За розрахунками британських біологів, якщо бджоли зникнуть, то людству залишиться жити на планеті тільки 4 роки. Що у світі роблять для того, щоб цього не відбулося, і як із цим справи в Україні, розповідає "Рубрика"
Цього року голлівудська зірка, одна з найкрасивіших жінок планети Анджеліна Джолі приміряла на себе не нову роль і не вишукане вбрання от кутюр, а покрив із… живих бджіл. Аби бджоли сідали на її тіло, акторку намазали спеціальним феромоном, запах якого їх приваблював. 18 хвилин зірка стояла нерухомо у повній тиші задля зйомки з бджолами для National Geographic.
Не незвичайну фотосесію фотографа Дена Вінтерса надихнув портрет обліпленого комахами каліфорнійського пасічника 1981 року.
Таким чином Джолі, Вінтерс і National Geographic намагалися привернути увагу до проблеми скорочення популяції бджіл у світі. Знімок дійсно став вірусним і зібрав понад 2,5 мільярди переглядів.
"Ми так сильно переживаємо через кожну подію, яка відбувається у світі, що багато з нас відчувають себе перевтомленими через погані новини… Але одну погану новину ми можемо виправити", – сказала Джолі.
Погана новина, про яку говорить Джолі, — масове вимирання бджіл, яке є проблемою в усьому світі. Так, у США тільки за останній рік кількість бджолосімей скоротилося на 40%, що стало наймасштабнішою загибеллю комах за весь час спостережень. За перше півріччя 2019 року у Бразилії померло близько 500 тисяч медоносних бджіл. За оцінкою Продовольчої і Сільськогосподарської Організації ООН, приблизно 40% цих запилювачів у світі знаходиться під загрозою зникнення. За статистикою, тільки в Україні щороку гинуть 45–50 тис. бджолиних сімей.
Пестициди — головна причина катастрофічної смертності бджіл. Особливо небезпечні неонікотиноїди — хімічні речовини, які вражають центральну нервову систему комах. Пестициди цього типу розчинні у воді, глибоко заходять у ґрунт, унаслідок чого їх вбирає вся рослина. Вони називаються "системними", тобто перетворюють цілу рослину на джерело отрути: корені, стебла, листки, квітки і пилок. Неонікотиноїдами часто обробляють насіння перед висаджуванням чи сіянням. З 2018 року у ЄС використання неонікотиноїдних пестицидів заборонено. Чисельність бджіл також скорочується через поширення паразитів, хвороб і природних ворогів бджіл, методи монокультурного землеробства, зменшення природної кормової бази бджіл, знищення лісів, що забезпечують їм середовище проживання, і несприятливий вплив змін клімату.
Бджоли виконують найважливішу для сільського господарства і для всієї екосистеми функцію: запилення квітучих рослин. У виробництві третини їжі, яку ми вживаємо, задіяні бджоли. Вони запилюють три з чотирьох найважливіших для людини продовольчих культур, а понад третини сільськогосподарських угідь на планеті своїм існуванням зобов'язані саме цим безкорисливим трудівникам. За підрахунками біологів, від послуг цих смугастих комах залежить до 80 відсотків комерційних насаджень.
Зі зникненням бджіл щезнуть фрукти і овочі, без лугових трав, які теж запилюють бджоли, загинуть м'ясні тварини. Пропаде бавовна і вироблений з неї одяг. Ці загрози не гіпотетичні — у 2012 році, коли в Шотландії загинула третина бджолиної популяції, ціни на 80% продуктів харчування зросли в три рази. Бджоли є індикатором життя на Землі. Помираючи, бджоли пророкують таку ж долю і людству.
Але поки людство існує, є вибір, і є шляхи вирішення цієї проблеми
🐝 Анджеліна Джолі не тільки акторка і модель для фотосесій — вона як посол доброї волі ООН протягом 17 років підтримує місцеві громади в Камбоджі у їхній боротьбі з вирубуванням лісів, що загрожує бджолам, іншим тваринам та екосистемі в цілому. Цьогоріч Джолі стала ще й хрещеною матір'ю програми Women For Bees (Жінки за бджіл), запущеною Guerlain і ЮНЕСКО. Програма спрямована на забезпечення жінок соціальною і економічною незалежністю за допомогою бджолярства, підвищення обізнаності про важливість усіх видів бджіл та їх захист. До 2025 року в рамках програми передбачається встановлення 2500 вуликів в 25 біосферних заповідниках ЮНЕСКО і збільшення популяції бджіл до 125 мільйонів.
🐝 Зірка "Втечі з Шоушенка" актор Морган Фрімен сам став пасічником. Він перетворив 50 га свого ранчо в Міссісіпі на бджолиний заповідник. "Ми навіть не розуміємо, що бджоли є основою для всього, що росте на планеті", — сказав він. 26 вуликів, які Фрімен розмістив на своєму ранчо, не задля їжі. Фрімен підкреслив, що не хоче порушувати вулики або збирати мед, який вони дають. Актор тільки годує бджіл, забезпечує цукром і водою та висаджує для них квітучі дерева і рослини.
🐝 Порятунком бджіл займається і звичайна мешканка Техасу Еріка Томпсон. Дикі бджоли іноді будують вулики в таких місцях, де їм не дуже раді або їх перебування там небезпечне. Тут на допомогу приходить Еріка. Вона пересіляє бджіл в новий вулик і транспортує до себе на пасіку. Бджоли на фото нижче жили в сараї як мінімум два роки. Господарі сараю були стурбовані величезним гніздом і викликали Еріку, щоб вона врятувала бджіл. У більшості випадків, на жаль, жителі Техасу викликають дезінфекторів. Про свою діяльність дівчина розповідає на сторінці в Інстаграм.
🐝 Тема бджіл об'єднала в Німеччині експертів-біологів, чиновників, великі концерни і простих громадян. Прикладом того, як треба діяти, стала петиція "Врятуйте бджіл", яку в Баварії підписали 1,75 мільйони осіб. Народна ініціатива, яка лягла в основу петиції, в липні 2019 року стала законом. Новий закон вимагає більше фермерських господарств, які вирощують екологічно чисті продукти, більше диких луків і менше пестицидів — у природоохоронних зонах їх застосування тепер заборонено. Життя кожної бджоли в Німеччині також під охороною законодавства. Якщо буде доведено, що людина навмисно травмувала або вбила бджолу, пошкодила або знищила гніздо диких бджіл, то доведеться заплатити штраф у розмірі від 5 до 65 000 євро, в залежності від регіону країни.
🐝 Любов до бджіл зустрічається в цій країні у найбільш несподіваних місцях: безкоштовні пакетики з насінням для рослин, які люблять дикі бджоли, регулярно роздають великі німецькі мережі продуктових магазинів. А міністерство сільського господарства Німеччини завело спеціальний "бджолиний" мобільний додаток для смартфонів, у якому розповідає, як звичайні жителі можуть допомогти комахам вижити в місті — наприклад, рідше косити траву і створювати в своїх садах більше місць, придатних для їх житла. У багатьох німецьких містах під пасіки переобладнали дахи сотень будинків. Бджолині вулики з'явилися навіть на даху Берлінського собору! За словами експертів, міські умови навіть більше підходять для розведення бджіл, ніж сільськогосподарські угіддя: вибір медоносних рослин тут набагато ширший, а середні температури — на пару градусів вище, ніж за містом.
🐝 У Данії закон зобов'язує власників сільськогосподарських угідь великих площ 5% своєї землі засівати польовими квітами для бджіл. Щось подібне практикують і у Франції. Варто відмітити, що Уряди цих країн підтримують безліч зелених ініціатив, тому вони процвітають по всій країні. А оподаткування пестицидів, введене в Данії у 1990-х роках за їхній вплив на навколишнє середовище, є одним із найстаріших і найбільш жорстких у Європі.
🐝 Унікальний проєкт був запущений благодійним французьким фондом і некомерційною організацією Bee Funder. Вони створили Інстаграм-аккаунт першої в світі бджілки-блогерки. Там вона розповідає людям про екологічні проблеми, супроводжуючи це оригінальними фото на фоні морських або міських пейзажів, за різними домашніми справами або захопленнями. Бджола В. малює, медитує, подорожує, готує їжу, робить зарядку, радіє і засмучується, святкує разом з нами свята і сумує за людьми під час коронавірусної кризи. Задумка авторів проєкту проста і при цьому надзвичайно важлива: привернути увагу якомога більшої кількості людей до питання глобального вимирання бджіл, і змусити їх всерйоз задуматися над способами збереження комах. Кількість підписників аккаунту @bee_influencer перевищила 270 тисяч і неухильно продовжує зростати.
🐝 Збереження популяцій бджіл в мегаполісах стало великою проблемою. Американська компанія Best Bees Company встановлює вулики на комерційних і житлових об'єктах — скрізь, від дахів до садів поряд з будинками. Потім її співробітники використовують передову систему програмного забезпечення для моніторингу та дослідження стану всіх бджолиних сімей. Ці дані передають дослідникам з Гарвардського університету і Массачусетського технологічного інституту, щоб допомогти їм краще зрозуміти становище комах.
🐝 Міжнародна лабораторія досліджень і дизайну SPACE10 створила безкоштовний інструмент для проектування вуликів Bee Home, який дозволяє кому завгодно і де завгодно підтримувати своїх місцевих запилювачів і вживати заходів щодо збереження біорізноманіття світу. Після того, як користувач програми обирає дизайн, створюються інструкції по збірці. Потім їх можна принести своєму місцевому виробнику або в майстерню і створити власний міський будиночок для бджіл.
🐝 У Британському містечку Ротергем висадили замість газонів багаторічні трави та квіти. У схему River of Colour залучені польові рослини довготривалого квітнення, нектар і насіння яких є джерелом харчування для багатьох запилювачів, птахів і навіть деяких ссавців. Ця новація також дозволила місцевій владі зекономити 25 тисяч фунтів на рік на косінні газонів.
🐝 У Штутгарті (Німеччина) придумали новий варіант озеленення — 10 "пересувних" дерев у діжках разом з польовими квітами, які обожнюють міські бджоли. Walking forest (мобільні конструкції, які містять дерева, кущі та місця для сидіння), висаджений у спеціальні тачки, з травня по вересень переміщують між різними вулицями і кварталами.
🐝 У нідерландському місті Утрехт місцева влада вирішила боротися зі зникненням медоносних бджіл шляхом озеленення дахів 316 автобусних зупинок, щоб бджоли могли збирати нектар з квітів. Дахи засадили сукулентною рослиною седум. Зелені дахи не тільки допомагають захистити популяції бджіл і джмелів, вони також слугують фільтрами для дрібного пилу і накопичують запас дощової води.
🐝 Збереженням популяції медоносних бджіл стурбовані і великі корпорації. Наприклад, шведський McDonald's створив найменшу репліку свого ресторану і розмістив у ній бджолиний вулик. Таким чином компанія підтримала ініціативу деяких шведських ресторанів мережі, які встановлюють бджолині вулики на дахах. Ще один проєкт у цьому напрямі Mcdonald's створив у співпраці з оператором зовнішньої реклами JCDecaux. Спільними зусиллями вони перетворили тильний бік рекламних білбордів в бджолині "готелі".
🐝 Не залишився осторонь і PornHub. Він запустив цілий розділ Beesexual з роликами бджіл, які запилюють квіти. За кожен перегляд у розділі Pornhub буде відправляти кошти до благодійних організацій, що займаються захистом бджіл.
🐝 Однією з причин зникнення медоносних бджіл є кліщі варроа, що паразитують на їхньому тілі і передають вірус DWV, що викликає синдром руйнування бджолиних сімей. У Техаському університеті в Остіні винайшли спосіб захисту бджіл від вірусів і кліщів, маніпулюючи експресією їх генів. Вчені "навчили" бактерії, що живуть в кишковій мікрофлорі комах, захищати своїх господарів, модифікувавши їх геном. Результатами експерименту генетики поділилися в журналі Science.
🐝 Британський 92-річний біолог Девід Аттенборо все життя боровся за тварин і довкілля. Він підрахував, що якщо бджоли зникнуть, то людству залишиться жити на планеті тільки 4 роки. Девід Аттенборо запропонував людям єдиний дієвий спосіб допомогти бджолам вижити — нагодувати їх. Для цього досить посадити квіти на балконі або біля будинку, або ж зробити солодкий сироп. Біолог запропонував змішати одну столову ложку води з двома столовими ложками цукру і залишити суміш надворі. За його словами, це дозволить знесиленим бджолам отримати харчування і долетіти до вулика, а отже, не померти від втоми і безсилля.
🐝 Намагаються допомогти збереженню популяції бджіл і хіміки. Так, в Іспанії створено пестицид з пивних відходів і гною: він не шкодить природі і людині. У новому дослідженні співробітники Інституту сільськогосподарських досліджень і розробок Університету Країни Басків в Іспанії використовували побічний продукт відпрацьованого пивного зерна і свіжий коров'ячий гній для потенційного методу знезараження грунтів, збереження здорових грунтових мікроорганізмів і підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Вчені змішали обидва компонента з ріпаковою макухою. З'ясувалося, що така суміш допомогає фермерам боротися з нематодами — шкідливими грунтовими паразитами, які руйнують коріння рослин.
Тим часом між українськими пасічниками та аграріями спалахують постійні конфлікти, кінця яким поки що не видно.
"По всій Україні одні й ті самі питання, — каже Тетяна Лампіка, екологиня, керівниця ГФ ОГП "Екологічний патруль", членкиня Громадськоі ради у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України. — Цю тему постійно підіймають наші бджолярі під час масової травлі бджіл. Нещодавно я проводила круглий стіл в Дніпропетровській обласній раді саме з питань допомоги бджолярям Дніпропетровщини. Фермерські господарства обробляють агрохімікатами поля без попередження, хоча повинні це робити за законом. Луки, балки, які були місцями для бджіл, розорюються. Фруктові сади вирубують. І навіть культури, що висаджують фермери, більш націлені на отримання прибутку, а для бджіл не підходять. Фермери взагалі зараз як подуріли — усе розорюють, лісосмуги рублять. Навіть малі річки осушують під обробку.
До нас кожен рік звертаються бджолярі за допомогою, бо знов потруїли бджіл. Поліція нам допомагає, як може, але прокуратура та суди не мають досвіду в таких справах та усе даремно виходить. Діючі закони слабкі, ще й корупція. Більше було б можливостей, якби бджоли були зареєстровани і легальні. Але тут проблем додають самі пасічники, які з метою економії на податках цього не роблять. Можливо, якби не це, і ініціатив по законодавству було більше. Я особисто готова лобіювати законопроекти, пов'язані з цією галуззю".
Бджільництво України давно потребує оновленої законодавчої бази. Закон України "Про бджільництво" давно застарів. Також в Україні не працюють чинні законодавчі акти щодо дотримання фермерами, агропідприємствами правил, інструкцій, регламентів, щодо застосування пестицидів та агрохімікатів. Не актуальна і ціла низка нормативних документів щодо ветеринарного контролю пасік, племінна справа занедбана і базується на зусиллях окремих пасічників-ентузіастів. На сьогодні в галузі мають місце виклики, які повинні бути вирішені на законодавчому рівні комплексно, враховуючі суміжні напрямки – рослинництво, тваринництво, ветеринарію, екологію, медицину тощо.
Перші кроки у цьому масштабному напрямі вже зроблено. Рік тому Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України оголосило про запуск програми дотування бджолярів, це має стимулювати їх реєструвати пасіки. У березні 2021 року Верховною Радою зареєстровано проєкт Закону "Про розвиток галузі бджільництва, охорону, захист та збереження бджіл", який стане реальним інструментом для вирішення актуальних болючих проблем кожного бджоляра. Вперше в історії українського бджільництва бджолярі, експерти, науковці і народні депутати розробили законопроект для галузі бджільництва, який в першу чергу буде захищати інтереси бджолярів, а значить — і самих бджіл.
“Рубрика” розповідає, як молодь доєднується до розмінування українських територій. Читати більше
“Рубрика” разом з лікарками склала список з 12 універсальних подарунків, які допоможуть вашим близьким подбати… Читати більше
Дмитро Демченко родом з Дружківки, що на півночі Донецької області. До Збройних сил України вирішив… Читати більше
Вибір різдвяних і новорічних подарунків — це можливість не лише порадувати близьких, а й підтримати… Читати більше
Війна змусила шість мільйонів українців виїхати з України за кордон, а ще стільки ж стали… Читати більше
Unwrap the joy of Ukrainian Christmas with Rubryka! Embrace traditions, enjoy festive foods, and create… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.