Чи закриють із Білоруссю кордони, що буде з економікою, до чого тут Китай і чи завдасть удару по репутації ЄС погода (так, погода тут теж зіграє роль!) — розбирається "Рубрика"
Міграційна криза на кордоні Польщі та Білорусі загрожує перерости в загальноєвропейську проблему. З Євросоюзу надходять повідомлення про запровадження жорстких санкцій проти Мінська. Самопроголошений президент Білорусі погрожує перекрити транзит газу та вантажів до Європи. Україну лякають проривами кордонів та повторенням ситуації в Білорусі. А Росію підозрюють у провокуванні цієї ситуації для дестабілізації Європи. Що відбувається на білорусько-польському кордоні, з чого все почалося та якими будуть наслідки цього, розбиралась "Рубрика".
Фото Reuters
Після президентських виборів у Білорусі в серпні 2020 року, на яких цілком очікувано переможцем оголосили чинного главу держави Олександра Лукашенка, країною прокотилася хвиля протестів. Десятки тисяч білорусів вийшли на вулиці, вимагаючи скасування результатів голосування, вважаючи їх сфальшованими.
У відповідь білоруська влада почала жорстко придушувати вуличні протести. Мітингувальників масово арештовували, били під час затримання, переслідували, проводили обшуки та фактично змушували тікати з країни. З'являлися повідомлення про зникнення та вбивства опозиціонерів.
Не визнали вибори дійсними і в ЄС, де Лукашенка й досі вважають нелегітимним президентом.
Сукупно все це призвело до запровадження Євросоюзом санкцій проти представників білоруської влади.
Санкції ці лише посилились після інциденту з примусовою посадкою в країні літака Ryanair, на борту якого був опозиційний журналіст, засновник забороненого в Білорусі Telegram-каналу NEXTA Роман Протасевич. Після цього ЄС закрив своє небо для білоруських авіаперевізників та запровадив низку економічних та торгових санкцій.
Реакцією Лукашенка стала заява про те, що він більше не дотримуватиметься угоди про припинення нелегальної міграції.
"Сьогодні вони (країни Заходу) завили: ах, білоруси їх не захищають. У Литву, Латвію та Польщу кинулися тисячі та тисячі нелегальних мігрантів. Вони вимагають від нас захистити їх від контрабанди, від наркотиків. (…) Ви проти нас розв'язали гібридну війну," – сказав він під час церемонії, присвяченої 80-річчю початку Другої світової війни.
Йшлося про те, що ще влітку збільшився потік мігрантів у бік Польщі, Литви та Латвії, що змусило місцеві влади посилювати захист своїх кордонів.
Це дозволило загалом контролювати ситуацію до 8 листопада – коли до прикордонного переходу "Брузги — Кузня" рушила велика колона мігрантів у супроводі білоруських силовиків. Нелегали повалили кілька секцій огорожі та намагалися прорватися на польську територію, де їх зустріли прикордонники та змусили повернутися назад.
Втім, далеко вони не відійшли – і пізнього вечора того ж дня близько двох тисяч мігрантів почали розбивати наметове містечко в лісовому масиві, безпосередньо біля польських загороджувальних споруд.
А потім почались регулярні спроби прориву кордону. Аби захистити свою територію, польська влада відправила до кордону 12 тисяч солдатів Війська польського. Крім того, там чергували чотири тисячі прикордонників та 1,5 тисячі поліцейських – в тому числі 250 співробітників антитерористичного підрозділу.
Кількість же нелегальних мігрантів тим часом збільшилась до чотирьох тисяч.
Новий виток ескалації міграційної кризи біля польського кордону розпочався 15 листопада.
Вранці кілька тисяч мігрантів колоною рушили до КПП "Брузги", проте їм загородили шлях польські спецслужби. Для посилення заходів безпеки на польському КПП встановили водомет. У повітрі постійно кружляв бойовий гелікоптер.
Це змусило нелегалів зупинитись та почати встановлювати намети прямо біля пункту пропуску.
Тим часом Міноборони Польщі повідомили про провокаційну стрілянину з боку білоруських прикордонників. Стріляли, імовірно, холостими набоями, повідомили у відомстві.
Водночас з боку КПП "Кузня" фіксувалось збільшення кількості озброєних представників спецслужб Білорусі. Окрім них на кордон приїхали фургони для телетрансляції.
12 листопада у зв'язку із загостренням ситуації було скликано засідання Ради безпеки ООН. За його підсумками Велика Британія, США та європейські країни заявили, що відповідальність за посилення напруги на білорусько-польському кордоні несе Білорусь.
У заяві зазначених країн йдеться про засудження "організованого використання людей, чиї життя та благополуччя поставлені під загрозу в політичних інтересах Білорусі з метою дестабілізації ситуації на зовнішніх кордонах сусідніх держав та ЄС та відволікання уваги від порушення прав людини всередині самої країни".
Сторони також виступили за запровадження чергового пакету санкцій проти влади республіки. Окрім того, вони визнали режим Олександра Лукашенка загрозою регіональній стабільності.
Перший крок до запровадження п'ятого пакету санкцій проти Білорусі зробили й міністри закордонних справ ЄС. 15 листопада вони погодили критерії для накладання обмежень проти тих, хто, на думку Брюсселя, може бути причетним до створення міграційної кризи, повідомив журналіст Рікард Йозвяк.
За його словами, дискусія на тему Білорусі серед міністрів закордонних справ ЄС завершилася. Новий пакет санкцій проти Мінська отримав політичну підтримку.
"Остаточні деталі ще доведеться опрацювати, проте очікується, що [до списку санкцій буде включено] близько 30-40 осіб та організацій", — зазначив він.
Раніше ж верховний представник ЄС із зовнішньої політики та безпеки Жозеп Боррель повідомляв, що санкції можуть зачепити й низку авіакомпаній та туристичних агентств з різних країн. Очікується, що їхнім керівникам заборонять поїздки до ЄС та заморозять активи на території об'єднання.
Окрім того, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомляла, що ЄС розгляне питання запровадження санкцій проти російського авіаперевізника "Аерофлот", турецької авіакомпанії Turkish Airlines, білоруського національного перевізника "Белавіа" та сирійської Cham Wings. Зазначені авіакомпанії звинуватили у перевезенні нелегальних мігрантів на територію Білорусі.
На тлі міграційної кризи та можливості запровадження санкцій низка авіакомпаній прийняли рішення припинити польоти до Білорусі, або ж не пускати на борт літаків вихідців з Африки та Близького Сходу.
Так, 12 листопада авіакомпанія "Іракські авіалінії" заявила про відмову відновлювати перельоти до Мінська. Того ж дня авіакомпанія Turkish Airlines повідомила, що більше не прийматиме на борт літаків, що прямують до столиці Білорусі, громадян Іраку, Сирії та Ємену без дипломатичних паспортів. Як довго діятиме заборона, наразі невідомо.
Того ж таки 12 листопада "Белавіа" заявила, що не прийматиме на свої літаки, як прямують до Мінська зі Стамбулу та Дубая, громадян Іраку, Сирії та Ємену.
А наступного дня приватна сирійська авіакомпанія Cham Wings Airlines оголосила, що припиняє польоти до Мінська. Причиною цього була вказана ситуація з мігрантами.
Фото ЕРА
14 листопада прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив про спільне обговорення із Латвією та Литвою можливості ініціювання дій, передбачених статтею 4 договору про НАТО.
"Це рішення передбачає, що сторони консультуватимуться разом щоразу, коли, на думку будь-якої з них, територіальна цілісність, політична незалежність або безпека будь-якої з союзних держав перебувають під загрозою. В цьому виникає щодалі більша необхідність, тому нині необхідні конкретні кроки та залучення всього Альянсу до вирішення ситуації", — наголосив Моравецький.
Він також розповів, що в ЄС обговорюватимуть подальші санкції проти режиму Олександра Лукашенка. Зокрема, йтиметься про закриття кордонів з Білоруссю.
Своєю чергою, нелегітимний білоруський президент заявив про намір відповісти на запровадження санкцій з боку ЄС та анонсоване закриття ним кордонів з Білоруссю.
"Ми обігріваємо Європу, а вони нам погрожують, що закриють кордон. А якщо ми перекриємо природний газ туди? (…) МЗС має попередити всіх у Європі: якщо вони запровадять додаткові санкції, ми відповімо", – підкреслив він.
Розвиваючи думку про відповідь Європі, він зауважив можливість перекриття доріг, що зупинить транзит вантажів між ЄС та Росією — "Через Україну не пройде: там російський кордон закритий. Через Прибалтику доріг немає. Якщо ми зупинимо цей транзит, що буде тоді?".
При цьому він наголосив, що білоруська влада "не повинна зупинятися ні перед чим", якщо ЄС запроваджуватиме проти неї нові санкції.
Фото DW
Про намір Іраку забрати своїх громадян з білорусько-польського кордону повідомив представник зовнішньополітичного відомства країни Ахмад ас-Саххаф. За його словами, у тимчасових таборах на території Білорусі виявили 571 громадянина Іраку, проте точна кількість невідома.
Їхня евакуація з території Білорусі може розпочатися вже 18 жовтня.
Директор Інституту світової політики Євген Магда пояснює, що ЄС має реагувати на цю ситуацію, однак не варто очікувати, що від санкцій білоруська економіка одразу впаде.
Політолог нагадує, що це буде вже п'ятий пакет санкцій проти білоруської влади – і попри всі попередні економіка країни досі не зруйнована.
"Тому треба шукати різні варіанти впливу. Наразі заявлено про санкції, однак вони ще не затверджені та неопубліковані. ЄС може вплинути на експортоорієнтовані галузі Білорусі, наприклад, експорт калійних добрив чи нафтопродуктів. Однак враховуючи, що для ЄС нафта та газ ніколи не ставали підсанкційними навіть у відносинах з РФ, навряд чи щось зміниться в ситуації з Білоруссю", — зазначає він.
Крім того, враховуючи, що у багатьох країн — наприклад, в Австрії та Німеччини — є економічні інтереси в Білорусі, запровадження санкцій проти неї, на думку експерта, може натрапити на серйозні проблеми.
Також Магда не вірить в те, що ЄС запровадить санкції проти Turkish Airlines: "Бодай з тієї причини, що Туреччина є членом НАТО. Орім того, відносини між Туреччиною та ЄС переживають не найкращі часи, і погіршувати їх точно не входить до планів союзу".
Не вірить у дію санкцій і білоруський журналіст, який нині живе в Україні, Денис Стаджі. На його думку, принципових наслідків для Лукашенка не буде, оскільки він використає ситуацію для зміцнення влади, тоді як Путін "компенсує йому всі втрати".
Так само ніхто не закриватиме кордону – ні ЄС, ні Білорусь. Адже втрати понесуть усі – і Брюссель, і Мінськ, і навіть Москва.
"Новий шовковий шлях із Китаю є однією з причин, чому кордон не закриють. Та й Путіну не потрібне перекриття транзиту газу — дуже вже багато на ньому Росія заробляє. ЄС же може перекрити кордон, однак ненадовго – десь на півроку, а то й кілька місяців. А потім потихеньку це все поновиться", – каже Стаджі.
А от що дійсно може вплинути на вирішення кризи, на думку Стаджі, то це погода: "Скоро це все закінчиться. Ще якийсь час будуть спроби прориву, але йде зима. А утримання мігрантів на кордоні коштує чималих грошей".
Своєю чергою, Заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко вважає, що погодні умови лише допоможуть Білорусі та Росії очорнити ЄС. Для цього на весь світ транслюватимуться жахливі кадри того, як демократична Європа не пускає до себе замерзлих мігрантів, у тому числі жінок та дітей.
"Тож навряд чи проблема "здується" сама собою", – вважає конфліктолог.
Такої ж думки дотримується і Євген Магда. Він переконаний: погані погодні умови посприяють планам Росії дестабілізувати ситуацію всередині Євросоюзу. "Путін розраховує, що на Польщу тиснутимуть країни старої Європи, а та, своєю чергою, звертатиметься за допомогою до Угорщини, Словаччини, Чехії та країн Балтії — і це розхитуватиме ЄС".
Одним з варіантів вирішення ситуації Магда називає активне залучення до неї Північноатлантичного Альянсу, "тому що НАТО має більше інструментів для дії".
Втім, зазначає політолог, дуже швидкий розвиток подій не дає можливості передбачити напевне, "чим все закінчиться".
Відразу після посилення напруги на білорусько-польському кордоні з'явилися повідомлення про ймовірне перенаправлення мігрантів до кордону з Україною. Йшлося про можливість прориву нелегалів до ЄС з української території у разі, якщо польським прикордонникам вдасться стримати їхній натиск з Білорусі.
На загрозу оперативно відреагували в МВС, а також РНБО. Секретар Ради Олексій Данилов заспокоїв українців та повідомив, що Україна готується до різних сценаріїв розвитку ситуації.
Своєю чергою, глава МВС Денис Монастирський заявив, що вже визначено десять ділянок кордону з Білоруссю, до яких можуть підійти мігранти. Крім того він повідомив про додаткове залучення до охорони кордону 8,5 тисяч військовослужбовців.
Посилювати кордон з Білоруссю Україна почала з Волинської області. Його моніторять за допомогою авіації та БПЛА, а самих прикордонників забезпечили додатковими тепловізійними комплексами. Також працює розвідка.
Понад те, після наради РНБО щодо захисту державного кордону Монастирський повідомив, що в регіонах України, що межують з Білоруссю, можуть запровадити надзвичайний стан. Однак станеться це лише у разі, якщо ситуація з мігрантами загостриться.
Оцінюючи зазначені дії влади, заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко зазначає, що вони є адекватними та правильними. Проте він наголошує: лише людського ресурсу може не вистачити.
"30 років тим кордоном ніхто не займався, крім самих білорусів. Мені здається, що недостатньо лише людським ресурсом перекрити кордон. Необхідно, щоб був технічний ресурс. І за допомогою безпілотників ми не зможемо повноцінно контролювати весь периметр, адже ми говоримо не лише про якісь відкриті ділянки кордону, а й про лісисті та болотисті місцевості, які складно простежити навіть за допомогою безпілотників", – каже він.
З одного боку, на думку експерта, самі мігранти навряд чи вирушать до наших кордонів, оскільки перетнути два кордони – білорусько-український, а потім українсько-польський – набагато складніше.
Втім, це уможливиться, якщо російський президент Володимир Путін, якого в Європі вже вважають головним куратором міграційної кризи, вирішить використати нелегалів для дестабілізації України.
"Відновлення впливу на пострадянському просторі – одне з головних завдань Путіна. Якщо він вирішить, що через мігрантів ЄС посилить свої кордони з нашим, то, зрозуміло, що він використовуватиме цей варіант. Якщо через нашу територію в ЄС просочиться 200-300 мігрантів і російські ЗМІ "роздмухають" цю тему, є ймовірність, що кордон з Україною буде посилено не лише фізично, а й бюрократично – тобто, проблеми будуть для візового режиму та для прикордонного сполучення. І ризики цього — дуже високі", – вважає Петренко.
Цією нагородою було відзначено українське громадянське суспільство “за його відважну діяльність в часи війни” 20-22… Читати більше
Сергій Каліцун з Васильківської громади, що на Київщині. Своє поранення, яке призвело до ампутації ноги,… Читати більше
Розбираємо, про що йдеться у законопроєкті про поступове підвищення акцизу на тютюнові вироби до 2028… Читати більше
“Алексу” 52. Восени 2024-го він втратив руку в боях у Вовчанську. Але сама ця історія… Читати більше
38-річний Сергій Малечко родом із Чернігівської області. З перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем боронив Україну.… Читати більше
“Рубрика” розповідає про ініціативу, що у всіх сенсах налагоджує зв’язок між поколіннями — і емоційний,… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.