fbpx
Error, no Ad ID set! Check your syntax!
Сьогодні
13/11/2018
05:14
курси валют
$27,85/28,10
31,25/31,80
Дата
08:45 08 Лис 2018

Місто і ті, хто його змінюють. Чому нам потрібен урбанізм?

Думаєте, що урбаністи – це про лавочки і велодоріжки? Аж ні. Спитали, чим і навіщо вони займаються

Міста ростуть і ростуть. А інфраструктура змінюється не так швидко.

У розвинутих країнах доля містян, як мінімум, перевалила за 70% і в основному вже дійшла до 90%. На сьогодні у світі вже майже 400 міст з населенням понад 1 млн. У Шанхаї – 24 млн мешканців; у Каїрі – майже 10; у Нью-Йорку – більше 8,5 млн людей. Можете собі уявити.

Україна також достатньо урбанізована. За даними Держстату, сьогодні близько 70% українців проживають саме у містах.

До Всесвітнього дня містобудування, «Рубрика» запитала іменитих активістів про урбанізм в Україні та чому варто ним займатися.

Григорій Мельничук, співкоординатор Ради з урбаністики Києва

Це не про балкони, вказівники і вивіски, а про базові людські умови

– Сьогодні існують різні бачення та різні розуміння поняття «урбанізм». Хтось протиставляє урбаністику і класичне містобудування. Наче є якісь «урбаністи», які займаються лише велодоріжками і лавочками. Таке розуміння більше підпадає під визначення «нового» або, скоріше, хіпстерського урбанізму. Хтось розуміє урбанізм як процеси збільшення людей у містах, і, відповідно, вивчення умов їхнього існування.

Особисто для мене урбаністика – це, в першу чергу, не про містобудування, не про архітектуру і не про інфраструктуру. Це, передусім, про людей, стосунки між ними, їхню взаємодію у умовах щільного розселення. А все інше – похідні питання від цього. Урбаністика має вивчати потреби людей і підлаштовувати під них все інше.

Наприклад, виникає проблема: «Як нам довезти дитину до школи?». Постає питання: потрібно, щоб дитина навчалася, чи потрібно, щоб вона добиралася до школи? Що важливіше: збудувати дороги, щоб відвозити дитину кудись на навчання, чи відкрити школу у цьому районі? На мою думку, інфраструктура та містобудування мають обслуговуючу функцію, як, наприклад, робота сантехніка та дизайнера інтер’єру.

В Україні на сьогоднішній день маємо урбанізоване суспільство. 70% українців проживає у містах, інші 30% тим чи іншим чином орієнтовані на міста. Люди, які проживають у селах, створюють продукцію або якісь послуги саме для збування мешканцям міст. Відповідно дослідження урбаністичних процесів наразі дуже актуально, враховуючи недосконалість і незбалансованість системи міст в Україні.

Наприклад, у нас є великі міста, в яких неприроднім чином збільшували кількість населення у часи індустріалізації. Є абсолютно штучні міста, які не мають і ніколи не мали поняття міської громади. Наприклад, міста, які створені при підприємствах, і де директор заводу – «бог» і «цар». Для того, щоб пояснити українському суспільству важливість розуміння урбаністичних процесів, треба відійти від сприйняття урбаністики лише як красивих лавочок, незасклених балконів, велодоріжок, гарних вказівників чи вивісок та інших зовнішніх проявів.

Перш за все, потрібно спитати: «Чи хочуть українці, щоб їхні діти жили в тих міських умовах, як вони є зараз?». Якщо людей все влаштовує і їм не шкода своїх дітей, яких чекає аналогічне міське життя – то тут не має сенсу щось пояснювати. Якщо ж люди починають «підозрювати», що з сучасними українськими містами щось не так, то починати потрібно з питань екології, освіти, організації робочих місць, дозвілля, здорового способу життя, комунікації… Це базові людські умови.

Бо урбаністика – це про усі сторони життя людей в містах. Ми говоримо про чисте повітря, про те, що зараз на дорогах України гине більше людей, ніж на війні, що у нас жахлива загазованість, складна ситуація з питною водою, тому що інфраструктура вже дуже зношена. Є питання з енергоефективності, впровадження якої потребує значних коштів. Це все є урбаністикою”.

Євгенія Кулеба, засновниця та керівниця ГО «Місто-сад»

Це залучати містян до прийняття рішень

– Урбаністика досліджує різні аспекти життя та розвитку міст, зв’язки між людьми. В Україні зараз все більше уваги приділяється залученню громадськості до прийняття рішень щодо розвитку міст. Навіть на початкових етапах роботи з міським простором проводяться дослідження, опитування, інтерв’ю з метою визначення потреб містян. Також увага все більше приділяється налагодженню взаємодії між громадою, бізнесом, представниками органів влади, професійним середовищем. Лише в результаті такої взаємодії і врахування інтересів усіх стейкхолдерів можливий якісний розвиток міст.

Кожна людина щодня формує міське середовище. Так само, як і навпаки – місто впливає на життя людини. Як органи міської влади, так і громадські організації мають доносити важливість залучення громади до прийняття рішень, адже місто є зв’язками між його мешканцями.

Саме так ми працюємо над створенням публічних просторів у Києві, Слов’янську, Костянтинівці, Покровську та інших містах. На кожному етапі залучаємо містян, представників бізнесу і органів влади.

Активістам, які прагнуть змінювати свої міста, я б порадила збирати команду професіоналів, займатися плануванням своєї роботи, чітко формулювати мету і способи її досягнення, витрачати час на якісну комунікацію своєї ідеї та роботи, не боятися співпраці з органами влади і, звичайно, вірити в себе.

Богдана Бесчастна, архітектурний куратор в ГО “Парк Наталка”

Це простори, що залежить від нас самих

– Якщо брати до уваги термінологію, то “урбанізм” – це створення і розвиток великих міст. Але для мене це поняття значно глибше. Урбанізм – наука, яка направлена на інтегрування людини в міське середовище; створення публічних просторів за допомогою стратегування, досліджень, які б враховували потреби всіх верств населення; це реалізація врешті-решт інклюзивного міста, де кожен мешканець буде відчувати комфорт, безпеку і гармонію.

Достатньо з групою людей пройти будь-яким мікрорайоном міста, а потім запитати, як вони себе почувають. 90% скажуть, що нервувалися на наземному пішохідному переході, що не змогли заїхати до магазину чи торгівельного центру з візочком, що підземні переходи викликають страх тощо. Цього буде достатньо для розуміння впливу міського середовища на людину. Як ми сприймаємо і ставимося до себе, так і місто ставиться до нас. Ми апатичні до урбаністичних процесів, і місто стає апатичним до нас. Тому простір навколо нас залежить від нас самих. Ми можемо впливати лише діями, злагодженими, послідовними і системними.

Команда ГО «Парк Наталка» була надто активною, тому ми привернули увагу мешканців набережної. Всіх спочатку цікавило, що ви робите, з якої партії, чиї ви підтримуєте інтереси… А коли чули, що ми – теж мешканці Оболоні і хочемо зробити парк мрії, не вірили. Тому почали до нас приєднуватися, щоб дізнатися правду (посміхається, – Ред.). А якщо серйозно, то залучити містян до наших проектів вдалося щирістю, вірою в те, що ми робимо, любов’ю до місцевості і акціями “добра”. Наприклад, ми створили найбільшу карту України з мозаїки і вона занесена в книгу рекордів України, відкрили безкоштовний кінотеатр під відкритим небом.

Зараз мешканці слідкують самі за парком і всі проблеми-питання, що стосуються саме парка, пишуть в нашу групу на Фейсбуці. Вона стала комунікативною платформою: влада-громада-бізнес.

Що можу порадити міським активістам:

  1. Будьте чесними з самими собою.
  2. Вірте в те, що ви робите.
  3. Любіть те, що ви робите.
  4. Слухайте думки інших і знаходьте компроміси.
  5. Чиновники теж люди і з ними можна спілкуватися.
  6. Війна – це не інструмент взаємодії.
  7. Відкидаючи – пропонуйте.
  8. Будьте послідовними, конструктивними і чітко формуйте думки.
  9. Посміхайтесь і сприймайте критику як крок до розвитку.
  10. Мрійте і дійте.

Наталя Коробенко, співзасновниця та учасниця ГО «Ренесанс Міст»

Це навчитися стратегуванню

Особисто для мене урбанізм – це нова форма творчого співіснування людини, міста та природи з усією її екосистемою. Головне завдання урбанізму – створювати міське середовище так, щоб у ньому гармонійно та комфортно співіснували місто (будівлі, транспортна інфраструктура, сервісні служби та ін.), природа (зелені насадження, водні ресурси, птахи, тварини та ін.) і людина з усією її тягою до самопрояву.

В Україні урбанізм представлений слабко. Він лише починає свої прояви в індивідуальних ініціативах, а має бути в стратегічному плануванні на рівні областей, районів та міст. На сьогодні ми бачимо, як люди самі, стомившись чекати поки до влади прийдуть люди з модерним мисленням, починають власними зусиллями змінювати своє середовище та створювати мікро простори для культурного проведення вільного часу.

Більшість українців взагалі не розуміють, що таке урбанізм і для чого він потрібен. І я не впевнена, що це можна пояснити. Це як з якісною їжею: коли ти спробував їсти справді смачну, корисну та поживну їжу, то після навряд отримуватимеш насолоду від фастфудів. Так і з простором: коли в місті з’являється більше локацій, де можна якісно та цікаво провести час з сім’єю, коли ти помічаєш як простір навколо стає дружнім до тебе, то з часом починаєш думати, що так і має бути і хочеш, щоб ці зміни продовжувались і далі і в інших напрямках міського життя. Тож, все прийде з часом. Сподіваюся, в Україні урбанізм з локальних індивідуальних проявів переросте в потужний напрямок, який підніметься на рівень державних інституцій.

Для покращення міст, власне, варто згадати що таке стратегія! І не просто згадати, а навчитись цим інструментом користуватись.

Місто і життя в ньому – це як проект з багатьма складовими. Перед тим, як реалізовувати або змінювати вже існуючий проект, потрібно мати розуміння, візію того, що саме ти хочеш отримати в кінцевому варіанті. От якраз таких візій власного міста фактично ніхто не має. Є Тростянець чи Вінниця, які працюють зі стратегією, і ми бачимо прекрасні результати, але це лише кілька міст на всю Україну. А так має робити кожен населений пункт. Створити бачення майбутнього, прописати план його досягнення, визначити чіткі проміжні та кінцеві цілі і рухатись до їх досягнення. Якщо ця стратегія буде створюватись всіма зацікавленими в розвитку міста громадянами (жителями, депутатами, підприємцями), то цей сценарій буде для кожного наступного мера чи голови дорожньою картою змін та покращень власного міста.

Іван Вербицький, керівник урбаністичних проектів Аналітичного центру CEDOS, редактор Mistosite:

Це потреби жительок і жителів міст

Кілька проектів, роботою яких я керую, мають прикметник “урбаністичний” у своїй назві, але, попри це, дати визначення цьому слову мені дуже важко. Минулого місяця разом з моєю колежанкою навіть написали велику статтю, розбираючи різні визначення і варіанти його перекладу. Якщо їх узагальнити, урбанізм або урбаністика видається сферою або підходом до вивчення, планування і творення міст, який приділяє особливу увагу взаємодії міських жительок і жителів зі збудованим середовищем. Це і міське планування, і міський дизайн, і новий урбанізм, і міський спосіб життя, і міський активізм, і міські студії.

В моєму розумінні, однією з ключових речей, з якою мали би працювати урбаністки і урбаністи, є потреби жительок і жителів міст. Кожен і кожна з них має той рівень розуміння урбаністичних процесів, для досягнення якого вистачає ресурсів. Якщо замість теорій і концептів задавати питання на рівні потреб, спілкуватися з суспільством стане значно простішим. Однак, люди, які приймають рішення щодо міського розвитку в Україні, на жаль, не завжди беруть до уваги потреби жительок і жителів, зокрема, найбільш вразливих суспільних груп.

Відповідаючи на ваше запитання, проблема засклених балконів є одним з найяскравіших прикладів конфлікту між ідеалами естетичної привабливості будівель і побутовими потребами їхніх мешканок і мешканців. Я живу у квартирі з заскленим балконом і спочатку сумував з цього приводу. Та одного дня у гості прийшла кліматична активістка і вона переконала мене зачекати з розіскленням: утеплений балкон підвищує енергозбереження. Причини цього конфлікту є структурними, наприклад, відсутність державної програми модернізації житлового фонду чи навіть домінування приватної власності на житло за відсутності системи соціальної оренди. Відповідальність за створення можливостей, умов і обмежень для вирішення цих проблем несуть органи влади.

Я не маю, що сказати людям, які засклили балкон. Очевидно, у такий спосіб вони задовольняли певні свої потреби. Чи можна було задовольнити ці ж потреби у інший спосіб? Думаю, так: зробити це однаково і централізовано у всьому будинку, однак, в державі і суспільстві для цього немає працюючих механізмів. Вони не з’явиться від того, що я буду знову нарікати на людей – потрібно працювати з органами влади, які ухвалюють рішення.

4511

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!

1 коментар

спочатку нові
за рейтингом спочатку нові за хронологією
1
Анатолій

Слава Богу, що в Україні ще є молоді небайдужі люди, які готові якось поліпшити умови проживання людей у містах. Але шановні урбаністи! Ви намагаєтесь вирішити проблеми міста, впихуючи в його стару, закам*янілу конструкцію нові ідеї. Це розвалює старе місто і створює нові проблеми. У винахідників існує правило - якщо проблему не можна вирішити у даній системі, то її вирішення слід шукати за межами цієї системи. Я пропоную Вам поглянути на океанські простори, де вирішення проблем, над якими ми б*ємось, давно і успішно реалізовано і плаває у вигляді велетенських комфортабельних круїзних лайнерів. В цих лайнерах наочно показано можливість існування РАЦІОНАЛЬНОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ВЕЛИКОЇ СКОНЦЕНТРОВАНОЇ КІЛЬКОСТІ ЛЮДЕЙ. Як цю ідею реалізувати на суші показано у моїй статті

Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: