Карнавал і зона соціальної відповідальності: навіщо люди ходять на Кураж Базар

1. Барахолка

Кураж Базар – комплексне явище, що містить у собі десятки елементів. І саме їх гармонійне поєднання створює в учасників і відвідувачів відчуття міста в місті, окремого і самодостатнього простору, куди можна прийти на день або на уїк-енд і забути про все, що залишилося за його межами.

Але все ж у фестивалю є центральна складова – це барахолка, формат ринку вживаних речей, який має свою велику історію. Барахолка – це вже традиційний феномен міської публічної культури і місце спілкування городян, в основі якого багато дослідників вбачають елементи театральної вистави.

Блошиний ринок нагадує карнавал (згідно з концепцією Михайла Бахтіна). У середньовічній християнській Європі це був період після затяжного посту, коли можна було все – грішити, веселитися і, головне, на певний час перестати бути собою. Ось і барахолка – це своєрідний перевертиш, де всі учасники – домогосподарки, телеведучі, артисти, підприємці – стають продавцями. Але кожен продавець в будь-який момент може стати покупцем або просто відпочиваючим – ці ролі необов'язкові і тим особливо цінні.

Враження карнавалу справляє ряд візуальних факторів: самі учасники, їх товари, оформлення стендів, локальні декорації по всій території фестивалю. Спочатку хочеться просто блукати і розглядати все і всіх навколо, і вже тільки потім – придивившись і звикнувши – влитися в загальний настрій.

Гибридність ринку і карнавалу поширюється на різноманітні послуги – навіть на можливість одружитися. Вже на кількох Кураж Базарах поспіль діє особлива послуга, яку пропонує одна з київських весільних агенцій: ви можете «побратися» прямо на території фестивалю. При цьому абсолютно не важливо, хто перебуває в парі: незалежно від статі, гендеру і соціального статусу, вас привітають з новим важливим кроком у вашому житті. «Одружуються» закохані, молодята, пари зі стажем і просто хороші друзі. Важливий сам ритуал, емоції і обмін енергією з близькими людьми. В обмін на символічну благодійну суму.

Нова роль в межах барахолки дає вихід почуттю перенапруги шляхом позбавлення від емоційного навантаження предметів, які накопичилися вдома за певний час. Але це не стільки фінансове, скільки емоційне звільнення – звільнення дитячої, ірраціональної складової, необхідне час від часу кожному дорослому.

Продаж вживаних речей надає підстави висловити протест проти моди на одноразові предмети і одноразові стосунки, проти споживання як знецінення використовуваних речей. Річ на барахолці – більше ніж об'єкт, вона несе в собі історію, контекст, оновлений в межах передавання від продавця покупцеві. Такий обмін не тільки товаром, а й емоціями, сприяє естетизації повсякденного життя. Особисті історії, персональне спілкування, прояв симпатії повертають в модерний світ, коли ще не було соціальних мереж і інакше як наживо люди не взаємодіяли.

Варто відзначити контраст барахолки на Кураж Базарі в порівнянні з київськими стихійними блошиними ринками (наприклад, на ринку Петрівка). Якщо в другому випадку люди (в основному пенсійного віку) виходять на ринок швидше за фінансової потреби, Кураж Базар має іншу цільову аудиторію. Тут ми спостерігаємо типовий приклад барахолки нового типу: виявляється соціально-відповідальне і креативне «тимчасове використання» міської території. Вона досить гомогенна (принаймні поки): на фестивалі представлена ​​в основному одна соціальна група – ті, кого умовно можна назвати «креативний середній клас».

Продавці на Кураж Базарі діляться на три групи:

1) «антиквари»: на КБ можна знайти як професіоналів, так і любителів, що серйозно захоплюються колекціонуванням і продажем ненових речей. Так, на останньому фестивалі можна було знайти стенд з бутильками всіляких алкогольних напоїв різної витримки. Щось в ньому нагадувало перетворений сюжет з «Аліси в країні чудес».

Один антиквар розповідає, що займається цим уже 15 років. Він любить розповідати про речі, які продає, про історії, що приховані за ними: «Що таке антикваріат? Це речі, які викликають емоції. Це не потрібне, але приносить радість. Деякі з цих речей повинні зберігатися в музеях». Кураж Базар – один із живих майданчиків, де він знаходить клієнтів і просто співрозмовників.

2) непрофесіонали, які продають власні речі. Таких тут більшість: богемні тусовщиці і модники з брендовими аксесуарами, батьки з речами дітей, що подорослішали, і знаменитості на спеціально виділеній алеї. «Ми тут міняємося, я продаю речі своїх дітей, і заодно купую речі своїм дітям. В останній день барахолки продавці йдуть один до одного і купують. Тут атмосфера свободи, кураж заради куражу», – ділиться Наталя, одна з учасниць.

3) підприємці, продавці товарів і послуг. В цілому, тут можна купити все що завгодно: знання, їжу, одяг українських мікробрендів, декор для дому ручної роботи, прикраси, косметику… Вам зроблять масаж, зачіску і навчать надавати першу медичну допомогу. Ах так, і як вже було сказано, – можуть побрати.

В одному ряді барахолки – стенд фірми «Зелений птах»: вони переробляють паперові стаканчики з-під кави на блокноти (одноразові і багаторазові) та інші канцтовари. До речі, всі викинуті горнятка на території КБ будуть ними перероблені.

В іншому ряді за стійкою сидять засновники школи для молодих підприємців. Вони починають розмову зі слів «Привіт, ми класні!». На Кураж Базарі – їх випускники і майбутні студенти: «Зазвичай люди, які починають свій бізнес, навіть не знають, як правильно дати підряднику завдання. А в вишах вчать маркетингу за книгами 80-х. Тут ми розповідаємо, що ми є. Це комунікація, нам цікаво поспілкуватися. Наприклад, дівчина починала свій бізнес в Instagram, але не знала, як це робити. А тут, в спілкуванні цей страх минає».

Так, барахолка на Кураж Базарі є кругообігом речей, послуг і цінностей певної стилістики, домінуючою в рамках певного соціального середовища. Особливо це впадає в очі на контрасті з сусідом Даринком: поки аудиторії майже не перетинаються, але це поки що. Контраст поступово переростає у взаємний вплив.

2. Ревіталізація

КБ винесений з центру міста і проходить на колишній території заводу, що тепер іменується «арт-заводом». Таким чином, концепція фестивалю цілком вписується в напрямку розвитку Києва як креативного міста. Тепер перед містом і його мешканцями стоїть багато викликів, відповісти на які можливо лише спільними зусиллями.

Зазвичай сьогодні виділяють такі принципи соціального, економічного і культурного розвитку в масштабі міста: розвиток серед городян почуття приналежності до міста, надання відкритого доступу до культури; розвиток зв'язку між культурними агентами, з одного боку, і бізнесом, а також соціальними організаціями, з іншого.

На думку американського економіста Річарда Флоріди, можливість яскравого, насиченого дозвілля є пріоритетною для сучасного жителя великого міста. Тому суспільний простір має сьогодні відповідати цій вимозі і забезпечувати безперешкодне спілкування людей як можна більш широкого кола і реалізації спільних (часом спонтанних) творчих проектів. Найважливішою характеристикою такого простору є відкритість до різноманітності культурних, релігійних, політичних поглядів, а також інклюзивність.

Кураж Базар відповідає цим вимогам. І задає тренди. Їх вловлюють культурні інституції іншого рівня: так, наприклад, цього літа на території фестивалю з'явилася резиденція Національного художнього музею України. Вони створили виїзну виставку з метою розширити свою аудиторію і зібрати гроші на оформлення «зони комфорту» в будівлі музею на Грушевського, 6.

«Це експеримент, тому що ніхто не знає, зберемо ми гроші чи ні. Але всі, хто сюди приходить, підтримує нас, бо музею варто іноді вибиратися за межі своїх стін. Аудиторії Кураж Базару і музею практично не перетинаються, їх відвідувачі практично не заходять до НХМУ. Коли ми співпрацювали з креативним агентством в розробці нової айдентики музею, вони провели опитування і дізналися, що у більшості молодих людей музей асоціюється з чимось радянським, вони знають будівлю з левами, але не піднімаються по сходах і не заходять», – розповідає Валентина Клименко, pr-менеджер НХМУ.

У головному худмузеї країни дійсно не вистачало кафе, сувенірної лавки і просто місця, де можна було б посидіти і обговорити побачене в виставкових залах. Кураж Базар є таким простором по своїй суті. І вони об'єдналися у співпраці. До речі, підтримати НХМУ в їхньому проекті може кожен бажаючий.

3. Толерантність

Дійсно, в основі концепції Кураж Базару лежить словосполучення «кожен бажаючий». На його території всі можуть допомогти всім, все можуть посміхнутися, познайомитися і стати друзями. Тут роблять ставку на інклюзивність: на території фестивалю легко зустріти дорослих і дітей, молодих батьків з немовлятами, людей з тваринками. Дітям відведено особливе місце в житті Кураж Базару: є не тільки маленька дитяча барахолка, а й масштабна зона, схожа на парк атракціонів. Там чекають всіх, в тому числі дітей з інвалідністю: вони проходять майстер-класи, грають і куражаться з усіма іншими.

Тут об'єднується приватне і публічне, все оцінюється в рамках особистої симпатії – для цього всі тут і зібралися. Принципова несерйозність ролі, взятої в рамках карнавалу барахолки, дозволяє вийти за межі повсякденного життя, турбот і тривог і відчути себе нарівні з усіма. І в цьому-то її величезна важливість.

Останній фестиваль мав благодійний характер – збори з усіх квитків, і частина від усіх продажів будуть передані на створення літнього інклюзивної дитячого табору. Передбачається, що це буде місце нової свободи, де всі мають право жити повноцінним життям. Кураж Базар – те місце, де і дорослий, і дитина можуть безпосередньо відчути це.

Вже на цих вихідних – 21-22 липня – на вулиці Біломорська 1 у Києві ("Платформа Арт-Завод") відбудеться Кураж Базар Friends Edition. А за новинами про майбутні події стежте на їх офіційній сторінці.