Чи може одна людина запустити процес інклюзивних змін у своєму місті? Історія Ольги Бобрусь доводить, що так. Ольга — керівниця громадської організації “Центр Промінь надії” з Гніванської громади на Вінниччині. Завдяки її небайдужості місто вже стало фізично доступнішим для людей з інвалідністю: десь з’явився новий пандус, а десь — контрастне маркування для зручного пересування людей з порушеннями зору. А ще — у громаді нарешті є комплексна Програма створення безбар’єрного простору на три роки.
Більшість українських громад недоступні для людей з інвалідністю. Саме фізичні бар'єри українці вважають найбільшою проблемою, що заважає людям з інвалідністю й усім, хто належить до маломобільних груп. До них належать і люди похилого віку, і батьки із дитячими візочками.
Не виняток — і Гніванська громада, що розташована на Вінниччині. За результатами моніторингів, проведених у червні 2024 року, 76% соціально важливих об'єктів громади виявилися недоступними.
Ольга Бобрусь. Фото: "Центр Промінь надії".
"Ми розуміємо, що безбар'єрність — це не розкіш, а необхідність для гідного життя мешканців", — зазначає Ольга Бобрусь, керівниця громадської організації "Центр Промінь надії".
Ольга стала однією зі 180 учасниць Школи адвокації від громадської спілки "Ліга Сильних". Впродовж 2 місяців учасниці у навчальних групах разом з викладачами та викладачками-практиками вивчали усі тонкощі та інструменти адвокаційного процесу.
"Адвокація — це про вміння захищати інтереси громади, ініціювати зміни та впливати на рішення влади. Якщо простими словами, це процес, коли активні люди знаходять проблему, доводять її важливість до інших і разом з владою шукають рішення. У випадку адвокації доступності на рівні громади — це робота над тим, щоб зробити місто комфортним і доступним для всіх його мешканців та мешканок. Але що дуже важливо — щоб це було про системне рішення, про сталі зміни, вектор на які закріплено на рівні документів", — пояснює Дар'я Сидоренко, виконавча директорка "Ліги Сильних".
Другим етапом у Школі став Акселератор адвокаційних проєктів. Так Ольга за підтримки менторів створила план адвокаційної кампанії та отримала грант для його реалізації.
Фото: "Центр Промінь надії".
"Від недоступності до безбар'єрності: зробимо Гніванську громаду дружньою до людей з інвалідністю" — так називався проєкт, який Ольга розпочала втілювати завдяки гранту. Він об'єднав кілька важливих етапів, кожен із яких наближав Гніванську громаду до створення інклюзивного середовища.
Першим кроком провели опитування мешканців громади. Цей етап дав можливість побачити ситуацію очима самих жителів. Участь в опитуванні взяли 101 місцевий житель — переважно це були жінки, але також і чоловіки різного віку. Люди поділилися своїм досвідом і вказали на ключові проблеми, що заважають комфортно пересуватися містом. Ці дані стали відправною точкою для подальших дій.
Наступним важливим кроком було навчання. Для цього організували семінар, на якому соціальні працівники та працівниці, бібліотекарі та бібліотекарки, активісти та активістки дізнавалися, як оцінювати доступність об'єктів. Вони вивчали принципи універсального дизайну та стандарти Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, щоб використовувати ці знання під час практичних аудитів.
Водночас ГО провела моніторинг доступності. У червні 2024 року команда "Центру Промінь надії" спільно з експертками з безбар'єрності, представниками та представницями місцевої влади, активістами та активістками перевірила 50 соціально важливих об'єктів у 10 населених пунктах громади. До списку увійшли лікарні, школи, дитячі садочки, будинки культури, паспортний стіл, міська рада та інші об'єкти.
За мету поставили оцінити рівень відповідності будівель державним будівельним нормам. Для цього кожен об'єкт аналізували за такими параметрами:
За результатами моніторингу 38 об'єктів виявилися повністю недоступними, а 12 об'єктів були частково доступними. Особливу увагу звернули на тротуари та пішохідні переходи: більшість бордюрів залишаються заввишки понад 5 см, що створює значні перешкоди для маломобільних груп населення.
"Ми змогли залучити до цього процесу всіх, хто приймає рішення. Це дало нам можливість напрацювати конкретні зміни, які тепер інтегровані в програму розвитку громади", — зазначає Ольга Бобрусь.
Згодом моніторинг став основою для розробки практичних рекомендацій із покращення доступності об'єктів громади.
Фото: "Центр Промінь надії".
Після проведення моніторингу — взялися до дій. Спершу — встановили пандус у приміщенні соціального закладу. Так забезпечили безперешкодний доступ для маломобільних мешканців."Пандус у соціальному закладі — це не просто конструкція. Це сигнал для всіх мешканців, що громада стає доступнішою і відкритішою для кожного", — пояснює Ольга Бобрусь.
На одному з підприємств облаштували спеціальні паркомісця для осіб з інвалідністю. Завдяки цьому не лише працівники, але й відвідувачі підприємства тепер можуть комфортно користуватися його послугами.
Ще однією важливою ініціативою стало звернення до місцевого відділення пошти щодо пониження бордюру біля нього. За словами Ольги Бобрусь, зараз тривають переговори з власником приміщення, і це вже значний крок вперед.
"Маленькі кроки, як пониження бордюрів чи маркування сходів, можуть кардинально змінити життя людей з інвалідністю. Це про гідність і рівні можливості для всіх", — зазначає Ольга Бобрусь.
Крім того, громада активно працює над пониженням рівня бордюрів і облаштуванням пандусів на пішохідних переходах біля ключових локацій, таких як міська рада та супермаркет.
Втім, ділиться Ольга, реальні зміни завжди найкраще видно через історії людей, чиї життя вони змінюють. Наталя, жінка з інвалідністю, яка працює в Центрі реабілітації "Джерело", активно долучилася до круглого столу в межах адвокаційної кампанії. Вона поділилася своєю історією: її чоловік має порушення зору, і відсутність контрастних маркувань на сходах у громадських закладах стає для нього справжньою перешкодою. Наталя наголосила, що такі прості зміни, як контрастне маркування на сходах, могли б значно полегшити пересування людей із порушеннями зору.
"Після нашого круглого столу відбулись зміни. Уже промарковані сходи в соціальному закладі, і це лише початок. Люди повинні знати: їхні голоси можуть змінити реальність", — додає Ольга Бобрусь.
Наталя зізнається, що це підняло її віру в те, що спільні зусилля можуть принести великі результати.
Фото: "Центр Промінь надії".
Після успіху адвокаційної кампанії у Гніванській громаді команда "Центру Промінь надії" не планує зупинятися. Їхня головна мета — зробити громаду максимально безбар'єрною.
Зокрема, команда мріє створити Центр життєстійкості. Цей простір стане осередком підтримки для людей, які переживають складні життєві обставини. Центр планують зробити повністю доступним для осіб з інвалідністю, а його діяльність буде спрямована на психологічну підтримку, проведення тренінгів, консультацій і створення соціальних зв'язків.
"Центр життєстійкості стане не просто місцем допомоги, а точкою єднання громади. Тут люди зможуть отримати ресурси, необхідні для подолання труднощів і побудови кращого життя", — ділиться Ольга Бобрусь.
Ще одним важливим напрямком є подальше покращення інфраструктури громади. У планах ініціативи — проводити нові моніторинги доступності, понизити більше бордюрів на пішохідних переходах, встановлювати пандуси, розширити мапу доступності та зробити її зручнішою для жителів громади.
Також організація має намір працювати над тим, щоб приклад Гнівані став моделлю для інших громад. Вони вже планують ділитися своїм досвідом через мережі громадських організацій і організовувати навчальні візити для активістів з інших регіонів.
"Ми довели, що зміни можливі, навіть якщо починати з малого. Наш наступний крок — допомогти іншим громадам побачити та реалізувати цей потенціал у себе", — підсумовує Ольга Бобрусь.
Проєкт "З.Н.А.М.И" впроваджується за технічної підтримки UN Women Ukraine / ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF) Women's Peace & Humanitarian Fund — гнучкого і оперативного інструменту фінансування, що підтримує якісні заходи для підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використання ключових можливостей миробудівництва.
WPHF надає термінове фінансування місцевим жіночим організаціям громадянського суспільства (ОГС) в Україні. За технічної підтримки структури ООН Жінки WPHF фінансує жіночі організації та очолювані жінками ОГС для підтримки їх важливої на передовій діяльності, надання термінової гуманітарної допомоги жінкам-біженкам та внутрішньо переміщеним особам (ВПО), а також для захисту жінок та дівчат від сексуального та гендерного зумовленого насильства.
Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги Організації Об'єднаних Націй (WPHF), але це не означає, що висловлені в ній погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об'єднаних Націй.
Загалом в Україні є два основні способи потрапити у військо: дочекатися мобілізації або підписати контракт.… Читати більше
Напередодні міжнародного дня вшанування памʼяті жертв Голокосту у Виставковому центрі “Жива пам’ять” у Києві відкрили… Читати більше
Нематеріальна культурна спадщина України — це більше, ніж знання, навички чи обряди. Це частина живого… Читати більше
“Рубрика” поспілкувалася з організацією, що надає комплексну підтримку родинам, зокрема дає можливість лишити дитину в… Читати більше
Dive into the world of Ukrainian art! Discover its diversity and beauty through our list… Читати більше
Обурення громадськості, акції протесту впродовж трьох років та постійні звернення до держави з вимогами дотриматися… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.