fbpx
Сьогодні
Екорубрика 17:48 15 Чер 2022

Атаки росії на хімічні підприємства: яка небезпека для води і ґрунтів і як її визначити?

Розповідаємо про те, як забруднення може поширюватися після здійснення ворогом атак на хімічні та інші підприємства, а також як протистояти їхнім наслідкам у довготривалій перспективі.

English version here

У чому проблема?

Атаки росії на хімічні підприємства: яка небезпека для води і ґрунтів і як її визначити?

31 травня окупанти завдали авіаудару по хімічному підприємству "Азот" у Сєвєродонецьку — це третій за розміром в Україні виробник аміаку й одне з найбільших у Європі підприємств хімічної промисловості. Росіяни зруйнували цистерну з азотною кислотою, унаслідок чого стався витік азоту — у небо піднялась хмара помаранчевого кольору. Нагадуємо, що азот — небезпечна хімічна сполука, яка за вдихання, ковтання та потрапляння на шкіру та слизові оболонки подразнює дихальні шляхи та навіть може призвести до смерті. Саме це загрожує жителям Сєвєродонецька й загрожувало тим, хто перебував у Рубіжному, коли на початку квітня росіяни поцілили в цистерну з азотною кислотою. Та витік азоту в Сєвєродонецьку та Рубіжному — це далеко не вся шкода екології та здоров'ю українців, якої усвідомлено завдають нам росіяни.

Обстріли хімічних об'єктів є вкрай небезпечними та впливають на довкілля і становлять пряму загрозу життю і здоров'ю людей. Оскільки про правила безпеки під час аварій на хімічних підприємствах ми вже говорили, цього разу "Рубрика" вирішила підняти питання довготривалого впливу від таких аварій на довкілля. Чи можна захистити себе та виправити вже завдану шкоду, поки ще не пізно, — розбираємось разом.

Небезпечні не лише вибухи на хімічних підприємствах

Атаки росії на хімічні підприємства: яка небезпека для води і ґрунтів і як її визначити?

Наслідки ракетного удару росії по Дарницькому вагоноремонтному заводу в Києві

Ми маємо справу з хімічним забрудненням пошкодженої території після будь-яких ракетних обстрілів. Про це каже екологиня та координаторка проєктів ГО "Еколтава" Надія Гроза. Цей процес починається з моменту детонації ракети, унаслідок яких виділяється оксид вуглецю, діоксид вуглецю, оксиди азоту, сірчистий ангідрид, оксиди металів (алюміній, залізо тощо), газоподібні та тверді продукти неповного окиснення вибухової речовини. Далі — потрапляння цих речовин у ґрунти та як наслідок — у поверхневі води. Водночас забруднень зазнає не лише локальна територія влучання (наприклад, територія заводу), а й усі прилеглі: шкідливі сполуки розсіюються вітром та випадають у вигляді дощів.

Особливо небезпечними обстріли стають тоді, коли вони уражають хімічні об'єкти та спричиняють на них вибухи та пожежі. Очільниця Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко стверджує, що вибухи та згоряння тисяч тонн нафтопродуктів призвели до потрапляння у довкілля сірки та свинцю. Коли діоксид сірки та сполуки азоту поєднуються з водою та киснем, утворюється сірчиста та азотна кислоти, й от ми вже маємо справу з кислотними дощами. Не кажучи вже про шкоду від прямого потрапляння на живі організми, кислотні дощі також роз'їдають метали, фарби, синтетичні з'єднання та руйнують архітектурні пам'ятки.

Та небезпеку становлять не лише удари по нафтобазах чи заводах, на яких виробляються азотні добрива чи зберігається у великих кількостях хлор:

"Усі види підприємств щось та й використовують, — коментує експерт з екологічної безпеки Максим Сорока. — Навіть харчова промисловість у нас — дуже "хімічна". Тому будь-яке підприємство має підвищений рівень екологічної небезпеки", — пояснює він.

Спроба застосувати таку "хімічну" зброю, коли саме витік специфічних речовин є більш уражаючим, ніж сам обстріл, була наприкінці квітня, коли росіяни запустили дві ракети в ​​напрямку холодокомбінату Одеського порту. Обидві збила наша ППО, але це також розцінюється як хімічна атака, оскільки влучання в об'єкт могло спровокувати хімічне забруднення.

Яке рішення?

Моніторинг

Атаки росії на хімічні підприємства: яка небезпека для води і ґрунтів і як її визначити?

Не всі витоки завдають довготривалу шкоду довкіллю. Але шкідливі речовини можуть розповсюджуватися територією непередбачувано

Наприклад, на початку квітня на Рівненщині в районі сіл Сапанівчик та Берег Дубенського району місцеві жителі помітили, що в річці Іква з'явилася мертва риба, а вода набула невластивого кольору. Передувало цьому пошкодження уламками ракети шістьох резервуарів із мінеральними добривами в Кременецькому районі. Цілком очікувано, що після аналізу Держспоживслужби у воді було виявлено вміст амонію в декілька разів вище норми. Людям одразу порекомендували не набирати воду для споживання ані в річці Іква, ані в криницях сіл, що знаходяться нижче за течією ріки, проте вже за кілька днів ситуація налагодилась:

"Ми добре розуміємо дію аміаку, яка нестійка, вона випаровується, вона природним шляхом очищується й у нас на території за днів два ми повинні взагалі забути про це все", — уточнив в одному з інтерв'ю голова Смизької тергромади, що межує з Кременецьким районом, Олександр Федоров.

І справді, у районі згаданих сіл уже наступного дня після аварії аналіз води показав, що всі показники — у нормі. Проте це не означає, що шкода повністю була нівельована — загроза зникла лише на території, про яку мова йшла до цього. Керівник обласного центру контролю та профілактики хвороб Роман Сафонов зазначив, що переміщення забруднення — "природне" явище. Еколог не виключає, що в якомусь місці може бути гідрогеологічне вікно і з річки відбудеться потрапляння в поверхневий шар води, якою користуються люди — це може статись навіть за двадцять або тридцять кілометрів від місця, де було взято аналізи. Саме тому екологи проводять моніторинги по всій області, а не лише в тому районі, де зазнало пошкоджень певне підприємство.

Як це працює?

Куди звернутися за перевіркою довкілля?

Атаки росії на хімічні підприємства: яка небезпека для води і ґрунтів і як її визначити?

Постановою Кабміну № 303 на період воєнного стану припинено проведення майже всіх планових та позапланових перевірок, за винятком перевірок у декількох сферах, у тому числі — щодо життя та здоров'я людини та захисту навколишнього природного середовища. Вони можуть проводитись із різних причин, але головне — навіть під час воєнного стану за нами залишається право на звернення до Держекоінспекції для проведення перевірки якості довкілля. Це стосується якості води, ґрунтів, повітря тощо.

Терміново повідомити про порушення, а також дізнатися, на якому етапі розгляду знаходиться ваше звернення, можна за телефоном гарячої лінії +38 (044) 521–20–38 або онлайн — через SaveEcoBot.

Окрім цього, держава перевіряє суб'єкти господарювання й у тому разі, коли на такому підприємстві стається аварія. В тому числі й внаслідок пошкоджень через бойові дії. 

Як тепер вирощувати рослини?

Атаки росії на хімічні підприємства: яка небезпека для води і ґрунтів і як її визначити?

Важкі речовини, що залишаються в землі після бойових дій та забруднюють ґрунти, мають здатність потрапляти в харчові ланцюги та накопичуватися в організмі. Проте, як довго вони будуть зберігатись у ґрунті та воді, і наскільки це може нам нашкодити, однозначно сказати неможливо. Експерт з екологічної безпеки Максим Сорока зазначає: усе залежить від концентрації речовини, і без попередніх аналізів жодних висновків дати не можна:

"Щоби ви розуміли, одна цистерна речовини — це 30 тонн нітратної кислоти, і часто більш ніж половина цієї кислоти перетворюється на діоксид азоту, тому що відбувається реакція диспропорціонування, вона знаходить будь-які відновники й починає розривати сама себе. І сказати про заподіяну шкоду дуже важко, бо незрозуміло, у який бік вітром направило випаровування. Зараз я намагаюсь майже нічого не коментувати. Щось сказати можна лише по деяких свідченнях і фотографіях, спираючись на свій досвід, але в будь-якому разі потрібно робити аналіз. Якщо ми говоримо про "Азот", особисто мені ще не ясно, що там розірвалося, судячи з відео".

"Розповсюдження хімічної речовини місцевістю залежить від її кількості, що потрапила в середовище, від рельєфу місцевості, від вітру, погодних умов…" — доповнює Анна Амбросова, екологиня-експертка ГС "Досить труїти Кривий Ріг".

Найбільш достовірну відповідь на питання, чи можна вирощувати рослини в місцевості, де сталися хімічні аварії, дадуть лабораторні дослідження. Як варіант для своєї земельної ділянки, екологиня та координаторка проєктів ГО "Еколтава" Надія Гроза радить замовити власним коштом проведення лабораторного дослідження показників ґрунту. Усі лабораторно отримані дані порівнюють із ГДК (гранично-допустимими концентраціями).

Довідково: ГДК — максимальна кількість шкідливої речовини в одиниці маси в ґрунтах, яка за періодичного впливу або постійного впливу на людину та навколишнє природне середовище не справляє на них шкідливої дії протягом усього життя людини, включаючи віддалені наслідки.

Лише після отримання результату можна буде судити про придатність до вирощування та розглядати варіанти можливостей.

Як перевірити якість води?

Екологиня та координаторка проєктів ГО "Еколтава" Надія Гроза вказує на те, що для достовірного обчислення такого роду впливу необхідно здійснювати лабораторні вимірювання концентрацій зазначених забруднюючих речовин.

Для цього можна застосовувати різні методи: спектрофотометрію, фотоколориметрію, люмінесценцію, а після отримання результатів їх потрібно порівняти зі встановленими гранично-допустимими концентраціями.

Проте, на жаль, у період загострення воєнної ситуації не в усіх місцях це можливо зробити. Надія Гроза в такому випадку радить більш доступні способи перевірки якості води:

  • Купити тест-смужки для перевірки води. Залежно від того, якого кольору вони набудуть у досліджуваній воді, можна судити про орієнтовний вміст речовини, оскільки вони мають кольорову шкалу до кожного компоненту, що визначається. Для кожного показника існує своя смужка.
  • Запах у воді визначається органолептичним методом у лабораторії, але це можна зробити й вдома. Однак цей компонент не є надто інформативним, адже і без додаткових аналізів навряд чи людина питиме воду з поганим запахом.
  • Орієнтуючись на забарвлення води, можна лише приблизно визначити її якість. Зрозуміло, що непрозору воду або воду із забарвленням пити не можна. Забарвлення в жовтий колір може свідчити про підвищений вміст заліза або марганцю.
1
1188

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Завантажити ще

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: