fbpx
Сьогодні
Що відбувається 19:15 04 Січ 2021

Нові вибори у США: як доля президентства Джо Байдена залежить від одного штату

Джо Байден здобув переконливу перемогу на виборах: за нього проголосували понад 81 мільйон американців. Але чи буде він повноправним лідером Сполучених Штатів – залежить від кількох мільйонів виборців у штаті Джорджія. Розповідаємо, як так вийшло і що може статися далі.

English version here

Фото Reuters

Доки весь світ і Україна зокрема стежили за дуеллю Дональда Трампа і Джо Байдена, 3 листопада американці також обирали 33 сенаторів. Якщо що, решта 67 (всього у верхній палаті сто сенаторів) нікуди не щезли, просто у Сполучених Штатах парламентарів переобирають групами, аби зміна одразу всього скликання не паралізувала роботу Конгресу.

І якщо попередня серія виборів у 2018 році радикально не змінила ситуацію в країні, то цьогоріч від них напряму залежатиме доля Джо Байдена у політиці. Після листопадового голосування становище у Сенаті ну дуже хитке: тут зараз 52 республіканці і 48 демократів. Але ще тривають дві виборчі кампанії у штаті Джорджія (тому самому, що весною відзначився вірусним відео про котиків у океанаріумі, а влітку – запеклими протестами за права афроамериканців). Тут голосування заплановані на 5 січня.

Дійсно, від Джорджії залежить розподіл сил у Сенаті 

Демократи відверто сподіваються, що їм вдасться "взяти" обидва крісла. Адже тоді під синіми прапорами партії буде 50 сенаторів, а додатковий, 101-й голос у Сенаті матиме віцепрезидентка Камала Харріс. А відтак, соратники Байдена зможуть проводити будь-які реформи, котрі задумав президент. Зате варто республіканцям вибороти хоч один мандат – і вони збережуть більшість і контроль над Сенатом. 

А тоді лідер республіканської фракції Мітч Макконелл і його соратники будуть здатні блокувати законопроєкти Джо Байдена або не дати йому призначити міністрів – а у обмін вимагати поступок. Наприклад, можуть не голосувати за бюджет, доки Байден не знизить податки, обмежить аборти чи відмовиться від медичної реформи. 

В результаті Сполучені Штати ризикують отримати політичну кризу (українці тут можуть згадати часи Віктора Ющенка і Юлії Тимошенко). Зрозуміло, у критичних питаннях на зразок національної безпеки американські політики все одно діятимуть разом. А от у темах медичної реформи, володіння зброєю чи міграції дві партії відверто ворогують, і можуть надовго заблокувати Конгрес своїми сутичками. 

"Як сказав на виборах Джо Байден, це референдум про душу нашої країни", – прокоментував активіст із Джорджії Картер Креншоу, який підтримує демократів.

У Джорджії – "другий тур", і він дуже схожий на протистояння Трампа і Байдена 

Якщо інші штати обрали своїх сенаторів ще у листопаді, то у Джорджії є особливості. За виборчими законами штату (США настільки федеративні, що кожен з них має свої правила), якщо жоден з кандидатів не набрав 50% голосів – бути другому туру. Так сталося у обох випадках.  

Наприклад, республіканець Девід Пердью набрав 49,7% (і тепер нарікає на правила штату), а його опонент, журналіст Джон Оссофф – 48%. А загалом ці вибори багато чим схожі на протиборство Дональда Трампа і Джо Байдена.

Так, от Пердью – цілком стереотипний республіканець. Судіть самі: він заперечує зміни клімату і медичні реформи, мріє про зменшення імміграції (особливо з Мексики), тим часом підтримував зменшення податків для бізнесу, Ізраїль і жорсткі дії проти Ірану. На додачу, сенатор виявився ревним прихильником Дональда Трампа, всіляко його захищав і навіть підтримував ідею "насправді президентські вибори виграв Трамп".

 Ну і в скандали він уміє потрапляти не гірше за президента Трампа. Наприклад,, у жовтні 2020 року на зустрічі з виборцями сенатор перекрутив ім'я віцепрезидентки Камали Харріс, назвавши її "Ках-ма-ла чи Камамбоамамла". Схоже, критики сприйняли це за шовінізм: мовляв, Пердью натякав, що Харріс родом з таких екзотичних країв, що її ім'я для білого американця звучить як абракадабра.

Але це зовсім не заважає йому боротися за перемогу. Хоча б тому, що зараз Сполучені Штати переживають "політичну війну" між ліберальнішими демократами і консервативнішими республіканцями (за напругою не гірше за українське протистояння прихильників Петра Порошенка і Володимира Зеленського). Тож чимало виборців схильні голосувати "за свого" і вірити, що опоненти "розвалять країну". Свою роль могла зіграти і агітація команди Трампа: мовляв, демократи вкрали заслужену перемогу Республіканської партії на виборах. А це може спонукати виборців піти і проголосувати, аби "взяти реванш" у Байдена.

Джо Байден

Фото Reuters

Кандидати так само сваряться на дебатах і звинувачують одне одного

До речі, продовжуючи паралелі з Байденом і Трампом, кандидати влаштували запальні дебати. На них Джон Оссофф закинув Девіду Пердью: мовляв, той заявляв, що коронавірус не смертельніший за грип і взагалі "шахрай". Республіканець же назвав програму суперника "радикальною і соціалістичною", а замість третього раунду дебатів взяв та й поїхав на мітинг до Дональда Трампа.  

Насправді ж Джон Оссофф якраз поміркований демократ (видання Vox порівнює його з Бараком Обамою). Як і личить цій партії, він підтримує медичну реформу, легалізацію марихуани, дозвіл на аборти, закликає повернутися до кліматичної Паризької угоди. Не забув кандидат і про економіку: мовляв, допомога бізнесу через COVID-19 має бути більшою, а тести і вакцини – безкоштовними. 

Але з радикалами-революціонерами Оссоффу точно не по дорозі. Політик проти того, щоб урізати фінансування поліції чи відмовлятися від "Міграційної та митної служби", яка воює з нелегальною міграцією. Заробітчанам-іноземцям він готовий відкрити шлях до громадянства, та водночас закликає посилити кордон з Мексикою. Ідею державно-безкоштовної медицини він також критикує 

На других виборах соратник Байдена лідирує, але демократи розчаровані 

На других виборах ситуація далеко не така гостросюжетна. Тут змагаються демократ Рафаель Ворнок і республіканка Келлі Лефлер. Причому у першому турі Ворнок набрав 32% проти 26% у Лефлер. За прогнозами ресурсу 270 To Win, саме демократ виграє у другому турі, де має шанс набрати понад 50% голосів. 

Рафаель Ворнок, що називається, в тренді. Ім'я в політиці він здобув, виступаючи за медреформу із ширшим страхуванням та допомогою громадянам (кандидат навіть влаштовував сидячі протести і потрапляв за це у поліцейський відділок). Захисники прав афроамериканців підтримують його, бо Ворнок – темношкірий, класичні демократи теж "за", бо політик просуває ідеї партії, як-то право на одностатеві шлюби і обмеження носіння зброї.

Сам Рафаель обережно уникає спірних тем, зате знімає відео з дітьми і цуциками. Видання Politico пояснює: усе, щоб виборці не вважали його агресивним афроамериканцем, який хоче влаштовувати заворушення і помститися білим. 

Лефлер же, як і Пердью, ревно підтримувала Дональда Трампа і заявляла, що "американці в надійних руках завдяки адміністрації Трампа", коли йшлося про протидію коронавірусу. Вона також має консервативні погляди: рішуче проти абортів, зате за максимально широке право на носіння зброї. 

До речі, на одному з мітингів політикиня сфотографувалася з ексчленом Ку-Клукс-Клану (!), і тепер опоненти активно розкручують цю тему.

Але загалом ситуація не надто схожа на перемогу для демократів. До виборів вони чимало говорили про "синю хвилю" – мовляв, американці масово переходять на бік партії Джо Байдена – та це демократам не допомогло. В основному республіканці успішно переобралися: "відбити" у них Демпартія змогла лише два місця від Аризони і Колорадо. Зате у Алабамі Томмі Табервіл від "великої старої партії" легко переміг свого опонента-демократа.

Джо Байден

Фото Reuters

Тому вони шукають винних (яких може і не бути)

В результаті демократи займаються не святкуванням перемоги, а пошуком винних. Так, група лівоцентристів всередині партії (туди входять помірковані політики, схильні добиватися не абстрактної "рівності всіх", а рівних можливостей і захисту прав людей завдяки реформам) на чолі з депутаткою Абігайль Спанбергер накинулися з критикою на своїх радикальніших колег на зразок конгресменки Александрії Оказіо-Кортес. 

Незадоволені партійці (а до цієї групи входить більшість депутатів, що програли вибори) звинувачують "лівіших": мовляв, через їхні заяви чимало виборців вважають Демпартію ледь не "будівничими соціалізму" в стилі СРСР. Відтак, нібито бояться, що партія почне піднімати податки, ліквідує поліцію, аби догодити протестувальникам проти расизму – і через це голосують за республіканців як за "менше зло". 

Оказіо-Кортес відповідає: мовляв, це центристи надто далекі від народу і не розуміють, чого хочуть американці. Конгресменка доводить, що кандидати, які відверто виступали за "медицину для всіх" (на противагу сучасній страховій системі) свої вибори виграли, і взагалі підтримка партії в майбутньому триматиметься на лівих активістах і афроамериканцях. 

Втім, істина може бути посередині. Американці дійсно люблять поміркованих політиків більше, ніж революціонерів: зрештою, вони обрали Джо Байдена, а не радикальнішого Берні Сандерса. Однак частина з них раніше голосували за республіканців, і не так підтримали Байдена, як голосували проти одіозного Дональда Трампа. Тепер ці люди знову підтримують своїх улюбленців. Але у медіа вже говорять про можливий розкол у партії Байдена.

Дуже ймовірно, що протистояння закінчиться з рахунком 1:1, але для України це не загроза

А в таких реаліях зовсім не дивним буде результат "1:1". Адже Девід Пердью вже виграв у першому турі, і цілком може мобілізувати виборців-республіканців під гаслом "захистити Америку від соціалістів" (схоже, це йому вдається краще, ніж Лефлер або ж його кампанія просто успішніша).

І навіть поява у Мережі плівок, на яких Дональд Трамп вимагає від секретаря штату Джорджія Бреда Раффенспергера "знайти" йому додаткові голоси, аби випередити Байдена (!), ситуацію навряд чи змінять. Адже чимало американців вірять: Трамп таки переміг.

Зате Рафаель Ворнок має кращі шанси. "Схоже, що вирішальним фактором стане явка афроамериканців", – прогнозує журналіст The Guardian Девід Сміт. Тут краще мобілізує своїх уже Ворнок, він темношкірий і служить пастором у баптистській церкві, традиційно впливовій серед афроамериканців.

Однак якщо Сполученим Штатам це загрожуватиме новим сеансом політичної боротьби, то для України такий підсумок критичним не стане. Підтримка України та інших союзників США – одне з питань, із яким погоджуються як республіканці, так і демократи. Рік тому вони спільно проголосували за санкції проти "Північного потоку – 2", цьогоріч подолали вето Трампа на оборонний бюджет, де передбачена і військова допомога Україні. Тож для Києва важливіший не результат 5 січня, а реформи, яких очікують західні партнери.

2618

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: