Що трапилося на хімічному підприємстві в Рівному, чому місто накрило помаранчевою хмарою і чим могла бути небезпечна аварія
У Рівному на підприємстві «Рівнеазот», яке належить групі компаній Дмитра Фірташа Group DF 20 липня стався вибух. Офіційна причина, за словами Віталія Коваля, голови Рівненської ОДА — аварійна зупинка агрегату цеху азотної кислоти. Підприємство знаходиться в селі Городок за 10 кілометрів від обласного центру. Відразу після вибуху над цехом піднялася хмара помаранчевого диму, і за словами Коваля, ситуація локалізована силами працівників, постраждалих немає, а оцінкою загроз займається екологічна інспекція.
Близько 8 вечора голова Рівненської екоінспекції Андрій Мальований повідомив про те, що за допомогою лабораторних досліджень інспектори ДЕІ проведуть заміри шкідливих речовин, і пообіцяв, що буде оперативно інформувати про стан повітря. А близько 10 вечора на Фейсбук-сторінці міністра екології Романа Абрамовського з'явилося повідомлення:
«Вже провели заміри на самому підприємстві та на межі санітарно-захисної зони. При гранично допустимих максимально разових концентраціях 0,2 мг/м3 станом на 20:30 концентрації досягали 0,0725 мг/м3, що майже втричі менше».
Вранці 21 липня рятувальники повідомили, що шкоди населенню та навколишньому середовищу від аварії на ВАТ «Рівнеазот» немає. «Перевищення хімічно небезпечних речовин в повітрі не виявлено, загрози населенню та навколишньому середовищу немає. Підприємство працює в штатному режимі», — інформують в ДСНС.
Станом на 9 ранку в середу, 21 липня, забруднення — в межах допустимих норм — про це заявив голова Рівненської екоінспекції вранці.
Це гарні новини. Однак знання — сила, тому «Рубрика» вирішила розповісти про те, що відбувалося на місці подій і як можна убезпечити себе в разі катастрофи.
З місця подій. Влада стверджує, що ситуація під контролем, але рівнян застерігають: вікна і двері краще зачинити.
Місцеві жителі налаштовані не так спокійно. Олександр, житель Рівного, розповів «Рубриці» телефоном: «Хмара пішла на Рівне. Головний інженер і головний механік різко поїхали у "відрядження". Місцева влада всіх заспокоює, мовляв, небезпеки немає сильної, але палати в медустановах уже готують для приймання пацієнтів».
«Це писець, якщо загалом. При тому, що самі вони кажуть, що нічого страшного, тут же сказали всім закрити вікна, а де ця можливість відсутня — затягнути марлею, змоченою у воді… Місцеве радіо відправило пару осіб дізнатися подробиці, і як виявилося, ні головного інженера, ні механіка немає на місці, вони у відрядженні. Дуже дивно, як вони це встигли. Зараз там знаходиться загін спец уповноважених, розслідують… щось. Водночас в місті повідомили, що для постраждалих вже підготовлені койкомісця в лікарні, коли на Азоті кажуть, що нічого страшного в ситуації немає», — описує він ситуацію пізніше в листуванні.
Як відомо, аварія сталася на цеху, де виготовляється азотна кислота. Оранжево-жовтий дим, який піднявся над місцем вибуху — оксид азоту (IV), який є отруйним для людського організму. Двоокис азоту впливає здебільшого на дихальні шляхи та легені, а також викликає зміни складу крові, зокрема, зменшує вміст в крові гемоглобіну.
Як розповів кандидат хімічних наук Гліб Репіч, потрапивши в таку хмару, можна отримати набряк легенів і навіть смерть. Для таких наслідків, за словами вченого, потрібно дуже незначна концентрація газу — одна сота відсотка протягом декількох годин може викликати набряк легенів.
«Це HNO3. Пари азотної кислоти. Краще їдь звідти. Можна осліпнути та легені пошкодити» — повідомив Андрій, еколог з Києва, який займається вимірами якості повітря в Україні.
У разі подібного роду аварій в повітрі присутній зазвичай оксид азоту, який за кімнатної температури та нормального тиску швидко окислюється до діоксиду азоту, реагуючи з киснем повітря. Клас небезпеки при цьому — 3, що вважається помірно небезпечною речовиною, наслідки від якої можуть бути згубними: з'єднуючись в легенях з водою, діоксид утворює азотну кислоту, яка роз'їдає тканини. Це призводить до хронічних захворювань легенів. Крім того, при хронічному впливі в низьких концентраціях діоксид азоту впливає на імунну систему, знижуючи опірність організму захворюванням, викликаючи у людей генетичні зміни.
Крім того, оксиди азоту, що випаровуються в атмосферу, представляють серйозну небезпеку для екологічної ситуації, оскільки здатні викликати кислотні дощі, а також самі по собі є токсичними речовинами, що викликають подразнення слизових оболонок.
Ліквідація аварії з витоком оксиду азоту — небезпечний процес. Настільки, що за інструкцією ґрунт на місці розливу зрізають на глибину забруднення та утилізують, а люди повинні працювати виключно в захисних костюмах.
Оксид азоту не має запаху, а діоксид, навпаки, пахне різко і неприємно, нагадує хлор. Обидві речовини є небезпечним, тому навіть якщо запаху ви не відчуваєте, необхідно дотримуватися таких правил:
Діоксид азоту також подразнює шкіру і слизові оболонки. Може спостерігатися біль в очах. При його вдиханні починається кашель, дихання у постраждалих утруднене навіть при невеликих концентраціях діоксиду. Для отруєння характерні головний біль, пітливість, слабкість, задишка, нудота і блювота.
Як ми вже знаємо, за словами місцевих жителів, хмара отруйного газу накрила Рівне. Це означає, що зовсім скоро можуть з'явитися перші ознаки отруєння: головний біль і біль у животі, кашель, сонливість, нудота і запаморочення.
При серйозних отруєннях у постраждалих відзначається помутніння свідомості, а також посиніння губ і нігтів, стан, схожий з отруєнням чадним газом. Це відбувається тому, що і чадний газ, і оксиди азоту, з'єднуючись з гемоглобіном крові, сприяють утворенню метгемоглобіну, який на відміну від гемоглобіну не може переносити кисень. Таке отруєння може статися тільки за дуже високої концентрації оксидів азоту або в закритому приміщенні.
У важких випадках можуть настати втрата свідомості та судоми. Вдихання оксиду азоту навіть в концентраціях нижче порогових може привести до набряку легенів.
Фото з соцмереж
Розбираємо, про що йдеться у законопроєкті про поступове підвищення акцизу на тютюнові вироби до 2028… Читати більше
“Алексу” 52. Восени 2024-го він втратив руку в боях у Вовчанську. Але сама ця історія… Читати більше
38-річний Сергій Малечко родом із Чернігівської області. З перших днів повномасштабного вторгнення добровольцем боронив Україну.… Читати більше
“Рубрика” розповідає про ініціативу, що у всіх сенсах налагоджує зв’язок між поколіннями — і емоційний,… Читати більше
Discover the stars who stood with Ukraine in 2024, raising awareness of Ukraine's fight to… Читати більше
Нічого не хочеться, а речі, які раніше приносили розраду, більше не радують? Сьогодні дедалі більше… Читати більше
Цей сайт використовує Cookies.