fbpx
Сьогодні
Світ 08:01 04 Жов 2021

Скандал на 56 мільярдів: як оборонний контракт посварив американців та французів

Історія, яка не надто голосно лунала у нас, але стала топтемою за кордоном – Сполучені Штати та Франція влаштували дипломатичний конфлікт. Все через один військовий контракт.

Розповідаємо, як 12 підводних човнів і одна угода посварили дві країни та чим це може завершитися.

English version here

Фото Getty Images

1. Насправді головна новина мала бути в іншому: Сполучені Штати створили новий потужний союз проти Китаю

AUKUS – розшифровується як AUstralia, United Kingdom і United States. Зручно вимовляти, а ще це назва нового військового блоку. Його 15 вересня запустили президент США Джо Байден та прем'єри Британії і Австралії, Борис Джонсон та Скотт Моррісон

Американський президент абстрактно назвав угоду "способом відповісти на чинну стратегічну обстановку у регіоні і те, як вона може змінитися". За цими словами ховається цілком прагматична ідея: стримувати амбіції Китаю, який налаштований на панування у регіоні (і вже намагався тиснути на австралійців через їхні симпатії до США).

Найважливіший поки план AUKUS'у – допомогти Австралії з флотом. Американці та британці поділяться з Канберрою сучасними (і секретними) технологіями для атомних підводних човнів, а австралійці збудують мінімум 8 таких субмарин. На це піде не один рік, тож у Моррісона мають "план Б": орендувати на час підводні човни у США чи Британії.

Крім того, тріо країн співпрацюватиме у темах комп'ютерних технологій та кіберпростору, а ще штучного інтелекту та підводної техніки (тут теж ідуть перегони Китаю та умовного Заходу).

Вигода? Білий Дім отримує нового близького союзника: дуже доречно, адже Байден серйозно налаштований боротися із КНР за вплив на Південно-Східну Азію. Очільник Пентагону Ллойд Остін говорив навіть про відправку додаткових американських військ та літаків до Австралії (помітно, як це розсердило китайців).

Британці, найпевніше, пішли на цей проєкт, аби укріпити свою міць на міжнародній арені.

Скотт Моррісон теж виграє. З флотилією бойових кораблів він зможе не боятися китайського шантажу. І навіть до початку їх будівництва країна потрапляє під неформальну політичну "парасольку" Вашингтона, адже стала ближчим партнером Америки. Австралія отримує престиж, нові робочі місця і технології.

човни

Фото Getty Images

2. Але після угоди світ говорив переважно про розгніваних французів

Здавалось би, Париж узагалі за тисячі кілометрів? Проблема у тому, що посилювати свої ВМС уряд у Канберрі вирішив ще у 2016 році, і звернулися по це до французів. Дві країни уклали угоду, за якою компанія Noreal Group мала побудувати для Австралії 12 бойових підводних човнів (щоправда, дизельних, не таких просунутих). "Контракт століття", – раділи європейці, адже загальна його сума складала 56 мільярдів євро. Інша річ, що на практиці процес конструювання серйозно буксував.

А тому у 2021 році австралійський прем'єр, отримавши кращу пропозицію від США… правильно, взагалі розірвав угоду з французькою Noreal Group, переключившись на американські субмарини (французи кажуть, що їх взагалі не попередили, австралійці заперечують, мовляв, казали ще у червні.

"Це жорстоке, одностороннє і непередбачуване рішення багато в чому нагадує мені те, що робив Трамп",відреагував голова французького МЗС Жан-Ів Ле Дріан. Ще він звинуватив американців та австралійців в "ударі в спину". Президент Емманюель Макрон офіційно промовчав, але, кажуть медіа, "розлютився".

І хоча контракт був франко-австралійський (повідомляти про розрив мав не Байден), найбільше критики від Ле Дріана та його відомства дісталося Штатам. Імовірно, їх підозрюють у хитрому плані скористатися угодою, щоб викинути з проєкту Париж.

3. У Франції вирішили влаштувати "дипломатичну війну" (а Джо Байден хоче помиритися)

"Влаштувати помсту", – таке завдання нібито отримали з Парижа французькі держслужбовці. Почалася вона одразу після розірваної угоди: МЗС країни відкликало своїх послів зі Сполучених Штатів та Австралії.

Після цього французи скасували цілий ряд дипломатичних заходів. Не буде франко-британського оборонного саміту, зустрічі міністрів від Франції, Австралії та Індії, франко-австралійських перемовин про міжнародну торгівлю. Саміт же голів МЗС Франції, Німеччини, Британії та США поки відклали.

На словах найбільше від французів дісталося сусідам-британцям. Як заявив міністр з питань Європи Клеман Бон, мовляв, зі Сполученого Королівства немає сенсу відкликати посла, вони і так знають їхню "постійну безпринципність". Заодно політик назвав британців "добровільно залежними" від Америки.

На ділі найбільше можуть постраждати австралійці, котрі сподіваються укласти угоду про вільну торгівлю з Європейським Союзом. 21 вересня той-таки Бон пригрозив, що Париж тепер блокуватиме перемовини: "Немислимо просуватися вперед у торгових переговорах, як ніби нічого не сталося, з країною, якій ми більше не довіряємо".

Але усьому є межа, тож 22 вересня американський президент подзвонив Макрону, і за 30 хвилин розмови вони трохи згладили конфлікт. Принаймні, французький посол повернеться до Вашингтона.

Схоже, вони не доведуть справу до тотальної дипломатичної війни (як у США з Китаєм). "[Президенти] почнуть процес глибоких консультацій", – пообіцяв Байден. Це не порожні слова, бо в кінці жовтня вони зустрінуться.

байден

Фото АР

4. Однак про щасливе завершення говорити поки рано

"Знадобляться роки, аби виправити, і залишиться тривалий відгомін недовіри", – так оцінює франко-американські стосунки експерт Інституту Лові Ерве Лематьє.

Тому експерти вірять у сценарій помсти. У матеріалі для видання Foreign Policy експерти-міжнародники Хітер Конлі та Майкл Грін припускають: французи можуть, наприклад, заблокувати запуск нової стратегії НАТО, яка стосуватиметься Тихоокеанського регіону. Ба більше, американці сподіваються долучатися до майбутніх військових проєктів Євросоюзу – і тут знову Франція, яка може затягнути будь-який процес у Брюсселі.

І навіть якщо не зазирати так далеко у майбутнє, рутинні перемовини – про умови торгівлі між Євросоюзом та Штатами, до прикладу – теж можуть стати складнішими для команди Байдена.

Адже у Парижі лютують не лише через гроші. Як писав ще американський дипломат і геополітик Збігнєв Бжезінський у своїй "Великій шахівниці", французькі еліти вірять, що у них досі є статус "великої держави", з якою мають рахуватися ті ж Штати. Тому їм крок Байдена мав здатися особливо принизливим.

Досить уже того, що американці перехопили французький контракт, не порадившись з Макроном, який втратив і партнера, і свій авторитет. Для порівняння, коли справа стосувалася "Північного потоку – 2", Байден особисто домовлявся з Меркель, аби зберегти дружбу німців.

Більше того, про сам AUKUS французів завчасно не попередили, хоча Франція має на Тихому океані цілу низку островів, а відтак і неформальну "зону впливу".

МАКРОН

Фото АР

5. Незадоволений також Китай (логічно) та Євросоюз (несподівано)

"Звісно, ми були дуже здивовані цим повідомленням [про AUKUS]. Міністри обговорили це сьогодні та оцінили як велике розчарування", – заявив 20 вересня Жозеп Боррель, Високий представник Європейського Союзу. Тож до списку незадоволених додався ще й ЄС (там сподівалися, що Байден запропонує європейцям діяти однією командою).

Зовсім не дивує хіба обурення Китаю (не надто помітне, бо увагу відтягнули французи). Речник МЗС країни Чжао Лянь заявив, що угода "серйозно підриває регіональний мир та стабільність, поглиблює гонку озброєнь і шкодить міжнародним зусиллям із нерозповсюдження [атомних технологій]".

Сумнівно, що учасники AUKUS'у зважать на це. За інформацією з відкритих джерел, сам Китай давно має атомні підводні човни. Та й взагалі КНР у останні роки активно розбудовує військовий флот, причому з'явитися ці крейсери та авіаносці можуть не лише на парадах.

Натепер уряд Сі Цзиньпіна заявляє претензії на великі морські ділянки біля берегів Філліпін, В'єтнаму та Малайзії, а китайська авіація постійно вторгається у повітряний простір Тайваню. Австралійцям КНР вже встигла пригрозити ядерною зброєю.

6. Насправді як американців, так і австралійців можна зрозуміти

Хоча французи та інші європейці чимало критикували Байдена, все ще: немає жодних доказів, що Байден власноруч змушував австралійців порвати з Францією через якусь особливу неприязнь до Макрона).

"Наші інтереси перш за все", – спокійно відповідає Скотт Моррісон. Австралійці виграють від того, що матимуть американські підводні човни замість французьких. Вони самі обрали з двох товарів кращий (недарма схожу опцію має більшість інтернет-магазинів). Атомні субмарини рухаються швидше за дизельні, беруть на борт більший арсенал (як-не-як, енергію дає ядерний реактор!), екіпажу не треба дбати про дозаправку.

Імовірно, бойова міць і виявилася перевагою №1 для австралійців. "Атомна енергія [на підводному човні] є визначальною для довготривалих, дальніх і успішних морських операцій", – коментує Ендрю Еріксон, професор Військово-морського коледжу США. Американці виклали на стіл ще один козир: самі субмарини будуватимуть у Австралії (а це робочі місця), французи на це так і не погодилися.

Американцям по-своєму теж цікавіша угода "на трьох". Байдену простіше домовитися про дії на Тихому океані з Джонсоном і Моррісоном, аніж вести спільну політику з багатонаціональним Євросоюзом.

До того ж, європейці не налаштовані до Китаю так само категорично, як США. Бо як французи, так і німці бачать у Пекіні великого торгового партнера ("Фольксваген" узагалі продає туди 4 з 10 своїх автівок).

Sydney,,Nsw,,Australia,-,August,03,,2019:,Hmas,Onslow,Is

Фото Shutterstock

7. Для України є безкоштовний урок: альянси знову важливі

Натепер без відповіді лишилося одне питання: чому Джо Байден не спробував вирішити все завчасно і домовитися з французами? Адже він міг запропонувати Макрону якісь геополітичні вигоди, пообіцяти допомогу з іншими контрактами чи бодай просто попередити.

У виданні Foreign Policy з цього приводу припускають, мовляв, Штати зараз надто зосереджені на Азії і перегонах з Китаєм, тому Європа для них – другий план. Якщо так, то американці могли не надто вдаватися у деталі того, що про них подумають у Парижі.

Нас же цей конфлікт не зачепив ніяк, і обирати "за кого впишеться Зеленський" не треба. Зате помітно, як країни все менше довіряють великим офіційним блокам як НАТО і ЄС, натомість повернулися союзи 3-4 держав для захисту від когось, подібні до Антанти.

Майже одночасно, 23 вересня свій союз створили Данія, Швеція та Норвегія: разом вони будуть протидіяти Росії. А члени НАТО Франція та Греція уклали оборонну угоду, котра може спрацювати проти Туреччини, теж країни НАТО.

Гарний привід для активних громадян вимагати від влади реформ, після яких Україна буде цікава Штатам як вигідний військовий союзник, а не країна, якій співчувають.

2436

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити відповідь

Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: