Безпека дітей у мережі: як захистити школярів від сексуального інтернет-насилля?

В Україні почався рік безпечного інтернету. Це відповідь громадського сектору та бізнесу на ті виклики, які стоять перед суспільством сьогодні. А йдеться про те, що діти та підлітки, часто не усвідомлюють всієї небезпеки, яка може чекати на них в інтернеті. Це підтверджує офіційна статистика, за якою кожна п'ята дитина в середній школі готова зустрітися з незнайомцем з інтернету. Крім того, вона могла отримувати питання в онлайні про свої інтимні частини тіла. 

Про те, як уникнути небезпечних ситуацій в інтернеті дітям та підліткам, як навчити дітей захищатися від злочинців у мережі, у який момент мають зреагувати і втрутитися батьки та школа, а також  куди звертатися за допомогою, якщо ваші діти стали жертвами сексуального інтернет-насильства – у нашому матеріалі. 

Сучасним дітям важко уявити життя без інтернету, соцмереж та ігор. Згідно з останньою статистикою, в Україні 96% дітей у віці 10-17 років постійно користуються інтернетом. 

34% дітей та підлітків проводять в інтернеті від трьох до п'яти годин щодня, 28% – одну-дві години щодня, 13% – від п'яти до семи годин, а 10,4% – понад сім годин щодня.

Разом із тим щодня діти стикаються з небезпекою в мережі. Актуальна статистика говорить про те, що:

• Кожна п'ята дитина в середній школі готова зустрітися з незнайомцем з інтернету і 42% дітей зі старшої школи.
• Кожна п'ята дитина в середній школі отримувала питання в інтернеті про свої інтимні частини тіла і близько 40% серед дітей у старшій школі.
• Вперше побачили порно контент в інтернеті 39,8% дітей у віці 8-10 років з них 59,8% побачили контент несподівано. 73,6% потрапили на контент через рекламу на сайт, 51,8% побачили в соцмережах, 20,7% – в онлайн іграх. Вік першого контакту дедалі зменшується.
• Дослідження Internet Watch Foundation говорить про те, що найбільш уразливою групою для інтернет-злочинців є дівчата 11-13 років. 

«Ризик інтернету полягає в тому, що він не має кордонів, – говорить засновниця освітнього проєкту #stop_sexтинг Анастасія Дьякова. – Ми часто бачимо як відбуваються міжнародні злочини: діти знаходяться в одній країні, а злочинець – в іншій. Тому, якщо дитина знаходиться вдома – це не значить, що вона наразі перебуває в безпеці. Те ж стосується і школи. Водночас, заклади освіти активно проводять превентивну діяльність. Ми маємо розроблені уроки для дітей від дитячого садочка до 11 класу школи. Також школа має встановити фільтри на комп'ютери, які є в освітньому закладі для того, щоб не було доступу школярам до певних сайтів саме зі шкільних комп'ютерів». 

Якщо говорити про те, що мають зробити батьки, аби потурбуватися про безпеку дитини в інтернеті, то, перш за все, це превентивна робота – поговорити з дитиною і встановити певні правила користування мережею. «Якщо це молодша дитина, має бути встановлений батьківський контроль доступу до певних матеріалів не лише на ґаджетах дитини, а й на спільних. Зокрема, це стосується Smart TV. Також ми дуже радимо підписати сімейну угоду, де батьки і діти прописують певні правила користування Інтернетом і узгоджують ці правила. Це дуже корисна річ», – наголошує засновниця освітнього проєкту #stop_sexтинг Анастасія Дьякова. 

Вплив пандемії та негативні безпекові тренди 

Під час пандемії коронавірусу ситуація з безпекою дітей та підлітків в інтернеті загостилась: по-перше, збільшилась кількість дитячої порнографії, яку підлітки  виготовляють самі вдома. Тобто, це оголені селфі, інтимні фото чи відео. Другий тренд – це онлайн-трансляції. Діти розуміють, що відправити фото чи відео небезпечно. Водночас, вони думають, що онлайн-стрім їх захистить, бо відбувається в режимі реального часу. Проте вони забувають, що ці прямі ефіри записуються. Третій тренд жахає найбільше. Це коли злочинці вимагають залучати до непристойних дій молодших братів і сестер. «Саме тому ми цього року розробили уроки з безпеки в інтернеті для дошкільнят на базі казки «Хаппі та її суперсила». Це перша в Україні казка про безпеку маленьких дітей в інтернеті», – зазначила Анастасія Дьякова.

Також варто говорити про ще один аспект небезпек, які несе секстинг (Авт. – це надсилання голих фото чи відео із застосуванням різних соціальних мереж і месенджерів). Оголені фото майже завжди навічно лишаються в мережі. Існують випадки, коли діти через використання цих фото однолітками стають жертвами булінгу, шантажу чи вимагання. Такі фото можуть вплинути на репутацію дитини під час вступу на навчання чи влаштування на роботу. У той же час, дитину можуть будь-якої миті почати шантажувати.  «Наприклад, хлопець і дівчина зустрічалися, а потім розійшлись. Вона отримує його особисті інтимні фотографії і починає шантажувати. Для того, щоб таких випадків не ставалося, ми вчимо дітей «правилу білборду» – не розміщувати в інтернеті те, що не хочете, аби стало публічним для всіх у школі», – наголошує Анастасія Дьякова.

За словами комунікаційної менеджерки проєкту про сексуальну освіту «Вперше» Єлизавети Панченко, підліток може приховувати від батьків секстинг, тому з дитинства потрібно говорити про безпеку в інтернеті. Крім того, підлітки мають знати, що їм не варто відкривати свою особисту інформацію в мережі, розповідати незнайомцям про своє місце знаходження. Також дитині потрібно пояснити, що онлайн друзі не такі як в реальному житті. З цими людьми потрібно бути дуже обережними. Насамперед, потрібно знати головні правила, як розпізнати небезпечну людину. Вона: 

• пропонує зустрітися офлайн;
• просить надати приватну інформацію про дитину чи загалом про родину;
• просить поділитися фотографіями сексуального характеру;
• просить залишити цю переписку таємною, не розповідати про неї батькам чи друзям.

У випадку якщо дитина зазнала інтернет-насилля, вона, її рідні або школа може звернутися за допомогою на цілодобову гарячу лінію за телефоном 15-45. Разом з тим, якщо хтось знайшов в інтернеті контент з дитячою порнографією чи іншими непристойними фотографіями неповнолітніх, можна анонімно повідомити про це на сайт #stop_sexтинг. Дана інформація буде опрацьована, проаналізована та розслідувана, а фото будуть видалені з мережі.