fbpx
Сьогодні
Що відбувається 16:05 19 Січ 2022

Навіщо приїхав Блінкен і яка ймовірність повномасштабної війни: до чого готуватися українцям

Східний сусід України не порозумнішав і спокійнішим не став. Війна триває. Росія підтягує до кордонів все більше зброї, а частина українців збирає так звані “тривожні валізки” на випадок повномасштабного наступу.

English version here

Світ стурбований, Банкова приймає з візитами американську верхівку, а "Рубрика" аналізує, що насправді відбувається, як реагуватиме світ на наступ Росії, і чим обернуться ці дії.

У чому проблема?

Світ шукає "заспокійливе" для агресивної Росії

"Президент Путін створив кризу шляхом зосередження 100-тисячного масиву російських військ уздовж кордону з Україною, що включає також перекидання російських військ до Білорусі впродовж останніх вихідних", — заявила високопоставлена чиновниця Державного департаменту США під час телефонного брифінгу 18-го січня. 

А вже 19-го січня у Київ прилетів держсекретар США Ентоні Блінкен, щоб, як повідомляють офіційні джерела, затвердити готовність Америки підтримати Україну. 

Чому зараз? Бо закордонна й вітчизняна розвідки ще з осені 2021-го повідомляють про стягування Росією військової техніки до кордонів з Україною. Білоруська самопроголошена (але фактична) влада натякає, що підтримає Росію. А світові аналітики попереджають — Росія може почати повномасштабний наступ вже на початку 2022-го. 

Дипломатичні переговори активізовуються, Європа і Штати намагаються достукатися до президента Путіна. 

зеленський блінкен

Фото Reuters

Яке рішення?

Показати, що Україна не залишиться без підтримки

Минулого тижня відбулося засідання Ради НАТО — Росія. Держсекретар США провів перемовини з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим. А 19-го січня вже говорить з українською владою.

Тим часом у мережі починають "розганяти" так звану інформацію з наближених до президента Зеленського джерел, мовляв, цей візит закінчиться схилянням України до поступок перед Росією. Проте інформація не має офіційних підтверджень, а політологи й аналітики мають іншу позицію. 

"Я відкидаю думку, що все може закінчитися поступками. Ентоні Блінкен з команди Байдена називає речі своїми іменами і є прямолінійним стосовно Росії і відповідальності за ескалацію, за інформаційну кампанію, за дезінформацію. Насамперед, Ентоні Блінкен — це про підтримку і про реалістичність деескалації. І це про важливість України для США.

Саме на цьому буде наголошувати Блінкен. Він буде роз'яснювати результати переговорів Сполучених Штатів минулого тижня, як двосторонніх з РФ, так і багатосторонніх, але точно ні про які глобальні поступки не йдеться", — пояснює політолог-американіст Владислав Фарапонов.

На думку експерта, цей візит є демонстрацією готовності США переходити до більш серйозних дій на кшталт ряду санкцій, про які говорять ще з середини грудня. Зокрема, зазначає Владислав Фарапонов, найбільш реалістично виглядає ймовірність застосування санкцій проти Путіна та його оточення

"Я би також пов'язував цей візит із тим, що в Києві раніше побував очільник ЦРУ Вільям Бьорнс і, очевидно, що є якісь питання, які американська сторона готова обговорити виключно один на один", — додає політолог. 

Експерт Національного інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков також акцентує на важливості підтримки, яку може надати саме США. Він зазначає — Сполучені Штати зі своїм військовим потенціалом можуть надати Україні допомогу в необхідному обсязі. Та важливою є будь-яка підтримка, аби показати Росії, що один на один Україну з нею не залишать. 

"Ми розуміємо, що всі ці переговори і санкції грають важливу роль і є важливими складовими у сценарії, який зможе послабити російську агресію. Але одними тільки санкціями військову техніку не спиниш, для цього також потрібна зброя… 

Америка зараз має почати діяти так, як зробила Великобританія, яка передала Україні протитанкові установки, побачивши, що Росія тягне зброю вже навіть з дуже віддалених своїх територій. А США має зовсім інші потужності і може надати значно масштабнішу допомогу", — коментує Микола Бєлєсков. 

зеленський нато

Фото nato.int

Як це працює?

"Ми побачили результат, але не той, що знімає всі питання"

Отож, переговори тривають. Нині аналітики визначають три сценарії ймовірної ескалації. Якщо стисло, за класифікацією Київської школи економіки, виглядають вони так:

  1. Обмежений. Зони конфлікту в Донецькій та Луганській областях.
  2. Розширений. Зона географічного ризику: Харків, Суми, Маріуполь, Херсон та Одеса, Чорноморська морська межа.
  3. Повномасштабний сценарій. Зона географічного ризику: вся територія України.

Попри те, що жоден зі сценаріїв ще не відбувся, а ймовірність наступу досі лишається тільки ймовірністю, Росія вже несе втрати. Зокрема, як повідомляє Радіо Свобода, на російському фондовому ринку стався найбільший з березня минулого року обвал. Якщо Росія продовжуватиме наратив агресії, її акції і далі падатимуть навіть без додаткових санкцій. 

Свої результати приносять і переговори, але, як каже експерт, не такі великі, як хотілося б. Микола Бєлєсков з НІСД говорить:

"Активізація переговорів відбулася минулого тижня. І так, ми побачили результат, але не той, який знімає всі питання. Фактично, ми побачили патову ситуацію, коли з одного боку є російські максималістські абсолютно необґрунтовані вимоги, а з іншого боку — принципова позиція Заходу. Мовляв, так, ми готові поговорити про певні питання. Наприклад, заходи взаємної довіри, контроль над озброєнням, ракетні системи, навчання, присутність окремих систем озброєння… Але ми не готові йти на ті поступки, яких ви від нас хочете. 

Тобто, ніякого закриття дверей у НАТО для України чи Грузії, ніяких сфер впливу, ніякого другорядного статусу фактично для всієї центрально-східної Європи"

На всіх міжнародних перемовинах Росія вимагає, аби НАТО припинило своє розширення, не включало до свого складу Україну і припинило надання допомоги їй. Зокрема, вимагають відмови від проведення навчань експертами НАТО для українських військовослужбовців.

Водночас Росія збирається почати спільні з Білоруссю навчання "Союзная решимость 2022". Масштаби цих навчань не розголошують, говорять лише, що в Білорусь перекинуть щонайменше два дивізіони ЗРК С-400, один дивізіон комплексів "Панцирь", ескадрилью з 12 винищувачів Су-35С. 

Мета навчань полягає буцімто в тому, щоб допомогти Білорусі захиститися від небажаного зовнішнього впливу та укріпити "найбільш вразливі" місця. Уже знайомий українцям "миротворчий" сценарій. 

HMS DEFENDER HOSTS HIGH LEVEL ENGAGEMENT DAY IN UKRAINE

Фото assets.publishing.service.gov.uk

А це точно працює?

"Будуть допомагати тим, хто просить"

Експерти сходяться на важливості превентивних заходів, тобто на тому, що Україні слід озброїтися технікою і підтримкою таким чином, щоб не просто захиститися, а не дати напасти. До прикладу, Владислав Фарапонов акцентує на збільшенні резервного фонду — коштів, що витрачатимуться на невідкладні витрати в разі ескалації.

"Нам потрібне збільшення реальної військової допомоги, економічної допомоги. Можемо також розраховувати на збільшення резервного фонду. Навесні минулого року, коли теж була ескалація, йшлося про 100 мільйонів доларів резервного фонду. На мій погляд, було б правильно говорити саме про цей резервний фонд. Щоб його збільшили умовно до 400 чи 500 мільйонів доларів, аби його можна було використати у разі гострої потреби.

Але також треба і говорити про збільшення допомоги прямо зараз. На жаль, поки що Сполучені Штати, здається, не готові на більш активні кроки, але це не означає, що про них не треба говорити. Будуть допомагати тим, хто просить", — каже Владислав Фарапонов. 

Микола Бєлєсков також вважає, що міжнародна спільнота має активізуватися вже, а не чекати прямого нападу. Експерт відзначає, що ми можемо отримати значну підтримку від країн НАТО, але, швидше за все, вона буде менш системною, ніж хотілося б.

"Після Києва Блінкен летить у Берлін, що говорить про потребу Америки і Європи ще обговорити те, як вони будуть співпрацювати тут. Але ми можемо чекати на підтримку країн-членів НАТО… Дуже приємною для нас є заява тієї ж Естонії. Здавалося б, така маленька країна, у якої в самої Росія під боком, але в той же час вона готова підтримати Україну. 

Якщо все закінчиться тим, що Росія просто пограє м'язами і зупиниться, ми цілком зможемо з цим жити. Якщо їм немає більше чим займатися, крім того, що перевозити зброю з місця на місце, нехай цим і займаються. Але є питання, чи буде якесь суттєве покарання, навіть якщо наступ почнеться", — пояснює Микола Бєлєсков. 

Ще більше корисних рішень!

Що робити не-політикам?

Зберігати спокій і підтримувати ЗСУ. "Рубрика" вже готувала ряд матеріалів про те, як забезпечити власну безпеку на випадок повномасштабного наступу і чим можна підтримати армію. Більше інформації у матеріалах тут:

1
12720

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.

1 коментар

спочатку нові
за рейтингом спочатку нові за хронологією
1

Не нападёт, вероломно уже не получится, а иначе русские не могут.

Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: