Перший блекаут внаслідок російських атак на енергетичну інфраструктуру українці пережили у жовтні. Відтоді ми почали активно купувати все, що дозволяє жити й працювати більш-менш комфортно попри відсутність електроенергії. Та у зв’язку з цим зросла і кількість неекологічних відходів.
Павербанки, гірлянди на батарейках і самі батарейки, газові балони, LED-лампи — все це зношується і зрештою йде на смітник. Та як утилізовувати речі, що виручають нас під час блекаутів, правильно? "Рубрика" знає відповідь.
Українці активно купують все, що дозволяє почуватися впевненіше, не сидіти у темряві і їсти гарячу їжу попри відключення світла. За 2022-ий рік в Україну завезли таку кількість генераторів, що разом їхня потужність дорівнює одному блоку АЕС. А ліхтарики та газові пальники почали купувати так часто, що подекуди в магазинах вони закінчувалися, а на доставку доводилось чекати тижнями. Через майже чотири місяці від початку регулярних атак на енергетичну інфраструктуру настав час поговорити й про утилізацію речей, які допомагають попри ці атаки створювати світло у темряві.
На жаль майже все, що зараз нас рятує, рано чи пізно перетворюється на купу зовсім не екологічного мотлоху. Як правильно утилізувати всі ці речі, особливо ті їхні частини, що є розхідниками — у нашому матеріалі.
Батарейки, які суттєво підвищують рівень нашого комфорту, шкодять екології та негативно впливають на стан здоров'я людини. Вони містять важкі метали, такі як ртуть, кадмій, літій, свинець, а також кислоти та луги. Всі ці речовини отруюють навколишнє середовище, а потрапляючи до організму людини, призводять до виникнення захворювань.
На кожній батарейці є особлива позначка про те, що її не можна викидати у смітник. Захисна металева оболонка дуже швидко розчиняється під дією вологи та корозії, і всі вищевказані хімічні речовини потрапляють у ґрунт, а потім — у ґрунтові води. Одна звичайна пальчикова батарейка забруднює до 400 літрів води. Якщо батарейки спалити, всі ці елементи опиняться у повітрі, тому робити це теж заборонено. Єдиним правильним рішенням є утилізація.
У кожному місті України працюють офіційні пункти прийому батарейок. Наприклад, у Києві станом на початок січня 2023-го року встановлено 210 спеціалізованих контейнерів, які призначені для збору:
З мапою розташованих контейнерів у столиці можна ознайомитись за посиланням. Адреси пунктів прийому небезпечного сміття в інших містах можна знайти на офіційних сайтах міських та районних рад.
Крім того, в Україні з 2013-го року діє екологічна ініціатива "Батарейки, здавайтеся!", яка опікується збиранням відпрацьованих батарейок та відправленням їх за кордон на переробку. З початку роботи ініціативи вже створили 1 500 пунктів прийому батарейок в усіх областях України. Відпрацьовані батарейки можна здати в мережі-партнери проєкту Сільпо, Епіцентр, JYSK, Novus, Comfy та WOG. Найближчий до вас пункт прийому можна знайти на мапі ініціативи.
Які батарейки можна здавати в рамках проєкту:
"Батарейки здавайтесь" не приймають на переробку:
В українських магазинах та у мережевих маркетплейсах сьогодні представлена величезна кількість ліхтариків, настільних ламп з акумуляторами та світильників на сонячних батареях. Всі ці автономні джерела світла для внутрішнього та зовнішнього освітлення наразі мають шалений попит. Їхні недорогі модифікації швидко розкуповуються і часто так само швидко виходять з ладу.
Віднести на звичайні пункти прийому разом із батарейками можна павербанки, акумулятори з дрібних побутових приладів, мобільних телефонів, світильників та ліхтариків.
Натомість свинцево-кислотні акумуляторні батареї, що застосовуються в автотранспорті та аварійних джерелах електроенергії, приймають лише спеціалізовані виробництва з утилізації та спеціалізовані ліцензовані підприємства. Порядок і умови експлуатації хімічних джерел струму для юридичних та фізичних осіб (суб'єкти підприємницької діяльності) визначає ст. 17 Закону № 3503.
Викидати у загальне сміття небезпечно і використані газові балончики. Про це під час брифінгу нагадав перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Микола Поворозник.
"При утилізації газового балончика, який викидається у загальне сміття, є потенційна можливість вибуху. У місті є близько 200 місць для утилізації батарейок, світлодіодних ламп, лампочок. Люди знають, де вони знаходяться. Хотілося б зараз сказати, щоб викидали такі відходи в цих місцях, там вже безпосередньо комунальники будуть їх належним чином складати й утилізовувати. Павербанк, по суті, нічим не відрізняється від звичайних батарейок, які ми несемо в спеціально відведені місця. Туди потрібно додати й використані газові балончики", — зазначив чиновник.
Про те, що газові балони не можна просто викидати у смітник, говорить і мережа магазинів "Епіцентр-К".
"В інтернеті можна знайти безліч компаній, які займаються утилізацією газових балонів. Якщо пояснювати простими словами, то в них набирають воду, заморожують її, а потім розрізають метал і відправляють його на переробку. Але це більше стосується великих газових балонів.
Маленькі туристичні балончики можна підготувати до утилізації або викиду самостійно. Акуратно проткніть балончик великою голкою або іншим тонким гострим предметом, щоб залишки газу вийшли назовні. Ну а далі просто викиньте виріб або здайте на металобрухт", — радять на сайті компанії.
До речі, зверніть увагу на сам балон, на якому має бути маркування, яке показує, чи можна його викидати в загальний смітник.
На відміну від люмінесцентних, LED-лампи, як і лампи розжарювання, безпечні для людей і відносно безпечні для навколишнього середовища. Світлодіодні лампи та стрічки можна викидати зі звичайним сміттям, однак в їхньому складі є метал і пластик, які можна відокремити й відправити на переробку.
Сьогодні не існує національних правил або ініціатив з утилізації світлодіодів, але якщо ви знайомі з будовою електроприладів, можете спробувати самостійно розібрати LED-стрічку, лампу чи гірлянду на частини та викинути їх у відповідні контейнери зі збору вторсировини. Якщо ж у вас немає таких навичок і вас хвилює правильна утилізація всіх деталей, рекомендуємо звернутися до місцевого центру утилізації.
Залишки від звичайних свічок вже неможливо використовувати, тож зрештою і вони теж відправляються у смітник, збільшуючи обсяг відходів, які ми продукуємо.
Сьогодні чи не в кожному населеному пункті України волонтерські штаби збирають віск, парафін та недопалки свічок, щоб виготовляти бліндажні свічки для військових. Поцікавтеся у місцевих онлайн-групах, хто саме збирає віск та парафін. Волонтери радо приймуть їх у роботу в будь-якій кількості. До речі, у Фейсбук є група "Окопні свічки", там можна запитати, куди можна відправити цей наразі цінний матеріал.
Цей матеріал створено онлайн-виданням "Рубрика" в межах програми "Український фонд швидкого реагування", яку втілює IREX за підтримки Державного департаменту США. Вміст є виключною відповідальністю онлайн-видання "Рубрика" і не обов'язково відображає погляди IREX та Державного департаменту США.
Цією нагородою було відзначено українське громадянське суспільство “за його відважну діяльність в часи війни” 20-22… Читати більше
Сергій Каліцун з Васильківської громади, що на Київщині. Своє поранення, яке призвело до ампутації ноги,… Читати більше
Розбираємо, про що йдеться у законопроєкті про поступове підвищення акцизу на тютюнові вироби до 2028… Читати більше
“Алексу” 52. Восени 2024-го він втратив руку в боях у Вовчанську. Але сама ця історія… Читати більше
38-річний Сергій Малечко родом із Чернігівської області. З перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем боронив Україну.… Читати більше
“Рубрика” розповідає про ініціативу, що у всіх сенсах налагоджує зв’язок між поколіннями — і емоційний,… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.