Понад 200 гектарів лісів гірського масиву “Аршиця” мають отримати охоронний статус: навіщо це рішення?

У чому проблема?

В Україні приблизно п'ята частина від всієї площі природно-заповідного фонду, а це близько 800 тисяч гектарів, зазнала пошкоджень чи перебуває в окупації. Крім того, залишаються проблеми забудови та антропогенізації тих недоторканих куточків природи, які досі залишаються вцілілими. 

Разом з цим існує й низка документів, що зобов'язує нас заповідати більше. Наприклад, Угода про асоціацію, що стала основою для Державної стратегії сталого розвитку, вимагає заповісти 15% від загальної площі України  до 2030 року. Поки що ми маємо лише 6,7% площі в природно-заповідному фонді. Окрім цього, згідно з європейською лісовою стратегією до 2030 року всі старовікові ліси мають бути збереженими, оскільки вони підтримують збереження біорізноманіття та адаптацію до зміни клімату.

Яке рішення?

Рішення тут очевидне — необхідно заповідати території, що знаходяться під загрозою знищення.

Разом з природоохоронцями за цю місію взялися WWF-Україна, а в якості одного з об'єктів обрали мальовничий хребет Аршиця в Горганському гірському масиві на Івано-Франківщині. 

Унікальність цього об'єкту полягає в тому, що більшість його лісових ділянок сягає віком понад 300 років і є мішаними лісами, де зростає ялиця біла — головна прикраса цієї природоохоронної території, а також бук лісовий, явір та смерека. Саме так виглядали більшість лісів Горган до їх активного лісогосподарського використання людиною.

Історія створення природоохоронного об'єкта на Аршиці триває 6 років та нагадує пригодницький фільм із різкими змінами сюжету. 

"Перший виїзд на обстеження даних ділянок ми зробили ще у 2018 році, — коментує "Рубриці" Михайло Богомаз, в.о. керівника напряму "Ліси" WWF-Україна. — Потім були початкові спроби взяти під охорону цю територію у 2019 році, але тодішній землекористувач — ДП "Брошнівське лісове господарство" — відмовив у погодженні. Основна причина — більшість тих ділянок мало бути зрубано так званими лісовідновними рубками, які були дозволені у високогірних лісах (ліси вище 1100 м над рівнем моря). Однак у 2021 році їх заборонили проводити у Карпатах. Це, власне, збільшило шанси на створення природоохоронної території".

У 2021 році експедитори знов здійснили повторний виїзд на недообстежені ділянки та зібрали додатковий матеріал, який доводить цінність цієї території. Тоді знайшли ще багато нових ділянок лісів із віковими ялицями білими, нові види рослин і тварин, які занесені до Червоної книги України.

Серед трав'янистих рослин експерти WWF-Україна знайшли плаун річний, баранець звичайний, лілію лісову, гніздівку звичайну, серед грибів — гриб-баран та герицій коралоподібний. Серед тваринного світу науковці виявили дятла трипалого, сову довгохвосту, саламандру плямисту, тетрадедрофору блакитну та рідкісного равлика — аргону карпатську, а також бурого ведмедя. Усе це — надважливі знахідки, оскільки саме наявність рідкісних видів на територіях є основою для заповідання цих територій, а отже — обмеження їх використання для ведення господарської діяльності.

"На основі цього ми почали готувати документи на створення вже лісового заказника: наукове обґрунтування цінності даної території та картографічні матеріали. Однак війна поставила на паузу процес погодження документації з боку Міндовкілля і ДП «Ліси України», до якого вдалось повернутись у кінці 2023 року", — розповідає Богомаз.

Майбутній заказник охопить площу понад 200 га та прилягатиме до кількох пралісових пам'яток природи місцевого значення, де охороняються праліси та квазіпраліси Ілемнянського, Лугівського, Суходільського та Липовицького лісництв.

Найбільш суворий об'єкт за ступенем охорони в структурі ПЗФ України — заповідники. У них не можна проводити рубки або вести господарську діяльність. Природні заповідники є лише місцем пізнання природних процесів і явищ та здійснення науково-дослідної роботи з їх вивчення.

Заказники мають значно менший ступінь охорони.  Це території з частково заповідним режимом, де охороняється не весь природний комплекс, а окремі або кілька компонентів природи, найчастіше – певні види рослин чи тварин, геологічні або історико-меморіальні об'єкти. У заказниках допускаються окремі види господарської діяльності, але лише ті, що не впливають на об'єкт охорони. От і Аршиця має стати саме заказником. 

Михайло Богомаз пояснює, чому Аршиця — заказник. Річ у тім, що  процедура створення природного заповідника чи національного парку ще складніша і, відповідно, розтягнута в часі. До того ж площа Аршиці недостатня для таких категорій як заповідник чи національний природний парк.

"Наразі в заказниках дозволені вибіркові санітарні рубки, так. І іноді, якщо мова йде про ділянки з лісовими культурами (зокрема, за участю інвазійних видів) це навіть доцільно робити. Але окрім власне прямих норм законодавства, які забороняють ту чи іншу лісогосподарську діяльність, є ще так зване положення про заказник, де чітко прописується, яку діяльність дозволено, а яку ні на території заказників. У нашому проєкті положення про заказник ми прописали повну заборону лісогосподарських заходів", — коментує Богомаз.

Богомаз додає, що додатковим захистом буде той факт, що заказник буде загальнодержавного значення, а отже всі документи на ту чи іншу діяльність буде погоджувати Міндовкілля. 

"По факту, навряд чи тут будуть проводити якісь лісогосподарські чи інші заходи, оскільки вони будуть економічно невигідними через важкодоступність території, деякі заборони на рубки у високогірних лісах та ускладнені процедури отримання дозволів через статус державного об'єкта", — каже Богомаз, і це неабияк заспокоює.

Перша перемога в тому, що рішення про створення заказника "Аршиця" підтримали й погодили ДП "Ліси України" у березні 2024 року. Проте попереду ще багато роботи. Наступним етапом є розробка проєкту створення заказника для Указу Президента України, тому казати напевне, коли саме Аршиця стане заказником — важко, адже всі бюрократичні процедури можуть розтягнутись. Втім, у WWF налаштовані позитивно, і цьому є підґрунтя: 

"З часу початку повномасштабної війни не було створено жодного об'єкта природного-заповідного фонду загальнодержавного значення. Тому давати прогноз, коли це може статись, важко. Хоча, на щастя, триває робота в окремих регіонах зі створення нових об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. Так, минулого року, за ініціативи WWF Україна було створено пралісові пам'ятки природи місцевого значення в межах Івано-Франківської та Житомирської областей сумарною площею понад 4000 гектарів", — каже Богомаз. 

Наразі WWF-Україна закликає Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Кабінет міністрів України та Офіс Президента України підтримати рішення про надання відповідного охоронного статусу для понад 200 га лісів гірського масиву "Аршиця".