Без вогню і диверсій: що прийняли в Мінській ТКГ і чи допоможе це встановити мир на Донбасі

Україна зробила прорив у Мінському процесі. Про це заявили в Офісі президента, коментуючи прийняті напередодні сім пунктів про припинення вогню. Якщо вони реально будуть виконуватися — це допоможе істотно заспокоїти ситуацію на фронті.

Якщо ж ні — це стане ще одним провалом в процесі врегулювання конфлікту на Донбасі. Що саме підписала Україна, є чи тут здача національних інтересів і якими будуть наслідки — у матеріалі "Рубрики".

Без стрілянини та атак

Повідомлення про конкретні домовленості з'явилося ввечері, 22 липня, на офіційному сайті президента України. Важливо відзначити — це результат роботи Тристоронньої контактної групи (Україна, Росія, ОБСЄ) в форматі відеоконференції.

Згідно з ухваленим рішенням, з 00:01 27 липня 2020 року має дотримуватися режим повного і всеосяжного припинення вогню.

Це по суті головна "перемога" нинішньої зустрічі. Але і це аж ніяк не все. Ось основні пункти, прийняті під час засідання.

• Заборона на наступальні і розвідувально-диверсійні дії, а також заборона на використання будь-яких видів літальних апаратів сторін
• Заборона на застосування вогню, включаючи снайперський
• Заборона на розміщення важкого озброєння в населених пунктах та їх околицях, у першу чергу на об'єктах цивільної інфраструктури, включаючи школи, дитячі садки, лікарні та приміщення, відкриті для громадськості
• Ефективне застосування дисциплінарних заходів за порушення режиму припинення вогню і повідомлення про них координатора ТКГ, який повідомляє про це всіх її учасників
• Створення і задіяння координаційного механізму з реагування на порушення режиму припинення вогню за сприяння СЦКК в чинному складі
• Вогонь у відповідь у разі наступальних дій допускається тільки в тому випадку, коли він відкритий за наказом відповідного керівництва Збройних сил України і керівництва збройних формувань ОРДЛО після безуспішної спроби використовувати вищезгаданий координаційний механізм. Про видання таких наказів буде повідомлена ТКГ
• Вищезазначені заходи не можуть бути повністю або частково дезавуйовані ніякими іншими наказами, в тому числі секретними

При цьому на сайті ОП підкреслили: "Режим дотримання повного і всеосяжного припинення вогню в разі, якщо він буде дотримуватися іншою стороною, є базовою передумовою реалізації Мінських домовленостей і відкриває шлях до виконання інших положень цих домовленостей".

Тобто по-факту рішення підноситься як великий крок до майбутнього врегулювання конфлікту.

Не варто забувати, що заява пролунала на тлі гучної трагедії за участю українських військових на передовій. Буквально на днях біля селища Зайцеве група військовослужбовців у білих касках і з відповідними розпізнавальними знаками вирушила за тілом загиблого українського військового після підтвердження режиму "Тиша".

В результаті відкритого найманцями вогню на ураження, військовий медик загинув, один військовослужбовець поранений, ще один отримав бойове травмування. Ця подія вийшла досить резонансною.

Також у ці дні у країні з офіційним візитом перебуває президент Швейцарії Симонетта Соммаруга і 23 липня вона разом з Володимиром Зеленським відвідала Донбас.

Чи є в цьому "зрада" і що буде далі

Нинішнє рішення — перше з часів скандальної березневої заяви про створення консультативної ради. Тоді, нагадаємо, було оголошено про ідеї офіційно ввести в раду представників невизнаних "республік". Після ж пандемії коронавірусу процес їх інтеграції, та й будь-які конкретні руху в процесі, були припинені.

Так що ж саме взяли в ТКГ зараз? По суті, це чергова спроба стабілізувати ситуацію на фронті. Правда, з окремими нюансами. Варто звернути увагу на деталізацію аспектів бойових дій — заборона снайперського вогню або використання диверсійних груп. Хоча, сам факт вето на військові обстріли включає в себе автоматичну заборону на всі види агресії, але в цьому випадку автори документу вирішили все деталізувати.

Заступник директора Українського інституту вивчення екстремізму Богдан Петренко звертає увагу на кілька важливих факторів у цих угодах. Основний — Україна визнає суб'єктність і легітимність псевдореспублік "ЛДНР".

"Ми фактично підтверджуємо суб'єктність бойовиків, навіть якщо звернути увагу на формулювання, виписані в документі, то там, наприклад, мова йде про СЦКК, звідки Росія вийшла ще в грудні 2017 года… Якщо порівнювати з тим, що було підписано Україною в березні, в рамках ТКГ, то це більш м'яко виписаний варіант…", — підкреслив у коментарі "Рубриці" Петренко.

Експерт також пояснює, що після кожного рішення крива обстрілів падає, тому в будь-якому випадку спроба встановити мир може врятувати життя людей.

"З точки зору практики, цей місяць, коли буде мало обстрілів, це чиїсь врятовані життя. Правда, це розуміє і Росія, яка завжди буде тиснути на гуманітарні аспекти. Незважаючи на те, що питання про припинення вогню висить першим у всіх документах, РФ говорить про рішення другорядних питань, розуміючи, що припинення вогню може позбавити їх впливу", — розповів Петренко.

Міжнародник Андрій Бузаров, що спеціалізується на темі Донбасу, вважає, що подібні угоди великий плюс для України. Але визнає, в історії з переговорами в ТКГ є багато темних плям. Одна з них — персональний склад тих людей, які входять у підгрупи і приймають рішення.

"Якщо домовленості є, то це плюс, крок до зниження конфронтації. Однією рукою потрібно зміцнювати обороноздатність, а іншою вести переговори. Для нас це рішення може бути невеликим перепочинком, щоб зрозуміти, наскільки Росія саме зараз готова припинити стріляти. За Петра Порошенка такі угоди приймалися теж неодноразово, хоча тоді виконання домовленостей не прив'язувалася до конкретних подальших кроків. Вони завжди прив'язувалися до абстрактних речей. Зараз же є прив'язка до юридичних і політичних аспектів, в тому числі і Паризьких угод 2019 року", — підкреслив "Рубриці" Бузаров.

Експерт при цьому вважає, якщо режим припинення вогню буде порушений — сторони в черговий раз звинуватять один одного, а підготовка до "нормандської четвірки" буде зірвана. "Не виключаю, що в такому разі про мирні переговори доведеться забути до кінця цього року".

Тобто по-факту ця угода може вирішити долю мирного процесу на Донбасу на найближчі місяці. Якщо вдасться уникнути вогню з боку ОРДЛО, значить Росія готова до наступного кроку переговорів.