Сьогодні день найпоширенішого снека всіх часів і народів — бутерброда. Розповідаємо все про, здавалося б, звичну страву: хто винайшов бутерброд, як зробити сендвіч з земної кулі, і чому бутерброд може навіть стати приводом для політичного скандалу.
Слово "бутерброд" перекладається з німецької як "хліб з маслом", але це зовсім не означає, що цей геніальний винахід людства з'явився саме в Німеччині. За право вважати себе батьківщиною бутерброда змагається багато країн. Ще в часи Мойсея стародавні іудеї накладали на мацу оливкову олію і шматочки різних продуктів. В Індії ту ж саму функцію виконували індійські коржики чапаті. Данці, які називають винуватця сьогоднішнього свята сморребродом, вважають, що найсправжнісінький тандем хліба з маслом народився саме в Данії. З ними не згодні шведи, адже бутерброд — незмінний супутник знаменитого "шведського столу". Англійці приписують створення бутерброда своєму співвітчизнику Джону Монтегю, 4-му графу міста Сендвіч, який був завзятим картярем, і щоб не відволікатися від гри на повноцінну трапезу і при цьому не бруднити карти масними пальцями під час швидких перекусів, наказував подавати йому їжу між двома скибочками хліба. Претендують на авторство цієї страви також і поляки, які стверджують що хліб з маслом винайшов не хто-небудь, а сам Микола Коперник, та ще й врятував цим винаходом багато життів, зупинивши епідемію в обложеному тевтонцями замку. І справа тут була не в посиленому харчуванні воїнів; він зрозумів, що на намазаних маслом шматках хлібу бруд, який спричиняє передачу інфекції, був помітнішим і його можна було легко зняти.
Як би там не було, правди в цьому питанні вже ніхто не дізнається, але сперечатися з тим, що бутерброд — це не тільки корисне, але і дуже зручне і смачне надбання всього людства, мабуть, не буде жодна нація.
В наші дні бутерброд — це не тільки хліб з маслом. Більш того, масла може і не бути зовсім. Тепер видів бутербродів — хоч греблю гати! Найпростіший — відкритий, як правило, ми робимо цей перекус нашвидкуруч. Трохи складніший у виконанні закритий — продукти ховаються між двома шматками хліба. Таке поєднання зазвичай називають сендвічем (привіт, Джоне Монтегю!). Можна покласти начинку на хліб і розігріти — вийде гарячий бутерброд.
Для того, щоб зробити сімейство бутербродів ще більш різноманітним і смачним, працюють не лише кулінари, а і технарі.
У 1893 році вчений і винахідник з Шотландії Алан Макмастер представив на суд громадськості пристрій, який віддалено нагадував сучасний тостер. Прилад був не ідеальний, піджарка проводилася тільки з одного боку, за роботою пристрою було потрібно постійно стежити — у будь-який момент він міг стати причиною пожежі. Але вже у 20-х роках наступного століття тостер не лише став безпечним, але і повністю автоматичним. При чому конструкція виявилася настільки вдалою, що за останні сто років вона практично не змінилася.
І хоч тепер у цього приладу для приготування улюбленого перекусу з'явилося безліч більш складних і технологічних конкурентів — бутербродниці, сендвічниці, багатомісцеві мультипекарі, все ж таки їхній прадідусь — класичний тостер, виявився настільки стабільним і незамінним, що і тепер є широко застосуваним.
Хліб входить до сухпайків армій всіх країн. У США винайшли технологію виготовлення ультрасучасного бутерброда, який може бути поданий до столу навіть після того, як пролежить в упаковці протягом двох років. Інгредієнти для сендвіча обиралися на основі їх здатності утримувати вологу: наприклад, мед, цукор і сіль. А щоб ізолювати бутерброд від впливу зовнішнього середовища, кожен із сендвічів упакували у вакуумний пакет з поглиначем кисню — маленьким пакетиком із залізною тирсою, яка витягує кисень з навколишнього повітря і замикає його в шарі іржі. Це забезпечило ізоляцію хліба та інших продуктів від впливу кисню, який призводив до псування продуктів.
Представники когорти бутербродів можуть бути зовсім крихітними, на один укус — такі смачненькі "укусики" називають канапе, і без них не обходиться жоден святковий стіл. Канапе зазвичай подають на фуршетах або перед основною вечерею разом із аперитивом, тому є кілька правил, яким повинні відповідати канапе: бути зручними для їжі без столових приборів, у складі не повинно бути жодних підтікаючих соусів і падаючих деталей, вони обов'язково мають бути привабливими на вигляд. Для зручності канапе часто скріплюють шпажками.
Бутерброди можуть бути також і величезними — так до книги рекордив Гінеса потрапив бутерброд-гігант, який був приготований у Лівані. На приготування 720-метрового бутерброда пішло два місяці. Для його приготування було використано 3500 буханок ліванського сільського хліба, 140 кг лабне (ліванського йогурту), 21000 оливок, 280 кілограмів помідорів і стільки ж огірків. Бутерброд-рекордсмен порізали на 14260 шматків і розділили між усіма, хто був присутній на церемонії. Всі інгредієнти були вирощені і приготовлені жителями села Кфар Катра. У селі проживає менше трьох тисяч осіб, тож цим багатометровим велетнем можна було б нагодувати одномоментно всіх його жителів, та ще й не по одному разу.
А у Нью-Йорку створили найвищий бутерброд. Щоб рекорд зарахували, стопка з хліба і ковбаси повинна була простояти цілу хвилину без будь-якої підтримки. Виклик прийняв Ірвін Адам, який багато років вивчав, як різні продукти взаємодіють в одній страві один з одним. В результаті Ірвін склав сендвіч з 60 шарів десь в півметра висотою і став рекордсменом. На жаль, продовжити рекорд і знайти людину, яка змогла б відкусити від цього бутерброда шматок на всю його висоту не вдалося.
До речі, якщо у двох протилежних точках нашої планети одночасно покласти на землю два шматки хліба, то вийде сендвіч з земною кулею. Перший такий бутерброд виготовили у 2006 році, розрахувавши координати місця в Іспанії і відповідного місця-антипода в Новій Зеландії. Згодом досвід був повторений в багатьох інших куточках планети.
Одного разу звичайнісінький бутерброд навіть примудрився побувати у космосі. Цей випадок стався під час польоту «Джеміні-3». Астронавт Джон Янг взяв з собою в політ звичайний сендвіч зі звичайної закусочної недалеко від космодрому. Вже на орбіті він із серйозним обличчям запропонував скуштувати земної їжі своєму напарнику. Судячи із запису переговорів, насолодитися сендвічем астронавтам не вдалося, швидше за все він почав розпадатися на крихти. Крихти небезпечні в невагомості — вони можуть потрапити в око, трахею або техніку і викликати серйозні проблеми. Після посадки вибухнув скандал на рівні Конгресу — політики навіть вимагали скорочення фінансування космічної програми, називаючи подібні витівки знущанням.
В одному з інтерв'ю про Крим російський опозиціонер Олексій Навальний прокоментував окупацію півострова такими словами: "Крим – це бутерброд з ковбасою, чи що, щоб його туди-сюди повертати?". Ця фраза про бутерброд почала асоціюватися з позицією російського політика щодо Криму, і відштовхнула від нього багатьох прихильників навіть у рідній країні.
У Нідерландах за допомогою бутербродів нагадали громадянам Великої Британії про ще одне необачне рішення. "Ласкаво просимо до Brexit, сер". Так нідерладські митники вітають британських далекобійників, паралельно конфісковуючи в них особисті бутерброди, адже за правилами ЄС, британці більше не зможуть ввозити в континентальну Європу м'ясо, молочні та інші продукти.
Класичний домашній бутерброд вважається ситним і найшвидшим перекусом, однак, якщо говорити про здорове харчування, то хліб з маслом і ковбасою на сніданок, до якого звикли в нашій країні ще з радянських часів, — не найкращий варіант. Такий бутерброд, як стверджує Уляна Супрун, — їжа нездорова, некорисна і досить дорога.
У хліба високий глікемічний індекс, шматок білого батону стрімко піднімає рівень цукру в крові. Скоро через дію інсуліну рівень цукру впаде, а людина знову буде голодною. Крім того, білий хліб містить багато солі. У 100 грамах хліба — приблизно п'ята частина денної норми солі. Хоча в залежності від приготування хліба, ця цифра може відрізнятися і бути значно вищою.
Ковбаса — це процесоване м'ясо, тобто глибоко перероблений продукт, що містить хімічні домішки, зокрема, нітрит і бензпірен. Нітрити додають до ковбасних виробів, аби вони мали рожевий колір. Бензпірен потрапляє в ковбасу при копченні, і надає їй характерного запаху і канцерогенних властивостей. При чому кілограм ковбаси коштує значно дорожче свіжого мяса. Медики радять повністю відмовитись або мінімізувати вживання процесованих ковбаси чи сосисок — не частіше 3-х разів на тиждень та не більше 50 грамів на день, якщо відмовитись важко.
Щодо масла науковці не протестують. Якщо це справжнє вершкове масло, а не спред чи маргарин, то все гаразд. У ньому є вітаміни А, D, K і жирні кислоти із коротким ланцюгом, які швидко включаються в метаболізм, а не запасаються на боках. Але слід пам'ятати, що у маслі багато насичених жирів, надмірне вживання яких теж нас здоровішими не роблять. До прикладу, в 100 грамах масла 50 грамів насичених жирів (для масла жирністю 81%), а це — подвійна денна норма для нашого організму.
Але у наш час з'явилося стільки варіацій звичного бутерброда, що навіть дієтологи перестали говорити про однозначну шкоду для здоров'я цієї страви.
Фахівці радять:
І ще одна чудова новина: смачні і корисні бутерброди, які можна їсти навіть тоді, коли хочеться трохи схуднути після зими, і який не зашкодить ані здоров'ю, ані цьому гарному наміру, існують. До прикладу, рецепт:
(Енергетична цінність 85 ккал на 100 гр)
"Правило бутерброда" відомо всім. Він завжди падає маслом вниз. Цьому неприємному явищу є просте пояснення — бік, змащений маслом, важчий. Хоча багато хто і вбачає в цьому один з законів Мерфі: "Якщо якась неприємність може трапитись, — вона трапиться", все ж таки можна подивитися на цей невідворотній процес і з іншої точки зору.
На думку філософів, в цілому принцип бутерброда зовсім не такий поганий, щоб з ним боротися, засмучуватися або обурюватися його існуванням. Завжди зустрічаючись із землею масляною стороною, бутерброд тим самим є наочним підтвердженням існування в природі незмінного порядку речей. Сьогодні, коли весь світ, сповнений не зовсім зрозумілих тенденцій, розривається глобальними протиріччями і все йде шкереберть, лише незмінна природа бутерброда може служити нам справжньою розрадою. Якщо є у світі вічні речі, то і у нас усе буде добре.
Тримайте також 5 ідей, як відсвяткувати сучасно Масляну.
“Рубрика” поговорила з ендокринологинями, щоб дізнатися, як працює щитоподібна залоза, що спричиняє її захворювання і… Читати більше
“Рубрика” розповідає історію ініціативи з Маріуполя, яка рятує “пташки” українських військових, чим економить сотні тисяч… Читати більше
Робота саперів та демінерів довгий час залишатиметься актуальною для України. Вони очищають поля для фермерів,… Читати більше
Повернення військового додому — одна з найважливіших та найочікуваніших подій для кожної люблячої родини. Проте… Читати більше
23 лютого літак Сергія Рибалки, який сім років проживав у Данії, приземлився у Києві. Сергій… Читати більше
“Рубрика” поговорила з психологинею про те, як мамі підтримувати дитину, коли вона сама потребує підтримки. Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.