Рада хоче врегулювати Телеграм: для чого це потрібно та що пропонують змінити законотворці?

25 березня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №11115, який має врегулювати діяльність Телеграм-каналів, що позиціюють себе як медіа в Україні. 

Подібні ідеї (від врегулювання до повної радикальної заборони Телеграм) періодично лунали із початку війни в Україні. Найголовніші аргументи їх прихильників — фейки, які можна швидко розповсюджувати на великі аудиторії в Телеграмі, не несучи за це жодної відповідальності, можливість росії проводити дезінформаційні кампанії й те, що Телеграм є таким собі простором для порушень — дискримінації, нехтування журналістською етикою тощо.

Утім, врегулювати месенджер, який одночасно існує як соціальна мережа виявилось непростою задачею.

У чому проблема?

Павел Дуров заснував Телеграм після того, як відмовився поділитися даними деяких українських користувачів "ВКонтакте" з російською службою безпеки. Тоді Дуров під тиском продав свою частку у VK дружнім до Кремля олігархам за $300 млн. Перша версія застосунку з'явилась у 2013 році. Зараз Телеграм має близько 900 мільйонів користувачів, сама компанія знаходиться в Дубаї та оцінюється приблизно в 30 мільярдів доларів.

Разом із появою застосунку почали з'являтись і перші Телеграм-канали. Користувачі дуже швидко звикли до такого способу отримання інформації: новина, що приходить як особисте повідомлення — це зручно і швидко, і потрібно менш як три секунди, аби її прочитати.

Наразі лише серед українських користувачів зареєстровано 82 тисячі телеграм-каналів (в рф — 880 тисяч, на другому місці Узбекистан — 154 тисячі каналів), їх ведуть органи державної влади, політичні діячі, активісти; свої телеграм-канали мають офіційні медіа, громадські організації, торговельні майданчики та державні підприємства… Що говорити, якщо навіть у Президента є свій канал в Телеграм, а "репортерів" (якщо їх можна так назвати) одного з найбільш  популярниих Телеграм-каналів (але від цього не менш скандального) "Труха Україна" було допущено на пресконференцію голови держави.

Дослідження Internews Ukraine 2023 року показали, що Телеграм став для українців основним джерелом інформації. Як платформу для отримання новин його використовують 72% українців, близько 60% з опитаних довіряють цьому джерелу. Втім, ані Телеграм як платформа, ані автори Телеграм-каналів, які можуть бути анонімними,  не мають визначених для медіа обмежень та не несуть відповідальності за поширену інформацію. Про те, чи є тут ризики та які саме — далі.

Рік тому, 31 березня 2023-го в Україні вступив в дію закон "Про медіа", який розширив повноваження Національної ради з питань телебачення та радіомовлення й запровадив нові правила для медіа. Відтепер (на час дії воєнного стану) всі друковані та онлайн-медіа мають бути зареєстровані в Нацраді, і окрім традиційних сайтів це можуть бути відеохостинги, сторінки у фейсбуці й інстаграмі, канали на ютубі та в Телеграмі, акаунти в Тіктоці, Вотсапі та Вайбері.

Проблема із Телеграм-каналами в тому, що власники фактично можуть зареєструвати канал як онлайн-медіа, адже підпадають під визначення терміну, проте разом із перевагою від реєстрації (наприклад, можливість отримувати журналістське посвідчення та отримувати державні гранти) на них очікує втрата анонімності та покладена на медіа відповідальність. Так, Нацрада може виписувати приписи та штрафи за різні порушення, як, наприклад, за дискримінацію, відмову у проведенні перевірок, нецензурну лексику тощо; також Нацрада уповноважена скасовувати реєстрацію медіа та блокувати за рішення суду. Таким чином через "діру" в законодавстві анонімний власник телеграм-каналу хоча і має це зробити, але може не реєструватись як онлайн-медіа, і не нести за свою діяльність жодної відповідальності.

Ще один нюанс із телеграм-каналами, та й взагалі із новинними сторінками в соціальних мережах — відокремленість платформи (самої соціальної мережі) від власників каналів, груп, акаунтів тощо. Закон "Про медіа" регламентує, що Нацрада може укладати меморандуми із цими платформами щодо проблемних питань, а також звертатися із проханням видалити протиправний контент чи обмежити для користувачів з України. Утім, зобов'язань перед Нацрадою в соцмереж немає. Відтак проблема з анонімними Telegram-каналами залишається. Можна звернутися до керівництва месенджера, щоб щось видалити чи обмежити, але навряд чи платформа глибоко перейматиметься проблемами українського контенту.

"У випадку з Телеграмом, як і з іншими платформами, єдина можливість закрити канал — це якщо сам Телеграм його заблокує. Нацрада, за словами Олександра Бурмагіна (член Нацради — ред.), вже два-три рази зверталася до Телеграму, однак відповіді не було", — йдеться в пострелізі Donbas Media Forum 2023.

У пояснювальній записці до законопроєкту №11115 (окрім тих, що перераховані вище) наводиться ще кілька аргументів проти телеграм-каналів, які пояснюють необхідність врегулювати відносини Нацради та Телеграм — як провайдера (як його називає новий проєкт), чи простими словами — як платформу. Ось вони:

• Платформа Telegram може бути пов'язана з державою-агресором, і українським державним органам на сьогодні не відомо, хто входить до структури власності таких платформ як Telegram.  

Про це відкрито заявляли і президент російської федерації, російський регулятор Інтернету Роскомнадзор та інші офіційні особи. У спільній заяві щодо захисту інформаційного простору України від російських ворожих Телеграм-каналів, зробленій Центром протидії дезінформації при РНБО, МВС, Міноборони, СБУ та іншими державними органами, прямо зазначалось про причетність цілого ряду каналів на платформі Telegram до російських спецслужб.

Законотворці стверджують, що створені проблеми в безпеці конфіденційності дозволяють державним органам російської федерації деанонімізовувати користувачів і стежити за ними. В записці йдеться про присутні в медіа публікації з прикладами, як технологія платформи дозволяє стежити за українськими чиновниками.

• Посадовцям в деяких випадках забороняють користуватись Телеграмом — це пов'язано із "незахищеністю" програми.

"Через використання афілійованих з росією платформ для шпіонажу Telegram заборонено використовувати державним посадовцям Норвегії. Це включає в себе в тому числі заборону встановлювати відповідні програми на комп'ютери та інші пристрої, що використовуються службовцями", — йдеться в пояснювальній записці.

Аналогічна умова міститься в Правилах поведінки в соціальних мережах, які є частиною Методичних рекомендацій з використання соціальних мереж в Збройних Силах України: "відмовтеся від використання (…) месенджерів (Telegram) (…) російського виробництва. Прямий доступ до бази даних соціальних сервісів із надзвичайною легкістю дозволяє російським спецслужбам виявити найширший спектр інформації, яку звичайні громадяни і військовослужбовці завантажують до соціальних мереж".

Яке рішення?

Законопроєкт передбачає уточнити дещо в законі "Про медіа", а саме:

• Трактування деяких понять стала точнішою. Уточнили, що будь-яка платформа, де є сторінки, канали, акаунти, які можуть поширювати інформацію на невизначене коло людей — це провайдер спільного доступу. Під це поняття підпадає і Телеграм.
• До таких платформ встановили законодавчі вимоги: відкриті умови користування, перевірка віку користувача, деякі обмеження на рекламу та інші, які раніше стосувались лише платформ для поширення відео та вже прописані в ст. 23 Закону "Про медіа". З важливого — можливість побачити власника сторінки (в нашому випадку — автора Телеграм-каналу), а також — передбачити право (читача/підписника) на відповідь та спростувати недостовірну інформацію.
• Провайдер (Телеграм) має забезпечити присутність в Україні свого представника (представництво, юридичну особу або фізичну особу з довіреністю) для комунікації. 
• На вимогу Національної ради провайдер має розкривати структуру власності та джерела фінансування. Якщо ж здійснити таку перевірку Нацраді не вдасться, структура провайдера (тобто Телеграм) буде визнана непрозорою. Поки що в законі про медіа непрозорими могли визначатись тільки медіа, і такий статус тягнув за собою анулювання ліцензії медіа. Від платформ такої ліцензії в новому законопроєкті не вимагатимуть, але наслідки будуть іншими ➡️
• Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, а також надавачі фінансових послуг і військові формування не мають права використовувати "непрозорі" платформи. Також не допускається встановлення вказаних платформ та пов'язаних з ними сервісів на пристрої, які використовуються для службових цілей.

Про блокування Телеграму говорили неодноразово, востаннє — в лютому цього року. Про це згадали на одному з парламентських комітетів. Втім, із теоретичною пропозицією одразу не погодились в Центрі протидії дезінформації та РНБО. 

У новому проєкті про блокування Телеграм також не йдеться. 

Щодо самої технічної можливості блокування — зробити це буде дуже складно, вважає експерт з цифрової безпеки Павло Бєлоусов. Хоча кілька потенційно можливих способів обмежити або ускладнити роботу месенджера в Україні все ж існують: 

"Наприклад, спробувати блокувати, як це є наразі з ВК. Якусь частину аудиторії це «зріже», але банальне використання VPN — обходить блокування. Спробувати через техгігантів (Apple, Google) видалити Телеграм з магазинів застосунків, що теж трохи зменшить аудиторію та ускладнить приплив нової. Але на Android можна й в обхід Play Market поставити застосунок, а з певними заморочками — й поза App Store. Плюс, залишається вебверсія Телеграм, на яку можна буде заходити з VPN через браузер на десктопі чи мобільному. Не зручно, але задачу вирішує", — каже експерт.

До речі, так само скептично експерт поставився й до можливого тиску на Телеграм, зокрема, до блокування певних каналів:

"Якщо Телеграм погодиться на представництво в Україні (в чому я сумніваюсь), потенційно, можна було б тиснути на них або блокувати певні канали. Бо заблокувати канал можна хіба зсередини, як наразі є з каналом «Рибарь» в Україні. Виходить, що технічних можливостей не так багато та щось одне не дасть максимального ефекту. Проте дещо може вплинути або потенційно привернути увагу з боку Телеграму та вивести на співпрацю з владою", — резюмував Павло.

Новий законопроєкт уже наробив галасу в українських медіа. І хоча йому ще передує пройти коридори парламентських комітетів, слухання та обговорення, у разі прийняття (для того, аби все спрацювало) "провайдери", про яких йдеться в документі, мають відреагувати на закон та підлаштуватись під нові правила. Втім, вони цілком можуть і не робити цього, адже важелів тиску на компанію, що знаходиться в Дубаї, Україна не має. Як і інші країни, які також мають проблеми із цією платформою. 

Показовим є випадок, що стався в серпні 2023 року в Іраку, де влада на вимогу органів державної безпеки заблокувала Телеграм. Тоді у міністерстві зв'язку Іраку повідомили, що орган звернувся до компанії Телеграм із вимогою закрити канали, які "зливають" дані офіційних державних установ і особисті дані громадян, але компанія не відповіла і не реагувала на жоден із запитів. Втім, "бан" Телеграму був недовгим, і вже за тиждень месенджер розблокували. Це відбулось після того, як в компанії Телеграм відповіли на запит, висловили "повну готовність до спілкування з відповідними органами" та розкрили органам влади Іраку дані про осіб, які "зливали" особисті дані.

По-своєму борються із Телеграмом і в Італії. Але якщо у нас основна претензія до платформи — можливий контроль з боку росії та російські фейки, в італійців усе пов'язано із розповсюдженням піратського контенту. Канали публікували PDF-копії платних газет, порушуючи авторське право журналістів. Поліція боролась з ними з 2019 року, проте станом на 2022 рік подібні канали (хоч і в значно меншій кількості) досі існували. Контролюючі органи лише в незначній кількості випадків домоглися від компанії Телеграм заблокувати піратські канали, втім, навіть за три роки мети операції досягнуто не було.

Нарешті повертаємось до України. На початку березня компанія Телеграм отримала від української влади перелік "потенційно проблемних" каналів. Представник платформи Ремі Вонг у коментарі NV сказав, що наразі компанія аналізує перелік каналів.

"Наразі ми вивчаємо його [перелік] та будемо вживати заходів проти будь-якого контенту, який порушує умови надання послуг Telegram", — наголосив Вонг.

Утім, представник компанії не уточнив, хто саме надав цей список та які конкретно канали входять до нього. Водночас Вонг зауважив, що Телеграм є безпечним месенджером для українців та користувачів в інших країнах світу та був спеціально створений для захисту користувачів від російського стеження.

Поки що жодної реакції на офіційному каналі Павла Дурова чи офіційному каналі Телеграму щодо врегулювання месенджера відтоді, як зареєстрували проєкт закону, не з'явилось.

Потенційні небезпеки в інформаційному просторі залишаються і найкраще, що можна порадити користувачам будь-яких соціальних мереж — критично ставитись до інформації та перевіряти надійність першоджерел.