Шантаж, ядерна зброя і вибори: що не так з будапештським питанням Зеленського

Що таке Будапештський меморандум і чому перед 25 жовтня кожен дорослий українець обов'язково повинен його загуглити? А ось чому — президент Володимир Зеленський вирішив включити питання про цей міжнародний формат у всеукраїнський опитувальник.

Тема "Будапешта" частині українців уже сильно набридла — толку від неї небагато, а розмов хоч відбавляй. Для іншої ж частини цей меморандум досі залишається загадкою. У чому ж його реальна суть, чи допоможе він у боротьбі з Росією і до чого тут ядерна зброя — у матеріалі "Рубрики".

У чому суть "Будапешта" і чому його критикують

Будапештський меморандум був підписаний 5 грудня 1994 року. Серед підписантів — Україна, Росія, США і Великобританія. Після його прийняття Київ відмовився від третього за величиною ядерного арсеналу (приблизно 1,5 тисячі боєголовок, 44 важких бомбардувальника, 176 міжконтинентальних балістичних ракет) в обмін на певні гарантії безпеки найсильніших країн світу.

Про доцільність такого рішення суперечки йдуть до цих пір. Прихильники кивають на дорожнечу обслуговування ядерної зброї, шантаж з боку Росії, ЄС і США "заморозити" відносини з Україною і відсутність у Києва пускових ключів до ракет (більшість з них були в Кремлі). Противники ж бачать у цьому договорі добровільну здачу зброї без будь-яких серйозних гарантій.

Свою частину меморандуму Київ виконав строго і швидко — уже через півтора року була вивезена остання боєголовка. Інші ж країни-підписанти, крім економічних знижок і "плюшок", взяли на себе зобов'язання всіляко зберігати і підтримувати територіальну цілісність України, правда, тільки на словах.

Як виявилося, в англомовній версії документа мова йде не про гарантії, а про "запевнення у безпеці". Що не є зобов'язанням захищати Київ в разі прямої агресії. До того ж, прописані в меморандумі пункти не передбачали ніякого конкретного формату захисту України в разі агресії, крім як проведення консультацій в разі надзвичайної ситуації.

Які, по суті, і відбулися в березні 2014 року, після початку військової агресії з боку Росії, але до конкретних кроків так і не привели. Кремль як не визнавав очевидне порушення практично всіх пунктів угоди, так і не визнає.

За логікою Володимира Путіна, жителі Криму добровільно приєдналися до Росії, що зафіксовано на "референдумі", а на Донбасі РФ взагалі немає. Ні солдат, ні радників, ні військової техніки, тому мова тут йде виключно про внутрішній український конфлікт.

Суперечки про поновлення формату, а саме участь у переговорах з Росією Штатів і Британії тривають уже 6 років, але поки лише в інформаційному просторі. Вашингтон багато в чому переклав відповідальність за мир на Німеччину і Францію, а Великобританія донедавна особливого інтересу до війни на сході України не проявляла. Воювати за Крим і Донбас проти Росії там точно ніхто не планував.

Навіщо це питання з'явилося і чи буде від нього користь 

Перед тим, як розбирати можливі наслідки "Будапешта", варто відзначити два важливих кейса. Перший — опитування не має будь-якої юридичної цінності. Про це раніше "Рубрика" писала тут.

Другий — фінальне формулювання питання по "Будапешту" ще невідоме. На офіційному сайті Офісу президента опублікована замітка, де вказана лише така редакція без згадки самого Будапештського меморандуму: "Чи потрібно Україні підняти сьогодні на міжнародному рівні питання: або всі підписанти меморандуму виконують взяті на себе зобов'язання, або ніхто?".

Серед міжнародників ставлення до теми теж скептичне. За словами експерта Міжнародного центру перспективних досліджень Миколи Капітоненко, сенсу в цьому опитуванні ніякого немає і його результати ніяк не вплинуть на міжнародний порядок. "Все, що ми могли вичавити з меморандуму, ми зробили вже в 2014 році. Більше зробити не можна", — підкреслив "Рубриці" Капітоненко

Міжнародник також додав, що нинішня актуалізація теми Донбасу і Криму скидається на спробу Офісу президента перекласти на когось відповідальність за невдалу політику в темі досягнення миру.

"Складається враження, що за півтора року Зеленський в питанні миру на Донбасі нічого не досяг і намагається щось запропонувати своїм виборцям. Можливо, перекласти відповідальність з України на підписантів меморандуму, які, мовляв, не змогли захистити нас у важкий момент", — підсумував Капітоненко.

Думки про те, що "опитувальник Зеленського" — лише спроба домогтися політичних преференцій перед виборами, дотримується і міжнародник Ілія Куса.

"Це опитування має виключно передвиборну логіку. В його основу не закладено абсолютно нічого інструментально-практичного в плані зовнішньої політики. Блукати по заростях і шукати в п'ятому питанні (так, про Будапештський меморандум) якісь приховані смисли, елементи геніальної зовнішньополітичної стратегії стримування або якусь убер-вундервафлю, яка перекине всю позицію Росії по Криму і Донбасу — лише гаяння часу", — написав у своєму Facebook Куса.

У "Слузі народу" ініціативу Зеленського коментують мляво, але знову ж в дусі Офісу президента. Наприклад, народна депутатка від СН Галина Янченко в одному з ефірів заявила, що опитування 25 жовтня нібито може вплинути на міжнародну політику і вберегти Україну від шантажу з боку Кремля.

"Зеленський — перший, хто використовував цей козир: я представляю народ України, у народу України така точка зору, тому я інакше не можу. Фактично, це опитування буде черговим козирем в міжнародних переговорах. Плюс, залучення Великобританії і США до питання врегулювання ситуації на Донбасі", — підкреслила Янченко.

До слова, актуалізація теми "Будапешта" породила у багатьох журналістів і політиків цілі конспірологічні теорії. Починаючи від геополітичних ігор Зеленського з Заходом і Росією, і закінчуючи "шантажем" в питанні відновлення Україною ядерного статусу. Правда, звідки брати гроші на створення бомби, пускових ракет і як це в'яжеться з міжнародними зобов'язаннями Києва, згадується мало.

При цьому закривати очі на відверто незвичайні події останніх тижнів теж не варто. Наприклад, тема по меморандуму виникла буквально через кілька днів після візиту Зеленського до Лондону, де він зустрівся з главою розвідки Мі-6 Річардом Муром.

Ця зустріч уже зібрала навколо себе багато чуток і домислів. Можливо, в розмові з Лондоном Зеленський отримав неофіційні гарантії якоїсь міжнародної підтримки у тиску на Росію, а питання по "Будапешту" лише повинно надати йому "всенародний мандат".

Не виключено, що після опитування його результати формально стануть основою для чогось більшого, ніж просто відновлення переговорів по Будапештському формату. Правда, конкретного посилання в цій історії поки не видно.

Як розповів співрозмовник "Рубрики" у "Слузі народу", парламент точно не обговорював і не обговорює якісь глобальні голосування по Донбасу або міжнародній політиці.

"У нас зараз COVID-19, з фракцією незрозуміло що, бюджет потрібно приймати, вибори на носі. Не думаю, що ми в змозі зараз голосувати масштабні рішення, пов'язані з Донбасом. Мені самому цікаво, що скаже президент під час свого послання 20 жовтня, але, думаю, мова буде швидше передвиборної, ніж стратегічною", — підсумував співрозмовник у монобільшості.