Пташиний лікар із Кропивницького: Як орнітолог рятує птахів на власному подвір'ї
Станіслав із Кропивницького — один з небагатьох лікарів-орнітологів в Україні та ветеринар за фахом. До 2018 року Стас займався екзотичними птахами, вивчав їх в Україні, а згодом займався їх перевезенням між зоопарками та заводчиками в Європі. Зараз він має реабілітаційний центр для птахів на власному подвір'ї, лікує понівечених пернатих та надає їм притулок і їжу.
"Рубрика" поспілкувалась із лікарем та зібрала корисні поради як для власників птахів, так і для любителів спостерігати за крилатими в парках.
У чому проблема?
Історія ветеринарної практики в Кропивницькому для лікаря-орнітолога почалася так, ніби це була зав'язка в пригодницькому фільмі. Під час роботи Стас натрапив на контрабандистів та виконував замовлення по контактах, не знаючи, що працює з підробленими документами, а сам є — підставною особою. Після цього, природно, виникли проблеми з поліцією, і заплатити за власну довірливість орнітологу довелося чотирма місяцями в австрійському СІЗО, сімдесятьма тисячами доларів та автомобілем.
Після повернення в Україну Стас знайшов тих контрабандистів — ті хотіли відкупитися від ветеринара-"кинутого" колеги, проте замість грошей наш герой забрав скалічених екзотичних птахів. Серед них був птах-носоріг зі зламаним хребтом та перебитими лапами, який прожив у Стаса два роки:
"Я його вилікував, але вже не міг повернути його в природне середовище. Тож побудував йому велетенський вольєр, зимове приміщення. Але напередодні Нового року він загинув через те, що наші сусіди, попри мої попередження почали запускати салюти, і він з переляку влупився в стіну й розбився. У нього був розрив артерії від удару".
Зараз салюти — найменша проблема птахів в Україні. На зміну вибухам від феєрверків прийшли вибухи від бойових дій та обстрілів.
Яке рішення?
Із птаха-носорога почалася історія з реабілітаційним центром. Стас почав лікувати й інших птахів, деяких навіть розміщував у себе вдома.
Наш герой живе за містом, у власному приватному будинку, має землю, тож місця для розміщення птахів — вдосталь. Згодом про пташиного лікаря почали розлітатись чутки, і люди вже самі стали приносити птахів до Станіслава:
— У когось забрав папугу, у когось — іншого птаха, створив для них умови для існування, і так розрісся реабілітаційний центр. Уже здорових птахів я по-максимуму намагаюся випускати, але деякі з них повертаються. Наприклад, орли, соколи — летять, а от лелеки — повертаються.
— Мабуть, їм з вами краще?
— Авжеж, краще, але вони з'їдають по шість кілограмів риби на день!
Птахи, що постраждали від війни
Зараз у центрі Станіслава близько 50 крилатих жителів, три десятки з них — папуги.
Це птахи, від яких відмовились власники, які зрозуміли, що вихованці занадто галасливі та бешкетні, і птахи, врятовані від контрабандистів. Серед них є навіть какаду.
Є й "ендеміки" — дикі птахи з нашого ареалу: лелеки, лебеді, серпокрил, зеленушки, гагари, ворони та інші.
Папуга ара на ім'я Агуша — птах, врятований з виставки. Станіславу його видали "практично трупом" та пообіцяли заплатити за нього, але вартість лікування вже перевищує вартість самого папуги, і власники хочуть припинити лікування.
Гостей центру після початку повномасштабної війни побільшало. Наприклад, папугу корела знайшли в Харкові на завалах розтрощеного ракетою будинку.
У птаха відірвана одна лапа, відсутні всі пальці на іншій і розбите око. Його Станіславу передали волонтери.
Деякі папужки чекають на повернення з Європи хазяїв, які вирішили не брати птаха з собою, коли евакуювались.
Нещодавно пернату компанію доповнила ще й черепашка.
Продовольча безпека на власному подвір'ї
Шість кілограмів риби на день для кожної лелеки виливаються в кругленьку суму для ветеринара, адже утримує реабілітаційний центр він цілком за власний рахунок. Додайте сюди ветеринарні препарати й вітаміни, витрати на будівництво вольєрів та злакових кормів, і от уже виходить близько 13-15 тисяч гривень на місяць.
Але частково реабілітаційний центр знаходиться на самозабезпеченні — Станіслав має власну землю та сад з пів сотнею фруктових дерев: яблуки, груші, вишня, черешня, а також овочі та виноградники — усі ці плоди входять у раціон птахів у притулку. Тож частину їжі для птахів лікар вирощує самостійно.
Останнім часом вдається збирати й донати, допомагають також поляки з організації "Поміч друзям" — надсилають корми та ліки. Про те, як допомогти лікарю-орнітологу та його підопічним птахам — в кінці матеріалу.
Зробити з реабілітаційного центру парк
У Кропивницькому є міський парк, а у лікаря-орнітолога Стаса є ідея: зробити на вільній території там більший реабілітаційний центр та відкрити "пташиний парк", де можна буде знайомити людей з нормами утримання птахів:
"Щоб містяни могли прийти та дізнатись про проблеми, які на них чекатимуть, якщо вони хочуть завести, наприклад, папугу, а попутно — лікувати й рятувати птахів", — каже Станіслав.
Якщо все вдасться, птахи отримають більші вольєри, Стас — додаткові кошти на їх годування та лікування. До того ж, можна буде залучити до роботи й інших людей, адже Стас зараз виконує всю роботу самостійно: будує, збирає корм, лікує птахів, але в майбутньому хотів би займатись лише ветеринарною справою.
Як підготувати птаха до евакуації?
- Придбайте заспокійливі для птахів.
Птахи мають дуже чутливу нервову систему, тому від гучних вибухів та інших звуків сильно лякаються, починають безладно літати й часто розбиваються о стіни або клітку, отримують травми та помирають. Щоб цього не сталося, придбайте відповідні препарати у ветеринарному магазині. У домашньому використанні лікар радить використовувати препарат Nekton relax.
- Побудуйте фанерний бокс для птаха.
У клітці евакуювати птаха не можна. Найкраще рішення — побудувати фанерну коробку, яка відкривається та закривається. Зробіть у ній вентиляційні отвори та встановіть низьку жардину, на якій птах зможе сидіти. Вода в бокс не ставиться — лише їжа.
Коробку для взуття краще не використовувати, якщо це не хвилястий папуга, а більший птах: у стресі птах починає гризти все, що бачить, і зможе легко розгризти картон та вилетіти. Крім того, на коробку можна випадково сісти або легко пошкодити її та птаха всередині.
- Запасіться гілочками.
Крім їжі, ви можете покласти в коробку молоді пагони дерев. "Для птахів це як солона соломка для людей, її можна скільки завгодно згризти", — радить лікар.
Як бути з птахами в містах?
Якщо ви живете в місті, то найімовірніше, помічали хворих голубів. Хтось називає голубів крилатими щурами, а ще відомо, що міські голуби — найгірші батьки, бо за гніздо для пташенят можуть мати три кинуті на бетонний балкон гілочки. Насправді це не так, і Станіслав пояснює:
"Здорові голуби в'ють номральні гнізда, але ті, що живуть у містах, не встигають за розвитком людини. Вони мають забагато місць, щоб сховатись, їм не потрібно шукати собі їжу, вони мають дуже шкідливий для птахів раціон, харчуючись на смітниках. Через це вони занадто активно розмножуються, багато хто з них хворіє, а хворі й слабкі голуби не встигають звити нормальні гнізда. Це робить весь вид слабким і невитривалим, і врешті це може призвести до вимирання голубів".
Люди "зганяють" птахів у міста — наприклад, ворон, які мають жити в лісах та бути санітарами там. Фермери обробляють поля хімікатами, щоб потруїти комах, але в результаті помирають птахи. Минулого року орнітологи нарахували близько 50 тисяч загиблих лелек.
То що нам варто робити, щоб уберегти міських птахів?
- Годувати можна лише синичок: салом або просом.
Стас рекомендує людям взагалі не звертати увагу на птахів, адже більшість людей не знають, як їх правильно годувати: їм не можна їсти хліб та молочні продукти. Підгодовувати птахів можна лише взимку.
- Не звертайте увагу на птахів на водоймах.
Лебедів, качок та інших птахів на водоймах взагалі не можна годувати. Основний інстинкт для того, щоб ці птахи летіли в теплі місця — це голод. Коли качка кожен день їсть те, чим годують її люди, вона залишається зимувати на водоймі. Та коли починаються холоди, люди перестають гуляти в парках та підгодовувати птахів, і вони можуть гинути цілими колоніями.
"Минулого року в нас у місцях відпочинку залишилось близько 30 лебедів. Ці птахи повмерзали в лід. Ми врятували двох, і їм довелось ампутувати крила", — згадав лікар.
Що треба знати, перш ніж заводити птаха?
- Будьте готові до безладу.
Птахи за своєю природою є руйнівниками, тому постійно щось трощать, гризуть і ламають. Це генетично спрямована функція, адже вони мають розроджувати ліси — тому постійно тягають гілки, смітять. За пів дня однокімнатну квартиру вони можуть перетворити у велетенське звалище. Та сама папужка-корела розкидає насіння на 5-10 метрів навколо себе, і привчити птаха до іншої поведінки неможливо.
- Птахи перегризуть усі ваші дроти. І все інше.
Птахам цікава електрика, бо своїми очима вони бачать електромагнітні поля. Тому будьте готові до того, що птахи перегризатимуть всі дроти, та й все інше, що знайдуть, — навіть шпалери. У стінах вони колупатимуть дірки і будуть ховати там їжу. Саме тому важливо слідкувати за ними, випускаючи з клітки тільки під наглядом.
- Знайдіть місце біля вікна.
Птахи все бачать в ультрафіолетовому спектрі, це на 100 тисяч кольорів більше, ніж бачимо ми. Завдяки цьому вони ніколи не блукають, і завжди знаходять дорогу. Без ультрафіолету їхні можливості втрачаються, і коли вони живуть у погано освітлених квартирах, то погано розбираються в кольорах, і їхня суперсила орієнтуватись втрачається.
Як допомогти лікарю-орнітологу та його підопічним?
Допомогти піклуватись про птахів взимку, коли вони замерзають, або рятувати їх із зон бойових дій, від поранень та хвороб можете й ви. Для цього:
- Поширте серед друзів історію Станіслава
- Підпишіться на сторінку @bird_shelter_international в Instagram, де ви можете спостерігати за цікавим життям птахів у реабілітаційному центрі
- Знайдіть на сторінці @bird_shelter_international реквізити для фінансової допомоги. На ці гроші може бути врятовано життя птаха, придбано медичні препарати або корм.
Фото: Ірина Лісовська, для "Рубрики"
