Підтримати місцевий бізнес під час війни: 10 способів для громад

У ЧОМУ ПРОБЛЕМА?

Війна росії проти України вивела взаємодію бізнесу та громад на новий рівень. З одного боку бізнес почав сприймати громади як партнерів, здатних вирішувати складні соціальні виклики сьогодення. З іншого — громади націлені більше допомагати локальному бізнесу. Адже його робота — це робочі місця, податки, та актуальні для мешканців громад товари та послуги. Не дивно, що підприємці та адміністрації громад стали прагнути до тіснішого співробітництва, відчули потребу вчитися продуктивно спілкуватися, генерувати спільні рішення, знаходити необхідні кошти, аби швидше доводити до реалізації корисні проєкти та ідеї.

ЯКЕ РІШЕННЯ?

Знайти найкоротший шлях один до одного допомагають практичні рекомендації, які розробив Клуб Ділових Людей Україна в рамках ініціативи "Громада, дружня до бізнесу. Інструменти сприяння бізнесу в громадах" за підтримки Програми "U-LEAD з Європою".

Посібник "Підтримка бізнесу в умовах війни: практичні рекомендації для громад"  містить 10 інструментів сприяння локальному бізнесу та залучення інвесторів у громадах, що є найбільш ефективними для малих та середніх громад і не вимагають значних фінансових вкладень. Крім того, матеріали документа, які ґрунтуються на досвіді співпраці зі 192-ма громадами з різних куточків України, містять ряд інших дієвих рекомендацій фахівців щодо створення умов для ведення підприємницької діяльності та реальні кейси громад.

ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ?

"Рубрика" обрала 10 ключових інструментів сприяння локальному бізнесу та залучення інвесторів у громадах

Готуватися до комунікації фахівці рекомендують за допомогою таких інструментів:

• Реєстр підприємців, який визначає суть їхньої діяльності та контактні дані. Реєстр можна вести в Excel (шаблон тут) або у будь-якому програмному забезпеченні CRM та оновлювати практично на щоденній основі. 
• Корисна для підприємців інформація, а це інвестиційні об'єкти та інвестиційні пропозиції громади, гранти та програми сприяння бізнесу, навчальні та бізнес-події. Актуальні інвестиційні об'єкти можна черпати з інвестиційного паспорта громади. Інформацію про навчальні та бізнес-події — від локальних бізнес-об'єднань. А для моніторингу грантів та програм використовувати платформи-агрегатори.
• Готовність і спроможність сприяти. При цьому спеціалісти громади, які відповідатимуть на запити бізнесу, мають чітко визначити, в яких питаннях вони можуть сприяти бізнесу особисто, решту питань перенаправляти на інші підрозділи (наприклад, ЦНАП, інших спеціалістів громади тощо) або інші інституції (бізнес-об'єднання, агенції, консультанти тощо).

Найбільш плідними зазвичай є такі інструменти комунікації:

• Телефонні дзвінки — протягом робочого дня можна здійснити 15-20 якісних дзвінків. Під час них спеціаліст може надати підприємцю цінну інформацію чи контакти, з'ясувати поточні потреби чи проблеми (і далі реагувати на них) та формувати довіру та звичку спілкуватись.
• Візити на підприємства. Не для перевірки чи ревізії, а для кращого знайомства і подальшого сприяння в запитах підприємця. Відвідувати раз на 2-3 роки рекомендовано не лише великі підприємства, але й малі — саме малий бізнес буде найбільше цінувати увагу зі сторони громади.
• Зустрічі в офісі громади, які є альтернативою візиту на підприємство. У випадках коли бізнес не має фізичного виробництва чи офісу або ж поки не довіряє спеціалістам громади настільки, щоб показати увесь виробничий процес.

Комунікації будуть ефективними, якщо спеціалісти громад будуть вести роботу із максимально широкою групою підприємців, в ідеалі — намагатися охопити до 100% бізнесу. Окрім того, потрібна системність: наприклад, із кожним підприємцем спілкуватись не рідше одного разу на 4 місяці. Для цього варто вести облік, щоб визначати, з ким спеціалісти громади давно не спілкувались.

Наведений вище приклад рекомендованого розподілу часу спеціаліста протягом місяця демонструє, якщо спеціаліст чи спеціалістка громади буде працювати за запропонованою методикою протягом місяця, то здійснити комунікацію вдасться із близько 144 підприємцями (128 дзвінків, 8 візитів, 8 зустрічей).

У час війни збільшилась кількість програм сприяння малого та середнього бізнесу, які дозволяють отримати безплатно або на пільговій основі оборотні, інвестиційні кошти та обладнання, пройти навчання чи стажування за кордоном, впровадити CRM, створити сайт, отримати допомогу в сертифікації продукції чи сприяння у збуті.

Під час роботи з грантами та програмами підтримки бізнес часто зустрічається із рядом "вузьких місць", серед яких:

• вчасність та доступність інформації;
• термінологія та складні правила програм;
• брак навичок у підготовці грантових заявок;
• брак документальної та організаційної спроможності;
• звітування.

Оскільки громади зацікавлені в тому, щоб підприємці, які ведуть діяльність на її території, отримали грант чи іншу підтримку (адже це зміцнює економічну спроможність громад), спеціалісти громади або окремі інституції на території громади можуть сприяти підприємцям у такий спосіб:

• Інформувати про гранти телефонними дзвінками та під час зустрічей. Для цього варто щонайменше раз на тиждень моніторити кілька ключових платформ, де публікуються нові гранти та програми для підприємців, обрати в Реєстрі підприємців тих, хто потенційно підходить під вимоги гранту, й зателефонувати їм.
• Надсилати електронні дайджести, які містять перелік і коротку інформацію про усі або нові програми та гранти із посиланнями на повні описи.
• Інформувати через групи в месенджерах — вайбер, телеграм або Фейсбук.
• Надавати базові консультації щодо окремих грантів.
• Надавати супровід у підготовці заявок. Така послуга може бути реалізована на безплатній або платній основі, або спеціаліст може скерувати підприємця до партнерських агенцій чи спеціалістів, які надають відповідні послуги з подачі заявок.

Варто зазначити, що в деяких громадах супровід у підготовці заявок надається місцевим підприємцям саме на безплатній основі. Громади стверджують, що подібна підтримка суттєво збільшує лояльність локального бізнесу, а також генерує додаткові робочі місця. Наприклад, в Радомишльській громаді Житомирської області таким чином допомагають підприємцям отримати гранти єРобота. З липня по грудень 2022 року було подано 17 заявок, 13 з яких отримали позитивне рішення. В результаті для підприємців залучено 2,59 млн грн, а бізнес створив додатково 20 нових робочих місць.

Під час війни в малих та середніх громадах є актуальними кілька варіантів "малих" подій:

• Семінари та майстер-класи з маркетингу, продажів, управління персоналом, інтернет-маркетингу, експорту, брендингу тощо. У ролі спікерів/експертів можуть виступати локальні консалтингові бізнеси, рекрутингові агенції, агенції економічного розвитку, регіональні бізнес-об'єднання, торгово-промислові палати, успішні підприємці. Локації для таких подій зазвичай є наявними у будь-якій громаді. Це приміщення громади, конференц-зали локальних підприємств, кафе, готелі. Рекомендована періодичність: 1 раз в місяць. Кількість учасників: 10-50 осіб. Тривалість — від 1,5 до 4 годин.
• Групові візити на підприємства. Суть у тому, що група локальних підприємців разом зі спеціалістом громади навідується, наприклад, з екскурсією на одне із місцевих підприємств, щоб краще з ним ознайомитись, оглянути успішні бізнес-процеси, налагодити ділові контакти. Обираючи підприємство, варто визначити, в чому цей бізнес є успішний (ефективні виробничі процеси, успішна експортна діяльність, клієнтоорієнтований сервіс тощо). Саме ця "суперсила" підприємства і має стати темою обговорень, адже підприємці-гості зацікавлені перейняти успішний досвід. Рекомендована кількість учасників — від 5 до 20 осіб. Тривалість зустрічі — близько 3 годин.
• Галузеві робочі групи. Суть цієї події полягає в тому, що група локальних підприємців, які працюють в одній галузі або ж "навколо певної проблематики" зустрічаються на території адміністрації громади, щоб обговорити ключові питання та разом шукати шляхи розв'язання проблем. Локація — офіс громади. Кількість учасників — 10-20 осіб. Тривалість зустрічі — близько 2 годин. Рекомендована періодичність — раз на 2 місяці. Спеціалісти громади також можуть інформувати місцевих підприємців про ділові та навчальні "чужі події", які організовує хтось інший, в т.ч. онлайн. А для підвищення репутації громади, поглиблення комунікації із локальними підприємцями, брати в них участь особисто.

Усі ці види подій націлені на навчання та обмін досвідом, конструктивні обговорення, налагодження ділових контактів, напрацювання певних рішень чи план дій, підвищення лояльності локальних підприємців до громади. 

Цільова аудиторія цього інструменту: сім'ї та невеликі компанії. Наприкінці тижня в рамках виробничого туризму мешканці населених пунктів навідуються на виробничі підприємства (зазвичай агротуристичної спеціалізації), щоби наочно дізнатись про процес виробництва, продегустувати місцеві продукти, зробити фотосесію, придбати сувеніри, відпочити.

Для того, щоб таке поєднання роботи та відпочинку стало дійсно корисним для всіх його учасників, громаді варто:

• сформувати агротуристичні маршрути на базі підприємств своєї та сусідніх громад;
• мотивувати локальних підприємців готувати власну інфраструктуру та послуги до прийому гостей;
• сприяти поширенню інформації про маршрути (фокус на мешканців населених пунктів із найбільшим населенням у радіусі 50 км).

До прикладу, Староушицька громада Хмельницької області активно розвиває

на своїй території зелений туризм, агро-, вело- та інші види туризму на своїй території. Для цього у співпраці із підприємцями, які переїхали у сільську місцевість з Кам'янця-Подільського, Хмельницького та Києва, громада розробляє маршрути, куди входять природні об'єкти, історичні пам'ятки, локальні виробництва крафтової продукції, місця, де туристи можуть отримати послуги відпочинку тощо. Так збільшуються продажі товарів та послуг для місцевого бізнесу.

Інвестиційний паспорт — це комплексний інформаційний документ для потенційних внутрішніх та зовнішніх інвесторів, що містить інформацію про громаду, її фактори інвестиційної привабливості та інвестиційні можливості.

Документ сприяє тому, щоб підприємці відкрили новий або розширили вже наявний бізнес в громаді.

1. Інвестиційний паспорт має містити набір факторів, які у поєднанні можуть мотивувати інвестора відкрити новий бізнес або розширити діючий. Це наче набір пазлів, з яких підприємець може скласти свою "картину бізнесу".
2. Окрім інвестиційних об'єктів та природних ресурсів, в інвестиційному паспорті важливо навести інформацію про інші вигоди, наявні програми та інструменти сприяння бізнесу, стратегічні документи громади.
3. Паспорт має "говорити мовою інвестора" — надавати точні дані, короткі описи, якісні фотографії. Та містити лише ту інформацію, яку можна використати для бізнесу. Також паспорт має містити контакти, за якими потенційний інвестор може отримати кваліфіковану інформацію та деталі.
4. Інвестиційний паспорт може містити окремі інвестиційні пропозиції, які можуть бути дуже короткими, адже їх завдання — привернути увагу інвестора до певного ресурсу громади, на основі якого можна зробити бізнес.
5. Паспорт має бути публічним, може публікуватись на сайті громади.

Інвестиційний паспорт є динамічним документом, який варто оновлювати на щомісячній основі. Саме тому його формат і дизайн має бути простим і придатним до швидкого редагування. Шаблон інвестиційного паспорта, який можна використати для своєї громади, тут.

Більшість громад мають власні сайти, однак там розміщено дуже різнопланову інформацію, серед якої інвестору важко знайти те, що його цікавить. Інвестиційний портал має містити лише ту інформацію, яка може сприяти залученню інвестицій.

Рекомендуються включити в нього такі розділи:

• Про громаду.
• Каталог інвестиційних об'єктів.
• Інвестиційні пропозиції.
• Окремі групи факторів інвестиційної привабливості.
• Бізнес-новини громади.
• Контакти.

Прикладом може слугувати інвестиційний портал, який розробила Бурштинська громада Івано-Франківської області. На сьогодні громада активно використовує портал при комунікації з інвесторами та під час виступів на бізнес-подіях. Надалі планують активізувати інформаційні кампанії для популяризації ресурсу серед підприємців.

Для громади важливо, щоб на її території створився новий бізнес, причому не має жодної різниці, цей бізнес створений на об'єкті приватної чи комунальної власності. Проте кількість привабливих інвестиційних об'єктів у комунальній власності громади зазвичай обмежена. Аби збільшити кількість локацій, громаді варто налагодити співпрацю із власниками приватних об'єктів (земельних ділянок, комерційної нерухомості тощо), які можуть бути продані чи орендовані новими інвесторами. Ці приватні об'єкти рекомендується долучати в інвестиційний паспорт та за згодою їхніх власників розміщувати на порталі.

Так, з червня по листопад 2022 року відбувалась II частина ініціативи "Громада, дружня до бізнесу. Інструменти сприяння бізнесу в громадах", що за підтримки U-LEAD реалізовувалась Клубом Ділових Людей Україна. В межах ініціативи 24 громади з різних регіонів України сформували свої інвестиційні паспорти. Абсолютній більшості громад вдалось включити до паспортів приватні інвестиційні об'єкти, що викликало схвалення локального бізнесу, а також збагатило документ якісними пропозиціями.

"Портрет інвестора" ‒- це набір характеристик, спільних для певної групи інвесторів (вид діяльності, стиль поведінки, місце проживання, рівень достатку, види зацікавленості, попередній досвід тощо). Наприклад, "власники медичних бізнесів", "локальні фермери", "власники м'ясопереробних заводів" тощо.

Послідовність використання методики означено на малюнку вище (детальніше дивіться тут).

Процес активізації окремих каналів комунікації може тривати від кількох годин до кількох місяців. Тому спеціалістам громади варто працювати паралельно із групою інвестиційних об'єктів, групою бізнес-ідей, групою "портретів" та багатьма каналами комунікації в міру наявності прогресу та часових ресурсів.

Кластери — це об'єднання гравців ринку обмеженої території (група громад, область, регіон) навколо розвитку певної галузі або досягнення певних цілей. До кластера зазвичай входять гравці не лише ключової галузі, але й ті організації, які обслуговують та впливають на неї.

Цілі кластера:

• розбудова ланцюгів доданої вартості певної галузі регіону (наприклад, деревообробки та меблів);
• більш виразне позиціювання регіону для приваблення клієнтів (наприклад, як туристичної локації);
• залучення фінансових та інших ресурсів для гравців ринку (наприклад, грантів, обладнання тощо);
• інші цілі, які виходять із потреб локального бізнесу.

Варто зазначити, що кластеризація бізнесу, ймовірно, буде одним із ключових інструментів для повоєнної відбудови України, що може підтримуватись державними та міжнародними грантами. Кластер може розпочинатись як неформальне об'єднання гравців ринку, водночас далі мав би перерости в окрему юридичну особу (зазвичай громадську спілку). Це дозволить створити демократичні органи управління кластером, будувати організаційну та фінансову історію кластера, залучати пільгове фінансування.

Впровадити такий інструмент громаді самотужки буде складно, тому в рекомендаціях радять для спільного розвитку кластерів залучати сусідні громади. Ключовими гравцями кластера мають бути підприємці.

Бренд громади — це не лише герб чи логотип. Бренд — це те, що люди думають і говорять про громаду, про життя та бізнес-клімат на її території. Бренд — це "картинки" та відчуття, які з'являються в уяві людей, коли вони чують назву громади. Також це про цінності, про позиціювання, про "це громада робить, а це — ні". Часто бренд громади пов'язаний із її спеціалізацією.

Бренд громади може посилити репутацію бізнесів, які є на її території. Особливо це актуально для мікро- та малого бізнесу, який має обмежені ресурси для власного просування.

Так, Синевирська громада Закарпатської області розробила бренд "СиневирЕКО". Громада популяризує ідею, що бізнеси, які знаходяться на її території, є екологічними, природними, традиційними. Це дозволяє бізнесам, які вже використовують бренд громади поруч із власними логотипами, продавати більше, дорожче, бути унікальними на національному рівні.

Ще більше корисних рішень!

Окрім вищеперелічених 10 інструментів сприяння бізнесу та залучення інвесторів у громадах в посібнику представлені рекомендації щодо роботи з ресурсами адміністрації громади — фаховими та фінансовими, основними фондами та інформаційними системами. 

Фахівці зазначають, що громаді варто планувати й виділяти необхідні ресурси та працювати над залученням додаткових. Водночас для підвищення спроможності реалізовувати інструменти сприяння бізнесу варто розвивати співпрацю із партнерами (регіональними та національними бізнес-об'єднаннями; експертами та бізнес-школами; сусідніми громадами; міжнародними організаціями та донорами; представниками регіональної влади; а також зі ЗМІ), які спроможні залучити до реалізації проєкту ресурси, яких громаді може бракувати. Піклуючись про власну репутацію (довіру до себе) як надійного та професійного партнера та працюючи разом із партнерами, громада може ініціювати та реалізовувати успішні спільні проєкти.

Крім того, у матеріалах можна знайти детальний розбір факторів інвестиційної привабливості громади та сучасні інвестиційні тренди.