Отруєння кавуном. Як вибрати і що робити з наслідками небезпечних кавунів і динь

Літо. Спека. Ви повертаєтесь з офісу, просто біля вашого будинку хтось продає кавуни й дині. Запах від фруктів такий солодкий і вабливий, що пройти повз — нездійсненне завдання. Навколо літають бджоли, і ви вже уявляєте, як ріжете фрукти красивими трикутними шматочками, і о! Цей знайомий смак дитинства… 

Однак ви зовсім не думаєте, що такий вечір може закінчитися в лікарні з сильним отруєнням. Опитування, проведене ГО «Феномен UA» серед 150 споживачів, показав, що 38% споживачів хоча б раз в житті отримували харчове отруєння після того, як їли кавуни та дині. 

Річ у тім, що ці фрукти традиційно дозрівають до кінця серпня. Але сучасні агротехнології дозволяють прискорити процес дозрівання, і деякі застосовувані добрива сприяють підвищенню вмісту нітратів в рослині. Водночас якість не залежить від термінів дозрівання. І ранні, і пізні кавуни можуть містити нітрати — це залежить від технологій:

«Раніше була тільки "багара" — це звичайний спосіб вирощування кавуна просто неба. Але тепер терміни дозрівання зрушують на раніше, використовуючи різні технології: додаткове зрошення, висадка кавунів під мульчуючу плівку, також на поле ставлять дуги — вид міні теплиць. Тобто набір добрив майже однаковий, а терміни дозрівання — різні», — пояснює Оксана Гончарук, керівниця ГО «Феномен UA».

Якщо концентрація нітратів перевищує 60 мг/кг в кавунах і 90 мг/кг в динях, вживання таких фруктів може викликати згубні наслідки. 

• Потрапляючи до кишківника, нітрати під дією ферментів і мікрофлори перетворюються на нітрити, через стінки кишківника всмоктуються в кров і утворюють стійкі з'єднання з гемоглобіном — метгемоглобін. Так білкові клітини крові, які відповідають за транспортування кисню в організмі, втрачають свою головну властивість, через що в клітинах і тканинах організму розвивається кисневе голодування — гіпоксія.
• Нітрити також можуть впливати на слизові травного тракту, викликати роздратування кишківника, яке обернеться нудотою, блювотою і діареєю. 
• Нітритні з'єднання сприяють накопиченню важких металів у клітинах печінки та нирок, а також знижують всмоктуваність ворсинками кишківника маси корисних речовин, включно з магнієм і вітаміном С (більш ніж в 3 рази).

Перспектива провести кілька днів у лікарні та заробити проблеми зі здоров'ям у майбутньому виглядає зовсім непривабливою, і висновок можна зробити тільки один — до вибору баштанних потрібно підходити скрупульозно.

Це питання поставили собі перед початком проєкту з адвокації активісти ГО «Феномен UA», а підтримали їх чеські колеги з ГО «NESEHNUTI». Екологи навіть провели експеримент: придбали кілька кавунів і динь з одного поля і віддали плоди у дві різні лабораторії міста Херсона. Результати були такі:

Лабораторія ДУ «Держґрунтохорона», Херсон, Кольцова, 59.

• Кавун — нітрати 5,49 мг / кг (норма 60 мг/кг)
• Диня — нітрати 12.4 мг / кг (норма 90 мг/кг)

Лабораторія ДП «НВЦ стандартизації, метрології та сертифікації», Херсон, Смольна, 134-А.

• Кавун — нітрати 36,0 мг/кг (норма 60 мг/кг)
• Диня — нітрати 130,0 мг/кг (норма 90 мг/кг)

Лабораторні результати відрізняються і суттєво. Якщо в першому випадку вміст нітратів не перевищував норми, то результати другого аналізу (нагадаємо, кавуни та дині для обох аналізів були взяті з одного і того ж поля), показують, що таку диню вживати в їжу протипоказано. Оксана Гончарук, керівниця ГО «Феномен UA», припускає, що різні результати аналізів можуть бути з кількох причин:

• відмінність різних ділянок одного поля
• різна методика проведення аналізів
• якість/методика лабораторних досліджень, які можна поставити під сумнів

«Методика забору матеріалів на аналіз в Україні прописана нормативними актами й викликає багато запитань. Наприклад, для отримання сертифікату якості на партію товару (до 20 тонн) досить принести на дослідження кавун в кількості 1 штука. Його походження і стосунок до гуртової партії часто не перевіряється. Далі, далеко не всі лабораторії мають акредитацію, однак всі проводять дослідження і видають сертифікати якості», — пояснює Оксана Гончарук.

Опитування, проведене «Феномен UA» серед 150 споживачів, показало, що більшість українців купують кавуни на ринку (51%) і в вуличних точках продажів (42%), тобто в місцях з найменшою ймовірністю сертифікації та перевірок.

Держспоживслужба в Україні повинна стежити за тим, щоб продукція на нашому ринку була безпечною, а саме, не містила в собі пестицидів та нітратів. Суб'єкти господарювання, які вирощують баштанні культури, повинні бути зареєстровані як оператори ринку первинного виробництва в єдиному держреєстрі операторів ринку харчових продуктів. Якщо ж фрукти були вирощені громадянами на своїх ділянках, продати їх можна тільки на агропродовольчих ринках.

«Країни Європи, які беруть баштанні з експорту, вимагають/визнають результати тільки акредитовані лабораторії й встановлюють триразову перевірку вхідної на прилавки продукції для своїх споживачів. І стихійної торгівлі там не існує: дрібний фермер або дачник продає підконтрольно тільки через кооперативи або здачу на перероблювання. У випадку з Україною частка стихійного ринку дуже велика, а перевірки контрольних органів можуть відбуватися тільки серед зареєстрованих суб'єктів торгівлі — магазинів і офіційних точок продажу на ринку. Всіма питаннями щодо стихійних точок продажу займається вже поліція», — додає Оксана.

Вся сільськогосподарська продукція повинна перевірятися в акредитованих лабораторіях (їх список можна знайти тут), і у продавця повинен бути відповідний документ — висновок акредитованої лабораторії про безпеку продукту. Висновок повинен містити:

• назву ринку
• кутовий штамп з найменуванням лабораторії
• підпис завідувача лабораторії

Такий експертний висновок діє тільки на території того ринку, на якому він був виданий. Це говорить про те, що «вуличні» продавці, як і будь-які інші, повинні бути зареєстровані як суб'єкти господарювання та мати при собі лабораторний висновок, а ви як споживач маєте право його вимагати.

Якщо ж продукти завезені з-за кордону, перевірка продуктів здійснюється підрозділами Держспоживслужби при в'їзді в Україну. Якщо така продукція не відповідає вимогам, вона не потрапить на український ринок. 

Якщо підтверджувальний документ вам показувати відмовляються, ви можете звернутися до дирекції агропродовольчого ринку або до лабораторії, яка проводить таку експертизу на цьому ринку. Якщо і там вам не дають відомостей про продукцію, звернутися можна в територіальне управління Держспоживслужби. Для того, щоб у служби були підстави здійснити позапланову перевірку,  в скарзі необхідно вказати:

• повну інформацію про суб'єкта господарювання
• які ваші права були порушені (право споживача на безпеку продукції, передбачене ст. 14 закону України «Про захист прав споживачів»)

У 2019 було 50 випадків недопущення кавунів на продаж — це 90 тонн продукції, а ось у 2020 році виїзних перевірок у зв'язку з карантином не було взагалі (відповідь на запит про 2020 рік).

«Багато продавців ставляться безвідповідально до якості продукції, тому що серед покупців немає традиції питати/вимагати документи, що підтверджують якість, з'ясовувати походження або відстоювати свої порушені права споживача. Якби покупці "голосували" за якісний продукт з підтверджувальними документами своїм гаманцем/попитом, то продавці підлаштовувалися б під ринок усвідомлених покупців», — вважає голова «Феномен UA».

Що ми робимо, коли вибираємо кавун? Практично завжди — постукуємо по ньому і прислухаємося:

— Ти знаєш, яким повинен бути звук?

— Поняття не маю, але так роблять всі інші, — типовий діалог покупців кавунів. 

74% споживачів чесно зізнаються, що не можуть визначати неякісний кавун за зовнішнім виглядом, і це правда — крім лабораторних аналізів не існує ознак або домашніх методів визначення неякісного кавуна. 

«Як висновок, наші споживачі досить халатно ставляться до споживаної продукції, купують часто на суцільній довірі до слів продавців і недовірі до органів контролю і захисту», — коментує Оксана Гончарук. Вона ж розповіла про головні правила вибору баштанних:

Перше і, по суті, останнє правило — не можна за зовнішніми ознаками або домашніми методами визначити безпеку кавуна. Кількість нітратів покажуть тільки лабораторні дослідження. Домашні нітратоміри дають тільки приблизне уявлення про зміст нітратів. Ліцензійні прилади дадуть більш точний результат, але тільки у разі дотримання методики вимірювань.

Правило друге — збирати урожай (не тільки баштанних) краще не в сонячну погоду. Під час збору в післяобідній/вечірній час кількість нітратів менша на 15-20%.

• ціла ягода стандартної округлої форми, без вм'ятин, порізів, механічних пошкоджень.
• шкірка туга, у кавуна — з блиском.
• диня повинна бути зі своїм специфічним солодким запахом.
• розмір середній 4-8 кг.
• розрізана навпіл ягода, що пролежала довгий час, має небезпеку бактеріального пересичення і, отже, високого ризику отруєння.
• місце/слід лежання на землі повинно бути жовтого, а не білого кольору.
• при постукуванні повинен бути дзвінкий звук від пустот, які утворюються в стиглому плоді.
• ці ж порожнини всередині стиглого кавуна не дають йому тонути у воді.
• сухий «хвостик» (сумнівно і не надійна ознака).
• плід баштанних (кавун і диня) — це результат запилення квітки, тому ніяких «хлопчиків» і «дівчаток» не існує, це народний маркетинг.
• дині та кавуни не дозрівають після збору, тому незрілий плід залишається незрілим, перестиглий — відповідно, перестиглим.
• забарвлення кавуна не впливає на солодкість, сортів багато: смугастих, однотонних, в плямах і крапочках різних кольорів від майже білого до чорного.
• жовті кавуни солодкі й смачні, їх можна їсти людям з алергією на червоний кавуновий пігмент.

Фото Depositphotos