Британці голосують за Брекзит: що змінять дострокові вибори в країні

Британці вже бачили блокування парламенту, судові "розборки", дві відставки прем'єрів, а 12 грудня підуть ще й на другі за 2 роки дострокові вибори.

Головна причина виборів – знову Брекзит (нагадаємо, Британія має все ж вийти з Євросоюзу). З 24 липня британський уряд очолює затятий євроскептик Борис Джонсон. ЄС він вважає наддержавою, яка нав'язує королівству свої закони і хоче підпорядкувати його (і відверто порівнював Євросоюз з Третім Рейхом).

Борис Джонсон оголосив перевибори, щоб підкорити британський парламент

Мегаідея британського прем'єра – максимальний вихід з Євросоюзу: майже за будь-яку ціну і терміново (і ніяких повторних референдумів).

Але вихід ще треба «проштовхнути» через парламент, який раптом став у опозицію. Тому що вихід з ЄС означає кризу: Британія недоотримає 130 мільярдів (!) євро, плюс спад торгівлі і втрати робочих місць. А вихід без угоди міг би зруйнувати економіку. Джонсон і без того керує "урядом меншості", а тут повстала навіть його партія.

У Бориса Джонсона на це є своя суперзброя – перевибори ненадійного парламенту. Схоже, прем'єр розраховує "перетрусити" список торі так, аби завести в наступне скликання максимум брекзитерів, мінімум дисидентів і взагалі укріпити лідерство у партії. Тоді Джонсон отримає лояльніший парламент, який підтримає його Withdrawal plan. Цікаво, що у серпні він і взагалі закривав парламент (аби депутати не заблокували Брекзит), однак програв у Верховному Суді королівства.

В результаті сама кампанія жорстка, і радше нагадує не стереотипну Британію, а типові українські вибори. Консерватори Бориса Джонсона і лейбористи Джеремі Корбіна оголошують одне одного расистами, антисемітами, симпатиками Кремля, і, звісно ж, лякають розвалом країни. А самі виборці розділилися на табори про- і антиєвропейців.

Консерватори обіцяють швидкий Брекзит – і можуть виграти вибори…

Консерваторів критикують за кризу, консерваторів висміюють і ненавидять за Брекзит. Але саме партія Бориса Джонсона – фаворит виборів. Торі мають 43% підтримки, як у часи самої Маргарет Тетчер. За них найкраще голосують у селах та містечках (у мегаполісах теж, але там більше підтримують конкурентів).

А головний план Джонсона – провести Брекзит у режимі бліцкригу, до кінця січня. Прем'єр уже домовився про угоду з ЄС. Так, Сполучене Королівство вийде з усіх структур Євросоюзу і спільного митного простору. Все, як в Україні до Асоціації десь так у 2012-му: кордон по Ла-Маншу, з митами і контролем. Зате європейці, які живуть на Острові, збережуть свої права і пільги. Кабінет Бориса також мріє про нову торгову угоду з низькими тарифами.

Лише Північна Ірландія буде особливою економічною зоною та зможе торгувати з Європою безмитно. І то лише тому, що і Лондон, і Брюссель бояться кризи і нового конфлікту між католиками і протестантами.

…бо консервативні британці – проти ЄС, а Джонсон обіцяє середньому класу

The Times чи The Economist можуть скільки завгодно доводити, що вихід з ЄС – це економічне самогубство. Однак за даними YouGov, приблизно 40% британців його все одно підтримують. Умовній "партії Брекзиту" вдалося запустити в суспільство круту популістичну тезу. По-перше, начебто "Сполучене Королівство всіх годує" і витрачає мільярди на допомогу Греції чи Іспанії, ще й вимушене приймати мігрантів. Дійсно, за 2018 рік Лондон заплатив 9 мільярдів євро дотацій, але не менша і вигода від ЄС.

Однак, доводили Найджел Фарадж чи той же Борис Джонсон, варто лише "звільнитися" від Євросоюзу і настане щастя. Так, рибалки отримають свободу від європейських квот, британські регіони – нові мільярди фунтів на охорону здоров'я і освіту, бізнес – вигідні торгові угоди зі США чи Китаєм. А у країну начебто прийде 150 мільярдів (!) фунтів інвестицій.

Борис Джонсон і його команда явно вірять в це самі. Можливо, інші партійці теж повірили? Можливо – бояться розчарувати електорат і програти вибори.

Бо для аполітичних виборців де-небудь за 200 миль від Лондона Борис Джонсон логічно став героєм. "Дбайте про власні регіони, а не європейські справи", – десь таким є меседж євроскептиків. Вони явно бояться: через глобалізацію з провінції підуть бізнес і інвестори, а далі настане застій, як в американському Детройті.

В результаті консерватори мають шанс здобути 361 мандат і сформувати уряд.

Аби всіх зовсім заплутати, решта програми Джонсона вкрай схожа на план ліберала Барака Обами. Торі обіцяють до 2050 перевести країну на зелену енергетику і постійно повторюють слово "медицина". "Ми вкладемо мільярди у науку та освіту, побудуємо нові лікарні і наймемо 50 тисяч медсестер, запустимо нові проекти. Причому обійдемося без боргів і нових податків", – пропонують консерватори, і це явно сподобається середньому класу (і загалом народу за межами багатих міст).

Однак ідилію Борису Джонсону псує так званий «російський скандал». Ще у жовтні парламентська комісія разом зі спецслужбами підготувала доповідь про кремлівське втручання. Якщо коротко, то 50-сторінкова доповідь розповіла б нам, як російські тролі підштовхували британців до Брекзиту, а путінська агентура працювала в країні. Але не розповість, бо Борис Джонсон заблокував публікацію доповіді. Офіційно – аби "не втручатися у графік", неофіційно – бо там начебто є компромат на британського союзника – Дональда Трампа.

Ну, а критики припускають: спецслужби знайшли докази зв'язків когось із торі з Росією. А такі факти підірвали б репутацію Джонсона, як це сталося з Дональдом Трампом після досьє Мюллера. Але хитрість спрацювала: опозиція лишилася без документів і скандал затихає.

Головний суперник Джонсона – лейбористи. Вони планують майже соціалізм

На мітингах з Брекзитом бореться Робокоп, а в реальності головним противником Джонсона стала Лейбористська партія.

І взагалі Джеремі Корбін був головною надією єврооптимістів. Однак поки опозиція активно забиває голи у власні ворота.

Наприклад, у 2018 році партія і дійсно обіцяла новий референдум щодо ЄС, але зараз здали назад. Бо лейбористи хочуть таки вийти з Євросоюзу, домовившись про спільну економічну зону за норвезьким сценарієм. А потім провести референдум, де, мовляв, народ вирішить. Вочевидь, команда Корбіна хоче сподобатися і прихильникам, і противникам ЄС (хтось думав, що популізм існує лише в Україні?), а от чи вийде – сумнівно.

Втім, "червоні" стрімко набирають рейтинг (+8% за місяць) адже обіцяють буквально побудувати соціалізм. У маніфесті партії лейбористи анонсували безкоштовну освіту (причому приватні школи заборонять) і доступнішу медицину. Зарплати будуть вищими, пенсійний вік не підніматимуть, і хіт сезону – чотириденний (!) робочий тиждень. Молоді та найманим працівниками такий радикалізм подобається, тільки от гроші (а це сотні мільярдів) Корбін добуватиме суто по-соціалістичному.

Як ви здогадалися, партія планує націоналізувати стратегічні підприємства, включно з поштою і залізницею, плюс підняти 12 (!) податків і зборів. І якщо ви власник бізнесу чи "білий комірець", то явно голосуватимете не за Корбіна, а за торі – зі страху, що ваше підприємство закриється або переїде в умовну Бельгію.

Ну, або через расистські скандали. "Антисемітизм у партії Корбіна", – це взагалі популярний сюжет у британської преси. Лише за перші шість місяців випливло 635  (!!!) скарг на цю тему (а розслідували 130 справ), з партії вилетіли вісім членів. Наприклад, лейбористи люблять поширювати антисемітські пости, а дехто порівнював "сіоністів" з нацистами. Причина проста: "червоні" традиційно підтримують Палестину у близькосхідному конфлікті.

Сам Корбін, до речі, "відзначився" передмовою до книги "Імперіалізм" про начебто єврейську світову змову. Через ці історії головний раввин Британії Ефраїм Мірвіс назвав партію лейбористів "просякнутою антисемітизмом". Сам лідер партії запевняє у повазі до євреїв і визнає проблему – але рейтингу це йому точно не додасть.

Але опозиція не зможе об'єднатися, тому програє вибори

А тому головними героями євроромантиків лишається Ліберально-демократична партія Джоанні Свінсон, яка має 13% підтримки. Вони по-своєму теж радикали: обіцяють лишитися в Євросоюзі і поховати Брекзит.

Це, насправді,  у них найпростіший пункт. У плані дій ще й масштабна реформа освіти (+10 мільярдів фунтів на школи), ставка на технології та науку, окремі програми розвитку для сіл і 80% зеленої енергетики (!) за 10 років. І, що логічно, партійці агітують за ліберальну економіку, цифровізацію і захист довкілля.

Здавалось би, опозиція має об'єднати сили і поділити округи (у Британії це називається Lib-Lab і виборці таке сприймають), однак лейбористи і ліберали підуть двома колонами. Джоанна Свінсон вже заявляла, що не довіряє Корбіну бо він якось надто за Брекзит. А оскільки голосування у Британії суто мажоритарне, то від поділу голосів виграє Борис Джонсон.

До речі, Шотландська національна партія теж іде окремо, бо має власну місію: повернути собі монополію у шотландських округах, аби вимагати незалежності. А от валлійська партія Plaid Cymru і "Зелені" таки примкнули до лібералів.

Але навряд чи це надто налякало консерваторів. За оцінкою платформи Oddschecker, опозиція може мати в парламенті максимум 282 депутати (з них 210 лейбористів). Навіть об'єднання всіх з усіма не допоможе.

Тому Джонсон переможе, а Україні це навіть вигідно

Британські журналісти поки не використовують терміну "монобільшість", але, схоже, 13 грудня зможуть почати. Адже консерватори все ще випереджають лейбористів на 11% і йдуть до перемоги.

Чи не останнім шансом відігратися для Джеремі Корбіна були дебати на ВВС 6 грудня (культова для британців подія). Однак за оцінкою The Guardian, виграв їх якраз-таки Джонсон, його підтримали 55% глядачів. Для більшості Борис є впевненішим кандидатом у прем'єри і сильнішим у темах Брекзиту, економіки і безпеки. А Корбіну ще й довелося виправдовуватися за начебто підтримку бойовиків ІРА. Тож уряд Джонсона наближається.

Парадокс, але Україну більше влаштує якраз перемога консерваторів. Попри "російську справу", кабінет Джонсона пам'ятає про Скрипалів і жорстко опонує Кремлю (наприклад, виступає проти повернення Путіна до G7). А ще Британія – наш військовий союзник. Офіцери армії Її Величності тренують українських бійців, уряд готовий допомагати нам з реформами. А після виходу з Євросоюзу Британія явно намагатиметься стати військовим "щитом Європи", хоча б щоби не втратити статусу держави світового рівня.

Натомість Джеремі Корбін не раз заявляв, що російсько-українську війну спровокувало НАТО, і взагалі брати ту ж Польщу у Альянс було помилкою. Його уряд явно проводитиме політику "не дратувати Росію", і точно буде проти допомоги Україні.

А от чи зможуть британці вийти з ЄС, не зруйнувавши економіку і стосунків з Брюсселем – залежить уже від самих мешканців Королівства.