Великий бізнес, який інвестує в благодійність — п’ять кейсів під час війни

У чому проблема?

Повномасштабне вторгнення похитнуло, але не зламало український бізнес. Багато компаній змогли не лише вистояти, а й знайти можливість для благодійності. За даними "Дослідження стану бізнесу в Україні" на сайті "Дія.Бізнес", майже 90% підприємств в Україні допомагає ЗСУ або займається волонтерською діяльністю.

Яке рішення?

"Перший український міжнародний банк" (ПУМБ) — один з провідних банків України та ровесник Незалежності. З перших днів війни допомога захисникам і пораненим стала одним з пріоритетних напрямів діяльності банку. На початку війни 45 броньованих інкасаторських машин, переданих ЗСУ, евакуювали тяжкопоранених бійців з лінії фронту, доставляли на передову боєкомплекти, а в міста на лінії фронту — їжу. Тільки за минулий рік на закупівлю бронежилетів, шоломів, радіостанцій, тепловізорів, тактичних рюкзаків, одягу та взуття, коптерів, машин, ліків та пального для захисників ПУМБ скерував понад 94 млн гривень. Ще 5,5 млн ПУМБ задонатив до відомих благодійних фондів на дрони-камікадзе.

У липні 2022 ПУМБ ініціював соціальний проєкт "Ми однієї крові". Його мета — закупівля кровоспинних засобів для ЗСУ, фінансування та просування ініціатив з донорства крові, підтримка патріотичного українського арту. "Ми однієї крові" — масштабний партнерський проєкт, він вже має понад 30 партнерів. Серед них громадські організації, ілюстратори, бренди, магазини, організатори виставок і навіть футбольний клуб.

Половину вартості від кожного замовлення патріотичного мерчу від українських виробників ПУМБ перераховує громадським організаціям "ДонорUA", "Агенти крові" та "Госпітальєри". З моменту заснування ініціатива "Ми однієї крові" зібрала 5 млн гривень. Кошти скеровані на: 

• 55 доставок крові в гарячі точки, а це понад 80 000 врятованих життів;
• 2 низькотемпературних морозильники для зберігання плазми крові;
• понад 3000 засобів тактичної медицини (кровоспинні бинти, турнікети, оклюзійні наліпки, гемостатичні бинти тощо);
• 4 монітори пацієнта для парамедичних швидких.

Важливою складовою проєкту "Ми однієї крові" є  просування культури донорства. Завдяки проєкту понад 1500 українців стали донорами, а це надія на одужання для 4500 людей. Загалом за весь час існування проєкту в ньому взяли участь понад 10 760 українців, а український бізнес та вітчизняних митців було підтримано на 13 000 000 гривень.

Благодійний фонд BGV (BGV Charity Fund), партнерами якого є український та європейський бізнес, займається пошуком, закупівлею, юридичним супроводом і організацією доставки гуманітарної допомоги в Україну для дітей, вразливих верств населення, військових, медичних закладів та волонтерських організацій. За рік широкомасштабної війни в Україні Благодійний фонд BGV доставив із Європи понад 300 вантажівок гуманітарної допомоги. Це майже 6000 тонн товарів вартістю понад 490 млн гривень. Усього ж станом на сьогодні Фонд залучив близько 10,5 млн доларів підтримки для України — як прямого фінансування, так і товарного забезпечення. Гуманітарні проєкти фонду покривають 23 області України. Гуманітарні вантажі, які доставила з Європи команда BGV, отримало понад 250 установ та організацій в Україні.

Країни-партнерки фонду готові допомагати не тільки гуманітаркою, а і з реабілітацією українських військовослужбовців та цивільних. На початку року спільно з урядом Естонії фонд запустив і реалізовує програму для безплатного протезування, а також реабілітації українців, які втратили кінцівки внаслідок війни в Україні. Протезування важкопоранених українців, переважно військових, здійснюється в Таллінні на базі одного з найбільших медичних закладів країни — Ida-Tallinna Keskhaigla (Східно-Талліннська центральна клінічна лікарня). У рамках програми пацієнтам виготовляють та встановлюють надсучасні біонічні електронні протези, які дозволяють бігати, займатися спортом, вести активний спосіб життя.

Вартість одного такого протеза сягає 70-80 тисяч євро. Але для учасників програми протезування є повністю безоплатним: всі витрати із виготовлення, встановлення, реабілітації в талліннській лікарні та логістики беруть на себе ініціатори проєкту.

"Сьогодні завдяки спільній програмі BGV Charity Fund й уряду Естонії протези отримали вже девʼять українців, які втратили кінцівки внаслідок бойових дій. І ми плануємо до кінця цього року відправити в Естонію ще 12 хлопців", — говорить координаторка проєкту Надія Стечишина.

Більше про програму протезування й історії тих, хто вже отримав нову кінцівку, у спецпроєкті "Рубрики" та BGV Charity Fund "Обличчя сили".

У фармацевтичній компанії "Дарниця" дотримуються правила, що кожен відповідальний бізнес має не лише працювати, а й знаходити різні способи підтримки тих, хто захищає країну і потребує допомоги.

Після підриву російськими окупантами Каховської ГЕС "Дарниця" оперативно доставила у херсонські лікарні вантаж ліків на майже 300 тисяч гривень. Крім того, команда "Дарниці" зібрала і передала те, що потребували постраждалі — харчі, ковдри, одяг, засоби гігієни, корм для тварин, тачки, гумові чоботи, каністри, канати, лопати, мішки, подовжувачі.

Загалом із початку великої війни компанія передала 2,6 млн упаковок ліків на 233 млн гривень. Якісні українські ліки отримали також благодійні фонди, які допомагають громадянам та організаціям, в тому числі на звільнених територіях. Всього — понад 90 адресатів.

Крім того, через підписання угоди Ukraine Business Compact "Дарниця" вступила у коло компаній, які взяли на себе зобовʼязання підтримати всебічну реконструкцію України, зокрема через розвиток сектору охорони здоров'я.

"Участь у Business Compact — наша заява про те, що ми готові всіма засобами підтримувати рідну країну не лише під час війни, а і в її відродженні після перемоги, в її прагненні до модернізації, побудови стійкої та гнучкої економіки. Допомога тим, хто її потребує, завжди була частиною нашої корпоративної культури, і у час, коли ця підтримка необхідна всій Україні, ми не можемо залишитися осторонь", — говорить Андрій Обрізан, генеральний директор фармацевтичної компанії "Дарниця".

В умовах війни чи не найважче українським сиротам, оскільки вони, позбавлені батьківського догляду та ніжності, навіть у мирний час не відчувають повного захисту. Одним з головних проєктів благодійного фонду, який заснував співвласник мереж Varus та EVA Руслан Шостак, став проєкт "Дитинство без війни".

"Ідея проєкту виникла на початку війни, коли я поставив собі запитання: «Як саме я можу допомогти країні в цей важкий період?». Діти — це майбутнє України. І щоб майбутнє у нас було, його треба зберегти зараз. Діти не повинні бачити війну, адже вона лякає, калічить, нищить. Вона вбиває дитячі мрії, а ми — дорослі — не можемо цього допустити. Ми маємо врятувати дітей і подарувати їм віру в майбутнє", — говорить меценат Руслан Шостак.

Уже через місяць після початку повномасштабного вторгнення Фонд Руслана Шостака зміг евакуювати до Туреччини 159 дітей з прифронтових територій. Загалом в межах проєкту "Дитинство без війни" фонд Шостака вивіз до Туреччини майже 3000 людей, провівши наймасштабнішу евакуацію дітей-сиріт в Європі з часів Другої світової війни. Евакуюючи дітей, фонд взяв на себе зобов'язання щодо їхнього забезпечення, освіти та лікування. Масштабна ініціатива фонду отримала державну підтримку: реалізації проєкту сприяють Мінсоцполітики України та Туреччини, а серед його координаторів офіс першої леді України та першої леді Республіки Туреччина.

"Одна з головних задач нашої команди — не просто надати нашим підопічним тимчасовий безпечний дім, а й створити комфортні умови для їхнього перебування в Туреччині. Як довго триватиме війна в Україні — невідомо. Проєкт «Дитинство без війни» й надалі продовжуватиме рятувати якомога більшу кількість українських дітей. Але всі ми прагнемо одного — повернути всіх українських дітей у безпечну Україну", — коментує Руслан Шостак.

А щоб запобігти будь-яким претензіям на дітей з боку Туреччини, на кожну групу дітей з інтернатів посол України в Туреччині Василь Боднар підписав із турецькою стороною дозвіл, у якому вказувалося, що вона гарантує повернення всіх дітей в Україну після завершення війни. І в документі зроблено акцент на тому, що стосовно евакуйованих дітей не будуть здійснюватися юридичні процедури щодо усиновлення та надання громадянства.

Зараз фонд продовжує надавати безпечний притулок дітям-сиротам у рамках другого етапу проєкту — влітку за кошти фонду в Туреччину на оздоровлення виїхало ще понад 350 дітей-сиріт та їхніх опікунів. В межах другого етапу фонд готовий прийняти на оздоровлення 1000 дітей-сиріт з України.

SoftServe є однією з найбільших компаній-розробників програмного забезпечення у Центральній та Східній Європі та входить до переліку найбільших сервісних ІТ-компаній України. 

Ще у 2014 компанія SoftServe заснувала Корпоративний Благодійний фонд 

"Відкриті очі". Від 24 лютого 2022 діяльність фонду сфокусована на допомозі тим, хто потерпає від війни. Завдяки діяльності фонду в Україну було завезено понад 500 тонн гуманітарної допомоги з 11 країн світу.

На передову фонд відправив 55 повністю обладнаних машин швидкої допомоги та 52 автомобілі для евакуації поранених. 30 тисяч комплектів медикаментів доставили медзакладам, а військовим надали понад 20 тисяч одиниць персонального захисту. Крім цього військовим, громадським та урядовим організаціям надали 6 800 одиниць техніки (комп'ютери, модеми, Starlink).

У червні 2023 року Корпоративний благодійний фонд "Відкриті очі" оголосив про старт освітнього проєкту "ПоколінняТех" для дітей військових та дітей ВПО. Благодійний проєкт, який планують втілити в дев'ятьох містах України, спрямований на розвиток базових знань з основ інформаційних технологій. В межах проєкту протягом двох-трьох місяців ментори-волонтери, працівники компанії SoftServe, навчатимуть учнів 8-10 класів програмуванню, а також основам кібербезпеки, методам командної роботи та публічних виступів. Це допоможе учасникам отримати перший контакт з ІТ-галуззю, прокачати свої навички та зрозуміти, який саме напрямок може бути їм цікавий. Можливо і в якості майбутньої професії.

За словами Вікторії Міщук, директорки корпоративного благодійного фонду "Відкриті очі, "ПоколінняТех" — це еволюція проєкту "ІТ-школяр", який стартував ще у 2017. З того часу понад 300 школярів, які мали менше шансів на платну освіту, змогли отримати свої перші знання з основ ІТ та вступити підготовленими до технічних ВНЗ. А один з учасників проєкту після закінчення університету став працівником компанії SoftServe.

"Для мене це не лише навчальний проєкт — це платформа, де діти, які тікають від війни, які починають будувати своє життя та майбутнє в іншому місті, які залишились без друзів та улюблених наставників… отримують шанс знайти менторську опору в особі дорослого. Познайомитися з галуззю та новітніми технологіями, відчути ґрунт під ногами, мати контакти з іншими дітьми. Можливо, знайти нове коло друзів, заземлитися та почати з чистої сторінки. Це проєкт про наше з вами майбутнє", — говорить Вікторія Міщук.