Школяр переживає за майбутнє планети: що робити? Прості екозвички на щодень

Сьогодні більше й більше дітей занепокоєні екологією нашої планети. Дівчина-підліток вчить батьків сортувати сміття, хлопчик 9 років читає про озонові діри та глобальне потепління, діти 6-7 років переживають через смерті тварин, що зникають. Це може стати першим психологічно складним етапом у житті дитини. Піклування про природу та майбутнє планети — цінність, яку культивує Нова українська школа, але перш ніж впроваджувати екозвички, варто зрозуміти, як правильно підтримати дитину. Журналісти Проєкту "Навчаємось разом: дружня школа" розбиралися в цьому питанні.

У пошуку рішення нам допомогла психологиня у дитячо-батьківських стосунках Марина Вєжис. Головне — вислухати дитину і правильно зреагувати на її переживання.

Експертка поділилася трьома кроками, дотримуючись яких, батьки та вчителі зможуть коректно відреагувати, якщо помітять занепокоєність дитини питаннями екології.

• Перший крок: Побачити дитину в її переживанні  

Важливо, щоб дорослий дозволяв дитині мати ці складні почуття. Адже коли ми бачимо, як сильно переживає дитина, може виникнути бажання відволікти її та "врятувати" від складних емоцій. 

"Краще за допомогою цих переживань покажіть дитині її саму: «Ти дуже чуйний. Ти вмієш помічати головне. Ти глибоко переживаєш цю ситуацію, це говорить про тебе як про уважну та співчутливу особистість»", — каже Марина Вєжис.

• Другий крок: Ставитися до дитини серйозно 

Не кажіть дитині, що "це все дурниці", "ти все одно мало що можеш змінити". Не знецінюйте її прагнення. Багато хто з нас звик ставитися до таких висловлювань з певним цинізмом та ігнорувати важку для сприйняття інформацію. Для дитини ж це — вперше. Важливо не забороняти обговорювати цю тему і не табуювати її. Завдяки проговоренню, розділенню своїх переживань з близькими вона відчує визнання та цінність власних думок та переживань. 

"Я бачу, як тебе турбує ця ситуація. Ти бачиш те, що тобі здається неправильним і тобі кортить все виправити та вчинити як належить. Можливо, ти відчуваєш безсилля та неможливість змінити це. Можливо, обурення, що так сталося. Я можу це зрозуміт"», — так пропонує зреагувати на дитячі емоції психологиня.

• Третій крок: Бути поруч та надавати підтримку, коли дитина відчуває розгубленість

Найважливіше — бути поруч з дитиною, не дати їй відчути себе покинутою віч-на-віч зі складними емоціями. Підтримуючи зв'язок, ви допоможете дитині пережити фрустрацію, тобто розгубленість та почуття власного безсилля.   

Марина Вєжис акцентує: "Дитина, можливо, вперше стикається з проблемою такого масштабу і з тим, як влаштований світ. З несправедливістю, економічними чинниками, психологією людини та плинністю життя. Це дуже серйозні теми і тому дорослому варто показати, як він сам дає їм раду у своєму житті."

"Я теж занепокоєна станом нашої планети. Я розумію, що не можу змінити все, що я хочу. Але я можу робити те, що залежить від мене", — радить сказати школяреві психологиня.

Допоможіть дитині знайти способи подбати про природу в межах підвладних їй дій: створіть перелік сімейних або класних екозвичок. Наприклад, ви разом можете відстежити використання води та електроенергії, взяти за норму вимикати воду, поки чистиш зуби, та не залишати світло у кімнатах, де нікого немає. Існує популярна концепція "трьох екологічних правил": скорочувати кількість відходів, повторно використовувати матеріали і переробляти. Тож наступним етапом може стати використання шоперів та торбинок замість одноразових пакетів, покупка багаторазової пляшечки для води та сортування сміття.

Сформуйте власні родинні та класні екозвички та перетворіть їх на захопливу гру, де ви з дитиною будете в одній команді. Підтримуйте її прагнення та масштабні ідеї, адже, можливо, саме вона стане рушійною силою майбутніх змін.

Авторка: Анастасія Камінська, журналістка Проєкту «Навчаємось разом: дружня школа»

Фото Depositphotos, Unsplash