В Україні хочуть узаконити ріелторів. У Верховній Раді вже зареєстрований законопроект, який дасть посередникам можливість контролювати абсолютно всі угоди купівлі-продажу, оренди, обміну або дарування.
Тобто провести операцію без сплати пені посереднику ніхто з українців не зможе. Автори ідеї вважають, що це шлях до правового регулювання, а противники ж кажуть про чергову спробу заробити на українцях і провернути аферу. У чому суть проекту і що важливо знати про нововведення — у матеріалі "Рубрики".
На початку червня в парламент був внесений законопроект № 3618 ("Про ріелторську діяльність"), авторства 3-х десятків нардепів практично з усіх фракцій, але переважно зі "Слуги народу". Документ, на думку авторів, має узаконити ріелторську діяльність, яка за роки незалежності так і не була записана "на папері". Простіше кажучи — ріелтори вийдуть з тіні.
Основні тези ідеї можна звести до таких пунктів.
Ріелтор (брокер) — атестований фахівець, який здав кваліфікаційний іспит і має при собі дійсне посвідчення. Ним може стати будь-який громадянин, який досяг 18-річного віку і має закінчену середню освіту. Він також зобов'язаний володіти українською мовою і здати профільний іспит.
Регулювати роботу брокерів буде Національна федерація фахівців у сфері ріелторської діяльності. Під її керівництвом буде створення фізосіб, юросіб і професійних об'єднань. У законі федерація отримає суттєві повноваження — проводити сертифікацію і кваліфікацію ріелторів, контролює їхню роботу, а також отримує можливість їх штрафувати.
Ще один важливий пункт — "суб'єкт ріелторської діяльності, інша уповноважена відповідно до закону особа збирає відомості про об'єкт нерухомості і вносить їх у єдину інформаційну базу даних".
Тобто за фактом продати будь-яке майно за цим законом можна лише за допомогою ріелтора. Власник квартири не може просто взяти і продати / здати в оренду своє житло покупцеві, цю угоду йому потрібно проводити через брокера. Незареєстровані в базі ріелторські договори не будуть вважатися законними.
Якщо людина все ж таки вирішила розмістити оголошення про продаж нерухомості, то її оштрафують. Суми пристойні. За порушення доведеться заплатити 10 мінімальних зарплат — зараз це більше 52 тисяч грн.
У законопроекту є багато критиків — перш за все самі брокери. Генеральна директорка групи компаній KDU Realty Group Олена Маленкова пояснила "Рубриці", що з гравцями ринку автори законопроекту не проводили жодних консультацій. Сам же документ, за її словами, створює прокладку між власником нерухомості і державою.
"Ця ширма не має нічого спільного з ріелторами, які, в першу чергу, є підприємцями. Адже зараз у вас руки вільні — ви можете звернутися до ріелторуа продати майно без нього самостійно або просто подарувати його першому зустрічному. Прокладка з єдиною базою, що прописана в законі, по суті дублює вже існуючий реєстр реєстраторів і нотаріусів. У цю базу додається будь-який перехід права власності.
Наприклад, ви продаєте сьогодні квартиру новому власнику, відповідно ця інформація потрапляє у реєстр нерухомості. У новому ж документі вас змушують протокол про намір продати майно оформити у вигляді контракту, який буде залитий ріелтором у нову базу з усіма даними, хоча ви ще навіть нічого не продали. І так, інформація буде перебувати у приватних руках", — пояснює Маленкова.
В Асоціації фахівців з нерухомості України також ідею розкритикували. В офіційному зверненні на ім'я першого віце-спікера Ради Руслана Стефанчук в Асоціації підкреслили першим пунктом, що введення зобов'язання на користування ріелторськими послугами просто порушує Конституцію України. Також побоювання викликає і можливість регулювання діяльності ріелторів, а також наділення більшими повноваженнями Національної федерації.
Народний депутат від "Слуги народу" Олена Шуляк вважає, що в такій редакції законопроект також приймати не можна.
"Неприпустимо обмежувати права громадян і обов'язково залучати посередника, ріелтора для покупки, оренди, продажу своєї нерухомості. Це порушує конституційні права. Тим більше, зараз є сотні людей, які здають своє житло і вагома частина з них точно не користуються послугами посередників. Друге питання — у кожному окремому випадку потрібно буде вносити індивідуальний номер до реєстру об'єктів нерухомого майна. Пізніше нотаріус зобов'язаний при верифікації договору взяти інформацію з реєстру. Це нагадує нам скандальні схеми з майданчиками Яценко", — пояснила "Рубриці" нардеп.
Практично у всіх країнах ця професія узаконена і чітко прописана, деталізована. Крім того, вона є престижною і високооплачуваною. Наприклад, в Німеччині дохід середнього ріелтора в місяць може становити 5-6 тисяч євро. Висококваліфіковані фахівці отримують ще більше — 8-10 тисяч євро щомісяця.
У країні діють особливі правила роботи. Перш ніж стати ріелтором, потрібно здобути профільну освіту. Агенти нерухомості також можуть пройти курси і довести свою кваліфікацію у союзі нерухомості в Німеччині IVD (Immobilienverband Deutschland) або в індустріальній торговій палаті IHK (die Industrie- und Handelskammern). При цьому у країні дозволено самостійно купувати майно, не вдаючись до допомоги посередників.
У Фінляндії отримати корочку ріелтора складніше. Для цього потрібно скласти іспит на знання законів, а це приблизно 1000 сторінок різних нормативних документів. Крім того, кожен претендент роботи також зобов'язаний знати етичний кодекс ріелтора.
За прийнятими в країні правилам, саме брокер повинен займатися всім процесом купівлі-продажу майна, починаючи від консультацій і закінчуючи проведенням операції. Він юридично захищає як продавця, так і покупця, а також несе юридичну відповідальність за наслідки. При цьому як у випадку і з Німеччиною, купити в Фінляндії самостійно житло можна без проблем.
Цікавий досвід і Чехії. Як пише чеське радіо, з 2020 року у країні введено правила обов'язкової страховки і профільної освіти для ріелторів. Таким чином влада планує надати ремеслу професіоналізму, адже у країні близько 14 тисяч юросіб, які займаються брокерством. Це приблизно по 1 ріелтору на кожні 720 жителів. Не виключено, що багато хто з брокерів не чисті з законом.
Тисячі українців, як військових, так і цивільних, приносять додому гільзи, патрони, гранати, частини снарядів і… Читати більше
Рішення для розбудови комьюніті, комфортних міст, українського підприємництва та інклюзивності суспільства. Читати більше
“Рубрика” відвідала берег Каховського водосховища та дізналась, як змінилось життя Кушугумської громади після російського теракту… Читати більше
Перетворити власний травматичний досвід спочатку на текст п’єси, а потім поставити її на сцені —… Читати більше
Безпека як основний вектор для трансформацій міської інфраструктури Читати більше
4 вересня росіяни вдарили по Львову дронами та ракетами. 189 будинків зазнали пошкоджень, 60 людей… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.