Християни, які живуть за григоріанським календарем – а це католики і більшість протестантів – 25 грудня святкують Різдво Христове
У листопаді 2017 року Петро Порошенко підписав закон, що скасовує вихідний день 2 травня й робить 25 грудня вихідним, тож Україна святкує Різдво за григоріанським календарем на державному рівні.
Чим відрізняється Різдво 25 грудня від 7 січня, які цікаві факти притаманні «західному» святкуванню і чи потрібно переносити дату православного – читайте далі.
Найбільш очевидною відмінністю є дата святкування. Різдво святкується 25 грудня за григоріанським і новоюліанським календарем, а 7 січня − за юліанським календарем.
Справа в тому, що історично достовірна дата народження Христа невідома. У Святому Письмі не вказані ні день, ні рік, коли саме народився Ісус. Запис у Хронографі 354 р. має такий вигляд: «При цих консулах Господь Ісус Христос народився у 8-й день до січневих календ у п'ятницю 15-й місяця».
Тож не зовсім коректно визначати Різдво як «католицьке» чи «православне». Свято одне для усіх християнських церков, різні лише дати.
Християни західного обряду святкують Різдво вісім днів, з 25 по 1 січня. У цей період католики і деякі протестанти згадують своїх святих. Цей час називається Октавою Різдва.
Так, 26 грудня християни західного обряду відзначають свято святого мученика Стефана, 27 грудня вшановується пам'ять святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова, 28 грудня – Невинних Немовлят Віфлеємських. У неділю ж, що випадає на один з днів з 26 по 31 грудня, відзначається свято святої родини: Дитятка Ісуса, Марії та Йосипа. 1 січня святкується Торжество Пресвятої Богородиці.
Християни східного обряду святкують Різдва два дні, з 6 на 7 січня. У православній традиції Різдво настає після Різдвяної всеношної, яка починається вночі 6 січня і триває близько 3-х годин. Із закінченням всеношної, 7 січня, настає свято Різдва Христового.
Для християн західного обряду Різдво – найголовніше релігійне свято. За значенням – це родинне свято.
Для християн східного обряду свято Різдва Христового є другим за важливістю релігійним святом, після Великодня. За значенням – це духовне свято.
У християн західного обряду різдвяного посту як такого немає. За місяць до Різдва є так званий Адвент – час очікування свята. За цей місяць католики намагаються більше часу присвячувати молитвам і відвідуванню церкви, спілкуванню з родиною, особливо з дітьми. У продажі можна навіть зустріти цікаві «дитячі» календарики (або картоні будиночки з віконцями) на місяць, де під кожною датою зберігається шоколадка. Дитина має щодня відкривати по віконечку і пригощатися смаколиком.
За бажанням католики можуть обмежувати себе в їжі і не їсти м'ясо. Однак це не є загальним правилом.
У християн східного обряду перед Різдвом триває дуже суворий і обов'язковий піст, який називається Пилипівки. Він починається з 28 листопада і закінчується 7 січня. У цей час православні християни мають відмовитися не лише від їжі, але і від земних радощів: телебачення, кіно, музики. Під час посту люди стараються духовно очиститись та покаятись у гріхах. Увечері напередодні Різдва піст найсуворіший: не рекомендують приймати їжу до сходу першої, Віфлеємської, зірки.
У християн західного обряду служать три різдвяні меси окремо – вночі, вранці та вдень.
Після вечері родина збирається до храму – на першу месу Надвечір'я Різдва. Меса розпочинається, переважно, опівночі. Під час неї священик кладе у різдвяний вертеп фігурку немовляти Ісуса.
Друга святкова меса відбувається на світанку і символізує час появи на світ нового життя.
А третя меса, яка відправляється вдень, доносить символ народження Ісуса у серця всіх віруючих.
У християн східного обряду є одне нічне богослужіння, у якому одразу правлять Велике Повечір'я, Утреню та Літургію.
У християн західного обряду головними атрибутами свята є різдвяні ялинка та вінок.
Вінки плетуть з гілок сосни, ялини або смереки і закріплюють на стінах і дверях будинків або ж встановлюють на стіл або підвіконня. На цьому вінку розміщують чотири свічки, які символізують чотири тижні до Різдва. Перша з них запалювалася в першу з чотирьох неділь Адвенту, друга – в другу, і т. д. Це символізує зростаюче очікування народження Христа.
Серед символів цього свята особливе місце займає ялинка, яку прикрашають усією родиною. Це прояв єднання сім'ї, символ віри і шанування Ісуса. Найчастіше такі дерева розміщуються в центрі вітальні, біля каміну, на якому вішають шкарпетки, кількість яких дорівнює числу членів сім'ї.
Також у домі має бути солома, яка є одним з головних символів Різдва, вона уособлює ясла Христа
В українських православних християн головним атрибутом Різдва є дідух, який за суттю є відлунням язицьких традицій і, насправді, не пов'язаний з православним християнством.
Дідух – це сніп із колосків вівса, пшениці, жита і льону, що залишилися після косовиці. Він символізує урожай, добробут, багатство, безсмертного предка, оберег роду. Дідух є одним із найдавніших культів у різдвяній обрядовості українців. Він стоїть протягом тижня в кутку під іконами.
У християн західного обряду в залежності від країни є різні головні страви. Починатися святкова вечеря має з облаток. Це – тонкий білий коржик, зазвичай прямокутної форми, прісний, який випікається з білого борошна та води без додавання дріжджів. Ним діляться, зібравшись за різдвяним столом, загадуючи собі бажання.
Також у християн західного обряду головними різдвяними стравами вважається запечена індичка або качка і різдвяний пудинг. Такі традиції поширені у США, Великобританії, Німеччині, Франції, Греції та інших країнах.
У християн східного обряду різдвяна вечеря має починатися з куті – відварені у воді зерна пшениці або ячменю з медом. Також обов'язково на столі повинно бути 12 страв на честь 12 апостолів. Обов'язковими є кутя та узвар, інші – в залежності від традицій регіону.
Сьогодні в Україні офіційно святкують два Різдва: 25 грудня і 7 січня. Останнім часом побільшало симпатиків ідеї перенесення дати православного Різдва на 25 грудня. Проте поки що перемагає поміркована позиція.
Наприклад, новообраний предстоятель Української православної церкви Епіфаній хоч і не відкидає цю можливість взагалі, але наразі вважає це передчасним і закликає до обережності, щоб уникнути загрози розколу.
Він вважає, що питання про перенесення святкування Різдва з 7 січня на 25 грудня передчасне, і Україна до цього поки не готова.
«Я стою на таких позиціях, що ми повинні реформуватися розумно, мудро, щоб не внести знову якийсь розкол в церкву. Це потрібно втілювати в життя поступово», – сказав Епіфаній.
Завідувачка відділу історії релігій та практичного релігієзнавства Відділення релігієзнавства Інституту філософії НАНУ Людмила Филипович теж вважає, що переносити святкування Різдва в Україні на 25 грудня потрібно, але пізніше.
«У перспективі — поза сумнівом. Тим більше, що частина християн (римо-католики і протестанти) в Україні вже й так Різдво святкують 25 грудня. Але це питання варто було б актуалізувати пізніше. Бо зараз нам треба зберегти у суспільстві стабільність. А вона трохи похитнулась у зв'язку з об'єднанням Церков. Для перенесення має бути спільне рішення. Адже зараз у межах Об'єднаної церкви може початися розбрат і різні дестабілізаційні рухи», – пояснює вона.
Розбираємо, про що йдеться у законопроєкті про поступове підвищення акцизу на тютюнові вироби до 2028… Читати більше
“Алексу” 52. Восени 2024-го він втратив руку в боях у Вовчанську. Але сама ця історія… Читати більше
38-річний Сергій Малечко родом із Чернігівської області. З перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем боронив Україну.… Читати більше
“Рубрика” розповідає про ініціативу, що у всіх сенсах налагоджує зв’язок між поколіннями — і емоційний,… Читати більше
Discover the stars who stood with Ukraine in 2024, raising awareness of Ukraine's fight to… Читати більше
Нічого не хочеться, а речі, які раніше приносили розраду, більше не радують? Сьогодні дедалі більше… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.