи і в проходці. Кожен із цих елементів має свій вплив на аудиторію. Наприклад, проходка майже завжди не навантажена інформативно, легка і невимушена. Це дає можливість аудиторії відчути себе ніби у компанії цих двох людей", — ділиться досвідом Аліна Копійко.
Просувати готову програму беруться всі учасники команди. Для цього залучають соціальні мережі: покликання на відео поширюють на своїх сторінках і на активних спільнотах Черкас. Герої відео також діляться випусками. Таким чином, у медійному просторі невеликих Черкас програми від "ComeOn_Talk" поширюються швидко.
Інноваційний проєкт у невеликому місті: чи можливо?
На прикладі наших героїв можна побачити, що створювати сучасний унікальний продукт можна не тільки у столиці. Маленькі міста готові до прогресивних ідей, якщо є люди, готові взятися за створення свого проєкту.
Авторка ідеї проєкту і ведуча Тетяна Бондаренко говорить, що такі проєкти — це шлях до майбутнього, і саме це її вабить: "Сучасне життя кидає такі серйозні виклики, що ти не можеш залишатися байдужою, інакше ти перестанеш бути. Ці виклики різні: в освіті, у родині, у взаєминах із людьми. Це виклики між вибором: триматися за минуле, зазирати в майбутнє чи кайфувати від життя в моменті. Законсервований світ ніколи не був для мене, мені там нецікаво».
