fbpx
Сьогодні
Корисності 10:00 02 Лип 2021

Близько до серця: коли варто йти до кардіолога

Навіть якщо вам всього 25 років. Випадок під час футбольного матчу Данія-Фінляндія, коли данський капітан зненацька знепритомнів та пережив клінічну смерть, довів, що думати про серце варто кожному й у будь-якому віці.

English version here

Фото iStock

Останніми днями у українців побільшало приводів хапатися за серце. До шаленої спеки, яка зненацька, після довгого періоду дощів і прохолоди, накрила всю Україну, додалися футбольні баталії Євро-2020, неофіційними спонсорами якого користувачі соцмереж уже дружно охрестили настій валеріани і валідол. 

Жарти жартами, але одному з футболістів довгоочікуваного чемпіонату дійсно стало зле, причому прямо під час гри. Крістіан Еріксон, капітан збірної Данії, знепритомнів під час матчу проти Фінляндії.

коли варто йти до кардіолога

Щоб врятувати спортсмена, бригада медиків використовувала дефібрилятор, подальше обстеження в клініці підтвердило у футболіста серцевий напад і виявило необхідність в імпланті — кардіовертері-дефібриляторі (ІКД). Після реанімаційних дій на полі Крістіан, прийшовши до тями, тільки і зміг простогнати: "Дідько, мені ж всього 29 років…".

Крістіан Еріксон

Данського футболіста лікарі врятували, за його одужання вболівав весь футбольний світ, але в будь-якому випадку, у цьому сезоні Еріксен навряд чи вже зіграє: відновлення після операції та хвороби становитиме приблизно півроку, і, якщо все буде добре, футболіст зможе повернутися до професії і продовжити повноцінне життя. Ймовірна трагедія, що ледве не сталася під час футбольного поєдинку, дала привід мільйонам вболівальників замислитися і про стан власного серця. 

Думати серцем

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) є однією з основних причин інвалідності і смертності у всьому світі. Про це свідчать дослідження Глобального тягаря хвороб (GBD — Global Burden of Disease) за 2019 рік. Щорічно ССЗ забирають понад 17 мільйонів людських життів. І якщо колись вважалося, що до серцево-судинних захворювань схильні в основному люди похилого віку, останнім часом вікова планка дуже сильно опустилася. Інфаркти міокарда фіксуються навіть у молодих людей у ​​віці 25-30 років. Ситуація є особливо катастрофічною у країнах із середнім і низьким рівнем доходу. Згідно зі статистикою, 48% населення України має атеросклеротичні порушення судин, в тому числі судин серця, що призводить до розвитку багатьох серцевих хвороб.

"Коли я починала свою медичну практику 22 роки тому, в нас ще існувала система рутинних профілактичних оглядів, — коментує Ірина Полюхович, лікарка-кардіологиня Медико-психологічного центру "Норма" (м. Дніпро). — Зокрема, всім проводилось вимірювання артеріального тиску та електрокардіографія хоча б раз на рік. Це дозволяло виявити відхилення від норми у пацієнтів з серцево-судинними розладами на ранніх етапах їх виникнення. На жаль, зараз сімейні лікарі не мають можливості якісно займатися профілактичними оглядами, бо надто перенавантажені різними завданнями. Також через пандемію COVID19, пацієнти мінімізували кількість своїх візитів до лікарів. Найчастіше люди потрапляють на прийом до кардіолога в критичних ситуаціях — при сильному болю в серці або після виклику швидкої під час гіпертонічної кризи".

Ірина Полюхович

Перевіряти чи не перевіряти?

Про те, що обов'язкові медичні огляди остаточно вмерли, говорити ще зарано. Цю практику в Україні планують відродити. Під час роботи форуму "Україна 30. Здорова Україна" Президент України анонсував проведення регулярних медоглядів українців. "Рання діагностика захворювань дозволяє державі рятувати життя своїх громадян, витрачаючи набагато менше коштів. Для осіб старше 55 років будуть введені так звані медичні check up, повні медичні обстеження кожні два роки, а для деяких категорій — щорічно", — заявив Володимир Зеленський. 

Якою буде реалізація цих масштабних намірів і чи дійде ця "автоматизація" до більш молодших громадян країни, поки що невідомо. Але кардіологиня Ірина Полюхович вважає, що ані держава, ані лікарі не повинні бігати за пацієнтом і вмовляти його слідкувати за своїм здоров'ям чи проходити профілактичні огляди. Кожна людина має дбати про своє здоров'я сама, підвищувати свій загальноосвітній рівень, цікавитися тим, як побудовано її тіло, серцево-судинна система, та за наявності скарг на серцево-судинну систему звертатися до лікарів самостійно. 

Так на що ж таки слід звернути особливу увагу? Що є передвісниками того, що потрібно піти і перевіритися?

коли варто йти до кардіолога

Сердечне здоров'я можна спрогнозувати, прорахувавши фактори ризику. У їх числі  — несприятлива спадковість, постійні стреси, підвищений артеріальний тиск, надлишок холестерину в крові, зайва вага, малорухливий спосіб життя, паління, зловживання спиртним. Чим більше цих факторів у житті людини, тим реальніше загроза для її серця. Ірина Полюхович рекомендує звернути особливу увагу на наступні "дзвіночки":

  • Стабільно високий артеріальний тиск, що перевищує 140\90;
  • Інтенсивний біль у ділянці серця (особливо біль за грудиною стискаючого характеру, що віддає в ліве плече та руку);
  • Перебої в роботі серця, напади тахікардії (прискореного серцебиття);
  • Поява задишки під час повсякденних фізичних навантаженнях.

Коли йти до кардіолога?

"Як правило, — каже експертка, — явний біль у серці виникає далеко не в кожної людини, що страждає на серцево-судинну патологію. Найрозповсюдженіший початок серйозних проблем — це підвищення артеріального тиску. Було встановлено, що майже 90% хвороб серця вторинні і пов'язані з порушенням судинної регуляції, підвищенням артеріального тиску і відсутністю якісного контролю рівня артеріального тиску. Часто за повсякденною метушнею людина не звертає уваги на свій тиск. Хіба що буває якась важкість в голові, або відчуття перебоїв у серці. Набагато рідше при високому артеріальному тиску турбує саме серцевий біль. Тому я наполегливо рекомендую періодично контролювати свій артеріальний тиск. Нормою на сьогодні вважається тиск не вище 130\80 мм рт ст. Якщо ви почали помічати підвищення до 140\90 та більше – це привід відвідати кардіолога. Якщо вчасно не знизити тиск і не взяти його під контроль, з часом можуть виникнути важкі ускладнення — інсульт,  інфаркт міокарда, хронічна сердечна недостатність, фатальні порушення сердечного ритму та інші. Так, є первинні ураження серця — вроджені вади серця, дефекти провідних шляхів, генетичні аномалії, але їх не більше 2% від числа всіх пацієнтів, які звернулися в кардіологічні стаціонари і центри. До того ж, вроджені вади, як правило, виявляють і коригують ще в ранньому дитячому віці.  Всі інші проблеми серцево-судинної системи формуються через неправильний спосіб життя та високий артеріальний тиск. Якщо пацієнт прийшов з важким вторинним ураженням серця, це означає, що його сімейний лікар вчасно не направив його до кардіолога або сам пацієнт просто був трохи самогубцем і не знижував високий артеріальний тиск. Тому на питання "Коли йти до кардіолога?"  можу відповісти однозначно — як тільки помітили, що артеріальний тиск почав підвищуватися, особливо в нічний і передранковий час. І якщо таблетки, які ви, можливо, зараз приймаєте, його не знижують".

Також завжди слід звертати увагу на ті прояви у своєму стані, які з'явилися несподівано, раптом. Це будь-який біль, задишка, запаморочення, втрата свідомості, шум у вухах, слабкість, оніміння рук або ніг, раптовий приступ серцебиття. Найнебезпечніший вид болю — біль за грудиною, який давить, свідчить про серйозні проблеми з судинами, які постачають кров до серцевого м'яза (коронарні судини). "Якщо ви в громадському місці, зверніться до конкретної людини поблизу з проханням допомогти вам або викликати невідкладну допомогу. Якщо ви вдома, терміново зверніться до свого кардіолога, або сімейного лікаря. Зараз є можливість консультацій онлайн та по телефону. Надалі дотримуйтесь рекомендацій лікаря. Він визначить, наскільки небезпечною є ситуація, і порадить, що вам робити, або які ліки приймати. Будь ласка, не займайтесь самолікуванням, — наголошує Ірина Полюхович, — це може призвести до непередбачуваних наслідків". 

коли варто йти до кардіолога

Однозначно додає ризику проблем із серцем і спадковість. Якщо у людини близькі родичі (мати, батько, бабусі, дідусі) страждали на артеріальну гіпертензію або померли від її ускладнень (інфаркт міокарду, інсульт), то вона має у кілька разів вищий рівень ризику, ніж ті люди, близькі родичі яких не страждали на серцево судинні захворювання. Щодо реалізації цієї генетичної закладки, то вона дуже залежить від способу життя тієї чи іншої людини. Якщо людина має надлишкову вагу, цукровий діабет, шкідливі звички (алкогольну та тютюнову залежність) несприятливі генетичні програми проявлять себе вже у ранньому віці (25+ років). Але якщо навіть генетика не обтяжена, людина з надлишковою масою, цукровим діабетом, тютюновою та алкогольною залежністю має набагато вищий ризик серцево-судинних захворювань, ніж люди з необтяженою генетикою без шкідливих звичок.

Як щодо тютюну?

Про шкідливість тютюну знає кожен. Згідно зі статистикою, курці помирають на 10 років раніше, ніж некурящі. Причому, люди з ожирінням помірного ступеня живуть в середньому на 3 роки менше, а курці — на 10 (!) років менше. Це до заперечення курців про те, що при відмові від куріння вони починають набирати вагу. Натомість усього п'яти хвилин паління достатньо, аби пошкодити внутрішню стінку судин і дати дорогу утворенню холестеринової бляшки, а одна бляшка — це один інфаркт чи інсульт. Відмова від паління — надійна дорога до уникнення передчасної смерті від серцево-судинних захворювань, адже приблизно десять відсотків щорічних смертей від хвороб серця в Україні є прямим наслідком вживання тютюну. Безпечного паління не існує: як розповіла експертка, у її практиці була пацієнтка, якій вдалося позбутися серйозних порушень серцевого ритму всього за місяць, після того, як вона кинула вживати "не такі шкідливі айкоси".

коли варто йти до кардіолога

Варто нагадати і про інші формули здоров'я:

  • фізична активність не менше 150 хвилин на тиждень (активні прогулянки, фітнес, спорт);
  • окружність талії менше 85 см у жінок і 102 см у чоловіків;
  • індекс маси тіла менше 25;
  • співвідношення у раціоні тваринних жирів до рослинної їжімає становити не більше 1 до 3;
  • сон 7-8 годин на добу.

У літню спеку Ірина Полюхович радить обов*язково носити кепку, капелюх або інший головний убір для захисту від сонячного випромінювання. Захищати відкриті ділянки тіла від сонця спеціальними сонцезахисними кремами, а краще — легким вільним літнім одягом з натуральних матеріалів (бавовна, віскоза, льон). Обов'язковим супутником кожного, навіть молодої і здорової людини, у спеку повинна стати ємність з очищеною питною водою, із розрахунку 1 літр на одну годину перебування надворі або у транспорті. Ці прості засоби набагато ефективніші за "чарівну пігулку" валідолу зі стандартної аптечки. 

коли варто йти до кардіолога

"Також при рясному потовиділенні рекомендую додавати у питну воду спеціальні магнієво-калієві солі (наприклад, "Панциклор"). Старайтеся не їсти багато у спеку, особливо це стосується страв з м'яса, бо у спеку ферментні системи організму працюють у зниженому темпі. Намагайтеся знаходитись у тіні, або приміщеннях із комфортною температурою (22-28*С). Майте на увазі, що якщо ви вже приймаєте препарати для зниження тиску, у спеку, у зв'язку з підвищеним потовиділенням може різко знизитись тиск. Це теж привід звернутися до кардіолога для корекції доз антигіпертензивних препаратів, особливо якщо ви приймаєте діуретик. 

Що мати з собою із ліків, визначить ваш кардіолог, з урахуванням стану вашої серцево-судинної системи. Якщо ви страждаєте на ішемічну хворобу серця та стенокардію, потрібно обов'язково мати з собою нітрогліцерин короткої дії, або краще аерозольний балончик з нітрогліцерином короткої дії. Завжди беріть з собою та у поїздки ліки, які ви зазвичай приймаєте. У кардіології це дуже важливо. Якщо ви добре почуваєтесь на лікуванні, яке прописав вам кардіолог, дуже важливо не пропускати прийом ліків, бо деякі групи препаратів (наприклад, бета блокатори) мають синдром відміни. А ось всім відомий валідол є винятково засобом психотерапевтичного впливу. Він має відволікаючу дію у людей з тривожним типом особистості і допомагає переключити увагу". 

Випадок, який стався з капітаном команди Данії, може трапитися не тільки на футбольному полі. Але навіть там, незважаючи на всі поглиблені обстеження, є частки відсотків, коли повністю здоровий спортсмен може впасти і померти. Для цього навіть існує спеціальний термін "раптова серцева смерть".

"Як кажуть, — завершує бесіду експертка, — у великому спорті — великі ставки. У футболі, враховуючи комерційне підґрунтя цього виду спорту, ставки дуже великі. І, як ми бачимо у випадку з данським футболістом, навіть ставки на життя. Так, у них є професійні лікарі, які проводять огляди, слідкують за станом здоров'я спортсменів. Але… Як оцінити виснаженість організму того чи іншого спортсмена? Та чи погодяться спонсори настільки масштабної події, як чемпіонат Європи чи Світу з футболу, зняти ведучого форварда з відповідального матчу? Але визначити критерії, які би вказували на ризик раптової серцевої смерті, можна. Цим питанням займаються серйозні команди розробників методів програмної діагностики. Наприклад, один з них – Precise-діагностика. Таку методику впроваджують багато українських медичних закладів, є вона і в нашій клініці. Завдяки цій методиці є можливість визначити ризик раптової серцевої смерті будь якої людини. Адже ритм нашого життя зараз настільки нервовий і непередбачуваний, що виснаження може спіткати будь-кого, а не тільки спортсменів рівня Європейських і світових чемпіонатів".

277

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: