Християни, які живуть за григоріанським календарем – а це католики і більшість протестантів – 25 грудня святкують Різдво Христове
У листопаді 2017 року Петро Порошенко підписав закон, що скасовує вихідний день 2 травня й робить 25 грудня вихідним, тож Україна святкує Різдво за григоріанським календарем на державному рівні.
Чим відрізняється Різдво 25 грудня від 7 січня, які цікаві факти притаманні «західному» святкуванню і чи потрібно переносити дату православного – читайте далі.
Найбільш очевидною відмінністю є дата святкування. Різдво святкується 25 грудня за григоріанським і новоюліанським календарем, а 7 січня − за юліанським календарем.
Справа в тому, що історично достовірна дата народження Христа невідома. У Святому Письмі не вказані ні день, ні рік, коли саме народився Ісус. Запис у Хронографі 354 р. має такий вигляд: «При цих консулах Господь Ісус Христос народився у 8-й день до січневих календ у п'ятницю 15-й місяця».
Тож не зовсім коректно визначати Різдво як «католицьке» чи «православне». Свято одне для усіх християнських церков, різні лише дати.
Християни західного обряду святкують Різдво вісім днів, з 25 по 1 січня. У цей період католики і деякі протестанти згадують своїх святих. Цей час називається Октавою Різдва.
Так, 26 грудня християни західного обряду відзначають свято святого мученика Стефана, 27 грудня вшановується пам'ять святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова, 28 грудня – Невинних Немовлят Віфлеємських. У неділю ж, що випадає на один з днів з 26 по 31 грудня, відзначається свято святої родини: Дитятка Ісуса, Марії та Йосипа. 1 січня святкується Торжество Пресвятої Богородиці.
Християни східного обряду святкують Різдва два дні, з 6 на 7 січня. У православній традиції Різдво настає після Різдвяної всеношної, яка починається вночі 6 січня і триває близько 3-х годин. Із закінченням всеношної, 7 січня, настає свято Різдва Христового.
Для християн західного обряду Різдво – найголовніше релігійне свято. За значенням – це родинне свято.
Для християн східного обряду свято Різдва Христового є другим за важливістю релігійним святом, після Великодня. За значенням – це духовне свято.
У християн західного обряду різдвяного посту як такого немає. За місяць до Різдва є так званий Адвент – час очікування свята. За цей місяць католики намагаються більше часу присвячувати молитвам і відвідуванню церкви, спілкуванню з родиною, особливо з дітьми. У продажі можна навіть зустріти цікаві «дитячі» календарики (або картоні будиночки з віконцями) на місяць, де під кожною датою зберігається шоколадка. Дитина має щодня відкривати по віконечку і пригощатися смаколиком.
За бажанням католики можуть обмежувати себе в їжі і не їсти м'ясо. Однак це не є загальним правилом.
У християн східного обряду перед Різдвом триває дуже суворий і обов'язковий піст, який називається Пилипівки. Він починається з 28 листопада і закінчується 7 січня. У цей час православні християни мають відмовитися не лише від їжі, але і від земних радощів: телебачення, кіно, музики. Під час посту люди стараються духовно очиститись та покаятись у гріхах. Увечері напередодні Різдва піст найсуворіший: не рекомендують приймати їжу до сходу першої, Віфлеємської, зірки.
У християн західного обряду служать три різдвяні меси окремо – вночі, вранці та вдень.
Після вечері родина збирається до храму – на першу месу Надвечір'я Різдва. Меса розпочинається, переважно, опівночі. Під час неї священик кладе у різдвяний вертеп фігурку немовляти Ісуса.
Друга святкова меса відбувається на світанку і символізує час появи на світ нового життя.
А третя меса, яка відправляється вдень, доносить символ народження Ісуса у серця всіх віруючих.
У християн східного обряду є одне нічне богослужіння, у якому одразу правлять Велике Повечір'я, Утреню та Літургію.
У християн західного обряду головними атрибутами свята є різдвяні ялинка та вінок.
Вінки плетуть з гілок сосни, ялини або смереки і закріплюють на стінах і дверях будинків або ж встановлюють на стіл або підвіконня. На цьому вінку розміщують чотири свічки, які символізують чотири тижні до Різдва. Перша з них запалювалася в першу з чотирьох неділь Адвенту, друга – в другу, і т. д. Це символізує зростаюче очікування народження Христа.
Серед символів цього свята особливе місце займає ялинка, яку прикрашають усією родиною. Це прояв єднання сім'ї, символ віри і шанування Ісуса. Найчастіше такі дерева розміщуються в центрі вітальні, біля каміну, на якому вішають шкарпетки, кількість яких дорівнює числу членів сім'ї.
Також у домі має бути солома, яка є одним з головних символів Різдва, вона уособлює ясла Христа
В українських православних християн головним атрибутом Різдва є дідух, який за суттю є відлунням язицьких традицій і, насправді, не пов'язаний з православним християнством.
Дідух – це сніп із колосків вівса, пшениці, жита і льону, що залишилися після косовиці. Він символізує урожай, добробут, багатство, безсмертного предка, оберег роду. Дідух є одним із найдавніших культів у різдвяній обрядовості українців. Він стоїть протягом тижня в кутку під іконами.
У християн західного обряду в залежності від країни є різні головні страви. Починатися святкова вечеря має з облаток. Це – тонкий білий коржик, зазвичай прямокутної форми, прісний, який випікається з білого борошна та води без додавання дріжджів. Ним діляться, зібравшись за різдвяним столом, загадуючи собі бажання.
Також у християн західного обряду головними різдвяними стравами вважається запечена індичка або качка і різдвяний пудинг. Такі традиції поширені у США, Великобританії, Німеччині, Франції, Греції та інших країнах.
У християн східного обряду різдвяна вечеря має починатися з куті – відварені у воді зерна пшениці або ячменю з медом. Також обов'язково на столі повинно бути 12 страв на честь 12 апостолів. Обов'язковими є кутя та узвар, інші – в залежності від традицій регіону.
Сьогодні в Україні офіційно святкують два Різдва: 25 грудня і 7 січня. Останнім часом побільшало симпатиків ідеї перенесення дати православного Різдва на 25 грудня. Проте поки що перемагає поміркована позиція.
Наприклад, новообраний предстоятель Української православної церкви Епіфаній хоч і не відкидає цю можливість взагалі, але наразі вважає це передчасним і закликає до обережності, щоб уникнути загрози розколу.
Він вважає, що питання про перенесення святкування Різдва з 7 січня на 25 грудня передчасне, і Україна до цього поки не готова.
«Я стою на таких позиціях, що ми повинні реформуватися розумно, мудро, щоб не внести знову якийсь розкол в церкву. Це потрібно втілювати в життя поступово», – сказав Епіфаній.
Завідувачка відділу історії релігій та практичного релігієзнавства Відділення релігієзнавства Інституту філософії НАНУ Людмила Филипович теж вважає, що переносити святкування Різдва в Україні на 25 грудня потрібно, але пізніше.
«У перспективі — поза сумнівом. Тим більше, що частина християн (римо-католики і протестанти) в Україні вже й так Різдво святкують 25 грудня. Але це питання варто було б актуалізувати пізніше. Бо зараз нам треба зберегти у суспільстві стабільність. А вона трохи похитнулась у зв'язку з об'єднанням Церков. Для перенесення має бути спільне рішення. Адже зараз у межах Об'єднаної церкви може початися розбрат і різні дестабілізаційні рухи», – пояснює вона.
Тисячі українців, як військових, так і цивільних, приносять додому гільзи, патрони, гранати, частини снарядів і… Читати більше
Рішення для розбудови комьюніті, комфортних міст, українського підприємництва та інклюзивності суспільства. Читати більше
“Рубрика” відвідала берег Каховського водосховища та дізналась, як змінилось життя Кушугумської громади після російського теракту… Читати більше
Перетворити власний травматичний досвід спочатку на текст п’єси, а потім поставити її на сцені —… Читати більше
Безпека як основний вектор для трансформацій міської інфраструктури Читати більше
4 вересня росіяни вдарили по Львову дронами та ракетами. 189 будинків зазнали пошкоджень, 60 людей… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.